Фінанси – Юрій С. І., Федосов В. М. – 10.4. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
В Україні, як державі, що вважає своїм пріоритетом формування соціально орієнтованої ринкової економіки, найбільшими за обсягом та найвагомішими за значенням є соціальні фонди, а саме фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування.
В Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від страхового випадку визначено такі його види:
– пенсійне страхування;
– страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
– медичне страхування;
– страхування на випадок безробіття;
– страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Серед перелічених видів лише медичне страхування в Україні фактично ще не запроваджене як загальнообов’язкове на державному рівні. Інші види соціального страхування реалізуються через відповідні цільові страхові фонди, які е позабюджетними.
Пенсійний фонд України. Мабуть, найбільш важливим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування є пенсійне. Необхідність пенсійного забезпечення громадян спричинила формування пенсійних фондів, які сьогодні функціонують практично у кожній державі. Пенсійний фонд – спеціалізована фінансова установа, що займається мобілізацією та розподілом коштів пенсійного призначення.
Пенсійний фонд України створений у 1991 р. як самостійна фінансова установа, що здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з метою управління системою державного пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд не входить до складу Державного бюджету України.
Згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 р. № 1058-IV у нашій державі запроваджена трирівнева система пенсійного забезпечення:
– перший рівень: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, побудована на принципі “солідарності поколінь”. Солідарна відповідальність поколінь передбачає забезпечення заробленого громадянином рівня життєвих благ шляхом перерозподілу коштів у часі (сьогоднішні працівники утримують вчорашніх, завтрашні візьмуть на себе забезпечення сьогоднішніх) і просторі (незалежно від місця проживання громадянина, він своєю працею і сплаченими у минулому соціальними відрахуваннями гарантує собі певний прожитковий рівень у майбутньому);
– другий рівень: накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (внески обліковуються на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які їх сплачують, і за досягнення пенсійного віку можуть ними скористатися);
– третій рівень: система недержавного пенсійного забезпечення, що передбачає можливість додаткового добровільного страхування осіб у недержавних пенсійних фондах.
На сьогодні в Україні ефективно функціонує лише перший рівень.
Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування здійснюється через Пенсійний фонд, до структури якого входять: Пенсійний фонд України (центральний рівень); головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах.
Органами управління Пенсійного фонду є правління (вищий орган управління) та виконавча дирекція. Правління Пенсійного фонду формується на основі паритетності представників держави, застрахованих осіб і роботодавців – по 5 осіб від кожної зазначеної представницької групи.
Основні завдання Пенсійного фонду України такі:
– участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;
-забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;
– ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.
Джерела формування доходів бюджету Пенсійного фонду:
1) страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
2) внески добровільно застрахованих осіб;
3) обов’язкові збори на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій;
4) кошти Державного бюджету України та державних цільових орондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законодавством;
5) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;
6) суми фінансових санкцій, застосованих до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за ці по* рушення;
7) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;
8) інші надходження відповідно до законодавства.
Основне джерело формування доходів Пенсійного фонду України – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які сплачують страхувальники та застраховані особи.
Страхувальниками є роботодавці – суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, філії, відділення, бюджетні, громадські та інші установи й організації, у тому числі фізичні особи, які використовують найману працю, самозайняті фізичні особи та фізичні особи, які займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу (приватні нотаріуси, адвокати) та ін.
Розмір страхових внесків у Пенсійний фонд станом на 1 січня 2007 р. для роботодавців становив 33,2 % від фактичних витрат на оплату праці. До складу нарахованої оплати праці входять витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру. Не враховуються компенсація за невикористану відпустку, добові за відрядження, державні стипендії, державні премії, деякі інші виплати.
Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, внески в Пенсійний фонд визначаються окремо за ставкою 4 % від фактичних витрат на оплату праці для працюючих інвалідів та за основною ставкою (33,2 %) – для інших працівників підприємства.
Підприємства всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, сплачують пенсійний внесок за ставкою 4 % від об’єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.
Для платників, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, розмір внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 42 % від фактичних витрат на оплату праці для перелічених категорій працівників та за ставкою 33,2 % від об’єкта оподаткування для інших працівників.
У 2007 р. страхувальники – платники фіксованого сільськогосподарського податку – нараховують внески до Пенсійного фонду за ставкою 13,28 % від об’єкта оподаткування (тобто у розмірі 40 % від загальної ставки).
Для застрахованих осіб – громадян, які працюють на умовах трудового договору, а також виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами, об’єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний дохід. Ставки внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування для застрахованих осіб встановлено у розмірі 2 % до об’єкта оподаткування.
Для окремих категорій платників (осіб, які мають статус державного службовця, наукових працівників, народних депутатів та ін.) встановлено особливий порядок розрахунку страхових внесків до Пенсійного фонду України (табл. 10.1).
Обчислення страхових внесків до Пенсійного фонду всіма зазначеними категоріями платників здійснюється щомісячно за визначеними ставками.
Законодавством встановлено граничну максимальну величину сукупного оподатковуваного доходу (заробітної плати), з якої справляються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. 31 січня 2007 р. таке обмеження дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Крім того, законодавством встановлений порядок сплати зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, яким передбачено такі ставки зборів:
Таблиця 10.1. Розмір страхових внесків до Пенсійного фонду України для окремих категорій платників
| Сукупний оподатковуваний дохід платника, грн | Розмір внеску |
| До 150 | 1 % від суми доходу |
| Від 161 до 250 | 1,5 грн + 2% від суми, що перевищує 150 грн |
| Від 251 до 350 | 3,6 грн + 3 % від суми, що перевищує 250 грн |
| Від 351 до 500 | 6,5 грн + 4 % від суми, що перевищує 350 грн |
| Понад 501 | 12,5 грн + 5 % від суми, що перевищує 500 грн |
– 1 % суми в гривнях, витраченої на купівлю безготівкової валюти;
– 5 % вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;
– З % договірної вартості легкового автомобіля при відчуженні;
– 1 % вартості нерухомого майна з операцій купівлі-продажу;
– 7,5 % вартості послуг стільникового рухомого зв’язку з операцій щодо їх надання.
Кошти, акумульовані у бюджеті Пенсійного фонду України, спрямовуються на:
– виплату пенсій, яка згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду. Пенсія – гарантована щомісячна грошова виплата для забезпечення громадян у старості, а також у випадку втрати годувальника або працездатності. За рахунок коштів Пенсійного фонду України на сьогодні виплачуються такі види пенсій: за віком (пенсійний вік в Україні для жінок – 55 років, для чоловіків – 60); за вислугу років; по інвалідності в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства; у зв’язку із втратою годувальника;
– надання соціальних послуг, передбачених чинним законодавством (соціальна виплата – допомога на поховання непрацюючих пенсіонерів тощо);
– погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання;
– фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
– оплату послуг з виплати та доставки пенсій;
– формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Резерв коштів Пенсійного фонду України складається з резерву коштів для поточних потреб та резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.
Чинне законодавство України забороняє використання коштів Пенсійного фонду не за цільовим призначенням.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)