Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – Схеми пошуку інвесторів та створення фонду

Закриті пайові фонди з урахуванням названих особливостей є, з одного боку, ефективним інструментом фінансування інвестиційних проектів, а з іншого – можливістю (для інституційних інвесторів та приватних вкладників) вкладення коштів на перспективних ринках для диверсифікації інвестиційних портфелів.

Потенційними клієнтами закритих фондів є насамперед великі промислові та фінансово-промислові групи, які планують сформувати, організувати, реструктуризувати системи управління власністю; підприємства реального сектору, що планують або реалізують інвестиційні проекти; девелопні компанії та будівельні підприємства.

Керівна компанія може використовувати майно закритого ПІФу для довготермінових інвестицій у пакети цінних паперів промислових підприємств реального сектору, нових підприємств, а також для реалізації будь-яких інвестиційних проектів, у тому числі галузевих. Окремим перспективним напрямом для закритих ПІФів є фінансування будівництва нерухомості (при цьому ШФ є інвестором або замовником), а також участь у різноманітних програмах, у тому числі щодо будівництва великих об’єктів та іпотечного будівництва.

Схеми пошуку інвесторів та створення фонду

Працюючи з закритими фондами, можна орієнтуватися на кілька схем створення та функціонування фонду в РФ. Розглянемо можливі схеми на прикладі роботи керівної компанії під час створення закритих фондів нерухомості.

Відповідно до першої схеми, до керівної компанії звертається інвестор, що має інвестиційний проект, для якого необхідно знайти фінансування (наприклад будівля, яку потрібно реконструювати, проектно-кошторисна документація на реконструкцію тощо). Керівна компанія залучає потенційних інвесторів, які фінансуватимуть будівництво, пропонуючи їм схему закритого фонду.

Пайовий фонд формується за рахунок коштів інвесторів, які фінансують проект (кошти вносяться на оплату паїв), та завдяки нерухомому майну, яке вноситься в оплату паїв інвестором (інвесторами), котрий володіє правами на нерухомість. Отримані кошти акумулюються керівною компанією та по закінченні терміну інвестування повертаються інвесторам або у формі грошових коштів з урахуванням їхнього приросту (можлива виплата проміжного інвестиційного прибутку), або у вигляді частки нерухомості (залежно від попередньої домовленості). Інвестори, які володіють правами на нерухомість, можуть отримати або кошти від реалізації нерухомості, з урахуванням їхнього приросту, або нерухомість. У зв’язку з тим, що за законодавством РФ погашення інвестиційних паїв пайових фондів можливе лише у вигляді коштів, для закритих пайових фондів необхідна додаткова розробка схем повернення майна.

Відповідно до другої схеми, до керівної компанії звертається інвестор або група інвесторів, які бажають вкласти кошти в інвестиційні проекти, наділені певними властивостями. Керівна компанія здійснює пошук потенційно цікавих проектів, пропонує їх власникам узяти участь у створенні закритого фонду. Далі всі дії аналогічні першій схемі.

Можливі й проміжні схеми, коли закритий фонд наповнюється і активами, і певною сумою коштів одним інвестором (групою взаємопов’язаних інвесторів), проект фінансується за рахунок першочергово вкладених коштів, а в подальшому шляхом збільшення кількості паїв залучається додаткове фінансування.

Схеми фінансування інвестиційних проектів

Як уже зазначалося, закриті фонди в РФ можуть стати достойною альтернативою схемам фінансування інвестиційних проектів, які застосовуються сьогодні. Основними схемами нині є кредити, участь в установчому капіталі, облігаційні позички. У чому полягає привабливість пайових фондів у РФ на фоні традиційних способів інвестування?

По-перше, варто нагадати, що інвестори фонду можуть брати безпосередню участь в управлінні фондом через загальні збори власників інвестиційних паїв. По-друге, інвестор має можливість дострокового виходу з фонду з виплатою йому грошової компенсації за оцінкою незалежного оцінювача (зокрема, коли прийняті рішення загальних зборів не відповідають цілям і завданням конкретного інвестора). По-третє, учасники фонду наділені правом власності на майно, яке становить статутний фонд, у розмірі вартості власних паїв фонду. По-четверте, інвестори мають можливість брати участь в управлінні проектами, які реалізуються через систему закритого пайового фонду. Також до переваг цієї схеми можна віднести жорсткий контроль за діяльністю керівної компанії з боку ФКЦП Росії, спеціального дипозитарію, аудитора фонду.

Водночас у схемі закритих фондів є й низка недоліків, і насамперед з погляду інвесторів. Інвестор, який укладає кошти у фонд, заздалегідь не знає, який прибуток він отримає, бо прибутковість фонду не є фіксованою, а залежить від реалізації інвестиційного проекту, кваліфікації спеціалістів керівної компанії та інших зовнішніх факторів. Проте в обмін на ризик за сприятливих обставин інвестор може отримати прибуток, який значно перевищує прибутки від вкладення в інвестиційні проекти за традиційними схемами.

На сьогодні найпоширенішою традиційною схемою фінансування інвестиційних проектів є кредити. До переваг кредитування належать фіксований рівень прибутковості за інвестиціями, заздалегідь установлений графік платежів як основної суми боргу, так і відсотків за ним. Наявність застави, обраної кредитором з урахуванням її ліквідності, та страхування предмета застави, що істотно знижує ризик втрат кредитора в разі форс-мажорних обставин, також роблять привабливою цю схему фінансування. Нарешті, кредитор має можливість оцінити надійність позичальника за його кредитною історією, фінансовими показниками, бізнес-планом інвестиційного проекту, що також знижує ризик зазнати збитків з причини неплатоспроможності позичальника.

З огляду нате, що кредитування можна назвати консервативною схемою фінансування, залучення коштів через кредит пов’язане з низкою особливостей цього інструменту, які негативно впливають на прийняття рішення про використання цієї форми інвестування.

Неможливість застосування сприятливої економічної кон’юнктури для отримання додаткових прибутків на інвестиції є платою за фіксований рівень дохідності, а відповідно, нижчий рівень ризику інвестицій. До недоліків цієї схеми належать складнощі, які виникають під час реалізації заставоутримувачем свого права у разі неплатоспроможності позичальника, а також за завищеної оцінки вартості застави. Великою є ймовірність неповернення всієї суми кредиту за форс-мажорних обставин. Також до вад кредитування можна віднести, на відміну від схеми з використанням пайових фондів, брак контролю за процесами реалізації інвестиційного проекту, на реалізацію якого надано кредит, що підвищує ризик нецільового використання кредитних коштів.

Участь в установчому капіталі як один з варіантів вкладення коштів, має низку незаперечних переваг, хоча водночас і пов’язана з великими ризиками. Використовуючи цю схему, інвестор має можливість застрахувати свої ризики через систему інвестиційних договорів, опціону або застави. Участь у стратегічному управлінні бізнесом емітента (через раду директорів та збори акціонерів) також надає низку переваг порівняно з іншими схемами інвестування. До переваг цього способу фінансування інвестиційних проектів належать: наявність різних варіантів виходу інвестора з проекту – самостійний вихід, спільний вихід із групою акціонерів, продаж усього бізнесу в цілому; окрім того, інвестор має можливість вибору найкращого моменту для виходу з проекту.

Недоліки цієї схеми пов’язані передусім з можливою ненадійністю емітента. Інвестору необхідно попередньо здійснити зазначену роботу щодо проведення всебічного аудиту емітента, підготовки та розміщення нової емісії, укладення відповідних договорів. Це, у свою чергу, пов’язано з проблематичністю оцінки динаміки, оскільки компанія є складним об’єктом аналізу. Можливість недосягнення емітентом запланованих фінансових показників після інвестицій внаслідок об’єктивних (макроекономічних, галузевих, законодавчих) та суб’єктивних причин різко підвищує ризик інвестора. Певні недоліки схеми прямо пов’язані з недосконалістю та суперечливістю російської законодавчої бази, що призводить до ускладнень під час реалізації опціонів і застав. Крім того, привабливість участі в установчому капіталі російських емітентів знижується через брак у російських компаній досвіду щодо створення та підтримки реальної ринкової вартості власних цінних паперів.

Ще однією схемою фінансування інвестиційних проектів є схема з використанням облігаційних позик. До переваг цього способу інвестування можна віднести те, що інвестиції здійснюються, як правило, на достатньо короткий термін, що істотно полегшує прогнозування прибутковості та ризиків. Інвестор може обрати облігації, які забезпечені або заставою, або будь-якими гарантіями (хоча на сьогодні досить багато позик розміщуються без забезпечення). Водночас інвестор має можливість реалізувати облігації в будь-який зручний для нього момент.

До недоліків схеми належить відсутність контролю з боку власників облігацій за реалізацією інвестиційного проекту, цільовим використанням коштів, діяльністю компанії в цілому. Непрозорість більшості емітентів облігацій для сторонніх інвесторів зменшує інвестиційну привабливість облігацій. Крім того, у разі несвоєчасного погашення позики потрібно багато часу на повернення інвестицій.

Перспективи розвитку закритих фондів в Україні на основі досвіду РФ

Як вважають українські фахівці, на основі досвіду Росії, створення закритих фондів в Україні може підняти на якісно новий рівень всю систему колективного інвестування з погляду як загальної кількості фондів, так і обсягів укладення коштів. По суті, стає можливим створення пайового фонду під кожен інвестиційний проект окремо або під послідовність взаємопов’язаних інвестиційних проектів. Інвестиційний потенціал, затребуваний нині в реальних секторах економіки, на порядок вищий від тих сум коштів, які можуть бути розміщені на організованому ринку цінних паперів, де нині сконцентровані основні обсяги активів російських пайових фондів. За рахунок зростання кількості закритих фондів може значно збільшитися загальна вартість активів галузі.

Крім того, закриті фонди можуть бути утворені на основі колишніх чекових фондів, оскільки досить близькі за правами інвесторів до акціонерних товариств.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – Схеми пошуку інвесторів та створення фонду