Фінансова система України – Карлін M. I. – 12.4. Функції державної контрольно-ревізійної служби
Реалізація економічної стратегії держави потребує підвищення контрольного потенціалу органів виконавчої влади, яким належить ключова роль у здійсненні державного фінансового контролю. У зв’язку з розгалуженістю виконавчої влади зростає важливість тих її органів, на які покладаються обов’язки, що безпосередньо стосуються фінансового контролю.
Найважливішу роль серед них відіграють контролюючі органи, створювані у складі Міністерства фінансів України.
Пріоритетне місце серед них належить Державній контрольно-ревізійній службі України, яка створена згідно із Законом України від 26 січня 1993 р. “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
У зв’язку з конституційним розмежуванням державної влади та місцевого самоврядування повноваження Державної контрольно-ревізійної служби поширюються насамперед на суб’єкти господарювання, бюджетні установи, які перебувають у державній власності. Щодо органів місцевого самоврядування, то контрольні дії ДКРС торкаються їхньої фінансової діяльності лише тоді, коли це пов’язано з участю держави у формуванні доходів бюджетів органів місцевого самоврядування та їх фінансовою підтримкою.
Державна контрольно-ревізійна служба – фактично єдина служба, яка проводить документальні ревізії і перевірки за дорученням Президента України і його Секретаріату, Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури та інших правоохоронних органів, глав державних адміністрацій регіонів. Хоча тут виникають певні проблеми, оскільки участь у таких перевірках займає значну частку робочого часу працівників КРУ. У деяких регіонах України це забирає до 50 % їх робочого часу.
Зміна контролюючої системи під впливом сучасних соціально-економічних трансформацій безпосередньо стосувалась об’єктів державного фінансового контролю в області їх суттєвого ускладнення. Становлення ринкових відносин в Україні супроводжується появою підприємств різних форм власності, зміною джерел фінансових ресурсів, їх складу та структури, принципів їх використання, а також принципів кредитування, ціноутворення, грошових розрахунків. У цих умовах виникло багато нових об’єктів державного фінансового контролю, які потребують належної уваги з боку держави.
Разом із тим запровадження принципово нових економічних відносин суттєво обмежує вплив державного фінансового контролю на соціально-економічні процеси, а також на підконтрольні об’єкти порівняно з тим, яким він був за умов адміністративно-командної економіки. Так, розвиток ринкових відносин істотно обмежує охоплення державним фінансовим контролем таких підконтрольних об’єктів, як процеси формування і використання фінансових ресурсів підприємств, організацій недержавної форми власності. Держава не втручається у формування доходів і їх розподіл та витрачання на приватизованих підприємствах чи інших нових економічних утвореннях.
Важливе значення для підвищення ефективності контролюючої системи має встановлення предметної області державного фінансового контролю, адекватної сучасним вимогам. Предметом державного фінансового контролю має бути:
– забезпечення стабілізації економіки і досягнення економічного зростання;
– забезпечення сталості економічного розвитку державного сектору економіки;
– досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів;
– захист фінансових інтересів громадян України.
Для подальшого розвитку й удосконалення системи державного фінансового контролю слід передбачити:
– прийняття низки законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюватимуть організаційну побудову системи державного фінансового контролю, її функціонування і розвиток;
– забезпечення ефективного формування і використання фінансових ресурсів державного сектору економіки і досягнення на цій основі економічного зростання;
– формування координаційних інститутів у складі системи державного фінансового контролю для встановлення ефективної взаємодії між суб’єктами контролю, що запобігатиме виникненню неконтрольованих частин фінансової сфери, а також паралелізму і дублювання в процесі здійснення контролю;
– чітке окреслення підконтрольних об’єктів та забезпечення повного їх охоплення контролем;
– розроблення і затвердження державних стандартів, що врегульовують здійснення фінансового контролю в різних секторах економіки;
– урізноманітнення форм, видів фінансового контролю, впровадження новітніх методик здійснення фінансового контролю.
Із початку 2006 р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна”, яким унесено зміни і до Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.
Згідно із законодавчими змінами органи ДКРС отримали додаткові повноваження щодо здійснення контролю над державним і комунальним майном, навіть якщо підприємства не є отримувачами бюджетних коштів. Йдеться передусім про використання коштів і розпорядження майном. Раніше таке було можливе лише за рішенням судів. Звісно, був відомчий контроль, але практика довела його неефективність. Тож віднині повну контрольну функцію за діяльністю підприємств, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 %. покладено на Державну контрольно-ревізійну службу. Також КРУ надали повноваження щодо здійснення державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання державного сектору економіки й у діяльності бюджетних установ. Державний фінансовий аудит дослідження роботи державного підприємства, метою якого є не покарання, а попередження можливих порушень, – це нововведення, яке наближує КРУ до європейських стандартів, і нині служба КРУ впроваджує його на деяких підприємствах як пілотний проект. Отже, вдосконалено систему фінансового контролю, зокрема шляхом переходу від фіскальних заходів до запобіжних.
КРУ відтепер має право самостійно реагувати на депутатські запити і звернення громадян. Крім того, позапланова виїзна ревізія може проводитися і за ініціативи органів ДКРС, і за ініціативи інших уповноважених державних органів. Щоправда, право на позачергову ревізію має бути підтверджено рішенням суду.
Нововведення можна назвати маленькою революцією в роботі контрольно-ревізійних органів. Після ухвалення закону 2006 р. з’явилася постанова Кабінету Міністрів № 550, у якій за ініціативою центрального апарату служби ДКРС чітко відпрацьовано порядок проведення інспектування, тривалість, методику. Працівникам КРУ залишається тільки вчитися і працювати.
На підставі постанови Кабінету Міністрів від 2 березня 2006 р. № 239 служба брала участь у дослідженні полів і перевірці документів сільгосппідприємств, які претендували на дотацію з державного бюджету на посіви озимих. Тільки в Кіровоградській області виявлено порушень майже на 800 тис. грн., на рівні держави – на 28 млн. грн..
Найчастіше доводиться мати справу з приписками обсягів виконання робіт під час виконання капітальних, поточних ремонтів; порушенням законодавства при закупівельних операціях за рахунок бюджетних коштів, проведенні тендерів. Стосовно останнього – спостерігається тенденція до поліпшення ситуації, значна частина порушень пов’язана не стільки зі свідомими зловживаннями, скільки з незнанням посадовцями законів. Традиційними залишаються порушення ведення бухгалтерської документації, неналежне ставлення до майна. На жаль, експертам КРУ нерідко доводиться мати справу з порушенням бюджетного законодавства, зокрема нецільовим використанням коштів.
У КРУ є право вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями, приховані та занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування. КРУ також має право в судовому порядку стягувати до доходу держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами та з іншими порушеннями чинного законодавства. Крім того КРУ має право застосовувати адміністративні стягнення щодо керівників та інших посадовців підконтрольних установ.