Фінанси – Юрій С. І., Федосов В. М. – 13.6. Державне регулювання у сфері страхування
Держава як учасник страхового ринку створює правові основи регламентування страхової діяльності, а в особі уповноваженого органу здійснює нагляд за дотриманням вимог чинного законодавства та ефективного розвитку страхових послуг з метою запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.
Спеціальним уповноваженим державним органом виконавчої влади у сфері страхування є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка виконує такі функції.
1. Нормативно-правове регулювання у сфері страхування:
– розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, які належать до компетенції уповноваженого органу;
– узагальнення практики страхової діяльності на страховому ринку, розроблення і подання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку й удосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні;
– прийняття у межах своєї компетенції нормативно-правових актів з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
– встановлення правил формування, обліку і розміщення резервів та показників звітності.
2. Нагляд за учасниками страхового ринку:
1) реєстрація:
– ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та страхових і перестрахових брокерів;
– видача страховикам ліцензій на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії;
– реєстрація правил (умов) добровільного страхування, на які видається ліцензія;
– реєстрація змін та (або) доповнень до правил добровільного страхування у разі запровадження страховиком нових правил страхування чи внесення змін та (або) доповнень;
2) ліцензування страхової діяльності;
3) контрольно-наглядова функція:
– проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;
– проведення аналізу додержання законодавства об’єднаннями страховиків і страхових посередників;
– здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов’язань перед страхувальниками.
3. Організаційне та методичне забезпечення діяльності у сфері страхування:
– забезпечення проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні і перестрахуванні, підвищення ефективності державного нагляду за страховою діяльністю;
– проведення і координація у визначеному законодавством порядку навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;
– участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницькій діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчення, узагальнення, поширення світового досвіду;
– здійснення організаційно-методичного забезпечення проведення актуар-них розрахунків.
Основними напрямами вдосконалення державної політики в галузі страхування є:
– подальший розвиток законодавчої і нормативної баз;
– залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування;
– створення оптимального співвідношення між обов’язковим і добровільним страхуванням;
– формування комплексної системи висококваліфікованого кадрового забезпечення;
– створення конкурентного середовища між страховиками і страховими посередниками;
– підвищення рівня інформаційного забезпечення;
– посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків.
ПРАКТИКУМ
Базові терміни і поняття
Страхування, ризик, страховий захист, страховий фонд, централізований страховий резервний фонд, фонд самострахування, страховик, страхувальник, застрахований, страховий ринок, страхові посередники, страхові агенти, страхові брокери, страхові продукти (послуги), перестрахування державний орган у справах нагляду за страховою діяльністю.
Контрольні запитання і завдання
1. У чому полягає необхідність страхового захисту?
2. Дайте визначення страхового захисту.
3. Які ознаки притаманні страховому захисту як економічній категорії?
4. Назвіть форми організації страхового фонду, охарактеризуйте їх. б. У чому полягає сутність страхування?
6. Охарактеризуйте суб’єкти та об’єкти страхування.
7. З яких позицій можна розглядати поняття “страхування”?
8. Розкрийте взаємозв’язок страхування з іншими економічними категоріями.
9. Назвіть функції страхування.
10. Розкрийте зміст принципів страхування.
11. За якими ознаками класифікується страхування?
12. З яких позицій можна розглядати поняття “страховий ринок”?
13. Дайте характеристику суб’єктів і об’єктів страхового ринку.
14. За якими ознаками здійснюється класифікація страхового ринку?
16. Які функції виконує Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України? 16. Назвіть напрями вдосконалення державної політики у галузі страхування.
Рекомендована література
1. Александрова ММ. Страхування: Навч.-метод, посіб. – К.: ЦУЛ, 2002. – 280 с.
2. Залетов О. М. Страхування: Навч. посіб. / За ред. д-ра екон. наук 0.0. Слюсаренко. – К.: Міжнар. агенція “Бізон”, 2003. – 320 с.
3. Залетов ОМ. Убезпечення життя: Монографія. К.: Міжнар. агенція “Бізон”, 2006. -688 с.
4. Історія страхування: Підручник / С. К. Реверчук, Т. В. Сива, СІ. Кубів, О. Д. Вовчак; За ред. С. К. Реверчука. – К.: Знання, 2005. – 213 с.
Б. Мних М. В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика: Підручник. – К.: Знання України, 2006. – 284 с.
6. Ротова ТЛ., РуденкоЛ. С. Страхування: Навч. посіб. – К.: КДТЕУ, 2001. -400 с.
7. Страхування: Підручник / Кер. авт. колективу і наук. ред. С. С. Осадець. -2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.
8. Хавтур ОЗ. Моніторинг фінансового потенціалу вітчизняних страховиків // Вісник ТАНГ. – 2004. – № 6.
9. Хавтур О. В. Оптимізаційні моделі управління інвестиційними ризиками страхових компаній // Світ фінансів. – 2005. – № 2.
10. Шумелда Я. Страхування: Навч. посіб. для студ. екон. спец. – Т.: Джура, 2004. -280 с.