Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 6.3. Бюджетно-податкова політика та її ефективність
У перші роки після реформи дефіцит бюджету зріс (табл. 6.2), а доходи місцевих бюджетів більше, ніж на половину, почали залежати від трансфертів із вищих бюджетів (табл. 6.3).
Для Угорщини водночас була характерна значна кількість різних субсидій у доходах місцевих бюджетів. Можна визначити такі їх види: нормативні (70 % всього обсягу субсидій), цільові, адресні; субсидії з центральних фондів на конкретні потреби; субсидії для малозабезпечених територій.
Серйозну проблему становили зовнішні борги. У 1990 р. заборгованість Угорщини сягала 21 млрд дол. США. Намагання
Таблиця 6.2. Бюджетний баланс на 1993 р.
Бюджетний баланс | Відсоток до ВВП |
Сума надходжень | 47,5 |
Сума витрат | 54,5 |
Бюджетний баланс | -7 |
Таблиця 6.3. Доходи місцевих бюджетів
3/п | Вид доходу | Відсотки до загальної суми |
1 | Місцеві податки | 4 |
2 | Плата за користування муніципальною власністю | 8 |
3 | Трансферта | 66 |
4 | Місцеві позики | 4 |
5 | Інші доходи | 18 |
Вигідно конвертувати та частково заморозити борги не завершилися успіхом. Натомість зросли іноземні інвестиції, які в 1990- 1999 рр. становили 17,5 млрд дол. США.
У 2001 р. державний борг Угорщини на 67 % складався з внутрішнього боргу, на 33 % – з зовнішнього боргу, який вже 2004 р. дорівнював близько 57 млрд дол. США. Останніми роками спостерігається зростання суми боргу – в кінці 2002 р. він не перевищував 25 млрд дол. США.
Дефіцит бюджету на 2004 р. становив 5,3 млрд дол. США при доходах у розмірі 46,07 млрд дол. США. Показник дефіциту державного бюджету відносно ВВП в останні роки знижується: якщо в 2002 р. він становив 9,2 % від бюджету, 2003 – 7,1, 2004 – 5,4, і 2005 р. залишився на рівні близько 5,4 %.
Податкова система
Угорська система оподаткування сформувалася за останні десять років і у функціонуванні податкового механізму схожа на західноєвропейську модель. Угорщина уклала угоду більш, ніж а 50 країнами про виключення подвійного оподаткування, і така чинна угода підписана з Росією і Україною. У країні функціонує система оподаткування на основі добровільних податкових декларацій з відносно нетривалими термінами їх подання в податкове управління. Використовують три основні елементи податкової системи: прибуткові податки, податки з обігу і місцеві податки. Окрім цього, компанії і підприємці платять внески до фондів охорони здоров’я, пенсійного забезпечення та інші соціальні фонди. У системі прибуткового податку Закон про корпоративний податок (податок на прибуток підприємств і організацій) та податок на дивіденди регулює оподаткування господарських організацій. Суб’єктом оподаткування визнається господарське товариство, кооператив, державне підприємство. Інші організації, наприклад, добродійні та суспільні фонди, суспільні організації є суб’єктами оподаткування лише в тому разі, якщо займаються господарською або іншою діяльністю з метою отримання доходів. Суб’єкти оподаткування з місцезнаходженням в Угорщині зобов’язані сплачувати податок з доходів, одержаних як у країні, так і за кордоном, а у іноземних суб’єктів оподаткування, зокрема, філіалів компаній, податком обкладаються лише доходи, одержані безпосередньо в Угорщині. Ставка корпоративного податку – 18 %. Головні елементи системи податків з обігу – загальний податок з обігу, податок на споживання і акцизний податок. Найпоширеніша ставка податку – 25 %, 60 % оподатковуваних податком товарів і послуг. Пільгова ставка податку -12 %. Закон про місцеві податки 1990 р. визначає перелік податків, які мають право стягувати місцеві органи влади: податок на нерухоме майно, земельний податок, податок на туристичні послуги, податок на промисел. Розмір податку на нерухоме майно становить не більше 3 % оцінної вартості нерухомості.
Тіньова економіка
У 2003 р. було опубліковано результати дослідження, проведеного будапештським Інститутом економічних аналізів і інформатики, згідно з яким, більше однієї третини угорців хоч раз особисто нелегально праце влаштувалися. Частка неконтрольованої суспільством і приховуваної від податкових органів тіньової економіки в Угорщині становить нині близько 20-22 % від рівня ВВП країни. У цілому за останні 15 років можна говорити про деяке зниження цього показника порівняно з початком 1990-х років, коли він сягав 30 %.