Фінансова система України – Карлін M. I. – 7.1. Пенсійний фонд України
7.1. Пенсійний фонд України
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення та діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Це самостійна фінансово-кредитна установа, кошти якої не включаються до складу державного бюджету. Хоча у 90-ті роки XX ст. були спроби включити кошти Пенсійного фонду до державного бюджету, але від цього відмовилися, оскільки ускладнилася виплата пенсій.
Кошторис Пенсійного фонду України формується за рахунок таких джерел (табл. 7.1):
Обов’язкових страхових внесків підприємств, Установ, Організацій та фізичних осіб; Коштів державного та місцевих бюджетів; Коштів, що надходять за регресними вимогами; Добровільних внесків юридичних осіб і громадян; Фінансових санкцій, передбачених за порушення порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; Банківських кредитів та інших надходжень.
Таблиця 7.1. Джерела надходжень до Пенсійного фонду України у 2003 р.
№ з/п | Джерела надходжень | Сума, тис. грн. |
1 | Залишок коштів на початок року | 1 622 300,0 |
2 | Власні доходи | 22 876,8 |
3 | Кошти Державного бюджету України | 1 937 200,0 |
4 | Кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття | 87,6 |
5 | Кошти Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання | 175 269,0 |
6 | Усього надходжень з усіх джерел фінансування | 25 082 323,0 |
Розміри внесків у Пенсійний фонд затверджуються законодавчими актами Верховної Ради України.
Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” зі змінами станом на 1 січня 2002 р. були встановлені такі тарифи страхових внесків до Пенсійного фонду (їх було дещо змінено в наступні роки):
А) для суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних і фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників), бюджетних, громадських установ та їхніх філій, відділень – у розмірі 32 % фактичних витрат на оплату праці працівників;
Б) для підприємців – фізичних осіб, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокатів, приватних нотаріусів – у розмірі 32 % доходу (прибутку);
В) для фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору та виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами – в розмірі 1 % сукупного оподатковуваного доходу, якщо він не перевищує 150 грн. і 2 % – у разі перевищення ним 150 грн.;
Г) для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди – в розмірі 4 % фактичних витрат на оплату праці інвалідів і 32 % – інших працівників таких підприємств;
Д) для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної кількості працюючих – у розмірі 4 % фактичних витрат на оплату праці всіх працівників цих підприємств.
Кошти Пенсійного фонду використовуються:
– на виплату пенсій за віком, за вислугу років, за інвалідністю, в разі втрати годувальника, соціальних та інших пенсій, встановлених законодавством України про пенсійне забезпечення;
– виплату допомоги малозабезпеченим пенсіонерам;
– підвищення пенсій у зв’язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;
– фінансування допомог і пенсій військовослужбовцям та їх сім’ям;
– виплату пенсій особам, які працювали в органах державної служби;
– пенсійне забезпечення осіб, які не мають трудового стажу для призначення пенсій;
– відшкодування на виплату надбавок та підвищень до пенсій за різними пенсійними програмами;
– компенсацію різниці у пенсійному забезпеченні науковим працівникам;
– виплату пенсій і допомоги за рахунок коштів інших цільових державних фондів;
– фінансове забезпечення поточної діяльності Пенсійного фонду України та його органів, розвиток його матеріально-технічної бази;
– формування та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов’язкового державного пенсійного страхування.
Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління і його заступники призначаються та звільняються з посади Президентом України в установленому порядку.
Серед надходжень у дохідну частину бюджету Пенсійного фонду переважну частину (в середньому до 70 %) становлять обов’язкові внески підприємств, установ і організацій. Вагоме місце серед доходних джерел Фонду поки що займають надходження коштів Державного бюджету України, які треба мінімізувати.
У видатковій частині бюджету Пенсійного фонду на виплату пенсій населенню припадає 98,2 % (із доставкою і пересиланням пенсій). Щороку зростає частка коштів Фонду на виплату пенсій згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення” (табл. 7.2).
Таблиця 7.2. Статті видатків Пенсійного фонду України за рахунок збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у 2003 р.
№ з/п | Статті видатків | Сума, тис. грн. |
1 | На виплату пенсій згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення” | 19 005 301 |
2 | На виплату допомоги малозабезпеченим пенсіонерам | 548 130 |
3 | Витрати на поховання | 144 882 |
4 | На утримання ПФУ та на виконання функцій призначення пенсій | 388 000 |
5 | На доставку пенсій та допомоги | 157 587 |
6 | Інші видатки | 1192 112 |
7 | На виплату пенсій у наступному періоді | 1623 290 |
8 | Разом | 23 059 301 |
Персоніфікований облік у системі державного пенсійного страхування дасть змогу забезпечити додатковий контроль за правильністю відрахування внесків підприємствами і достовірністю даних, що надходять у Пенсійний фонд і від яких залежить розмір нарахованої трудової пенсії.
Водночас комплекс проведених заходів у системі фінансування Пенсійного фонду України недостатній і ситуація в цій сфері залишається напруженою (табл. 7.3).
Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. – К., 2006. – 4 липня.
Таблиця 7.3. Доходи і витрати Пенсійного фонду України, млрд. грн.
Показник | 2003 р. | 1 2004р | 2005 р. |
Доходи від податку на зарплату (включаючи державних службовців) | 22,1 | 31,4 | 42,8 |
Трансферти у ПФУ з різних джерел 3 них: | 2,3 | 6,2 | 22,9 |
Державний бюджет Утому числі: | 1,9 | 6,С | 22,6 |
Регулярні платежі | 1,9 | 2,2 | 6,7 |
Покриття дефіциту | 0 | 3,8 | 15,9 |
Фонд страхування на випадок безробіття | 0,1 | 0,1 | Од |
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Сукупні доходи ПФУ | 26,7 | 39,8 | 66,3 |
Сукупні витрати ПФУ | 24,5 | 39,2 | 64,1 |
Дефіцит/надлишок Утому числі: | 0 | 3,2 | 13,7 |
Запас, який переходить на наступний фінансовий рік | 2,2 | 0,6 | 2,2 |
Сукупні витрати ПФУ, % ВВП | 9,2 | 11,4 | 15,3 |
Дефіцит/надлишок, % ВВП | 0 | 0,9 | 3,3 |
Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. – К., 2006. – 4 липня.
За ринкових умов Пенсійний фонд як головний суб’єкт солідарної пенсійної системи, не спроможний забезпечити громадянам адекватного заміщення пенсією заробітку, втраченого ними у зв’язку зі старістю, та запобігання бідності серед людей похилого віку.
Періодичне списання заборгованості перед Пенсійним фондом підриває його фінансову базу і сприяє ухиленню роботодавців від сплати страхових внесків. Водночас зменшенню фінансування Пенсійного фонду сприяє також поширення пільг у сплаті пенсійних внесків.
Значний вплив на доходи Пенсійного фонду мають демографічні фактори (вік виходу на пенсію, рівень смертності у вікових групах тощо). На сьогодні пенсійний вік в Україні є одним із найнижчих у світі.
Ефективна система фінансування пенсійного забезпечення, яка б вирішувала більшість із наведених проблем, можлива за умови створення поряд із солідарною пенсійною системою в особі Пенсійного фонду України обов’язкової і добровільної накопичувальних систем, основу яких становитимуть Накопичувальний пенсійний фонд та недержавні пенсійні фонди.
Фахівцями розроблено кілька сценаріїв проведення пенсійної реформи. За припущення, що протягом усіх наступних років застосовуватиметься така сама індексація, як в 2006 p., ситуація буде такою (табл. 7.4):
Таблиця 7.4. Витрати на пенсійне забезпечення (2007-2015рр.)
Показник | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
Консервативний сценарій | |||||||||
Витрати, % ВВП | 13,5 | 13,0 | 12,6 | 12,2 | 12,0 | 11,7 | 11,5 | 11,3 | 11,0 |
Ставка заміщення, % | 40 | 38 | 37 | 35 | 34 | 33 | 32 | 31 | 29 |
Базовий сценарій | |||||||||
Витрати, % ВВП | 13,5 | 12,7 | 12,1 | 11,6 | 11,2 | 10,8 | 10,5 | 10,2 | 9,9 |
Ставка заміщення, % | 38 | 36 | 34 | 32 | 30 | 28 | 27 | 26 | 24 |
Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. – К., 2006. – 4 липня.
Важливо досягти зменшення витрат на проведення пенсійної реформи, в тому числі за рахунок вжиття непопулярних заходів:
Підвищення для жінок віку виходу на пенсію до 60 років починаючи з 2010 p., зі “швидкістю” 6 міс. на рік; Запровадження індексації всіх пенсій у розмірі 20 % від нормального зростання заробітної плати; Припинення збільшення пенсій до мінімального прожиткового рівня для працюючих пенсіонерів (починаючи з 2007 р.) та виплата їм лише частини пенсії, яка має розраховуватися за відповідною формулою. У такому разі ситуація буде іншою (табл. 7.5):
Таблиця 7.5. Заощадження при проведенні пенсійної реформи (2007-2015 рр.)
Показник | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2007-2016 (разом) |
Консервативний сценарій | ||||||||||
Заощадження, % ВВП | 0,2 | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,5 | 0,5 | 0,6 | 0,6 | 3,8 |
Базовий сценарій | ||||||||||
Заощадження, як % ВВП | 0,2 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,5 | 0,5 | 0,7 | 0,8 | 3,9 |
Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. – К., 2006. – 4 липня.
Розробка і впровадження у практику нових підходів до управління Пенсійним фондом та його ресурсами є однією з головних умов підвищення життєвого рівня значної частини населення країни та розв’язання багатьох соціально-економічних проблем.