Фінансове право – Лучковська С. I. – 4. Форми та методи фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування
Ефективність фінансової діяльності значною мірою визначається конкретними діями та процедурами, що застосовуються при її здійсненні.
Загалом метод є сукупністю засобів чи операцій практичного або теоретичного засвоєння (пізнання) дійсності2. До методів фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування належать конкретні способи (прийоми), що застосовуються у процесі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування.
Групи методів здійснення фінансової діяльності:
1) методи формування фондів коштів;
2) методи розподілу фондів коштів;
3) методи використання фондів коштів. Методи формування фондів коштів:
– обов’язковий метод, який полягає в безоплатному І примусовому вилученні частини грошових коштів у власників (обов’язкові платежі податкового характеру, адміністративні штрафи тощо);
– добровільний метод, при якому відбувається залучення тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб на добровільних засадах (придбання державних і муніципальних цінних паперів, проведення лотерей, пожертвування тощо).
Методи розподілу фондів коштів:
– фінансування, що виражається в безоплатному, безповоротному й цільовому наданні грошових коштів з відповідних фондів;
– кредитування, яке передбачає надання грошових коштів на умовах платності, повернення й строковості.
– Методи використання фондів коштів:
– метод встановлення цільового використання коштів:
– метод встановлення порядку використання коштів;
– метод встановлення порядку й нормативів розподілу прибутку;
– метод встановлення лімітів використання коштів;
– метод плановості;
– метод ефективності й економії;
– науково-методологічний підхід при визначенні обсягів використання коштів у межах встановлених лімітів та інші методи.
На всіх стадіях фінансової діяльності використовується метод фінансового контролю.
Фінансова діяльність держави й місцевого самоврядування проявляється у відповідних формах як зовнішньому вираженні такої діяльності, що зумовлено змістом останньої. Такі форми можна розмежувати на правові та неправові.
Правові форми фінансової діяльності здійснюються шляхом прийняття й реалізації фінансово-правових актів, які є рішеннями органів державної влади й місцевого самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції згідно з чинним законодавством у процесі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування.
Фінансово-правові акти можна класифікувати за різними критеріями:
1) за юридичною природою:
– нормативні – правові акти, які містять загальні правила регулювання однотипних фінансових відносин, розраховані на тривале застосування й відповідно не вичерпують свою регулятивну силу їх одноразовим застосуванням;
– індивідуальні-акти застосування норм права, які стосуються конкретного життєвого випадку, звернені до конкретно визначених учасників фінансових відносин і призводять до виникнення, зміни або припинення конкретних фінансових правовідносин;
– змішані – акти, які містять разом з нормами права також Індивідуальні приписи стосовно конкретних життєвих випадків щодо сфери фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування;
2) за юридичної силою:
– законодавчі, до яких відносяться закони, що приймаються Верховною Радою України з питань фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування;
– підзаконні – акти всіх інших органів влади (як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування), які не повинні суперечити законам і мають прийматися для їх виконання;
3) за суб’єктами, які їх приймають:
– фінансово-правові акти Верховної Ради України;
– фінансово-правові акти Президента України:
– фінансово-правові акти Кабінету Міністрів України:
– фінансово-правові акти центральних органів виконавчої влади;
– фінансово-правові акти Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;
– фінансово-правові акти місцевих органів виконавчої влади;
– фінансово-правові акти органів місцевого самоврядування
– фінансово-правові акти адміністрацій підприємств, установ, організацій.
4) за сферою дії:
– фінансово-правові акти, що діють на всій території держави;
– фінансово-правові акти, що діють у межах окремого регіону,
– фінансово-правові акти, що діють у межах окремого підприємства, установи, організації;
5) за порядком прийняття:
– фінансово-правові акти, які приймаються єдиноначально;
– фінансово-правові акти, які приймаються колегіально;
– фінансово-правові акти, які приймаються за узгодженням.
Неправові форми фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування слугують інструментом втілення неправових форм і забезпечують насамперед відповідні передумови для їх реалізації. До таких форм фінансово! діяльності належить проведення різноманітних дій організаційного характеру (засідань і нарад органів влади, конференцій, круглих столів тощо), роз’яснення фінансового законодавства, підготовка матеріалів для фінансового планування, прогнозування, звітності і т. п.