Фінансова система України – Карлін M. I. – Розділ 4. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ УКРАЇНИ
4.1. Економічна сутність державного боргу
Державний борг – це сукупність усіх боргових зобов’язань держави перед своїми кредиторами. Величина державного боргу, динаміка й темпи його зміни відображають стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування державних структур.
Динаміка державного боргу України наведена в табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Державний борг України (1993-2003 pp.), млрд. дол. США
Показник | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 |
Зовнішній борг | 0,4 | 3,6 | 4,8 | 8,2 | 8,8 | 9,6 | 11,5 | 12,4 | 10,4 | 10,1 | 10,1 |
Внутрішній борг | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 2,1 | 2,1 | 5,4 | 3,9 | 2,8 | 3,8 | 3,9 | 3,7 |
Всього | 0,4 | 3,6 | 4,8 | 10,9 | 10,9 | 15,0 | 15,4 | 15,2 | 14,2 | 14,0 | 13,8 |
Як свідчать дані таблиці, державний борг України у 1993- 2003 pp. зростав, причому зовнішній борг значно перевищував внутрішній. Спостерігалася тенденція до збільшення частки зовнішнього боргу в загальній сумі державного боргу. У наступні роки ситуація дещо поліпшилася.
Економічна суть державного боргу виявляється через такі дві його функції: 1) Фіскальну – залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків; 2) Регулюючу – коригування обсягу грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів центральним банком країни.
Державні запозичення, на думку доктора економічних наук А. І. Крисоватого, в Україні треба використовувати лише для капіталовкладень у розвиток економіки. Залучення позик із будь-якою іншою метою не тільки не даватиме імпульсу для пожвавлення економічних процесів, а й буде стримувальним чинником зростання ВВП надалі. Адже не забезпечене розширенням податкової бази обслуговування та погашення державної заборгованості рано чи пізно призведе до загострення бюджетної кризи, коли податкових надходжень виявиться замало для фінансування навіть мінімальних видатків держави одночасно зі здійсненням боргових платежів, а розміщувати нові позики стане неможливо. Відповідно величина соціальних видатків у жодному разі не повинна перевищувати централізованих за оптимального (з погляду фіскальної достатності, економічної ефективності та соціальної справедливості) рівня оподаткування податкових надходжень, що є умовою організації ефективних перерозподільних процесів та, як наслідок, зростання ВВП. Тобто визначені вимогами досягнення стійкого економічного зростання обсяг і структура видатків бюджету хоч і є першоосновою у встановленні меж експансії фіску, проте не можуть бути її самоціллю, оскільки забезпечують ефективне функціонування держави лише за наявності відповідних джерел покриття. Не покриті податковими надходженнями соціальні видатки та фінансово не забезпечені за рахунок державного запозичення (у разі браку податкових надходжень) видатки розвитку однозначно потребують перегляду.
Державний борг складається з двох частин залежно від сфери розміщення: внутрішнього і зовнішнього боргу.
В Україні у 1992 р. прийнято Закон “Про державний внутрішній борг України”, яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов’язання уряду України у грошовій формі. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.
До складу Державного внутрішнього боргу України входять позики уряду і позики, здійснені за безумовної гарантії уряду для забезпечення фінансування загальнодержавних потреб. Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що виникає знову за борговими зобов’язаннями уряду.
Державний зовнішній борг – це боргові зобов’язання держави перед нерезидентами щодо повернення позичених коштів (основна сума боргу) та відсотків за ними.
У разі зростання зовнішнього боргу країна може потрапити не тільки в економічну, а й у політичну залежність від країни-кредитора. Тому в розвинутих країнах парламенти встановлюють різні обмеження для зовнішніх запозичень уряду. Крім того, зовнішні запозичення беруть одні уряди, а віддаватимуть інші, що може негативно позначитися на їх політичному майбутньому.
До державного зовнішнього боргу України належать:
1. заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку;
2. заборгованість за позиками, наданими іноземними органами управління;
3. заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;
4. зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій.
Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може бути прямий та умовний (гарантований). Прямий державний борг – це борг, що відображає обсяги позичених ресурсів, які надійшли в розпорядження уряду країни. Умовний (гарантований) державний борг – це зобов’язання держави як гаранта повернення ресурсів кредитору в разі неплатоспроможності позичальника (табл. 4.2). Бюджетний кодекс України (ст. 12) передбачає класифікацію державного боргу за типом кредитора та типом боргового зобов’язання.
Ситуація з державним боргом в Україні та країнах ЄС показана в табл. 4.3.
Таблиця 4.2. Умовні зобов’язання держави
Показник | Обсяг умовних зобов’язань | ||
Млн. грн. | Млн. дол. США | % ВВП У 2005 р. | |
Явні умовні зобов’язання | 22 748 | 4 440,2 | 5,4 |
Гарантований державний борг | 15 001 | 2 907 | 3,6 |
Зовнішній | 15 000 | 2 907 | 3,6 |
Внутрішній | 1 | 0,2 | 0 |
Депозитні рахунки в Ощадному банку | 6 017 | 1191 | 1,4 |
Депозитні рахунки приватних осіб в “Укрексімбанку” | 1730 | 342 | 0,4 |
Неявні умовні зобов’язання | 149486 | 29 601 | 35,7 |
Ощадний банк (втрачені заощадження вкладників “Ощадбанку” Радянського Союзу) | 122 120 | 24 182 | 29,2 |
Облігації компанії “Нафтогаз” / 1 | 9 600 | 1901 | 2,3 |
Позики та кредитні лінії компанії “Нафтогаз” / 2 | 4141 | 820 | 1,0 |
Київські муніципальні облігації | 3 030 | 600 | 0,7 |
Єврооблігації “Укрексімбанку” | 2 020 | 400 | 0,5 |
Облігації компанії “Енергоатом” (деноміновані в грн.) | 500 | 99 | 0,1 |
Облігації “Укрзалізниці” (деноміновані в грн.) | 500 | 99 | 0,1 |
Чисті борги енергетичних компаній після взаемозаліку / 3 | 7 575 | 1500 | 1,8 |
Загальна сума умовних зобов’язань | 172 234 | 34 041 | 41,1 |
Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. – К., 2006. – 4 липня.
Таблиця 4.3. Державний борг України і країн ЄС
Показник | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2000-2005 рр. (ЄС-8, середнє) |
Темпи зростання ВВП, % | 5,9 | 9,2 | 5,2 | 9,6 | 12,1 | 2,6 | 5,2 |
Номінальний обмін, курс (ИАН/ И8Б) середній | 5,4 | 5,3 | 5,3 | 5,3 | 5,3 | 5,1 | – |
Індекс споживчих цін, % зміни | 28,2 | 12,0 | 0,8 | 5,2 | 9,0 | 13,6 | 5,3 |
Умови торгівлі (2000 р. = 100) | 100,0 | 98,3 | 98,0 | 99,3 | 104,6 | 112,9 | – |
Валові капіталовкладення, % ВВП | 19,7 | 21,8 | 20,2 | 20,6 | 21,1 | 21,8 | 25,0 |
Державний та гарантований державою борг, % ВВП | 45,3 | 36,5 | 33,5 | 29,0 | 24,8 | 18,7 | 29,8 |
Первинний дефіцит, % ВВП | -1,4 | -1,9 | 0,2 | -0,9 | -4,4 | -2,0 | -1,1 |
Баланс бюджету розширеного уряду, % ВВП | -4,1 | -1,9 | -0,2 | -0,9 | -4,4 | -2,7 | -3,1 |