Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – Реформування податку на прибуток підприємств
Після здійснення низки реформ у рамках нового Податкового кодексу РФ російська податкова система суттєво змінилась в бік поліпшення.
Стисло характеризуючи ці зміни, можна виділити такі:
– створення в Росії податкової системи, яка за структурою не відрізняється від податкових систем країн – членів ОБСР;
– запровадження найнижчих серед індустріально розвинутих країн податкових ставок на доходи фізичних осіб і прибуток підприємств (корпорацій), значне спрощення процедури податкових розрахунків;
– суттєве просування у напрямі створення ефективної системи податкового адміністрування (податковими органами в результаті конкретних заходів у 2000 р. у державну казну додатково нараховано податків і пені та пред’явлено податкових санкцій на суму 249 млрд руб., що порівняно з 1999 р. більше на 46 млрд руб.);
– значне збільшення податкових надходжень (розмір загальних податкових надходжень у 1997 р. дорівнював 65,9 % від запланованих, тоді як у 2000 р. вони становили 101,6 %).
Реформування податку на прибуток підприємств
До головних змін цього податку слід віднести:
– зниження з 1 січня 1999 р. ставки податку на прибуток: 35 до 30 %, а з 1 січня 2002 р. – до 24 %;
– скасування практично всіх пільг, в тому числі позбавлення регіональних органів влади права надання пільг у визначенні частки цього податку, яка надходить до регіональних бюджетів;
– зняття суттєвої частки обмежень стосовно зарахування в собівартість витрат на ведення підприємництва представницьких, позареалізаційних витрат.
За даними Міністерства податків і зборів (МПЗ) Росії пільги з інвестицій використовувались не стільки для реального розвитку виробництва, скільки для ухилення від сплати податку, що щороку скорочувало бюджетні надходження на суму більш як 100 млрд руб.
В цілому представники уряду РФ і Державної думи сходяться в тому, що основні завдання реформи податку на прибуток – це розширення податкової бази (за рахунок легалізації значної частини доходів підприємців тіньового сектору економіки) низькими ставками податку на прибуток. У кінцевому підсумку це має сприяти збільшенню податкових доходів бюджету, тобто максимізації фіскальної функції цього податку.
Єдиний соціальний податок і податок на доходи фізичних осіб
Для компаній з 1 січня 2001 р. було запроваджено єдиний соціальний податок (ЄСП) замість відрахувань у державні соціальні позабюджетні фонди за його сумарного зниження з 39,5 до 35,6 % оподатковуваного фонду заробітної плати (докладніше тодішні ставки ЄСП висвітлено в табл. 2.10 і 2.11).
Такий захід дав змогу не тільки дещо знизити податковий тиск на фонд оплати праці, а й певною мірою збільшити збори на виконання соціальних зобов’язань держави.
З 2005 р. ЄСП знову зменшено (табл. 2.12-2.13). Для основних категорій платників податків його ставки показано в табл. 2.12. Знижені ставки ЄСП застосовуються для сільськогосподарських товаровиробників, організацій народно-художніх промислів і родових, сімейних общин корінних нечисленних народів Півночі, що займаються традиційними галузями господарювання (табл. 2.13). Для індивідуальних підприємців, членів селянських (фермерських) господарств податок ще м’якший (табл. 2.14). Є ще одна категорія платників податків, виділена окремо – це адвокати (табл. 2.15).
Таблиця 2.10. Ставки ЄСП для роботодавців із 2001 р.
Податкова база на кожного працівника наростаючим підсумком | Пенсійний фонд | Фонд соціального страхування | Фонди обов’язкового медичного страхування | Загальна ставка соціального податку | ||
До 100 000 руб. | 28% | 4 % | 3,6 % | 35,6 % | ||
Від 100 001 руб. до 300 000 руб. | 28 000 руб. + 15,8% із суми, що перевищує 100 000 руб. | 4000 руб. 4-2,2% із суми, що перевищує 100 000 руб. | 3600 руб. + 2,2% із суми, що перевищує 100 000 руб. | 35600 руб. + 20% із суми, що перевищує 100 000 руб. | ||
Від 300 001 руб. до 600 000 руб. | 59 600 руб. + 7,9 % із суми, що перевищує 300 000 руб. | 8400 руб. + 1Д % із суми, що перевищує 300 000 руб. | 7600 руб. + 1,0 % із суми, що перевищує 300 000 руб. | І 75 600 руб. + 10 % із суми, що перевищує 300 000 руб. | ||
Більше 600 000 руб. | 83 300 руб. + 5 % із суми, Що перевищує 600 000 руб. | 11 700 руб. | 10 600 руб. | 105 600 руб. + 5 % із суми, що перевищує 600 000 руб. | ||
До 100 000 руб. | 19,2 % | 3,6% | 22,8 % | |||
Від 100 001 руб. до 300 000 руб. | 19 200 руб. + 10,8 % із сума, що перевищує 100 000 руб. | 3600 руб. + 2 % із суми, що перевищує 100 000 руб. | 22 800 руб. + 12,8% із суми, що перевищує 100 000 руб. | |||
Від 300 001 руб. до 600 000 руб. | 40 800 руб. + 5,5% із суми, що перевищує 300 000 руб. | 7600 руб. + 0,9 % із суми, що перевищує 300 000 руб. | 48 400 руб. + 6,4% із суми, що перевищує 300 000 руб. | |||
Вище 600 000 руб. | 57 300руб. + 5 % Із суми, що перевищує 600 000 руб. | 10 300 руб. | 67 600 руб. + 5% Із суми, що перевищує 600 000 руб. | |||
До 280 000 руб. | 20,0 % | 3,2 % | 0,8 % | 2,0 % | 26,0% | |
Від 280 001 руб. до 600 000 руб. | 56 000 руб. + + 7,9 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 8960 руб. + + 1,1 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 2240 руб. + + 0,6 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 5600 руб. + + 0,5 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 72800 руб. + +10,0 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | |
Понад 600 000 руб. | 81 280 руб. + + 2,0 % з суми, що перевищує 600 000 руб. | 12 480 руб. | 3840 руб. | 7200 руб. | 104 800 руб. + + 2,0% з суми, що перевищує 600 000 руб. | |
До 280 000 руб. | 15,8 % | 2,2 % | 0,8 % | 1,2% | 20,0 % | |
Від 280 001 руб. до 600 000 руб. | 44 240 руб. + + 7,9 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 6160руб. + 1,1 % з суми, що перевищує 280 000 Руб. | 2240 руб. + + 0,4 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 3360 руб. + + 0,6 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 56 000 руб. + +10,0 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | |
Понад 600 000 руб. | 69 520 руб. + + 2,0 % з суми, що перевищує 600 000 руб. | 9680 руб. | 3520 руб. | 5280 руб. | 88 000 руб. + + 2,0% з суми, що перевищує 600 000 руб. |
Таблиця 2.14. Знижені ставки ЄСП для індивідуальних підприємців, членів селянських (фермерських) господарств
Податкова база на Кожну фізичну особу наростаючим підсумком з початку року | Федеральний бюджет | Фонди обов’язкового медичного страхування | Разом | ||
Федеральний фонд обов’язкового медичного страхування | Територіальні фонди обов’язкового медичного страхування | ||||
До 280 000 руб. | 7,3 % | 0,8% | 1,9 % | Ю, о % | |
Від 280 001 руб. до 600 000 руб. | 20 440 руб. + 2,7% з суми, що перевищує 280 000 руб. | 2240 руб. + 0,5 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 5320 руб. + 0,4 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 28 000 руб. + 3,6% з суми, що перевищує 280 000 руб. | |
Понад 600 000 руб. | 29080 руб. + 2,0 % з суми, що перевищує 600 000 руб. | 3840 руб. | 6600 руб. | 39 520 руб. + 2,0% з суми, що перевищує 600 000 руб. | |
До 280 000 руб. | 5,3 % | 0,8 % | 1,9% | 8,0 % | |
Від 280 001 руб. до 600 000 руб. | 14 840 руб. + 2,7 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 2240 руб.+0,5% з суми, що перевищує 280 000 руб. | 6320 руб. + 0,4 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | 22 400 руб. + 3,6 % з суми, що перевищує 280 000 руб. | |
Понад 600 000 руб. | 23 480 руб. + 2,0 % з суми, що перевищує 600 000 руб. | 3840 руб. | 6600 руб. | 33 920 руб. + 2,0 % з суми, що перевищує 600 000 руб. |
Введення нового соціального податку тісно пов’язане з реформуванням податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до нового закону доходи фізичних осіб поділені на дві частини:
– доходи, що отримують від оплати праці, де замість прогресивної (від 12 до 30 %) введена єдина (13 % ) ставка податку в 2001 р. Цей захід мав, на думку його розробників, вивести доходи населення з “тіні”. Однак помітного зменшення виплати зарплати в “конвертах” не відбулося (35 % у 2000 р. і 32 % у 2003 р.). Разом із тим, у 2001-2002 рр. надходження від цього податку суттєво зросли (на 50 %);
– пасивні доходи (за операціями з цінними паперами, виграші, страхові виплати та ін.), що обкладаються підвищеними, але фіксованими ставками (35 % залежно від виду пасивного доходу).
Одночасно впорядковано податкові пільги та поділено на дві групи.
Найцікавішим є перехід до податку на доходи фізичних осіб за “лінійною” шкалою. За всієї неоднозначності цього заходу його запровадження, з одного боку, істотно спростило адміністрування (виникла можливість стягувати податок практично біля джерела доходів, відмовитися від податкових декларацій), а з іншого, – збільшилися обсяги збирання цього податку; його помірний рівень сприяв тому, що з “тіні”, за оцінками експертів, було виведено 20-30 % доходів фізичних осіб.
З 2005 р. Росія зменшила базову ставку ЄСП з 35,6 до 26 %, а його ефективну ставку – з 29 до 24 %. Тепер з нового ЄСП 20 % надходять до федерального бюджету на фінансування пенсій, 3,2 – на соціальне страхування і 2,8 % – на медичне страхування. Усі соціальні податки мають сплачу вати роботодавці.
Для пенсійної системи Росії зменшення максимальної ставки ЄСП з 28 до 20 % вилилось у досить відчутне падіння доходів: лише за перші два місяці 2005 р. надходження скоротилися на 39,4 млрд руб., а бюджетний план було недовиконано на 5,6 млрд руб. Чиновники з Федеральної податкової служби (ФПС) вважають, що надходження знизились виключно внаслідок зменшення ставки ЄСП, а не у зв’язку із проблемами з його стягуванням. Проблеми Пенсійного фонду РФ ще більше загострилися в результаті одночасного і незапланованого підвищення базових пенсій з 1 березня 2005 р. з 660 до 900 руб., викликаного протестами у зв’язку з монетизацією соціальних пільг.
На думку Є. Гонтмахера, колишнього урядовця, а нині – наукового керівника Центру соціальних досліджень та інновацій, компанії психологічно не зацікавлені у повній і своєчасній сплаті ЄСП, якість роботи медичних закладів погіршується (в Росії запроваджено елементи страхової медицини), а пенсійна реформа взагалі “захлинулася”.
Заради зменшення ЄСП з 2005 р. російський уряд фактично торпедував свою пенсійну реформу, виключивши з обов’язкової накопичувальної системи (другого рівня) громадян 1953-1967 рр. народження, які півтора року робили внески. Для решти учасників заплановане на цей рік підвищення розміру внесків на накопичувальні рахунки з 4 до 6 % відкладене до 2008 р.