Фінансова система України – Карлін M. I. – 8.4. Фінанси недержавних підприємств (на прикладі ВАТ “Луцький підшипниковий завод” корпорації SKF)
Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” – підприємство з домінуючою часткою державної власності (контрольний пакет належить державі). Воно видобуває та реалізує нафту з газовим конденсатом, продуктів газопереробки та нафтопродуктів.
За підсумками першого півріччя 2005 р. (порівняно з аналогічним періодом 2004 р.) дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) компанії зріс на 1187 млн. грн.. (50,5 %) і становив 3535,4 млн.. грн.. (у першому півріччі 2004 р. – 2348,4 млн. грн.). Як повідомляла прес-служба ВАТ “Укрнафта”, за цей період чистий дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 671,6 млн. грн.. (38,1 %) і становив 2435,2 млн. грн. (у першому півріччі 2004 р. – 1763,6 млн. грн.).
Завдяки економному витрачанню всіх видів енергоносіїв та матеріалів (останні закуповуються виключно на конкурсних засадах) чистий прибуток після оподаткування зріс на 234,5 млн. грн. (47,5 % ) і становив 728,2 млн. грн. (у першому півріччі 2004 р. – 493,7 млн. грн.).
Нарощування колективом компанії виробничих та фінансових показників дало їй можливість збільшити також і виплати до бюджетів усіх рівнів. За півріччя відрахування податків та зборів зросли на 682,7 млн. грн. (114,6 %) і становили 1278,2 млн. грн. (у першому півріччі 2004 р. – 595,5 млн. грн.). Зростання відрахувань до державного бюджету більше ніж удвічі зумовлене також збільшенням рентної плати на видобуток нафти зі 160 грн. у 2004 р. до 300 грн. у 2005 р.
Із 1 березня 2005 р. тарифні ставки і посадові оклади працівників компанії були підвищені на 15 %.
Середньомісячна заробітна плата одного працівника у майже 30-тисячному колективі компанії за перше півріччя 2005 р. становила 1549,2 грн. (з урахуванням працівників відділень реалізації нафтопродуктів, заробітна плата яких менша, ніж у працівників основних структурних одиниць). Заробітна плата основного виробничого персоналу за перше півріччя 2005 р. досягла у середньому 1702 грн., що на 22,3 % більше, ніж за 2004 р. У заробітній платі зросла частка тарифу (за перше півріччя 60,4 % проти 57,9 % за 2004 p.). У цілому по ВАТ “Укрнафта” фонд оплати праці штатних працівників за перше півріччя зріс до 260 млн. 379 тис. грн., що на 63,6% більше, ніж у відповідний період 2004 р.
Керівництво ВАТ “Укрнафта” підвищило з 1 вересня 2006 р. тарифні ставки і посадові оклади працівників основного виробництва та апарату управління до 15 %. Як повідомляє прес-служба компанії, посадові оклади підвищуватимуться з урахуванням професіоналізму, кваліфікації та трудового внеску кожного працівника. З урахуванням цього підвищення середньомісячна заробітна плата штатних працівників товариства за підсумками 2006 р. досягне 1978 грн., а фонд оплати праці порівняно з минулим роком зросте на 161,4 млн. грн., або на 28,4 %.
За перше півріччя 2006 р. внесок “Укрнафти” у загальнодержавну скарбницю перевищує 2,3 млрд. грн. (у першому півріччі 2005 р. – близько 1,3 млрд. грн.). Чистий прибуток компанії (після сплати податків) зріс на 405,6 млн. грн. (55,7 %) і становить більше 1,1 млрд. грн. (у першому півріччі 2005 р. 728,2 млн. грн.).
8.4. Фінанси недержавних підприємств (на прикладі ВАТ “Луцький підшипниковий завод” корпорації SKF)
Корпорація зі штаб-квартирою в Гетеборзі (Швеція), яка готується через рік відзначити 100-річний ювілей, має 82 заводи у 25 країнах світу і налічує більше 40 тис. працюючих. Торгові представництва та офіси SKF знаходяться в 130 країнах. Річний обсяг продажу становить майже 7 млрд. дол. США. Корпорація займає лідируючі позиції на світовому ринку підшипників, контролюючи майже 25 % його обсягу.
Більше ніж 1700 осіб, що працюють на ЛПЗ та колишніх дочірніх підприємствах ЛПЗ, надаючи послуги заводу, ось уже протягом семи років мають стабільну роботу і хорошу заробітну плату. Середньомісячний її рівень в еквіваленті повної зайнятості, тобто без лікарняних, за 2005 р. становив 1405 грн., а за грудень 2005 р. – 1662 грн., зокрема по категорії робітників – 1615 грн..
Щодо відрахувань до державного та місцевих бюджетів, то лише за 2005 р. підприємство сплатило загалом майже 25 млн. грн. обов’язкових платежів, із них 4,5 млн. грн. податку на прибуток, майже 6 млн. грн. митних платежів, 3,3 млн. грн. податку з доходів фізичних осіб від заробітної плати працівників, 432 тис. грн. плати за землю та ін. Відрахування в Пенсійний фонд становили 8,3 млн. грн..
Зараз на підприємстві налічується 340 ветеранів, що пропрацювали на заводі більше чверті віку. Разом із тим кількість працівників порівняно з 1991 р. зменшилась більше ніж удвічі. Падіння обсягів виробництва та продажу в 90-х роках було неминучим, адже споживачами підшипників за рознарядками
Держплану були в основному автомобільні, тракторні та машинобудівні заводи країн колишнього Радянського Союзу, які одночасно зменшили випуск техніки в 5-10 разів. Після розпаду СРСР підприємство залишилося також без експортних контрактів. Знадобилося 4-5 років для створення власної збутової мережі та ефективного маркетингу. І ще до приходу інвесторів у 1996-1997 рр. підприємство почало поступово відновлювати обсяги виробництва. Відрадно констатувати, що за “шведський” період обсяги виробництва зросли в 6,5 раза відповідно до 1997 р. Більше того, у 2005 р. підприємство перевищило обсяги продажу найкращого за радянський час 1991 р. в 1,7 раза.
Головним завданням соціальної політики керівництво заводу вважає забезпечення можливості працівникам отримувати достойну заробітну плату і самостійно вирішувати соціальні проблеми. Водночас підприємство забезпечує працівників пільговими путівками на лікування та відпочинок, надає фінансову допомогу у випадку важких захворювань або хірургічних операцій. Підприємство фінансово допомогло безвідсотковими позиками працівникам заводу, які проживали в гуртожитках, викупити це житло. Незважаючи на те, що дитячі садочки вже давно передані на баланс міськвно, нещодавно за кошти підприємства було зроблено ремонт у дитячому садочку на суму 27 тис грн.. Із технічним училищем № 9 підприємство працює згідно з контрактами.
Продукція підприємства краща, ніж її аналоги з країн СНД, але ще не досягла рівня західних компаній за всією номенклатурою. Разом із тим поставки на Захід із кожним роком зростають і становлять уже половину обсягів продукції. ЛПЗ із погляду ціни важко конкурувати з росіянами, тому він намагається конкурувати за рахунок якості продукції та кращого сервісу. З іншого боку, на підприємстві усвідомлюють, що в Росії енергоносії завжди будуть дешевшими і тому потрібно знаходити технологічні резерви зниження затрат.
SKF виконала всі зобов’язання згідно з інвестиційним контрактом. У виробництво вкладено 16,2 млн. дол. США прямих інвестицій. Крім того, 100 % прибутку (а завод працює з прибутками уже чотири роки) залишається у розпорядженні підприємства і спрямовується на розвиток та модернізацію. Власники в основному задоволені діяльністю підприємства, особливо роботою щодо розвитку бізнесу компонентів та темпами модернізації. Хоча вони розраховували на те, що швидше змінюватимуться менталітет працівників та розуміння психології ринкових відносин.
У відносинах з державою SKF не зовсім влаштовують дві речі: політична нестабільність та часті зміни податкового законодавства (часом не зовсім обгрунтовані, як у березні та липні 2005 p.), тобто відсутність чітко визначених умов ведення бізнесу.
Сьогодні значно легше проявити себе та заробляти вищу зарплату тим, хто талановитіший, хто краще підготовлений, хто має вищу продуктивність праці. Так, у 2005 р. підприємство виробило продукції в 1,7 раза більше, ніжу 1991 p., а кількість працюючих зменшилась більше ніж у 2 рази. Звичайно зросла інтенсивність праці, але це супроводжувалося майже восьмиразовим зростанням заробітної плати щодо рівня 1997 p., упровадженням прогресивної технології та поліпшенням умов праці.
У корпорації діє чітка система стратегічного планування. Восени 2005 р. підприємство захистило такий план для ЛПЗ на період до 2010 p., яким передбачено за рахунок нових ринків та видів бізнесу, що будуть передаватися ЛПЗ від інших заводів SKF, за п’ять років збільшити обсяг продажу та виробництва в 3,5 раза. Буде освоєно виробництво нових видів продукції для споживачів США, Індії, Бразилії, Німеччині та інших країн. Передбачено також зростання зарплати більше ніж у 3 рази до теперішнього рівня.