Фінансове право – Лучковська С. I. – 3. Податкові правовідносини
Податкові правовідносини – це врегульовані нормами податкового права фінансові правовідносини, що виникають з приводу справляння податків та інших обов’язкових платежів податкового характеру з юридичних і фізичних осіб до державного й місцевих бюджетів, а також до державних цільових фондів.
Особливості податкових правовідносин:
1) мають публічно-правовий характер, оскільки є формою реалізації публічних інтересів;
2) це майнові відносини, оскільки їх об’єктом є майнові блага фізичних і юридичних осіб:
3) є відносинами владного характеру, що обумовлено формою реалізації податкової норми, яка має імперативний характер, а тому однією зі сторін в податкових правовідносинах завжди виступає орган влади, наділений відповідними повноваженнями у сфері оподаткування (він має право видавати владні приписи, здійснювати контрольну діяльність):
4) виникають, змінюються і припиняються виключно у сфері фінансової діяльності держави на стадії формування державних і місцевих доходів;
5) характеризуються однобічною спрямованістю фінансових ресурсів-від платників податків до бюджетів і державних цільових фондів у формі обов’язкових платежів податкового характеру.
Податкові правовідносини виникають між:
– державою та платниками – стосовно визначення основних елементів оподаткування, порядку обчислення і стягнення податків;
– державою та органами місцевого самоврядування-щодо розмежування їх компетенції у податковій сфері;
– державою та органами, що забезпечують справляння податків – з приводу визначення правового статусу цих органів, порядку адміністрування податків, відповідальності за забезпечення своєчасного надходження таких платежів до відповідних фондів;
– органами державної податкової служби та платниками – стосовно взаємних прав і обов’язків та механізму їх реалізації.
Класифікація податкових правовідносин здійснюється за різними підставами:
1) за функціями, які вони виконують:
– загально регулятивні – спрямовані на закріплення кола суб’єктів податкового права, їх загального юридичного статусу;
– конкретно-регулятивні-спрямовані на закріплення конкретної поведінки;
– комплексні-виникають на стику загально регулятивних і конкретно-регулятивних відносин;
– охоронні – спрямовані на реалізацію заходів державно-примусового характеру2.
2) за характером податкових норм:
– матеріальні податкові правовідносини – виникають на основі матеріальних норм податкового права та закріплюють права й обов’язки суб’єктів податкових правовідносин;
– процесуальні податкові правовідносини – виникають на підставі процесуальних норм податкового права в процесі реалізації суб’єктивних прав і обов’язків (під час провадження у справах про податкові правопорушення, надання відстрочок і розстрочок стосовно сплати податків тощо).
Склад податкових правовідносин розкривається через категорії, які складають сукупність елементів і характеризують: об’єкт правовідносин, суб’єкт правовідносин, зміст правовідносин, підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.
Об’єктом податкових правовідносин є те, з приводу чого між суб’єктами податкових правовідносин виникає правовий зв’язок. Об’єктом податкових правовідносинах виступають грошові кошти платників, які надходять до бюджетів та державних цільових фондів.
Суб’єкт податкових правовідносин – це реальний учасник податкових правовідносин. Суб’єкти податкових правовідносин наділені податковою правосуб’єктністю.
Зміст податкових правовідносин включає:
1) юридичний зміст, що виражений у системі прав і обов’язків суб’єктів податкових правовідносин;
2) фактичний (матеріальний) зміст, який проявляється в реальній поведінці суб’єктів у сфері оподаткування.
Юридичний зміст є ширшим за значенням і включає комплекс можливих варіантів поведінки. Фактичний зміст означає конкретні форми поведінки суб’єктів, тобто реалізацію одного з варіантів можливого юридичного змісту правовідносин. Наприклад, податкові злочини й проступки виражають юридичний зміст, а конкретне правопорушення – фактичний зміст.
Підставою виникнення, зміни й припинення податкових правовідносин є юридичні факти – конкретні життєві обставини, з якими норми податкового права пов’язують виникнення, зміну або припинення податкових правовідносин. Вони класифікуються за наступними критеріями:
1) за наслідками:
– правоутворюючі, на підставі яких виникають податкові правовідносин;
– правозмінюючі, на підставі яких податкові правовідносин змінюються;
– правоприпиняючі, на підставі яких податкові правовідносин припиняються.
2) за ознакою волі суб’єкта:
– юридичні дії-це вольова поведінка суб’єктів податкових правовідносин;
– юридичні події – це обставини, що не залежать від волі суб’єктів податкових правовідносин.
За ознакою узгодження з приписами правових норм юридичні факти – дії – поділяються на правомірні і неправомірні Правомірні дії в свою чергу поділяються на юридичні вчинки та юридичні акти. Дії, що призводять до юридичних наслідків незалежно від намірів особи, називаються юридичними вчинками.
Дії, що здійснюються з метою досягнення юридичних наслідків, є юридичними актами.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)