Фінанси – Юрій С. І., Федосов В. М. – Розгляд і затвердження бюджету
2. Розгляд і затвердження бюджету.
Не пізніше ніж через п’ять днів після подання Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України до Верховної Ради України міністр фінансів доповідає на пленарному засіданні Верховної Ради України. Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доповідає про відповідність проекту закону про Державний бюджет України вимогам Кодексу, Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та пропозиціям Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. У разі відхилення проекту закону про Державний бюджет України Кабінет Міністрів України зобов’язаний у тижневий строк з дня набрання чинності рішенням про відхилення подати проект закону про Державний бюджет України на повторне подання з обгрунтуванням внесених змін, пов’язаних з відповідним рішенням Верховної Ради України. Міністр фінансів повторно представляє проект закону про Державний бюджет України не пізніше трьох днів після його повторного подання до Верховної Ради України. Представлений проект Закону до 1 жовтня підлягає попередньому розгляду комітетами Верховної Ради України. Після цього проект розглядається у трьох читаннях на пленарних засіданнях Верховної Ради і приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому. Закон України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік та Постанова Верховної Ради про порядок введення його в дію публікуються в пресі для загального відома.
Проекти відповідних місцевих бюджетів розглядають постійні комісії, які готують висновки та зауваження щодо показників доходів і видатків бюджету. З доповіддю про проект відповідного бюджету виступають:
– міністр фінансів Автономної Республіки Крим та голова комісії з питань бюджету – на засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
– начальник фінансового управління та голова комісії з питань бюджету – на сесії обласної, районної та міської рад.
Розгляд і затвердження місцевих бюджетів здійснюється місцевими радами. Місцеві бюджети затверджуються на сесіях відповідних рад:
– бюджет Автономної Республіки Крим, обласні і районні бюджети, міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) – рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий строк після офіційного опублікування закону про Державний бюджет України;
– міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах (якщо такі створено), селищні та сільські бюджети-рішеннями міської, районної в місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотижневий строк після затвердження районного чи міського бюджету.
Місцевий бюджет може бути затверджений тільки після затвердження державного бюджету. Якщо місцевий бюджет не буде прийнято до ЗО грудня, то вступають в силу показники бюджету, який передано на затвердження.
Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України з наступними обмеженнями:
1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватись лише на цілі, визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період;
2) щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період;
3) до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.
До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов’язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.
Характерною особливістю бюджетного процесу в сучасних умовах є систематичне порушення бюджетної дисципліни. Аналізуючи окремі стадії бюджетного процесу в Україні (підготовка проекту бюджету, розгляд та ухвалення проекту бюджету Верховною Радою України) упродовж 1991-2007 р., можна констатувати факт недотримання строків прийняття бюджету Верховною Радою України. Навіть у разі формального своєчасного першого подання проекту строки розгляду і прийняття бюджету виходили за законодавчо встановлені строки (табл. 6.2).
Таблиця 6.2. Фактичні дати бюджетного процесу в Україні
| Бюджетний рік | Подання проекту державного бюджету до Верховної Ради України | Прийняття Закону України “Про Державний бюджет України” |
| 1992 | Грудень 1991 р. – червень 1992 р. | 18 червня 1992 р. |
| 1993 | 18 березня – 3 квітня 1993 р. | 9 квітня 1993 р. |
| 1994 | 15 січня 1994 р. | 1 лютого 1994 р. |
| 1995 | 7 березня 1995 р. | 7 квітня 1995 р. |
| 1996 | 4 грудня 1995 р. | 22 березня 1996 р. |
| 1997 | 14 вересня 1996 р. – 4 червня 1997 р. | 27 червня 1997 р. |
| 1998 | 15 вересня 1997 р. | ЗО грудня 1997 р. |
| 1999 | 15 вересня – 23 жовтня 1998 р. | 31 грудня 1998 р. |
| 2000 | 15 вересня 1999 р. | 17 лютого 2000 р. |
| 2001 | 15 вересня 2000 р. | 7 грудня 2000 р. |
| 2002 | 19 вересня 2001 р. | 20 грудня 2001 р. |
| 2003 | 14 вересня 2002 р. | 26 грудня 2002 р. |
| 2004 | 9 вересня 2003 р. | 27 листопада 2003 р. |
| 2005 | 14 вересня 2004 р. | 23 грудня 2004 р. |
| 2006 | 14 вересня 2005 р. | 20 грудня 2005 р. |
| 2007 | 21 вересня 2006 р. | 22 грудня 2006 р. |
Аналіз бюджетного процесу в Україні впродовж останніх 15 років свідчить про таке:
– існують значні розходження між значеннями показників бюджету, які обгрунтовуються Кабінетом Міністрів України у проекті, і тими, що приймаються Верховною Радою України;
– макроекономічні показники, які є підгрунтям бюджетних розрахунків (валовий внутрішній продукт, рівень інфляції, валютний курс тощо), демонструють дуже великий розрив між прогнозними значеннями і фактичними – до 1996 р. відхилення щодо величини валового внутрішнього продукту становили від 22 до 1000 %, а з 1996 р. коливання були в межах від 3 до 18 %;
– негативним у бюджетному процесі також є те, що значна частина показників державного бюджету приймається під нормативи, яких вимагають міжнародні фінансові організації, що надають Україні реабілітаційні позики для стабілізації економічної ситуації.
Таким чином, зосередження уваги на внутрішніх проблемах бюджетотвор-чого процесу (яке досягає апогею під час розгляду чергового проекту державного бюджету в парламенті) не має відволікати урядовців від справжніх проблем бюджетної політики та економічної стратегії держави. Кінцевим критерієм успіху просування шляхом реформ має бути не мінімальний рівень інфляції чи дефіциту бюджету, а ті можливості, які економіка (ринок) надає для зростання виробництва. Бюджет як інструмент економічної та соціальної політики залежить від економічних умов і у свою чергу має впливати на ці самі економічні умови.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)