Home ⇒ 👍Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І ⇒ Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 6.8. Фінанси домогосподарств

Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 6.8. Фінанси домогосподарств

Угорщина – одна з небагатьох країн Східної Європи, у якій створено максимально сприятливий клімат для залучення іноземних інвестицій як у виробничу, так і в невиробничу сферу. Інтерес до цієї країни зростає з боку транснаціональних корпорацій, які утворюють внутрішньо-фірмові структури, що враховуються в міжнародному податковому плануванні. В Угорщині немає ніяких обмежень для утворення компаній, а також щодо участі іноземного капіталу у цих компаніях.

Найпоширенішими організаційно-правовими формами компаній є:

– компанія з обмеженою відповідальністю;

– акціонерне товариство.

Перша засновується тільки одним власником. Для її створення необхідний статутний капітал обсягом близько 7 тис. дол. США. Статутний капітал акціонерного товариства має становити 67 тис. дол. США.

Податок на прибуток тут сплачують як резиденти, так і не резидентні компанії, враховуючи постійні представництва іноземних підприємств. Іноземні компанії, які одержують дохід, створений на території Угорщини, платять податок на репатріацію такого прибутку за ставкою 18 %.

Ставка податку на прибуток корпорацій в Угорщині становить:

– 18 % для нерозподіленого прибутку;

– додатковий податок з розподіленого прибутку, стягнений у джерела виплати дивідендів;

– додатковий податок за ставкою 32,95 %, застосовуваний для обкладання 65 % доходів постійного представництва іноземної компанії.

Усі ці додаткові податки не стягуються, якщо отримані доходи у вигляді дивідендів чи в іншій формі залишаються в Угорщині і не репатріюються за кордон.

До оподатковуваної бази угорських компаній необхідно зараховувати всі іноземні джерела одержуваних доходів, за винятком дивідендів, та суму податків, яка сплачується в іноземних юрисдикціях. Однак у більшості випадків на цю суму надається податковий кредит або податкове звільнення.

Дія угод про виключення подвійного оподаткування в Угорщині поширюється, як правило, на прибуткові податки, податки з прибутку і кілька податків майнового типу. Дія цих угод не охоплює податки з обігу, деякі місцеві податки – промисловий і комунальний, а також податки (ренти), пов’язані з оплатою праці.

Угорський податок з обігу стягується з компаній типу товариства без статусу юридичної особи тому для них визначені корпоративний податок у обсязі 18 % і податок з дивідендів – 20 %. Податок з дивідендів для паїв понад 25 % становить б %, у всіх інших випадках – 15 %. У низці угод обумовлено такі правила – податок з дивідендів незалежно від розміру паю дорівнює 10 % . За угорським законодавством філіали зобов’язані сплачувати податок з дивідендів, проте деякі угоди виключають можливість визначення цього податку. В угодах описуються два методи податкового обліку – звільнення від сплати податку і податковий кредит.

Податкові відомства Угорщини здійснюють контроль за трансферним ціноутворенням, коли відбуваються зовнішньоекономічні операції між компаніями, які входять у єдину структуру транснаціональних корпорацій. Водночас компаніям-резидентам, діяльність яких пов’язана з офшорними угодами, надається сприятливий податковий режим.. Цим компаніям дозволено не сплачувати податок на додану вартість (ПДВ), вони одержують податковий кредит у розмірі 85 % від суми як основного податку на прибуток, так і додаткового податку з розподіленого прибутку. При цьому ставиться умова: такі компанії мають зареєструватись в Угорщині, їхні органи управління теж повинні знаходитися в цій країні, а більшість їхнього персоналу має бути з угорських громадян, однак власність цих компаній на 100 % може належати іноземцям.

Угорщина уклала численні угоди з іноземними країнами, у тому числі з державами СНД. Економічна привабливість цієї країни у міжнародному бізнесі зростає, незважаючи навіть на стандартну в Угорщині ставку 23 % податку з розподіленого прибутку, яка у багатьох випадках знижується до 0 %. Податкове законодавство цієї країни стимулює діяльність офшорних, холдингових, фінансових і ліцензійних компаній, що відкриває широкі перспективи використання угорських юрисдикцій для корпоративного міжнародного планування.

За показником залучення іноземних інвестицій серед постсоціалістичних країн Центральної Європи до початку 2000-х років Угорщина посідала перше місце. Про переваги Угорщини щодо залучення іноземного капіталу над іншими постсоціалістичними країнами свідчать дані табл. 6.11.

Таблиця 6.11. Іноземний капітал в економіці країн Центральної та Східної Європи, млн дол. США

Країни	1990 р.	1995 р.	2000 р.	2001 р.
Всього країн Центральної та Східної Європи	3661	40 508	131 829	160 352
3 них: Угорщина	569	11 919	19 804	23 562
Польща	109	7843	33 603	42 433
Румунія	766	1150	6517	7616
Сербія і Чорногорія	329	1319	1484
Словаччина	81	810	4634	6109
Словенія	665	1763	2809	3250
Україна	910	3843	4615
Хорватія	473	5155	6597
Чехія	1363	7350	21 644	26 764

Згідно з даними таблиці, серед постсоціалістичних країн Центральної Східної Європи частка Угорщини в загальному обсязі іноземних інвестицій становила в 1995 р. 29,4 %, а на початку 2000-х років стабілізувалася на рівні 15 %. Однак у наступні роки, на думку угорських фахівців, спостерігається тенденція до зменшення надходжень іноземних інвестицій в економіку Угорщини та зростання обсягів вилучення іноземного капіталу. Так, якщо в 2002 р. сальдо нових інвестицій та вилученого капіталу було позитивним (7,2 млн дол. США), то в першій половині 2003 р. іноземні інвестори вже забрали на 0,3 млн дол. США більше, ніж було залучено нових інвестицій. Водночас, з початку 2000-х років як за загальним обсягом залученого іноземного капіталу, так і в розрахунку на одного мешканця країни, Угорщина поступилася постсоціалістичним країнам: за обсягом надходжень іноземних інвестицій – Польщі, Чехії, Румунії, Словаччині; а в розрахунку на одну особу населення – Чехії і Словенії.

Поряд з наявною тенденцією до скорочення обсягів іноземних інвестицій в економіку Угорщини, після зміни політичного курсу країни – з 1990 р. – значно посилився дисбаланс в економічному розвитку окремих регіонів країни, переважно завдяки нерівномірність обсягів надходження в регіони іноземного капіталу, про що стверджують угорські експерти та свідчать дані табл. 6.12.

Як видно з цієї таблиці найбільш привабливою для інвесторів є столиця країни. Так, у 2003 р. більше половини підприємств з іноземними інвестиціями було зареєстровано в м. Будапешті, а його частка в обсязі іноземних інвестицій сягала 46,8 % . Однак якщо зростання обсягів іноземних інвестицій в цілому по країні у 2002-2003рр. становило 122,8 %, то в м. Будапешті – лише 111 % .

Про нерівномірність розвитку окремих регіонів країни свідчать також такі дані угорських фахівців (у перерахунку форинтів на долари США): в Західному Задунайському регіоні у 2003 р. іноземний капітал підприємств з іноземними інвестиціями на одну особу становив 5109 дол. США, в Центральному Задунайському регіоні – 3834, при цьому в Південному Задунайському регіоні – лише 787 дол. США. Тобто в західній частині Угорщини також простежується дисбаланс в обсязі іноземних інвестицій. У регіоні Північної Угорщини на одну особу населення (коштів підприємств із іноземними інвестиціями) обсяг інвестицій дорівнює 1766 дол. США, в регіоні Північної Низини – 1399, а в Південній Низині тільки 745 дол. США.

Таблиця 6.12. Підприємства з іноземними інвестиціями в окремих регіонах Угорщини

Регіони країни	2002 р.	2003 р.
Кількість підприємств	Капітал всього, Млрд форинтів	Іноземний капітал	Кількість підприємств	Капітал всього, \| млрд форинтів	Іноземний капітал
1	2	3	4	5	6	7
Центральний регіон	16 269	5760,5	4421,0	15 569	6275,5	5322,8
– Будапешт	14117	4890,2	3624,3	13 518	4899,9	4023,1
– Центральна Угорщина	2152	870,3	796,7	2051	1375,6	1299,7
Центральний Задунайський регіон	1722	608,5	577,4	1668	924,2	854,3
– комітат Фегер	416	202,2	191,6	393	413,1	363,6
– Комором-Естергом	569	300,2	289,6	616	391,9	382,7
– Веспрем	737	106,1	96,2	659	119,2	108,0
Західний Задунайський регіон	2653	877,8	821,9	2499	1088,5	1025,9
– комітат Дьєр-Мошон-Шопр.	1159	613,6	586,1	1114	781,8	755,5
– Ваш	705	207,4	201,0	689	236,7	230,0
– Зала	784	56,8	34,8	696	70,0	40,4
Південний Задунайський регіон	1413	175,9	150,8	1289	185,1	155,7
– комітат Бараня	677	77,6	60,2	601	78,0	59,0
– Шомодь	495	74,5	68,7	454	82.8	74,7
– Толна	241	23,8	2,9	234	24,3	22,0
[Північна Угорщина	798	462,5	329,9	745	597,2	455,4
– комітат Боршод-Абауй-Зем.	372	309,3	208,2	345	417,4	307,0
– Гевеш	274	33	91,2	260	130,6	111,0
– Ноград	152	39,4	30,5	141	49,2	37,4
Північна Низина	2308	401,1	368,0	2544	469,5	434,7
– комітат Гайду-Бігар	256	211,0	198,2	265	242,3	229,6
– Яс-Нодькун-Солнок	247	138,2	119,6	223	156,4	137,5
– Саболч-Сатмар-Берег	1805	51,9	50,3	2056	70,8	67,6
Південна Низина	634	260,6	209,6	440	259,6	203,7
– комітат Бач-Кішкун	698	70,5	60,6	65	73,4	61,4
– Бекеш	233	77,2	65,2	196	77,9	64,1
– Чонград	703	2,9	83,8	593	108,3	78,2
Не розподілено по регіонах	116,6	116,5	136,6	136,6
Всього	26 797	8663,4	6995,2	25 754	9936,2	8589,1 –

Наведені дані свідчать про те, що іноземні інвестиції переважно надходять у столицю та в західну частину Угорщини. Одними з основних причин такого дисбалансу є зосередженість висококваліфікованої робочої сили переважно в Будапешті та задунайських комітетах, а також наявність сприятливих умов для транспортування продукції на Захід.

Нерівномірність надходження іноземних інвестицій є, на думку угорських дослідників, не тільки в окремих регіонах Угорщини, а й у комітатах регіонів.

Динаміку надходження інвестицій у комітат Саболч-Сатмар-Берег показано у табл. в.13.

Таблиця 6.13. Підприємства з іноземним капіталом у Саболч-Сатмар-Берег комітеті Угорщини

Роки	Всього підприємств 3 іноземним капіталом	Підприємства винятково 3 іноземним капіталом	Підприємства, у власності яких переважає іноземний капітал	Підприємства, у власності яких переважає угорський капітал
Підприємства
2000	680	532	76	72
2001	1197	1061	74	62
2202	1805	1680	68	57
2003	2056	1938	57	61
Власний капітал (млн форинтів)
2000	37123	30 530	5676	917
2001	45 990	31892	12 826	1273
2202	51 874	41 446	9033	1395
2003	70 820	54 608	13 241	2971
У т. ч. іноземний капітал (млн форинтів)
2000	35 910	30 530	5089	291
2001	44 599	31 892	12 307	401
2202	50 273	41446	8422	406
2003	67 555	54 608	11 903	1044

Значне зростання кількості підприємств з іноземними інвестиціями призвело до того, що зменшився обсяг капіталу в розрахунку на одне підприємство: у 2000 р. він становив 55 млн форинтів, а в 2003 р. – тільки 34 млн. При цьому простежується зростання кількості підприємств зі стовідсотковим іноземним капіталом та зі змішаним капіталом, іноземним і угорським, в яких частка іноземного капіталу за останні роки досягла 90 %. Залучення іноземного капіталу в окремі галузі економіки комітету подано в табл. 6.14.

Таблиця 6.14. Підприємства з іноземними інвестиціями в окремих галузях економіки в Саболч-Сатмар-Берег комітаті в 2003 р.

Галузі	Кількість підприємств	Всього капіталу, млн форинтів	Іноземний капітал, млн форинтів	Капітал на одне підприємство всього, млн форинтів	Іноземний капітал на одне підприємство, млн форинтів
1	2	3	4	5	6
Сільське господарство, лісництво, рибальство	12	4612	4125	384	344
Промисловість всього	70	55 856	55 470	798	792
В тому числі:
– харчова та харчосмакова;	10	4390	4299	439	430
– текстильна, взуттєва;	19	27 463	27 259	1445	1434
– деревообробна;	7	6672	6667	953	953
– хімічна;	9	8327	8322	925	924
– металургійна;	9	3347	3316	372	369
– машинобудівна;	11	5595	5590	509	508
– інші	5	62	17	12	3
Будівництво	12	103	66	9	6
Торгівля	1893	4181	3188	2	2
Сфера обслуговування	9	79	32	9	4
Транспорт, складське господарство	13	5539	4288	426	330
Сфера нерухомості	40	439	386	11	10
Інші галузі	7	11	2	1
Всього	2056	70 820	67 555	35	33

Велика кількість підприємств – суб’єктів підприємництва в галузі торгівлі, зокрема пояснюється виникненням ще до зміни політичного курсу в 1990 р. приватних магазинів, власники яких в умовах гострої конкуренції з великими торговельними центрами не могли забезпечити самостійного господарювання. Щодо недостатнього обсягу іноземних інвестицій у сільське господарство, то слід зазначити, що в цій галузі докорінних змін можна очікувати тільки після зняття мораторію на придбання іноземцями господарських угідь, який Угорщина отримала на сім років при вступі в Європейський Союз.

Аналізуючи в цілому залучення іноземних інвестицій в північно-східному регіоні Угорщини, можна погодитися з висновками угорських експертів. По-перше, якщо у розвиненому Задунайському регіоні Угорщини вже спостерігається нестача висококваліфікованої робочої сили, то в Саболч-Сатмар-Берег комітаті – її надлишок. По-друге, важливе значення для створення сприятливого інвестиційного клімату має продовження будівництва автостради М-3, яка була доведена до м. Ніредьхаза в 2006 р. Продовження будівництва дороги М-3, що є частиною єврокоридору Е-5, до українського кордону відкрила нові можливості для залучення значних іноземних інвестицій у найвіддаленіші мікрорегіони комітату – між річкою Тиса і державним кордоном.

6.8. Фінанси домогосподарств

Позитивно на доходи домогосподарств в Угорщині впливає невеликий рівень (як для ЄС) безробіття і сформована структура зайнятості. Рівень безробіття в країні у 2003 р. становив 5,9, в 2004 р. – 6,1 %, але останніми роками він збільшується – з 5,8 у 2002 до 7,2 % у 2005 р.

Загальна кількість працездатного населення країни – понад 4,1 млн осіб. З усіх зайнятих приблизно 30 % працює в бюджетній сфері, 70 % – в комерційних структурах. За сферами діяльності – близько 24 % населення зайнято в переробній промисловості, 15 – в торгівлі, 8 – в будівництві, 7 – машинобудуванні, 5,6 – в сільському господарстві, приблизно 2 % – у фінансовому секторі.

Середня заробітна плата в країні в останні роки має тенденцію до збільшення. У 2002 р. вона становила приблизно 490 євро на місяць, в 2003 р. – 555 євро, а в 2004 р. – майже 600. Найвищі зарплати були у фінансовій сфері – рівень середньої місячної плати сягав 1100-1200 євро. Одні з найменших зарплат були в легкій промисловості і сільському господарстві – 320 і 360 євро відповідно. Спостерігається тенденція до зростання зарплати в секторі висококваліфікованої робочої сили. У 2005 р. середня заробітна плата в Угорщині сягла 900 дол. США.

Перехід до ринкової економіки в Угорщині означав насамперед легалізацію вже наявного “сірого сектору” з розвинутим ринком. Маючи для вибору три економічні моделі: ліберальну, англосаксонську, очікувальну скандинавську й мішану німецьку – Угорщина створила власну модель, що більше нагадувала “державний монополістичний капіталізм” XIX ст. Близько 60 % національного багатства керує 1500 родин.

На початку XXI с?. рівень бідності в Угорщині становив 8,6 %, а коефіцієнт Джині (показник нерівності у доходах домогосподарств) – 34,8 %, що характеризувало нерівномірний розподіл доходів у суспільстві. Різниця між багатими і бідними порівняно зі світовими стандартами відносно невелика. На 10 % найменш забезпечених сімей припадає 4,1 % усіх витрат населення країни, на 10 % найбільш забезпечених – 20,5 %.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 6.8. Фінанси домогосподарств

« Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 6.7. Інвестиційна привабливість Угорщини та її регіонів

Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – Розділ 7. Фінанси Румунії »

6.8. Фінанси домогосподарств

Related posts: