Фінансове право – Лучковська С. I. – 1. Поняття норм фінансового права, їх риси й структура
1. Поняття норм фінансового права, їх риси й структура.
2. Класифікація фінансово-правових норм.
3. Поняття, ознаки, функції та класифікація фінансових правовідносин.
4. Склад фінансових правовідносин.
5. Суб’єкти фінансових правовідносин.
1. Поняття норм фінансового права, їх риси й структура
Фінансово-правова норма – загальнообов’язкове формально визначене правило поведінки, що встановлюється уповноваженими органами влади з метою регулювання суспільних відносин у сфері формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих грошових фондів і забезпечується примусом держави.
Фінансово-правовій нормі притаманні загальні риси правової норми:
– має загальнообов’язковий характер, тобто вказує, яким чином, в якому напрямку, протягом якого часу, на якій території мають діяти суб’єкти фінансових правовідносин:
– є формально-визначеним правилом поведінки: внутрішня визначеність проявляється у змісті, обсязі прав і обов’язків суб’єктів фінансових правовідносин, а зовнішня-у тому, що фінансово-правова норма виражена в джерелах фінансового права;
– встановлюється уповноваженими органами влади;
– не вичерпує свою обов’язковість певною кількістю застосувань;
– реалізація норми фінансового права забезпечується примусом держави;
– П чинність припиняється, скасовується за спеціальною процедурою.
Специфічні риси фінансово-правових норм проявляються в наступних їхніх особливостях:
1) регулюють лише фінансові правовідносини;
2) мають державно-владний, імперативний характер і виражені в категоричній формі, що не допускає їх довільно! зміни, а зміст і обсяг прав та обов’язків суб’єктів фінансових правовідносин має бути чітко визначений;
3) за допомогою фінансово-правових норм забезпечується реалізація насамперед публічних інтересів-інтересів держави, місцевого самоврядування, суспільства в цілому;
4) їм притаманний грошовий вираз, оскільки відносини, які врегульовуються ними, спрямовані на централізовані й децентралізовані грошові фонди;
5) за порушення приписів фінансово-правових норм можуть застосовуватися на лише заходи фінансового впливу, але й дисциплінарного, адміністративного або кримінального.
Структура фінансово-правової норми – це об’єктивно зумовлена потребами фінансово-правового регулювання її внутрішня організація, яка виражається в II розподілі на складові елементи та у функціональних зв’язках між ними. Елементами фінансово-правової норми є гіпотеза, диспозиція й санкція.
Диспозиція фінансово-правової норми-це частина норми. В якій закріплені юридичні права та суб’єктивні обов’язки у галузі фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування. Ця частина норми вказує на дозволену, обов’язкову або заборонену поведінку суб’єктів фінансових правовідносин.
Гіпотеза фінансово-правової норми – це частина норми, в якій визначені умови, при яких можна чи необхідно здійснювати її диспозицію, тобто передбачені фінансово-правовою нормою юридичні права та обов’язки суб’єктів фінансових правовідносин. Такі умови повинні мати конкретний вираз.
Санкція фінансово-правової норми – частина норми, в якій визначені заходи державного примусу у випадку порушення її диспозиції. Саме в санкції виражається імперативний характер приписів у сфері фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування.
Санкціям фінансово-правових норм властива низка ознак:
1) є одним з видів державного примусу,
2) об’єктивно виражені в джерелах фінансового права;
3) застосовуються спеціально уповноваженими органами влади:
4) мають Імперативний характер;
5) їх мета полягає насамперед у забезпеченні публічних фінансових інтересів, додержанні фінансової дисципліни;
6) за своєю сутністю санкції фінансово-правових норм є майновими, оскільки невигідність передбачених ними заходів полягає в зменшенні майнової сфери правопорушника через його грошові фонди; ці заходи покликані впливати передусім на економічний стан суб’єктів фінансових правовідносин;
7) їм притаманне поєднання право відновлювального й штрафного (карального) елементів. Завдяки реалізації санкцій відновлюється порушена фінансова дисципліна. Саме тому санкції дають змогу відшкодувати збитки, завдані правопорушенням та відновити становище, що існувало до вчинення правопорушення.
Отже, фінансова санкція – це штрафний засіб державного примусу, виражений у грошовій формі, що застосовується уповноваженим органом влади до суб’єкта фінансових правовідносин за порушення фінансово-правової норми в порядку, встановленому законодавством, з метою реалізації публічних інтересів при здійсненні фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)