Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – Структура доходів і витрат федерального бюджету РФ

2.1. Бюджетна система країни. Доходи і витрати федерального бюджету Російської Федерації. Бюджетний процес
2.1.1. Структура бюджетної системи Російської Федерації. Структура доходів і витрат федерального бюджету Російської Федерації

Основу фінансової системи Російської Федерації становлять бюджети всіх рівнів (від федерального до сільського).

Бюджетна система країни становить засновану на економічних відносинах і юридичних нормах сукупністю федерального бюджету РФ, бюджетів республік у складі РФ, бюджетів національно-державних і адміністративно-територіальних утворень. Державна бюджетна система РФ донедавна включала республіканський (федеральний бюджет), 21 республіканський бюджет у складі РФ, 55 крайових і обласних бюджетів, міські бюджети Москви і Санкт-Петербурга, 10 окружних бюджетів автономних округів, бюджет Єврейської автономної області і більше 29 тис. місцевих бюджетів (міських, районних, селищних, сільських). Бюджети нижчестоящих органів самоврядування не входять своїми доходами і витратами до бюджетів вищестоящих рівнів.

З прийняттям Бюджетного кодексу Російської Федерації (БК РФ) федеральні позабюджетні фонди було включено у перший рівень бюджетної системи, фонди суб’єктів Федерації – у другий. Нині принципи формування, витрачання, управління позабюджетними фондами регламентуються БК РФ; порядок складання, затвердження бюджетів державних позабюджетних фондів, складання і затвердження звітів про їх виконання регулюється нормами бюджетного процесу РФ. Виконання бюджетів державних позабюджетних фондів здійснюється Федеральним казначейством Російської Федерації.

БК РФ включає до державних позабюджетних фондів РФ такі:

– Пенсійний фонд Російської Федерації;

– Фонд соціального страхування Російської Федерації;

– Федеральний фонд обов’язкового медичного страхування.

Структура доходів і витрат федерального бюджету РФ

Згідно з бюджетною класифікацією, кошти органів державного управління, в тому числі і бюджету, які утворюються за рахунок дохідних операцій, складаються з загальних доходів і отриманих офіційних трансфертів. Агреговану схему доходів і отриманих офіційних трансфертів можна представити в такому вигляді:

І

Загальні доходи і отримані офіційні трансферти (II + VII)

II

Загальні доходи (III + VI)

III

Поточні доходи (IV + V)

IV

10000

Податкові надходження

10 100

Податкові доходи, податки на прибуток і приріст (збільшення ринкової вартості) капіталу

10 200

Відрахування в державні соціальні фонди

10 300

Податки, що стягуються залежно від розмірів фонду оплати праці

10 400

Податки на власність

10 500

Внутрішні податки на товари і послуги

10 600

Податки на зовнішню торгівлю і зовнішньоекономічні операції

10 700

Інші податки, збори і мита

V

20 000

Неподаткові надходження

20 100

Доходи від власності та підприємницької діяльності

20 200

Адміністративні збори і платежі, доходи від продажу

20 300

Надходження від штрафів і санкцій

20 400

Інші неподаткові надходження

VI

30 000

Доходи від операцій з капіталом

30 100

Продаж основного капіталу

30 200

Доходи від реалізації державних запасів

303 000

Надходження капітальних трансфертів з недержавних джерел

VII

40 000

Одержані офіційні трансферти

40 100

Від нерезидентів

40 200

Від інших органів державного управління (дотації, субвенції та ін.)

Структуру доходів федерального бюджету Російської Федерації наприкінці XX – на початку XXI ст. подано у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Доходи федерального бюджету Російської Федерації, %

Види доходів

Роки

1996

1997

1998

1999

2000

2001

1

2

3

4

5

6

7

І. Податкові У тому числі:

81,4

86,3

83,5

84,2

84,7

93,4

ПДВ

36,6

39,6

37,4

30,3

26,9

24,9

Акцизи

12,7

17,5

21,0

18,4

17,7

16,9

Ввізне мито

4,5

5,0

7,2

12,8

13,0

5,3

Податок з доходів фізичних осіб

1,4

5,3

3,5

0,2

II. Неподаткові

11,5

5,8

9,4

7,0

7,8

5,4

Ш. Безоплатні перерахування

-0,6

-0,3

-0,1

IV. Доходи цільових бюджетних фондів

7,7

8,2

7,1

8,8

7,6

1,2

Всього доходів

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Проаналізувавши структуру доходів федерального бюджету РФ за 1996-2001 рр. (табл. 2.1), можна зробити висновки, що в ці роки спостерігалася тенденція до зростання податкових надходжень до бюджету за скорочення цільових бюджетних фондів і відповідно доходів від них.

Єдиний податок, який значною мірою і далі практично формує дохідну базу федерального бюджету, – це ПДВ. Його частка у податкових доходах федерального бюджету на межі XX – XXI ст. підвищувалася: в 1998 р. вона становила 42,3 %, у 2002 р. досягла 46,1 %, отже, порівняно з попереднім роком зросла на 5,2 %. Тягар цього податку на економіку постійно збільшується. Причому його тиск на господарські суб’єкти дуже нерівномірний, тому що на обсяг бази ПДВ, яка обкладається податком, як і раніше, поширюються податкові пільги, що надаються чинним законодавством. Втрати доходів федерального бюджету з цієї причини у 2003 р. оцінювалися в сумі 105,2 млрд руб. По суті, це не зниження податкового тягаря, а його перерозподіл. Візьмемо, наприклад, таку пільгу, як відшкодування податку на додану вартість, сплаченого постачальникам матеріальних ресурсів, використаних при виробництві експортної продукції. Тільки з однієї цієї причини надходження ПДВ у федеральний бюджет у 2003 р. зменшилися на 240 млрд руб. Незважаючи на спроби упорядкувати механізми надання пільг, принцип рівності податкового тягаря повною мірою так і не реалізовано.

Основні доходи федерального бюджету в 2004-2005 рр. подано у табл. 2.2. Тоді також домінували доходи від ПДВ (у 2004 р. – 31,2 %, у 2005 р. – 33,7 %). Привертає увагу поступове зростання частки податку на видобуток корисних копалин (ПВКК): з 11,9 у 2004 р. до 14,0 % у 2006 р. Певною мірою зростання частки ПВКК пов’язане зі збільшенням ставки за нафтою: з 347 руб. за тонну в 2004 р. до 419 руб. за тонну в 2006 р.

Таблиця 2.2. Основні доходи федерального бюджету РФ у 2004-2005 рр.

Показник

2004 р.

2005 р.

Млрд руб.

% ВВП

% доходи

Млрд. руб.

% ВВП

% доходи

Доходи всього

3290,5

20,4

3326,0

17,8

У тому числі:

Податкові надходження (без ЕСП)

1747,0

10,8

53,1

1966,2

10,5

59,1

У тому числі:

ПДВ

1028,2

6,4

31,2

1120,8

6,0

33,7

ПВКК

392,6

2,4

11,9

464,9

2,5

14,0

Податок на прибуток організацій

185,6

1,2

5,6

259,0

1,4

7,8

Акцизи

76,5

0,5

2,3

84,8

0,5

2,5

Неподаткові надходження

1053,4

6,5

32,0

1093,3

5,8

32,9

У тому числі мито

841,2

5,2

25,6

868,0

4,6

26,1

ЕСП

455,0

2,8

13,8

266,5

1.4

8,0

Оцінюючи основні характеристики бюджетної системи у 2004 р., слід відзначити вищий рівень доходів і нижчий рівень витрат порівняно з 2003 р. При цьому доходи федерального і консолідованого бюджетів досягли максимальних значень за останні шість років. У 2004 р. частка надходжень прибуткового податку у ВВП, як і частка ЕСП у ВВП, не змінилася порівняно з попереднім роком і становила відповідно 3,4 і 2,7 % ВВП. Податком, який забезпечував найбільший обсяг надходжень до бюджету, залишався ПДВ – більше 1 трлн руб., або 19,7 % доходів консолідованого бюджету і 31,2 % доходів федерального бюджету.

Витрати бюджетів спрямовуються або на поточні цілі (поточні витрати), або на капітальні витрати. Економічні характеристики витрат відображаються з допомогою економічної класифікації витрат і чистого кредитування. Нижче наведена економічна класифікація витрат і чистого кредитування.

Загальні витрати

І чисте кредитування (100 000 + 200 000 + 300 000)

Загальні витрати (100 000 + 200 000)

100 000 Поточні витрати (110 000 + 120 000 + 130 000)

110 000 Витрати на товари і послуги

110100 Оплата праці

110 200 Нарахування на заробітну плату

110 300 Придбання товарів і послуг

110 400 Оплата інших послуг

120 000 Виплата відсотків

120100 Виплата відсотків за позичками у Центральному банку

120200 Виплата відсотків за позичками в інших рівнях управління

120 300 Виплата відсотків за іншими позичками всередині країни

120 400 Виплата відсотків за державним зовнішнім боргом

130 000 Субсидії та інші трансфертні платежі 130100 Субсидії

130 200 Поточні трансфертні платежі

130 210 Трансферти іншим рівням державного управління 130 220 Трансферти некомерційним (неприбутковим) організаціям

130 230 Трансферти домашнім господарствам

200 000 Капітальні витрати 210 000 Придбання основного капіталу 220 000 Придбання товарів для створення державних запасів

230000 Придбання землі і нематеріальних активів 240 000 Капітальні трансферти

300 000 Чисте кредитування 810 000 Внутрішнє кредитування 320 000 Зовнішнє кредитування

Як показано у табл. 2.3, переважна частина витрат федерального бюджету Російської Федерації спрямовується на фінансову допомогу суб’єктам федерації, на оборону і правоохоронну діяльність.

Таблиця 2.3. Основні статті видатків федерального бюджету

Показник

2004 р.

2005 р.

Приріст в реальному вираженні

Млрд руб.

% ВВП

% видатків

Млрд

Руб.

% ВВП

% видатків

Доходи всього

2659,4

16,5

3047,9

16,3

6,1

У тому числі:

Загальнодержавні питання

458,7

2,8

17,2

488,6

2,6

16,0

-1,4

Національна оборона

413,7

2,6

15,6

529,1

2,8

17,4

18,4

Національна безпека і правоохоронна діяльність

316,3

2,0

11,9

398,4

2,1

13,1

16,6

Національна економіка

213,5

1,3

8,0

233,9

1,3

7,7

1,4

ЛЕКГ

9,0

0,1

0,3

7,0

0,0

0,2

-28,0

Охорона навколишнього середовища

5,0

0,0

0,2

4,6

0,0

0,1

-15,2

Освіта

156,4

1,0

5,9

154,5

0,8

5,1

-8,6

Культура, кіно

32,8

0,2

1,2

38,5

0,2

1.3

8,6

Охорона здоров’я і спорт

75,5

0,5

2,8

82,5

0,4

2,7

1,2

Соціальна політика

161,7

1.0

6,1

172,0

0,9

5,6

-1,5

Міжбюджетні трансферти

816,7

5.1

30,7

938,9

5,0

30,8

6,4

Впродовж останніх років для федерального бюджету були характерні досить високі темпи зростання витрат на освіту: з 1999 по 2002 р. вони збільшувалися не менше ніж на 43 % на рік у номінальному вираженні; у 2003 р. темпи зростання знизилися – підвищення витрат на освіту становило 24,6 % порівняно з 2002 р., а у 2004 р. – 21,3 % (порівняно з 2003 р.), одночасно підвищилася частка витрат на освіту в структурі федерального бюджету, їх частка у ВВП також збільшилася – з 0,73 % і 2002 р. до 0,76 % в 2004 р. Політика у сфері освіти в 2004 р. характеризувалася продовженням експериментального відпрацювання інструменту, що об’єднує випускний і вступний іспити – Єдиного державного іспиту (ЄДІ), а також механізмів фінансування вищої освіти на основі державних іменних фінансових зобов’язань (ДІФЗ). Разом з тим було прийнято низку стратегічних документів і законодавчих актів, які найістотнішим чином впливали на змісті вектор розвитку реформ у російській освіті. У 2005-2006 рр. планується завершити апробацію процедури і технології ЄДІ у всіх суб’єктах Федерації, зберігши за ними право вибору схем участі. З 2005 р. ЄДІ планувалося запровадити у повному обсязі на території 16 регіонів (там, де експеримент щодо введення ЄДІ тривав не менше трьох років). У 2004 р. було продовжено експеримент щодо переходу на фінансування окремих установ вищої професійної освіти з використанням ДІФЗ. Нормативно-методичне забезпечення експерименту, що визначає умови і порядок його здійснення, практично не змінилося, хоча вже наприкінці 2003 р. за підсумками першого етапу експерименту Міносвіти Росії приготувало низку пропозицій стосовно його корегування.

Бюджетна політика 2004 р. в цілому дозволила забезпечити збереження макроекономічної стабільності. Проте передбачений федеральним законом про федеральний бюджет на 2004 рік прогнозний рівень інфляції був перевищений. Неприпустимо високим залишався рівень інфляції і на початку 2005 р.

Характерною особливістю бюджетної політики в 2004 р. і на початку 2005 р. стала практична реалізація масштабної реформи федеральних відносин, відповідно до якої було внесено зміни в законодавство, що регулює відносини в різних сферах державного управління, які забезпечують розмежування витратних зобов’язань між рівнями публічної влади.

Бюджетним і Податковим кодексами Російської Федерації на довготерміновій основі було закріплено прибуткові джерела, необхідні для виконання цих зобов’язань.

Вперше законодавчо була визначена методика делегування суб’єктам Російської Федерації низки федеральних повноважень з наданням субвенцій з федерального бюджету.

Водночас не були своєчасно ухвалені необхідні рішення уряду РФ про виділення суб’єктам Російської Федерації субвенцій на виконання делегованих федеральних повноважень.

Радикально було скорочено обсяг федеральних мандатів, що не фінансуються, але раніше містилися в законодавстві.

Бюджети всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації на 2005 р. були сформовані з застосуванням нової бюджетної класифікації, що забезпечує велику свободу маневру для органів державної влади і органів місцевого самоврядування в процесі виконання бюджетів.

Проводилася робота, спрямована на впровадження елементів середньо-термінового фінансового планування, У кількох федеральних органах виконавчої влади була розпочата експериментальна апробація механізмів програмно-цільового бюджетування, орієнтованого на досягнення конкретних результатів.

Знижувалося податкове навантаження на економіку. Серед найбільш значимих рішень – зниження з 85,6 до 26 % базової ставки єдиного соціального податку. Було внесено зміни до Податкового кодексу Російської Федерації, спрямовані на активізацію житлового будівництва і формування ринку доступного житла.

Податковий кодекс Російської Федерації було доповнено главами про водний і земельний податки, державне мито.

Доходи федерального бюджету на 2005 р. становили 8826,041 млрд руб., або 17,8 % ВВП, витрати – 3047,929 млрд руб., перевищення доходів над витратами – 278,111 млрд руб. Обсяг ВВП прогнозувався на рівні 18,72 трлн руб.

Витрати федерального бюджету в 2005 р. становили 16,3 % ВВП (у 2004 р. -17,2 % ВВП). При цьому невідсоткові витрати становили 14,9 % ВВП і були спрямовані, насамперед, на фінансове забезпечення соціальних реформ, модернізацію військової організації держави, розвиток суспільної інфраструктури.

Як і в попередні роки, у 2005 р. знижувалися витрати федерального бюджету стосовно до ВВП. Але в номінальному вираженні витрати бюджету зросли на 10,2 %, а в реальному – на 2 %.

У 2005 р. на 35 % збільшилися і витрати на субсидування економіки. Крім того, на лізинг авіаційної техніки було виділено 6 млрд руб.

На федеральні цільові програми було виділено 270 млрд руб., або 8,9 % усіх витрат, що на 40 % більше, ніж у 2004 р. У складі федеральних цільових програм істотно зросли витрати на закупівлю устаткування і капітальні вкладення, які становили 142 млрд руб.

Витрати на охорону здоров’я зросли на 3,5 %, у сфері соціальної політики – на 3,5 %. Це зростання супроводжувалося вдосконаленням законодавства про обов’язкове медичне страхування, заміною натуральних пільг на грошові компенсації, збільшенням лікарського забезпечення пільгових категорій. Рішення про заміну пільг на грошові компенсації створило фінансову базу для поліпшення забезпечення пільгових категорій, хоча натрапило на масовий опір населення.

Серед найважливіших рішень – індексація заробітної платні працівникам бюджетної сфери, а також збільшення надбавок військовослужбовцям за особливі умови військової служби з 70 до 120 %. Зарплату працівникам бюджетних установ, що фінансуються з федерального бюджету, планувалося підвищити принаймні двічі. Подальше підвищення зарплат бюджетників відбулося на 1 травня 2006 р. – ще на 30 %. За період з 1 грудня 2004 р. по 1 травня 2007 р. зростання зарплати в бюджетній сфері становитиме 83 % в номінальному вираженні і 52 % – в реальному.

Удосконалювалися форми фінансової підтримки суб’єктів федерації. Була затверджена відповідно до ухвали уряду РФ від 22 листопада 2004 р. № 670 методика розподілу дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб’єктів Російської Федерації. Механізм формування і розподілу коштів на вирівнювання бюджетної забезпеченості був істотно спрощений.

Фонд фінансової підтримки регіонів став формуватися не 8 14 % від прибуткової бази за вирахуванням митних платежів, а щорічно зростати відповідно до рівня інфляції. Були створені й інші фонди – фонд співфінансування соціальних витрат і фонд компенсацій.

З 2005 р. не зменшується податкова база в суб’єктах Федерації, якщо тільки сам суб’єкт РФ не ухвалить таке рішення. В регіони не передаватимуться додаткові зобов’язання з федерального рівня.

Бюджетна забезпеченість у суб’єктах Російської Федерації ніколи не була однаковою, хоча за останні чотири роки дотаційні регіони в реальному вираженні поліпшили фінансування своїх витрат на 70-80 %. У 2005 р. ситуація не погіршилася, а в найближчому майбутньому зростання витрат в регіональних бюджетах продовжиться (на 20-40 % у реальному вираженні).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – Структура доходів і витрат федерального бюджету РФ