Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 6.6.1. Передумови та необхідність здійснення пенсійної реформи в Угорщині
Для зменшення дефіцитності бюджету та оптимізації соціальних видатків в Угорщині була проведена пенсійна реформа, досвід якої можна використати і в Україні.
6.6.1. Передумови та необхідність здійснення пенсійної реформи в Угорщині
Сьогодні Угорщина належить до країн із переважною більшістю старшого населення та масштабною державною програмою пенсійного забезпечення. Кількість населення почала скорочуватися у 80-ті роки XX ст. і, за демографічними прогнозами, цей процес триватиме в майбутньому. Незважаючи на уповільнення у процесі демографічного старіння і стабілізацію відсотка осіб пенсійного віку (21-22 %), частка дітей продовжує неухильно зменшуватися, що матиме негативні наслідки для солідарної пенсійної системи вже у найближчому майбутньому. Економічно активне населення країни (зайняті та безробітні) становило наприкінці XX ст. 4,5 млн осіб, з яких кожен дванадцятий був безробітним (інформацію про деякі показники розвитку Угорщини в цей період подано в табл. 6.9).
Про необхідність швидкого реформування угорської пенсійної системи у післявоєнний період свідчить динаміка коефіцієнта системної залежності (КСЗ), що є відношенням кількості пенсіонерів до кількості працюючих – платників внесків. Він зріс у шість разів за півстоліття, в тому числі втричі за останні 30 років. Пропорція населення похилого віку до зайнятого висока і продовжуватиме зростати в найближчому майбутньому (табл. 6.10).
За нинішніми оцінками, КСЗ становив 79 % у 2001 р. та зросте до 87 % у 2020 р. Він значно перевищує інший важливий показник – коефіцієнт демографічного навантаження (КДН), що є відношенням кількості населення, старшого за 60 років, до населення у віці від 20 до 59 років. Зростання відмінності між цими коефіцієнтами пояснюється:
– падінням рівня економічної активності населення в період кризи (з 85,3 % у 1990 р. до 76 % у 1994 р.) і стрімким зростанням безробіття (з 0,8 % у 1990 р. до 10,4 % у 1997 р.);
– збільшенням кількості призначених дострокових (пільгових) пенсій та пенсій за інвалідністю;
– низьким фактичним пенсійним віком взагалі і у жінок зокрема;
Показник | Роки | ||||||||
1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | |
Реальний ВВП, річні зміни, % | -3,5 | -11,9 | -3,1 | -0,6 | 2,9 | 1,5 | 1,3 | 4,4 | 5,2 |
Реальний ВВП (1989 р. – 100%) | 6,5 | 85,0 | 82,4 | 81,9 | 84,3 | 85,5 | 86,8 | 89,6 | 94,3 |
Інфляція (річна), % | 33 | 32 | 22 | 21 | 21 | 28,2 | 23,6 | 18,4 | 10,3 |
Баланс держбюджету, % до ВВП | +3,7 | -6,7 | -6,6 | -2,3 | -2,2 | -6,7 | -3,2 | -4,2 | -6,5 |
Реальна зарплата 1 (1999 р.- 100%) | 100,0 | 93,0 | 91,1 | 87,5 | 93,6 | 83,1 | 87,3 | 91,1 | Даних немає |
Видатки на пенсійне забезпечення, % до ВВП | 9,7 | 10,5 | 10,4 | 10,4 | 11,4 | 10,5 | 9,7 | 9,3 | Даних немає |
Коефіцієнт демографічної залежності | – | 0,5 | 0,58 | 0,67 | 0,72 | 0,75 | 0,78 | 0,8 | Даних немає |
Відношення середньої пенсії за віком до заробітку, % | 66,0 | 64,4 | 58,0 | 51,4 | 60,8 | 61,0 | 57,9 | Даних немає | Даних немає |
Таблиця 6.10. Основні показники стану пенсійної системи Угорщини напередодні реформи
Рік | Співвідношення пенсіонерів до працюючих, % | Співвідношення пенсіонерів до населення пенсійного віку, % | Співвідношення населення старше 60 років до населення у віці від 20 до 59 років, % | Співвідношення середньої пенсії до чистої середньої зарплати, % |
1980 | 35,8 | 83 | 30,6 | 55,5 |
1985 | 40,8 | 93 | – | 56,2 |
1990 | 46,1 | 105 | 35,9 | 66,1 |
1995 | 74,8 | 130 | 36,0 | 61,0 |
1998 | 78,9 | 146 | 35,0 | Даних немає |
– зростанням очікуваної тривалості життя жінок після досягненні пенсійного віку за останні три десятиліття з 20 до 23 років.
Всі ці чинники зумовило значне навантаження на державні фінанси, посилили їх дефіцит, тому переважна більшість угорців усвідомила, що пенсійну систему необхідно терміново реформувати, оскільки фінансово збалансувати її буде неможливо. Поступове звуження бази оподаткування і зростання пенсійних видатків спонукатимуть або до збільшення дефіциту державного бюджету, або до необхідності підвищення і без того високих податків. Ні перший, ні другий варіант не можуть бути прийнятними, оскільки вони негативно вплинуть на стан економіки і сприятимуть переміщенню економічної активності у тіньовий сектор.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)