Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 7.2. Бюджетна і грошова політика

7.2.1. Бюджетна політика

У 1991 р. у Румунії був прийнятий Закон про бюджетну систему, відповідно до якого зберігається єдина бюджетна система держави. Окремі її ланки відносно самостійні, але пов’язані між собою системою дотацій, які, як правило, надходять з державного бюджету.

Переважна частина державних доходів, як і раніше, перераховується у центральний бюджет, внаслідок чого місцеві бюджети є практично повністю дотаційними.

У країні парламент досі пильно контролює фінансову діяльність всіх ланок бюджетної системи. Хоча в країні проголошено постулат про самостійність місцевих бюджетів, але його не завжди виконують, оскільки географічне положення, економічні умови і можливості регіонів не однакові.

У лютому 1991 р. був створений спеціальний Фонд допомоги безробітним, який фінансувався за рахунок внесків державних і приватних підприємств у обсязі 4 % від фонду заробітної плати, працівники ж підприємств сплачували у фонд 1 % своєї зарплати. Відповідальність за організацію системи нарахування та видачі допомоги безробітним, а також професійну перепідготовку безробітних покладено на підпорядковані Міністерству праці місцеві відділи працевлаштування. Допомога з безробіття виплачується протягом 270 днів усім безробітним, окрім членів сільськогосподарських кооперативів, у обсягах:

– особам, які мають стаж роботи від 1 до 5 років, виплачується допомога в обсязі 50 % від їх середньомісячної зарплати, але не менш як 75 % мінімальної заробітної плати;

– особам, які мають стаж роботи від 5 до 15 років, виплачується допомога у обсязі 55 % від ЇХ середньомісячної зарплати, але не менш як 80 % мінімальної заробітної плати;

– особам, які мають стаж роботи понад 15 років, виплачується допомога у обсязі 60 % від їх середньомісячної зарплати, але не менш як 85 % мінімальної заробітної плати;

– випускники середніх спеціальних навчальних закладів і особи, які працюють менше одного року, одержують допомогу в обсязі 60 % мінімальної зарплати;

– випускники університетів одержують допомогу в обсязі 70% мінімальної зарплати.

Сукупні витрати на систему охорони здоров’я в країні в 1990- 1991 рр. становили 2,9 %, а в 1997 р. – 4,2 % від ВВП, видатки на освіту збільшилися (у відсотках до ВВП) з 2,3 в 1988 р. до 3,6% у 1996 р.

У 1989 р. державний бюджет був зведений з профіцитом 60 млрд лей (7,5 % ВБП), вже у 1990 р. дефіцит бюджету становив 3,8 млрд лей (0,4 % ВВП). Поточні доходи бюджету зросли з 307 млрд у 1990 р. до 498 млрд лей у 1991 р., проте зростання витратної частини бюджету у 1991 р. спричинило збільшення дефіциту до 40,6 млрд лей, або 1,7 % ВВП.

У 2004 р. дефіцит державного бюджету становив 1,1 млрд дол, США (доходи – 22,1 млрд дол. США, при тому, що доходи бюджету були в два рази менші, ніж у 2004 р.). Сума бюджетного дефіциту постійно зменшується під наглядом Міжнародного валютного фонду (МВФ), який пильно контролює ситуацію в країні. У1999 р. дефіцит бюджету Румунії становив 4 % ВВП, в 2000 – 8,7, 2001 – 3,5, 2002 – 2,6, 2003 – 2,4, в 2004 р. – 1,2%.

Бюджет на 2005 р. було складено з розрахунку на 40 тис. лей за євро. Проте вже в лютому лей зріс до 36 тис. за євро. Підприємці вважають, що цей курс граничний і після нього починається деградація експорту. Згідно з розрахунками Національної асоціації експортерів й імпортерів (НАЕІ) близько мільйона зайнятих на експортоорієнтованих підприємствах можуть втратити роботу, а близько половини підприємств, що працюють на експорт, збанкрутують. Проте Національний банк керується іншими розрахунками і за орієнтир обирає іноземні компанії, що рентабельно працюють у Румунії при курсі 36 тис. лей за євро.

Пошук способів послаблення негативних наслідків подій на валютному ринку ускладнюється ще й тим, що обмежуються можливості владних структур у регулюванні макроекономічних процесів” з огляду на вимоги ситуації, що склалася. На початку 2005 р. МВФ висунув до Румунії кілька вимог, з-поміж яких – підвищення тарифів на енергоносії й теплову енергію, водночас вимагається утримання темпів інфляції у межах 7 %. За оцінками румунських фахівців, подорожчання енергоносіїв призведе до зростання темпів інфляції до 13 %, що також унеможливить зниження облікової ставки. Як засіб досягнення була висунута вимога скорочення бюджетного дефіциту до 0,4-0,5 % від ВВП, що також не відповідало інтересам Румунії, оскільки за рахунок більшого дефіциту (в межах 5,5-6,5 %) могли б значно збільшитися обсяги інвестування в економіку. Країна, як вважають експерти, просто не потребує такого суворого обмеження зазначеного показника. До того ж має бути скорочено видатки бюджету, насамперед на заробітну плату, а також субвенції й видатки на зовнішнє кредитування. Згідно з домовленостями передбачається також звільнення 6000 шахтарів” утримання ПДВ на рівні 19 %, збільшення податку на операції з нерухомістю й оподаткування доходів від банківських депозитів (10 %). Визначені заходи також не зумовлені внутрішньою потребою і чинять додаткові перешкоди для нормалізації ситуації на валютному ринку. Особливо нераціональною, на думку фахівців, є вимога МВФ щодо оподаткування доходів від депозитів, оскільки це обов’язково призведе до відпливу грошових заощаджень з банків і зростання споживання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 7.2. Бюджетна і грошова політика