Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 4.1. Структура державних фінансів
4.1. Структура державних фінансів
Державні фінанси Польщі – це сукупність державних доходів і державних витрат (витрат бюджетів різних рівнів).
Бюджетна система включає державний бюджет і фінанси органів місцевого самоврядування (воєводств, повітів, гмін). Відповідно до Закону про державні фінанси від 26 листопада 1998 р. державні кошти – це:
1) державні доходи;
2) кошти, що надходять з іноземних джерел і не підлягають поверненню;
3) надходження бюджетних організацій та юридичних осіб, що належать до сектору державних фінансів, від їхньої діяльності та з інших джерел;
4) надходження до державного бюджету і місцевих бюджетів від:
А) продажу цінних паперів чи здійснення інших фінансових операцій;
Б) приватизації державного майна чи майна територіальних одиниць самоврядування;
В) виплати позик, виділених із державних коштів;
Г) отриманих позик і кредитів.
Державні доходи Польщі включають:
1) державні податки, до яких зараховуються податки та інші грошові платежі, сплата яких на користь держави регулюється окремими законами;
2) інші доходи, до яких належать:
А) збори;
Б) доходи від використання майна, зокрема від його найму та оренди, а також інших угод подібного характеру, дивіденди від внесеного капіталу;
В) доходи від продажу речей і прав, а також від надання послуг одиницями, про які йдеться в ст. б ч. 1 Закону;
Г) доходи від продажу прав, що не є надходженням згідно з ч. 1 п. 4 літ. а) Закону;
Д) надходження від спадків, відписів і дарунків у грошовій формі;
Е) інші доходи, отримані на підставі окремих положень, якщо тільки вони стягуються органами, які фінансуються з державних доходів, одиницями, що підпорядковуються цим органам або перебувають під їх наглядом, про що йдеться в ст. б п. 1 Закону.
Державні кошти можуть призначатися для покриття:
1) державних видатків;
2) витрат державного бюджету і бюджетів одиниць місцевого самоврядування.
Державні витрати – це:
1) погашення отриманих позик і кредитів;
2) викуп цінних паперів та інші фінансові операції;
3) надання позик.
До сектору державних фінансів зараховують:
1) органи державної влади та підпорядковані їм організації;
2) державні юридичні особи та інші організаційні одиниці, які не належать до Загального судового реєстру і діяльність яких фінансується з державних коштів повністю або частково за винятком:
А) державних підприємств;
Б) державних банків;
В) торговельних товариств.
Сектор державних фінансів поділяється на:
1) урядовий;
2) сектор самоврядування, який охоплює одиниці місцевого самоврядування та їхні органи, а також підпорядковані цим органам організаційні одиниці.
Державні фінанси – це процеси, пов’язані з накопиченням державних коштів та їхнім розподілом, зокрема:
1) збиранням і накопиченням доходів;
2) витрачанням державних коштів;
3) фінансуванням дефіциту;
4) взяттям зобов’язань, які потребують залучення державних коштів;
Б) управлінням державними коштами; 6) управлінням державним боргом.
Державний борг у Польщі охоплює зобов’язання сектору державних фінансів з таких категорій:
1) емітованих цінних паперів, які є грошовими гарантіями;
2) отриманих кредитів та позик;
3) прийнятих депозитів;
4) стягнення зобов’язань:
А) з бюджетних одиниць;
Б) на основі законів та судових рішень, виданих порук і гарантій тощо.
Державний бюджет – річний план доходів і видатків, а також надходжень і витрат:
1) органів державної влади, контролю і охорони права;
2) судів і трибуналів;
8) урядової адміністрації.
Бюджет держави ухвалюється у формі закону про бюджет на період календарного року – “бюджетного року” (з 1 січня до 31 грудня). До бюджету держави також включені кошти, що надходять із закордонних джерел і не підлягають поверненню, та фінансовані з них видатки.
Закон про бюджет містить також:
1) порівняння надходжень і видатків бюджетних закладів, допоміжних господарств бюджетних одиниць і спеціальних фондів;
2) плани щодо надходжень і видатків державних цільових фондів;
3) порівняння дотацій для державних агентств та фундацій. Закон про бюджет може містити плани надходжень і видатків:
1) одиниць, про які йдеться в п. 4 підп. 1;
2) інших одиниць урядового сектору.
Доходами державного бюджету є:
1) податки і збори, які згідно з іншими положеннями не є доходами одиниць місцевого самоврядування, цільових фондів чи інших суб’єктів сектору державних фінансів, мита;
2) внески з прибутку державних підприємств та одноосібних спілок Державної скарбниці, дивіденди;
3) внески з прибутку Народного банку Польщі;
4) внески суфіцитів (профіциті в) обігових коштів державних бюджетних закладів, а також частин прибутку допоміжних господарств державних територіальних одиниць;
Б) доходи, отримувані державними одиницями, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;
6) доходи від здавання їх у найм та оренду, а також від інших подібних угод характеру майнових еквівалентів Державної скарбниці, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;
7) внески від поручительств і гарантій, наданих Державною скарбницею;
8) відсотки, нараховані на кошти на державних банківських рахунках бюджетних одиниць, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;
9) відсотки, нараховані на строкові вклади, кошти, які перебувають на центральному поточному рахунку бюджету держави;
10) відсотки, нараховані на виділені з бюджету держави внутрішні і зовнішні позики;
11) штрафи, санкції та інші грошові покарання, якщо на підставі спеціальних положень вони не становлять доходів інших одиниць державного сектору;
12) спадщина, відписи і дарунки у грошовій формі на користь Державної скарбниці;
14) інші державні доходи.
Видатки бюджету держави призначаються на:
1) реалізацію завдань, виконуваних органами державної влади, контролю і охорони права, а також урядовою адміністрацією, судами й трибуналами;
2) загальні субвенції для одиниць місцевого самоврядування;
3) цільові дотації на виконання завдань урядової адміністрації, а також інші завдання, доручені одиницям місцевого самоврядування згідно з положеннями законодавства;
4) додаткове фінансування виконання власних завдань одиниць місцевого самоврядування;
Б) дотації на виконання визначених законами завдань;
6) спільне фінансування програм, що реалізуються за рахунок коштів, що походять із закордонних джерел і не підлягають поверненню.
З видатків бюджету держави виокремлюють видатки, джерелом фінансування яких є кошти, що походять із закордонних джерел і не підлягають поверненню.
Різниця між доходами і видатками бюджету держави становить відповідно суфіцит (профіцит) або дефіцит бюджету держави.
Дефіцит бюджету держави може бути покритий надходженнями від:
1) продажу казначейських цінних паперів на ринку у країні та за кордоном;
2) кредитів, отриманих у вітчизняних і закордонних банках;
3) позик;
4) коштів, одержаних від приватизації майна Державної скарбниці;
Б) суфіциту бюджету держави з минулих років. З бюджету держави в межах, визначених Законом про бюджет, можуть виділятися позики:
1) для одиниць місцевого самоврядування за певними процедурами;
2) обумовлені міжнародними угодами;
3) обумовлені іншими (не законом про бюджет) законами. Позики, виділені з бюджету держави, обкладаються відсотками, розмір яких визначається угодою.
У бюджеті держави створюється загальний резерв, що не може перевищувати 0,2 % видатків бюджету.
У бюджеті держави можуть створюватися такі цільові резерви:
1) на видатки, які не можуть бути детально покласифіковані на статті у процесі розробки бюджету;
2) на видатки, джерелом фінансування яких є кошти з закордонних джерел, серед них ті, що не підлягають поверненню;
3) якщо інші закони того вимагають.
Видатки бюджету держави поділяються на:
1) поточні;
2) призначені на обслуговування боргу Державної скарбниці;
3) майнові.
Поточні видатки охоплюють:
1) загальні субвенції для одиниць місцевого самоврядування;
2) дотації;
3) заробітну плату і нарахування на неї;
4) оплату інших послуг для фізичних осіб; б) закупівлю товарів і послуг;
6) інші видатки, пов’язані з функціонуванням бюджетних одиниць або реалізацією їхніх статутних завдань.
Послуги на користь фізичних осіб охоплюють видатки бюджету держави, які не є винагородою за виконану роботу, спрямовані на підставі окремих положень безпосередньо або опосередковано на фізичних осіб.
Дотаціями є видатки бюджету держави, які розраховуються на особливих засадах і призначаються на:
1) фінансування або дофінансування:
А) завдань урядової адміністрації чи інших завдань, доручених одиницям місцевого самоврядування згідно з положеннями;
Б) визначених законом завдань, які реалізуються іншими, відмінними від одиниць місцевого самоврядування, одиницями;
В) власних поточних завдань одиниць місцевого самоврядування;
Г) завдань, визначених для реалізації для одиниць, не зарахованих до сектору державних фінансів, а також фундаціям і товариствам;
Д) реалізації інвестицій, про які йдеться в ст. 74 п. 2, далі -“цільових дотацій”;
2) дофінансування поточної діяльності зазначених у Законі суб’єктів, далі – “суб’єктів дотацій”;
3) доплати до оплати вироблення визначених видів виробів чи надання послуг, які обраховуються за одиничними ставками, далі – “предметні дотації”;
4) доплати до відсотків, які нараховуються на банківські кредити у розмірах, визначених в окремому положенні;
5) початкове забезпечення обіговими коштами новостворених бюджетних закладів та допоміжних господарств бюджетних одиниць, далі – “дотації на початкове забезпечення обіговими коштами”.
Видатки на обслуговування боргу Державної скарбниці охоплюють, зокрема, видатки бюджету держави на виплату відсотків і дисконту від казначейських цінних паперів, виплату відсотків за взяті кредити і позики, а також виплати, пов’язані з наданими Державною скарбницею поручительствами та гарантіями.
Майнові видатки охоплюють:
1) видатки на закупівлю і володіння акціями, а також внески до торговельних спілок;
2) інвестиційні видатки державних бюджетних одиниць, а також цільові дотації на фінансування чи дофінансування коштів для реалізації інвестицій.