Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 2.7.6. Шляхи вдосконалення управління іноземним державним боргом перед Росією
За даними Міністерства фінансів Росії державний зовнішній борг країни станом на 1 січня 2001 р. становив 119,7млрд дол. США, на 1 січня 2005 р. він зменшився до 110,5 млрд дол., а на 1 січня 2007 р., за попередніми оцінками, – до 55 млрд дол. Великою є також ринкова складова зовнішнього боргу, виражена в єврооблігаціях. Основна частина боргу припадає на країни – члени Паризького клубу кредиторів, з яких найбільшими кредиторами Росії є Німеччина, Італія, Франція, Японія.
За даними Зовнішекономбанку, сумарний обсяг боргових зобов’язань зарубіжних країн перед Росією на 1 січня 2004 р. становив близько 85 млрд дол. США, включаючи зобов’язання країн, що входять, і таких, що не входять у Паризький клуб кредиторів, а також зобов’язання країн СНД. Основна частина заборгованості іноземних держав (більше 76 млрд дол. США) перед Росією припадає на країни, що не входять у Паризький клуб кредиторів, і 3/і1 цієї заборгованості – на п’ять країн: Афганістан, Ірак, КНДР, Кубу і Сирію (табл. 2.17).
Таблиця 2.17. Заборгованість держав – найбільших боржників Росії, млрд дол. США
Країна-позичальник | Сума заборгованості | ||
Основний борг | Нараховані і невиплачені відсотки | Разом | |
Республіка Куба | 16,40 | 3,09 | 19,49 |
Сирійська Арабська Республіка | 10,76 | 3,29 | 14,05 |
Республіка Ірак | 6,43 | 3,68 | 10,11 |
Перехідна Ісламська Держава Афганістан | 7,87 | 2,21 | 10,07 |
Корейська Народно-Демократична Республіка | 4,49 | 2,53 | 7,01 |
Алжирська Народна Демократична Республіка | 3,16 | 1,38 | 4,53 |
Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахарія | 2,27 | 1,12 | 3,39 |
Республіка Індія | 2,63 | 0,05 | 2,68 |
Єменська Республіка | 1,27 | 0,00 | 1,27 |
Федеральна Демократична Республіка Ефіопія | 1,27 | 0,00 | 1,27 |
Китайська Народна Республіка | 1,11 | 0,04 | 1,16 |
Розглянемо структуру боргу перед Росією в розрізі валют, в яких номінований борг іноземних держав (за винятком країн СНД). Дані табл. 2.18 свідчать, що велика частина іноземного боргу перед Росією (близько 66 %) номінована в радянських і перевідних рублях, тобто у валюті неіснуючої нині держави. Ця обставина серйозно ускладнює переговорну позицію Росії при врегулюванні боргів іноземних держав, оскільки навіть у випадку визнання ними боргу перед країною залишається проблема перерахунку курсів валют, його погашення. Відповідно виникають складнощі і в плануванні бюджетних доходів країни, пов’язаних з надходженнями від виплат іноземного боргу перед Росією.
Таблиця 2.18. Структура іноземного боргу перед Росією в резервних валютах
Нині загальна величина зовнішнього боргу Росії порівнювана з розміром іноземного боргу перед Росією. Якби якісна структура заборгованості іноземних держав була близька до структури російського зовнішнього боргу, то Росія могла б виплачувати свій зовнішній борг тільки за рахунок платежів від погашення і обслуговування боргу іноземних держав перед нею. Фактично відбувся б обмін російського боргу на борг перед Росією.
Проте насправді це маловірогідно. Зовнішній борг Росії в основному врегульований (практично немає взаємних претензій сторін за ним) і велика його частка припадає на заборгованість розвиненим країнам (що характеризується сильною міжнародною позицією) і ринкову заборгованість. Зважаючи на те, що Росія вже не належить до бідних країн, а також на стійкість платіжного балансу країни, списання її зовнішнього боргу не є реальним.
Вартість обслуговування зовнішнього боргу Росії достатньо висока. Як вважає міністр фінансів Росії Л. Кудрін, вартість обслуговування боргу приблизно в три – чотири рази вища, ніж аналогічний борг у країнах Великої вісімки… У Росії на відсотки за зовнішнім боргом тільки в рік іде до семи мільярдів доларів.
Значна частина заборгованості іноземних держав перед Росією, як і раніше, залишається неврегульованою, причому значною мірою вона припадає на бідні країни, які не в змозі обслуговувати свої борги. Членство Росії в Паризькому клубі накладає на неї зобов’язання зі списання значної частини боргів бідних країн – як клієнтам Паризького клубу, так і тим, що не входять до їх числа (якщо для врегулювання заборгованості таких країн застосовуються процедури Паризького клубу), що і відбувається насправді. За деякими оцінками, за останні десять років Росії списала своїм боржникам більше 45 млрд дол. США.