Фінансове право – Лучковська С. I. – Тема 1. Фінанси та фінансова діяльність держави й органів місцевого самоврядування

МОДУЛЬ 1
Тема 1. Фінанси та фінансова діяльність держави й органів місцевого самоврядування

1. Поняття, зміст і функції фінансів.

2. Фінансова система України, її складові

3. Поняття та зміст фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування.

4. Форми та методи фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування.

5. Органи публічної влади, які здійснюють фінансову діяльність держави й місцевого самоврядування,

1. Поняття, зміст і функції фінансів

Фінанси формують життєдіяльність суспільства, забезпечуючи реалізацію завдань і функцій держави в цілому. Це є досить складне, багатогранне суспільне явище, що характеризується різноманітними сутнісними ознаками й формами прояву.

Термін “фінанси” походить від лат. finantia, від фр. finance – платіж. У XVII ст. цей термін отримує міжнародне визнання й застосовується для визначення усіх відносин, пов’язаних із витратами та доходами.

В економічній літературі фінанси розглядаються як сукупність економічних відносин, пов’язаних з формуванням та використанням централізованих і децентралізованих грошових фондів. Окрім того, в теорії фінансів звертається увага на матеріальний зміст фінансів як фондів грошових коштів, які в сукупності є фінансовими ресурсами країни3.

У науці фінансового права під фінансами здебільшого розуміється система економічних відносин, пов’язаних із планомірним утворенням і розподілом публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів, необхідних для функціонування держави й органів місцевого самоврядування та інших утворень, визнаних державою необхідними3.

Завжди слід мати на увазі, що фінанси – це не просто самі грошові кошти, але й відносини між різними суб’єктами з приводу утворення, розподілу й використання фондів грошових коштів. Вони є невід’ємною частиною грошових відносин. Роль і значення фінансів залежить від місця грошових відносин в економічних відносинах суспільства. Проте не всі грошові відносини виражають саме фінансові відносини. Адже фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями, які виконують. Гроші є всезагальним еквівалентом, через який вимірюються витрати праці виробників. Фінанси ж являють собою економічний інструмент розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу (НД). За допомогою фінансів здійснюється контроль за утворенням, розподілом і використанням грошових коштів. Призначення фінансів полягає в тому щоб через утворення й розподіл грошових фондів забезпечити потреби держави у цілому, а також здійснювати контроль за витрачанням фінансових ресурсів.

Спочатку поняття “фінансів” розглядалося в аспекті формування й використання грошових фондів для забезпечення державних потреб. Пізніше сформувалося поняття “публічні фінанси”, які включають як державні, так і місцеві фінанси.

Публічним фінансам притаманні такі ознаки:

– грошовий характер відносин;

– безповоротний характер платежів фізичними і юридичними особами до державних і місцевих централізованих фондів;

– переважно примусова форма грошових відносин з фізичними і юридичними особами з боку державних органів влади й органів місцевого самоврядування (так органи влади у формі нормативно-правових актів встановлюють систему обов’язкових платежів та заходи впливу на суб’єктів відносин при порушенні встановленого порядку):

– відносини перерозподілу вже розподіленого сукупного суспільного продукту в його грошовій формі’.

Відмінні риси між державними й приватними фінансами були сформульовані у праці французького вченого П. М. Годме. Він відмічав наступні відмінності державних фінансів від приватних:

– держава може у примусовому порядку забезпечити свої доходи через систему оподаткування, і в той же час відсутнє примусове виконання по відношенню до самої держави, на відміну від приватних осіб, які не можуть примусовим шляхом забезпечити свої доходи, а тому можуть бути неспроможними виконати свої зобов’язання;

– державні фінанси пов’язані з грошовою системою, яка певною мірою управляється державою й не залежить від волі приватного власника, який розпоряджається лише власними фінансами;

– приватні фінанси орієнтовані на одержання прибутку, а державні фінанси є засобом задоволення так званого загального інтересу;

– розміри державних фінансів є значно більшими, ніж розміри приватних фінансів, якими розпоряджаються окремі особи2.

Державні фінанси є складовою фінансової системи, П центральна ланка, через яку держава здійснює вплив на економічний і соціальний розвиток країни. Фінанси держави як головна ланка фінансової системи держави опосередковують майже 80 % усіх фінансових відносин і включають різноманітні фінансові інституції, за допомогою яких держава провадить свою фінансову діяльність. Отже, державні фінанси за матеріальним змістом є системою грошових фондів, що належать державі й призначення яких полягає у забезпеченні виконанні завдань і функцій останньої. У процесуальному значенні державні фінанси е системою грошових відносин щодо утворення, розподілу й використання грошових фондів держави. Вони завжди існують стосовно грошей чи грошового еквіваленту зумовлені управлінською роллю держави, є перерозподільчими відносинами у сфері сукупного (валового) суспільного продукту.

За допомогою місцевих фінансів здійснюється вплив органів місцевого самоврядування на економічний і соціальний розвиток відповідних територіальних утворень. У матеріальному значенні місцеві фінанси є сукупністю грошових фондів місцевого самоврядування, які повинні забезпечувати виконання функцій і завдань органів місцевого самоврядування. У процесуальному розумінні місцеві фінанси – це економічні відносини. пов’язані з формуванням, розподілом та використанням фондів грошових коштів з метою виконання завдань і функцій органів місцевого самоврядування.

Публічні фінанси являють собою єдину категорію, що забезпечується унітарним устроєм держави, єдністю грошової системи, фінансової політики, єдністю державної і місцевої систем управління та регулювання фінансової системи країни.

Сутність фінансів більш детально розкривається через їх функції, які характеризують соціально-економічне призначення фінансів, їх роль у життєдіяльності суспільства й держави. Фінанси виконують дві функції:

І. Розподільчу, оскільки фінанси є цільовим інструментом розподілу й перерозподілу вартості ВВП. Механізм дії цієї функції пов’язаний зі схемою розподілу ВВП і включає: 1) первинний розподіл – розподіл доданої вартості й формування первинних доходів суб’єктів, зайнятих у створенні ВВП; 2) перерозподіл, який полягає у вилученні частини доходів видних суб’єктів й формуванні централізованих фондів (І етап перерозподілу); 3) вторинний перерозподіл (II етап перерозподілу), при якому відбувається використання централізованих фондів і формування доходів окремих суб’єктів.

2. Контрольну, сутність якої проявляється в тому, що фінанси є інструментом контролю за процесом розподілу й перерозподілу ВВП, за рухом грошових ресурсів. Адже рух грошовий потоків відображає обмін, розподіл і перерозподіл вартості й тему об’єктивно вимагає контролю. Ця функція фінансів повинна забезпечувати збереження фінансових ресурсів і формування доходів з дотриманням законодавства держави. На практиці вона реалізується шляхом здійснення фінансового контролю через діяльність контролюючих органів.

Розподільча й контрольна функції фінансів є сторонами єдиного економічного процесу, і в життєдіяльності суспільства та держави фінансові відносини мають одночасно як розподільчий, так і контрольний характер.

У літературі з фінансового права деякі автори виокремлюють також інші функції фінансів (регулюючу або стимулюючу, стабілізуючу, накопичувальну тощо). Проте ці функції фактично є проявом реалізації розподільчої функції фінансів.

Виходячи із зазначеного вище, у матеріальному значенні фінанси можна визначити як сукупність грошових фондів, які використовуються для задоволення суспільних потреб і розвитку виробництва. Проте зміст фінансів як економічної і правової категорії розкривається не з тільки з точки зору їх кількісної сторони, а й змісту суспільних відносин, що виникають при функціонуванні цієї категорії. Отже, у процесуальному значенні фінанси – це економічні грошові відносини у сфері формування, розподілу й використання фондів грошових коштів, які відображають процес розподілу та перерозподілу ВВП і контроль за задоволенням суспільних потреб.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Фінансове право – Лучковська С. I. – Тема 1. Фінанси та фінансова діяльність держави й органів місцевого самоврядування