Фінансова система України – Карлін M. I. – 12.1. Функції Міністерства фінансів України та його підрозділів

12.1. Функції Міністерства фінансів України та його підрозділів

У своїй діяльності Міністерство фінансів керується Консти­туцією і законами України, постановами Верховної Ради, ука­зами і розпорядженнями Президента України, декретами, по­становами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Міністерство здійснює систематичний контроль за виконанням вимог законодавства України у фінан­совій сфері. Воно узагальнює практику застосування законодав­чих актів із питань, що належать до його компетенції.

Діяльність Міністерства фінансів регламентується спеціаль­ним документом – Положенням про Міністерство фінансів України. Згідно з ним основними завданнями, які покладені на Міністерство фінансів, є:

А) розроблення основних напрямів державної фінансової політики;

Б) складання і забезпечення виконання державного бюджету;

В) концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки, фінансового забезпечення державних гарантій соціального захисту населення та створення державних фінансових резервів;

Г) розроблення нових і вдосконалення діючих форм фінансових відносин:

– держави з іноземними державами та міжнародними фінан­совими організаціями;

– держави з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності на основі економічних методів управління, проведення гнучкої податкової політики, спрямованої на ство­рення належних умов для розширення виробництва, здійснення заходів щодо розвитку і регулювання фінансового ринку;

Д) удосконалення фінансового механізму, методів фінансово­го і бюджетного планування та фінансування витрат шляхом широкого використання довгострокових фінансових норм і нор­мативів.

Відповідно до цих завдань Міністерство фінансів виконує такі основні функції, частину з яких передано йому, у зв’язку зі ство­ренням Державного казначейства.

1. реалізує державну фінансову політику, бере участь у роз­робленні балансу фінансових ресурсів, платіжного балансу, зве­деного валютного плану України з неторговельних операцій, а також бюджетів державних цільових фондів, готує пропозиції щодо їх обсягу і порядку створення та використання;

2. організовує роботу, пов’язану зі складанням проекту дер­жавного бюджету, за дорученням Кабінету Міністрів України визначає порядок і термін подання центральними органами дер­жавної виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськи­ми державними адміністраціями матеріалів для підготовки про­екту державного бюджету і прогнозних розрахунків для визна­чення частини загальнодержавних податків, зборів і платежів, що зараховуються до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, і подає їх на розгляд Кабі­нету Міністрів України;

3. спільно з Державним казначейством організовує виконан­ня державного та місцевих бюджетів, разом з іншими міністер­ствами, відомствами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами місце­вих рад народних депутатів забезпечує надходження доходів до державного бюджету та вживає заходів, спрямованих на ефек­тивне витрачання бюджетних коштів;

4. забезпечує захист фінансових інтересів держави та фінансових прав підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) та громадян, здійснює у межах своєї компетенції контроль за виконанням нормативних актів;

5. здійснює методичне керівництво роботою у сфері територіального фінансово-бюджетного планування, розробляє порядок надання з державного бюджету субвенцій, дотацій, субсидій;

6. спільно з Державним казначейством складає поквартальний розпис доходів і видатків, забезпечує виконання державного бюджету, затвердженого Верховною Радою України, здійснює в установленому порядку взаємні розрахунки державного бюджету з бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, в межах своїх повноважень здійснює обслуговування державного внутрішнього і зовнішнього боргів;

7. спільно з Державним казначейством здійснює контроль за виконанням державного бюджету, а також установлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного і місцевих бюджетів, кошторисів видатків бюджетних установ, установлює форми обліку і звітності щодо касового виконання бюджетів;

8. складає звіт про виконання державного бюджету, розроб­ляє та виносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропо­зиції щодо ефективного використання коштів державного бюджету;

9. розробляє проект правил складання і виконання держав­ного та місцевих бюджетів і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України, затверджує класифікацію доходів і ви­датків цих бюджетів;

10. розробляє пропозиції про вдосконалення податкової політики, спрямованої на зміцнення державних фінансів, забезпечення оптимальних фінансових умов для виробничо-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності та підприємницької діяльності громадян;

11. здійснює методологічне керівництво роботою державних податкових адміністрацій із питань формування і виконання дохідної частини бюджетів, ведення обліку та звітності, удосконалення податкового законодавства;

12. разом із Національним банком і Міністерством економі­ки таз питань європейської інтеграції України реалізує заходи, спрямовані на зміцнення грошового обігу, забезпечення збалан­сованості грошових доходів громадян та їх витрат;

13. здійснює контроль за випуском і обігом державних цінних паперів;

14. організовує виготовлення цінних паперів і документів суворого обліку, затверджує нормативно-технічну документа­цію з цих питань;

15. бере участь у роботі керівних органів фондових бірж і контролює дотримання положень статуту та правил фондової біржі;

16. організовує роботу щодо формування державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, складає балан­си дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, здійснює кон­троль за використанням, збиранням та переробленням брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, обліком і збереженням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від форм власності);

17. готує пропозиції з фінансових питань, пов’язаних зі зміною державної власності, демонополізацією виробництва, розвитком підприємницької діяльності в різних галузях еконо­міки та в регіонах;

18. розробляє пропозиції про економічні методи регулюван­ня спільної підприємницької діяльності, бере участь у підготовці пропозицій щодо створення і функціонування спеціальних вільних економічних зон;

19. бере участь у формуванні та реалізації державної інвестиційної політики;

20. вивчає валютно-фінансові проблеми, пов’язані з міжна­родним економічним співробітництвом і вдосконаленням валютно-економічних відносин з іноземними державами, розробляє пропозиції щодо збільшення валютних ресурсів держави, вдо­сконалення механізму економічного стимулювання підприємств для збільшення експорту і підвищення його ефективності. Готує і подає до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вступу України до міжнародних фінансових організацій та ЇЇ членства в них, є фінансовим агентом держави при здійсненні всіх фінансо­вих операцій відповідно до угод із міжнародними організаціями;

21. аналізує вплив на фінансовий стан галузей економіки та на бюджет процесів, пов’язаних із переходом на нові принципи ціноутворення, та готує відповідні пропозиції;

22. бере участь у виробленні пропозицій щодо вдоскона­лення структури органів державної виконавчої влади та контролює витрачання коштів на їх утримання. Аналізує витрати на утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади і готує пропозиції щодо їх оптимізації, бере участь у розробленні умов оплати праці працівників органів виконавчої та судової влади, правоохоронних органів, закладів освіти, охорони здо­ров’я і соціального забезпечення, культури та інших бюджетних установ;

23. забезпечує впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності (крім банків), затверджує за погодженням із Державним комітетом статистики форми бухгалтерської звітності, типові плани рахунків і форм бухгалтерсько­го обліку та інструкції про порядок їх застосування, бере участь у встановленні переліку витрат, що входять до собівартості продукції (робіт, послуг), у розробленні типових форм первинного обліку і типових програм автоматизації бухгалтерського обліку;

24. вивчає, аналізує і вживає заходи, спрямовані на вдоско­налення діяльності Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, головних фінансових управлінь обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

25. організовує роботу з професійної підготовки та перепідготовки кадрів для фінансової системи, контролює цю роботу на підприємствах, в установах і організаціях, що входять до сфери управління міністерства.

Для реалізації зазначених функцій Міністерству фінансів України надані чинним законодавством України такі права:

1. одержувати від центральних органів державної виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій матеріали для складання проекту державного бюджету, розроблення бюджетних нормативів і здійснення контролю за виконанням державного бюджету;

2. спільно з Державним казначейством обмежувати, а в необхідних випадках припиняти фінансування з державного бюджету підприємств, установ та організацій за наявності фактів незаконного витрачання ними коштів, а також у разі неподання звітів про витрачання раніше наданих коштів та іншої встановленої звітності з повідомленням про це керівників відповідних міністерств та відомств і в межах своєї компетенції застосовувати інші санкції, встановлені чинним законодавством;

3. у разі виникнення тимчасових касових розривів при виконанні бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва і Севастополя надавати з державного бюджету позички, які мають погашатися в установлені терміни поточного бюджет­ного року;

4. забороняти або припиняти випуск цінних паперів, якщо він здійснюється з порушенням установленого порядку;

5. здійснювати у міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, в установах банків та інших фінансово-кредитних установах (незалежно від форм власності) перевірки фінансовобухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів та інших документів, пов’язаних із зарахуванням, перерахуванням і використанням бюджетних коштів, а також одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають у процесі перевірки;

6. одержувати від установ банків відомості про стан поточ­них бюджетних рахунків підприємств, організацій і установ;

7. накладати на установи банку, зв’язку, інші установи фі­нансові санкції в разі порушення установленого Національним банком України за погодженням із Міністерством фінансів України порядку проходження і виконання платіжних доручень за доходами і видатками у розмірі 2 % від суми затриманого плате­жу або перерахування бюджетних коштів за кожний день про­строчення.

Міністерство фінансів України має забезпечувати реалізацію поставлених перед ним завдань і функцій на всій території дер­жави. У зв’язку з цим воно має територіальну структуру, яка охоплює всі адміністративні утворення в країні.

Територіальні фінансові органи мають систему подвійного підпорядкування. Так, обласні фінансові управління підпорядковуються по вертикалі Міністерству фінансів, а по горизонталі входять до складу обласної державної адміністрації. Районні фінансові управління відповідно підпорядковані головним фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій і входять до складу районних державних адміністрацій.

Провідну роль у системі органів Міністерства фінансів відіграє центральний апарат, тобто безпосередньо міністерство. Воно забезпечує втілення в життя державної фінансової політики шляхом розроблення економічних методів і важелів впливу на збільшення внутрішнього валового продукту і національного доходу, підвищення ефективності суспільного виробництва, аналізує показники розвитку економіки країни, здійснює заходи, спрямовані на оздоровлення фінансового стану галузей на­ціональної економіки та збільшення доходів бюджету.

Разом із Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України Міністерство фінансів розробляє проект зведеного балансу фінансових ресурсів і використовує його показники для розроблення проекту державного бюджету та розрахункових обсягів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

На центральний апарат покладено завдання надавати прак­тичну і методичну допомогу галузевим міністерствам, відомствам, виробничим об’єднанням, державним корпораціям, асоціаціям, консорціумам, підприємствам та організаціям із фінансових питань упровадження ринкових відносин, а також місце­вим фінансовим органам в організації їх роботи.

До функцій Міністерства фінансів належать також фінан­сування в установленому порядку фінансових органів країни, контроль за правильним використанням ними асигнованих коштів.

Через міністра фінансів Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, Головного контрольно-ревізійного управління та Державного казначейства України.

Відповідно до Указу Президента України “Про заходи щодо запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних зло­чинним шляхом” у складі Міністерства фінансів України утворено Державний департамент фінансового моніторингу як урядовий орган державного управління, хоча багато спеціалістів пропонувало створити його окремо від Міністерства фінансів.

Голова Держфінмоніторингу здійснює керівництво Департаментом і несе персональну відповідальність перед міністром фінансів за виконання покладених на Держфінмоніторинг завдань, основними з яких є:

– участь у реалізації державної політики у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

– збирання, обробка й аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому контролю, та інші операції, пов’язані з легалізацією (відмиванням) таких доходів;

– створення єдиної інформаційної системи і ведення бази даних у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

– налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними орга­нами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;

– забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях із питань протидії легалі­зації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Для погодженого вирішення найважливіших питань, що на­лежать до компетенції Міністерства фінансів, створюється колегія у складі міністра (голова колеги), заступників міністра та інших керівних працівників Міністерства. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконав­чої влади, а також представники відповідних громадських організацій (із правом дорадчого голосу). Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов’язків Кабінет Міністрів України за поданням міністра.

Міністерство фінансів поділяється на департаменти, а ті, у свою чергу, – на управління, відділи. Проблемою є те, що до сьогодні подібні структури є й в інших міністерствах і відом­ствах, функції їх часто дублюються.

Кожний департамент так чи інакше бере участь у виконанні всіх функцій Міністерства фінансів. Водночас кожен із них має свою специфічну сферу діяльності.

Реалізація завдань і функцій Міністерства фінансів в адміністративних утвореннях держави здійснюється територіальни­ми органами, які базуються на типовій структурі.

Головне фінансове управління області відповідно до завдань, які воно має розв’язувати, виконує такі функції, частину з яких передано йому у зв’язку з утворенням територіальних органів Державним казначейством:

– бере участь у розробленні балансу фінансових ресурсів ре­гіону, аналізує і визначає тенденції’ розвитку його фінансової бази та враховує їх під час складання обласного (міського) бюджету;

– організовує роботу, пов’язану зі складанням проекту об­ласного (міського) бюджету, за дорученням обласної (міської) ради, визначає порядок і термін подання обласними (міськими) управліннями і відділами, районними (міськими) радами мате­ріалів для підготовки проектів обласного (міського) бюджету і прогнозних розрахунків для визначення частини загальнодер­жавних податків, зборів і платежів міст обласного підпорядку­вання і районів області (міста). Складає проект обласного (міського) бюджету, готує пропозиції про нормативи відрахувань частини загальнодержавних податків, зборів і платежів у бюдже­ти міст і районів і подає їх на розгляд обласних (міських) рад;

– організовує виконання обласного (міського) бюджету за доходами і видатками. Разом з обласними (міськими) управліннями і відділами, районними (міськими) радами забезпечує над­ходження доходів до обласного (міського) бюджету та вживає заходів щодо ефективного витрачання бюджетних коштів;

– забезпечує захист фінансових інтересів держави та фінансових прав підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності) і громадян, здійснює у межах своєї компетенції контроль за виконанням актів законодавства;

– розробляє порядок надання з обласного (міського) бюджету субвенцій, дотацій, субсидій бюджетам міст обласного підпорядкування, районів;

– складає розпис обласного (міського) бюджету з помісячним розподілом, забезпечує виконання обласного (міського) бюдже­ту, приймає рішення про переказування коштів у межах річних бюджетних асигнувань, здійснює в установленому порядку взаємні розрахунки обласного (міського) бюджету з державним бю­джетом і з бюджетами районів, міст обласного підпорядкування;

– здійснює контроль за виконанням обласного (міського) бюджету і за додержанням установами Національного банку України та комерційними банками правил касового виконання бюджету за видатками;

– розглядає звіти про виконання бюджетів районів, міст об­ласного підпорядкування, кошторисів видатків обласних управ­лінь і відділів, складає зведення про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи областей (міста), і подає його Міністерству фінансів України. Звітує перед обласною (міською) радою про хід виконання обласного (міського) бюджету і подає їй річний звіт про виконання обласного (міського) бюджету для затвердження;

– здійснює облік коштів резервного фонду обласної (міської) ради і цільових фондів;

– контролює правильність проведення виплат і відшкодування коштів за рахунок державного і місцевих бюджетів, передбачених чинними законодавчими актами;

– готує пропозиції обласній (міській) раді про встановлення місцевих податків, платежів і зборів;

– за дорученням обласної (міської) ради розглядає матеріали про надання окремим категоріям платників пільг за податками і платежами, які надходять до обласного (міського) бюджету, та готує відповідні пропозиції з цього питання, за висновками Державної податкової адміністрації розглядає питання про відстрочення платежів і надання податкового кредиту і приймає відповідне рішення;

– на підставі статистичних і бухгалтерських звітів, аналітичних та прогнозних розрахунків аналізує економічний та фінансовий стан галузей економіки, тенденції та динаміку розвитку різних форм власності, готує пропозиції щодо віднайдення та мобілізації додаткових фінансових ресурсів;

– бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної по­літики областей (міста);

– готує пропозиції з фінансових питань, бере участь у їх вирішенні, а також у справах, пов’язаних зі зміною форм загальнодержавної і комунальної власності та розвитком підприємницької діяльності в області (місті);

– організовує контроль за раціональним використанням, обліком і зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного ка­міння на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності;

– готує пропозиції про випуск в обіг для розміщення серед населення місцевих виграшних позик, місцевих грошових, ре­чових і грошово-речових лотерей і контролює цю діяльність;

– разом з установами Національного банку України, комер­ційними банками вивчає питання грошового обігу в регіоні, бере участь у розробленні балансів грошових доходів і витрат насе­лення;

– аналізує валютно-фінансові питання, пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю об’єднань, підприємств, органі­зацій, та розробляє відповідні пропозиції про збільшення валютних ресурсів держави;

– вивчає вплив на фінансовий стан місцевого господарства та бюджет області (міста) процесів, пов’язаних із новими прин­ципами ціноутворення, та готує відповідні пропозиції;

– забезпечує на підприємствах, в організаціях і установах комунальної власності додержання єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку і звітності стосовно виконання рішень обласних, Київської і Севастопольської міських рад та виконавчих органів;

– бере участь у розробленні пропозицій про вдосконалення структури місцевих органів державної виконавчої влади та здійснює контроль за витрачанням коштів на їх утримання. Готує пропозиції про чисельність, фонд оплати праці працівників і витрат на утримання місцевих органів державної виконавчої влади;

– вивчає, аналізує і вживає заходи, спрямовані на вдосконалення діяльності підпорядкованих йому фінансових управлінь районних (міських) рад;

– фінансує в установленому порядку підвідомчі фінансові органи, контролює правильність використання ними виділених коштів, складає зведені звіти й баланси;

– організовує професійну підготовку і перепідготовку кадрів для фінансових органів, контролює цю роботу в підпорядкованих організаціях та установах тощо.

Фінансове управління районної, міської державної адміністрації є низовою ланкою системи фінансових органів. Воно забез­печує на місцях втілення в життя державної фінансової політи­ки, аналізує показники розвитку економіки району (міста), здійснює заходи, спрямовані на оздоровлення фінансового ста­ну галузей місцевого господарства та збільшення доходів бю­джету. Розробляє пропозиції щодо встановлення нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і доходів до бюдже­тів рад, координує і надає методичну допомогу щодо складання і виконання бюджетів нижчого рівня.

Фінансове управління підпорядковується як районній (місь­кій) держадміністрації, так і відповідному фінансовому органу вищого рівня.

Районне (міське) фінансове управління складає проект бю­джету району (міста) і несе відповідальність (спільно з відповід­ними органами Державного казначейства) за його виконання як за доходами, так і видатками, за забезпечення необхідними кош­тами заходів, передбачених у плані розвитку району, та інших заходів, які фінансуються з бюджету району, а також забезпе­чує мобілізацію на території району фінансових ресурсів на за­гальнодержавні витрати.

Головними завданнями районного фінансового управління є:

– мобілізація коштів і спрямування їх відповідно до затвердженого плану на фінансування заходів щодо розвитку госпо­дарства, поліпшення соціально-культурного і побутового обслуговування населення;

– економічне обгрунтування плану доходів і видатків бюджету району, вжиття заходів щодо забезпечення своєчасного надходження всіх доходів і економне витрачання бюджетних коштів за їх призначенням;

– контроль за дотриманням державної фінансової дисципліни.

Районне фінансове управління включає бюджетний відділ, відділ бюджетних доходів і фінансів комунальної власності та відділ бухгалтерського обліку і звітності.

Відповідно до Концепції адміністративно-територіальної реформи слід очікувати змін у структурі і функціях Міністерства фінансів України та його підрозділів, оскільки частина з них дублюється іншими міністерствами і відомствами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Фінансова система України – Карлін M. I. – 12.1. Функції Міністерства фінансів України та його підрозділів