Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 6.7. Інвестиційна привабливість Угорщини та її регіонів
Угорщина – одна з небагатьох країн Східної Європи, у якій створено максимально сприятливий клімат для залучення іноземних інвестицій як у виробничу, так і в невиробничу сферу. Інтерес до цієї країни зростає з боку транснаціональних корпорацій, які утворюють внутрішньо-фірмові структури, що враховуються в міжнародному податковому плануванні. В Угорщині немає ніяких обмежень для утворення компаній, а також щодо участі іноземного капіталу у цих компаніях.
Найпоширенішими організаційно-правовими формами компаній є:
– компанія з обмеженою відповідальністю;
– акціонерне товариство.
Перша засновується тільки одним власником. Для її створення необхідний статутний капітал обсягом близько 7 тис. дол. США. Статутний капітал акціонерного товариства має становити 67 тис. дол. США.
Податок на прибуток тут сплачують як резиденти, так і не резидентні компанії, враховуючи постійні представництва іноземних підприємств. Іноземні компанії, які одержують дохід, створений на території Угорщини, платять податок на репатріацію такого прибутку за ставкою 18 %.
Ставка податку на прибуток корпорацій в Угорщині становить:
– 18 % для нерозподіленого прибутку;
– додатковий податок з розподіленого прибутку, стягнений у джерела виплати дивідендів;
– додатковий податок за ставкою 32,95 %, застосовуваний для обкладання 65 % доходів постійного представництва іноземної компанії.
Усі ці додаткові податки не стягуються, якщо отримані доходи у вигляді дивідендів чи в іншій формі залишаються в Угорщині і не репатріюються за кордон.
До оподатковуваної бази угорських компаній необхідно зараховувати всі іноземні джерела одержуваних доходів, за винятком дивідендів, та суму податків, яка сплачується в іноземних юрисдикціях. Однак у більшості випадків на цю суму надається податковий кредит або податкове звільнення.
Дія угод про виключення подвійного оподаткування в Угорщині поширюється, як правило, на прибуткові податки, податки з прибутку і кілька податків майнового типу. Дія цих угод не охоплює податки з обігу, деякі місцеві податки – промисловий і комунальний, а також податки (ренти), пов’язані з оплатою праці.
Угорський податок з обігу стягується з компаній типу товариства без статусу юридичної особи тому для них визначені корпоративний податок у обсязі 18 % і податок з дивідендів – 20 %. Податок з дивідендів для паїв понад 25 % становить б %, у всіх інших випадках – 15 %. У низці угод обумовлено такі правила – податок з дивідендів незалежно від розміру паю дорівнює 10 % . За угорським законодавством філіали зобов’язані сплачувати податок з дивідендів, проте деякі угоди виключають можливість визначення цього податку. В угодах описуються два методи податкового обліку – звільнення від сплати податку і податковий кредит.
Податкові відомства Угорщини здійснюють контроль за трансферним ціноутворенням, коли відбуваються зовнішньоекономічні операції між компаніями, які входять у єдину структуру транснаціональних корпорацій. Водночас компаніям-резидентам, діяльність яких пов’язана з офшорними угодами, надається сприятливий податковий режим.. Цим компаніям дозволено не сплачувати податок на додану вартість (ПДВ), вони одержують податковий кредит у розмірі 85 % від суми як основного податку на прибуток, так і додаткового податку з розподіленого прибутку. При цьому ставиться умова: такі компанії мають зареєструватись в Угорщині, їхні органи управління теж повинні знаходитися в цій країні, а більшість їхнього персоналу має бути з угорських громадян, однак власність цих компаній на 100 % може належати іноземцям.
Угорщина уклала численні угоди з іноземними країнами, у тому числі з державами СНД. Економічна привабливість цієї країни у міжнародному бізнесі зростає, незважаючи навіть на стандартну в Угорщині ставку 23 % податку з розподіленого прибутку, яка у багатьох випадках знижується до 0 %. Податкове законодавство цієї країни стимулює діяльність офшорних, холдингових, фінансових і ліцензійних компаній, що відкриває широкі перспективи використання угорських юрисдикцій для корпоративного міжнародного планування.
За показником залучення іноземних інвестицій серед постсоціалістичних країн Центральної Європи до початку 2000-х років Угорщина посідала перше місце. Про переваги Угорщини щодо залучення іноземного капіталу над іншими постсоціалістичними країнами свідчать дані табл. 6.11.
Таблиця 6.11. Іноземний капітал в економіці країн Центральної та Східної Європи, млн дол. США
Країни | 1990 р. | 1995 р. | 2000 р. | 2001 р. |
Всього країн Центральної та Східної Європи | 3661 | 40 508 | 131 829 | 160 352 |
3 них: Угорщина | 569 | 11 919 | 19 804 | 23 562 |
Польща | 109 | 7843 | 33 603 | 42 433 |
Румунія | 766 | 1150 | 6517 | 7616 |
Сербія і Чорногорія | 329 | 1319 | 1484 | |
Словаччина | 81 | 810 | 4634 | 6109 |
Словенія | 665 | 1763 | 2809 | 3250 |
Україна | 910 | 3843 | 4615 | |
Хорватія | 473 | 5155 | 6597 | |
Чехія | 1363 | 7350 | 21 644 | 26 764 |
Згідно з даними таблиці, серед постсоціалістичних країн Центральної Східної Європи частка Угорщини в загальному обсязі іноземних інвестицій становила в 1995 р. 29,4 %, а на початку 2000-х років стабілізувалася на рівні 15 %. Однак у наступні роки, на думку угорських фахівців, спостерігається тенденція до зменшення надходжень іноземних інвестицій в економіку Угорщини та зростання обсягів вилучення іноземного капіталу. Так, якщо в 2002 р. сальдо нових інвестицій та вилученого капіталу було позитивним (7,2 млн дол. США), то в першій половині 2003 р. іноземні інвестори вже забрали на 0,3 млн дол. США більше, ніж було залучено нових інвестицій. Водночас, з початку 2000-х років як за загальним обсягом залученого іноземного капіталу, так і в розрахунку на одного мешканця країни, Угорщина поступилася постсоціалістичним країнам: за обсягом надходжень іноземних інвестицій – Польщі, Чехії, Румунії, Словаччині; а в розрахунку на одну особу населення – Чехії і Словенії.
Поряд з наявною тенденцією до скорочення обсягів іноземних інвестицій в економіку Угорщини, після зміни політичного курсу країни – з 1990 р. – значно посилився дисбаланс в економічному розвитку окремих регіонів країни, переважно завдяки нерівномірність обсягів надходження в регіони іноземного капіталу, про що стверджують угорські експерти та свідчать дані табл. 6.12.
Як видно з цієї таблиці найбільш привабливою для інвесторів є столиця країни. Так, у 2003 р. більше половини підприємств з іноземними інвестиціями було зареєстровано в м. Будапешті, а його частка в обсязі іноземних інвестицій сягала 46,8 % . Однак якщо зростання обсягів іноземних інвестицій в цілому по країні у 2002-2003рр. становило 122,8 %, то в м. Будапешті – лише 111 % .
Про нерівномірність розвитку окремих регіонів країни свідчать також такі дані угорських фахівців (у перерахунку форинтів на долари США): в Західному Задунайському регіоні у 2003 р. іноземний капітал підприємств з іноземними інвестиціями на одну особу становив 5109 дол. США, в Центральному Задунайському регіоні – 3834, при цьому в Південному Задунайському регіоні – лише 787 дол. США. Тобто в західній частині Угорщини також простежується дисбаланс в обсязі іноземних інвестицій. У регіоні Північної Угорщини на одну особу населення (коштів підприємств із іноземними інвестиціями) обсяг інвестицій дорівнює 1766 дол. США, в регіоні Північної Низини – 1399, а в Південній Низині тільки 745 дол. США.
Таблиця 6.12. Підприємства з іноземними інвестиціями в окремих регіонах Угорщини
Регіони країни | 2002 р. | 2003 р. | |||||
Кількість підприємств | Капітал всього, Млрд форинтів | Іноземний капітал | Кількість підприємств | Капітал всього, | млрд форинтів | Іноземний капітал | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
Центральний регіон | 16 269 | 5760,5 | 4421,0 | 15 569 | 6275,5 | 5322,8 | |
– Будапешт | 14117 | 4890,2 | 3624,3 | 13 518 | 4899,9 | 4023,1 | |
– Центральна Угорщина | 2152 | 870,3 | 796,7 | 2051 | 1375,6 | 1299,7 | |
Центральний Задунайський регіон | 1722 | 608,5 | 577,4 | 1668 | 924,2 | 854,3 | |
– комітат Фегер | 416 | 202,2 | 191,6 | 393 | 413,1 | 363,6 | |
– Комором-Естергом | 569 | 300,2 | 289,6 | 616 | 391,9 | 382,7 | |
– Веспрем | 737 | 106,1 | 96,2 | 659 | 119,2 | 108,0 | |
Західний Задунайський регіон | 2653 | 877,8 | 821,9 | 2499 | 1088,5 | 1025,9 | |
– комітат Дьєр-Мошон-Шопр. | 1159 | 613,6 | 586,1 | 1114 | 781,8 | 755,5 | |
– Ваш | 705 | 207,4 | 201,0 | 689 | 236,7 | 230,0 | |
– Зала | 784 | 56,8 | 34,8 | 696 | 70,0 | 40,4 | |
Південний Задунайський регіон | 1413 | 175,9 | 150,8 | 1289 | 185,1 | 155,7 | |
– комітат Бараня | 677 | 77,6 | 60,2 | 601 | 78,0 | 59,0 | |
– Шомодь | 495 | 74,5 | 68,7 | 454 | 82.8 | 74,7 | |
– Толна | 241 | 23,8 | 2,9 | 234 | 24,3 | 22,0 | |
[Північна Угорщина | 798 | 462,5 | 329,9 | 745 | 597,2 | 455,4 | |
– комітат Боршод-Абауй-Зем. | 372 | 309,3 | 208,2 | 345 | 417,4 | 307,0 | |
– Гевеш | 274 | 33 | 91,2 | 260 | 130,6 | 111,0 | |
– Ноград | 152 | 39,4 | 30,5 | 141 | 49,2 | 37,4 | |
Північна Низина | 2308 | 401,1 | 368,0 | 2544 | 469,5 | 434,7 | |
– комітат Гайду-Бігар | 256 | 211,0 | 198,2 | 265 | 242,3 | 229,6 | |
– Яс-Нодькун-Солнок | 247 | 138,2 | 119,6 | 223 | 156,4 | 137,5 | |
– Саболч-Сатмар-Берег | 1805 | 51,9 | 50,3 | 2056 | 70,8 | 67,6 | |
Південна Низина | 634 | 260,6 | 209,6 | 440 | 259,6 | 203,7 | |
– комітат Бач-Кішкун | 698 | 70,5 | 60,6 | 65 | 73,4 | 61,4 | |
– Бекеш | 233 | 77,2 | 65,2 | 196 | 77,9 | 64,1 | |
– Чонград | 703 | 2,9 | 83,8 | 593 | 108,3 | 78,2 | |
Не розподілено по регіонах | 116,6 | 116,5 | 136,6 | 136,6 | |||
Всього | 26 797 | 8663,4 | 6995,2 | 25 754 | 9936,2 | 8589,1 – |
Наведені дані свідчать про те, що іноземні інвестиції переважно надходять у столицю та в західну частину Угорщини. Одними з основних причин такого дисбалансу є зосередженість висококваліфікованої робочої сили переважно в Будапешті та задунайських комітетах, а також наявність сприятливих умов для транспортування продукції на Захід.
Нерівномірність надходження іноземних інвестицій є, на думку угорських дослідників, не тільки в окремих регіонах Угорщини, а й у комітатах регіонів.
Динаміку надходження інвестицій у комітат Саболч-Сатмар-Берег показано у табл. в.13.
Таблиця 6.13. Підприємства з іноземним капіталом у Саболч-Сатмар-Берег комітеті Угорщини
Роки | Всього підприємств 3 іноземним капіталом | Підприємства винятково 3 іноземним капіталом | Підприємства, у власності яких переважає іноземний капітал | Підприємства, у власності яких переважає угорський капітал |
Підприємства | ||||
2000 | 680 | 532 | 76 | 72 |
2001 | 1197 | 1061 | 74 | 62 |
2202 | 1805 | 1680 | 68 | 57 |
2003 | 2056 | 1938 | 57 | 61 |
Власний капітал (млн форинтів) | ||||
2000 | 37123 | 30 530 | 5676 | 917 |
2001 | 45 990 | 31892 | 12 826 | 1273 |
2202 | 51 874 | 41 446 | 9033 | 1395 |
2003 | 70 820 | 54 608 | 13 241 | 2971 |
У т. ч. іноземний капітал (млн форинтів) | ||||
2000 | 35 910 | 30 530 | 5089 | 291 |
2001 | 44 599 | 31 892 | 12 307 | 401 |
2202 | 50 273 | 41446 | 8422 | 406 |
2003 | 67 555 | 54 608 | 11 903 | 1044 |
Значне зростання кількості підприємств з іноземними інвестиціями призвело до того, що зменшився обсяг капіталу в розрахунку на одне підприємство: у 2000 р. він становив 55 млн форинтів, а в 2003 р. – тільки 34 млн. При цьому простежується зростання кількості підприємств зі стовідсотковим іноземним капіталом та зі змішаним капіталом, іноземним і угорським, в яких частка іноземного капіталу за останні роки досягла 90 %. Залучення іноземного капіталу в окремі галузі економіки комітету подано в табл. 6.14.
Таблиця 6.14. Підприємства з іноземними інвестиціями в окремих галузях економіки в Саболч-Сатмар-Берег комітаті в 2003 р.
Галузі | Кількість підприємств | Всього капіталу, млн форинтів | Іноземний капітал, млн форинтів | Капітал на одне підприємство всього, млн форинтів | Іноземний капітал на одне підприємство, млн форинтів | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
Сільське господарство, лісництво, рибальство | 12 | 4612 | 4125 | 384 | 344 | |
Промисловість всього | 70 | 55 856 | 55 470 | 798 | 792 | |
В тому числі: | ||||||
– харчова та харчосмакова; | 10 | 4390 | 4299 | 439 | 430 | |
– текстильна, взуттєва; | 19 | 27 463 | 27 259 | 1445 | 1434 | |
– деревообробна; | 7 | 6672 | 6667 | 953 | 953 | |
– хімічна; | 9 | 8327 | 8322 | 925 | 924 | |
– металургійна; | 9 | 3347 | 3316 | 372 | 369 | |
– машинобудівна; | 11 | 5595 | 5590 | 509 | 508 | |
– інші | 5 | 62 | 17 | 12 | 3 | |
Будівництво | 12 | 103 | 66 | 9 | 6 | |
Торгівля | 1893 | 4181 | 3188 | 2 | 2 | |
Сфера обслуговування | 9 | 79 | 32 | 9 | 4 | |
Транспорт, складське господарство | 13 | 5539 | 4288 | 426 | 330 | |
Сфера нерухомості | 40 | 439 | 386 | 11 | 10 | |
Інші галузі | 7 | 11 | 2 | 1 | ||
Всього | 2056 | 70 820 | 67 555 | 35 | 33 |
Велика кількість підприємств – суб’єктів підприємництва в галузі торгівлі, зокрема пояснюється виникненням ще до зміни політичного курсу в 1990 р. приватних магазинів, власники яких в умовах гострої конкуренції з великими торговельними центрами не могли забезпечити самостійного господарювання. Щодо недостатнього обсягу іноземних інвестицій у сільське господарство, то слід зазначити, що в цій галузі докорінних змін можна очікувати тільки після зняття мораторію на придбання іноземцями господарських угідь, який Угорщина отримала на сім років при вступі в Європейський Союз.
Аналізуючи в цілому залучення іноземних інвестицій в північно-східному регіоні Угорщини, можна погодитися з висновками угорських експертів. По-перше, якщо у розвиненому Задунайському регіоні Угорщини вже спостерігається нестача висококваліфікованої робочої сили, то в Саболч-Сатмар-Берег комітаті – її надлишок. По-друге, важливе значення для створення сприятливого інвестиційного клімату має продовження будівництва автостради М-3, яка була доведена до м. Ніредьхаза в 2006 р. Продовження будівництва дороги М-3, що є частиною єврокоридору Е-5, до українського кордону відкрила нові можливості для залучення значних іноземних інвестицій у найвіддаленіші мікрорегіони комітату – між річкою Тиса і державним кордоном.
6.8. Фінанси домогосподарств
Позитивно на доходи домогосподарств в Угорщині впливає невеликий рівень (як для ЄС) безробіття і сформована структура зайнятості. Рівень безробіття в країні у 2003 р. становив 5,9, в 2004 р. – 6,1 %, але останніми роками він збільшується – з 5,8 у 2002 до 7,2 % у 2005 р.
Загальна кількість працездатного населення країни – понад 4,1 млн осіб. З усіх зайнятих приблизно 30 % працює в бюджетній сфері, 70 % – в комерційних структурах. За сферами діяльності – близько 24 % населення зайнято в переробній промисловості, 15 – в торгівлі, 8 – в будівництві, 7 – машинобудуванні, 5,6 – в сільському господарстві, приблизно 2 % – у фінансовому секторі.
Середня заробітна плата в країні в останні роки має тенденцію до збільшення. У 2002 р. вона становила приблизно 490 євро на місяць, в 2003 р. – 555 євро, а в 2004 р. – майже 600. Найвищі зарплати були у фінансовій сфері – рівень середньої місячної плати сягав 1100-1200 євро. Одні з найменших зарплат були в легкій промисловості і сільському господарстві – 320 і 360 євро відповідно. Спостерігається тенденція до зростання зарплати в секторі висококваліфікованої робочої сили. У 2005 р. середня заробітна плата в Угорщині сягла 900 дол. США.
Перехід до ринкової економіки в Угорщині означав насамперед легалізацію вже наявного “сірого сектору” з розвинутим ринком. Маючи для вибору три економічні моделі: ліберальну, англосаксонську, очікувальну скандинавську й мішану німецьку – Угорщина створила власну модель, що більше нагадувала “державний монополістичний капіталізм” XIX ст. Близько 60 % національного багатства керує 1500 родин.
На початку XXI с?. рівень бідності в Угорщині становив 8,6 %, а коефіцієнт Джині (показник нерівності у доходах домогосподарств) – 34,8 %, що характеризувало нерівномірний розподіл доходів у суспільстві. Різниця між багатими і бідними порівняно зі світовими стандартами відносно невелика. На 10 % найменш забезпечених сімей припадає 4,1 % усіх витрат населення країни, на 10 % найбільш забезпечених – 20,5 %.