Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 2.11.3. Стан і перспективи оподаткування недержавних пенсійних фондів
Основу недержавної (накопичувальної) системи пенсійного забезпечення становлять недержавні пенсійні фонди (далі – НПФ).
Як окремий суб’єкт оподаткування НПФ з’явилися з ухваленням Федерального закону “Про недержавні пенсійні фонди” від 7 травня 1998 р. № 57-ФЗ. Тоді ж були зроблені перші спроби систематизувати оподаткування недержавних пенсійних фондів.
З набранням чинності з 1 січня 2001 р. другою частиною Податкового кодексу РФ з’явилися нові правила оподаткування, за якими:
– внески організацій до фонду недержавного пенсійного забезпечення (далі – НПФ) у розмірі 12 % від ФОП відносять на собівартість;
– внески в НПФ (якщо їх здійснюють працедавці) в сумі, що перевищує 2000 руб. на рік на кожного працівника, включаються в податкову базу з податку на доходи фізичних осіб (п. З ст. 213ПКРФ);
– введено оподаткування доходу від розміщення пенсійних резервів, при цьому збережена пільга щодо нестягування податку на прибуток за прибутковості, що не перевищує облікову ставку ЦБ.
Разом з тим, зважаючи на неоднозначне тлумачення, виникли проблеми з сплатою єдиного соціального податку.
З 1 січня 2004 р. відповідно до Федерального закону “Про внесення змін і доповнень в деякі законодавчі акти Російської Федерації про податки і збори” від 8 грудня 2003 р. № 163-ФЗ сума внесків у НПФ, здійснюваних працедавцями і не оподатковуваних прибутковим податком, відповідно до п. З ст. 213 ПК РФ збільшена з 2000 до 5000 руб.
Податкові наслідки для учасників НПФ наочно представлені в табл. 2.21, а податковий режим – в табл. 2.22.
Основні види податків, що діють у процесі здійснення недержавного пенсійного забезпечення, і статті ПК РФ, відповідно до яких проводиться оподаткування, наведені в табл. 2.28.
Діюча система оподаткування має низку недоліків, основні з яких такі.
1. Фінансування обов’язкового пенсійного страхування за рахунок недержавного пенсійного забезпечення (на внески в НПФ нараховується ЄСП, отже, і страхові внески в ПФР).
2. Складність обліку оподаткування внаслідок необхідності різного податкового обліку за внесками юридичних і фізичних осіб і нарахованого за ними доходу.
3. Відсутність вимог з оподаткування операцій, що виконують НПФ як страховики з ОПС.
4. Відсутність стимулюючої дії оподаткування.
Деякі фахівці пропонують змінити систему оподаткування – спростити її і зробити привабливішою для вкладників і учасників заходів щодо НПФ. Для цього необхідна державна підтримка, що грунтується на таких принципах.
Показник | Прибутковий податок | Податок на прибуток | Єдиний соціальний податок | |
1 | 2 | 3 | 4 | |
Вкладник – юридична особа | За кожного працівника | Внески працедавця враховуються у складі витрат при визначенні бази оподаткування за податку на прибуток в розмірі до 12 % від ФОП (за довічних схем виплат – п. 16 ст. 255 ПК РФ) | Податкова база за БСП визначається як сума виплат і інших винагород на користь фізичних осіб за трудовими і цивільно-правовими договорами, предметом яких є виконання робіт і надання послуг (п. 1 ст. 236 ПК РФ). Порядок обкладення БСП внесків на солідарні рахунки має суперечливий характер | |
Вкладник – фізична особа | Внески фізичних осіб до моменту сплати в НПФ оподатковані податком на доходи фізичних осіб | – | – | |
Розміщення пенсійних резервів НПФ | – | За доходом, одержаним від розміщення пенсійних резервів, податкова база визначається як позитивна різниця між одержаним доходом від розміщення пенсійних резервів і доходом, розрахованим на основі ставки рефінансування Центрального банку Російської Федерації (п. 2 ст. 295 ПК РФ). За доходом від статутної діяльності фонду податкова база з доходу на прибуток організацій визначається на загальних підставах | – | |
Учасник за договором з юридичною особою | Викупні суми оподатковуються податком з доходів фізичних осіб. Норми, що діяли в 2004 р. Оподатковуються податком з доходів фізичних осіб внески, що перевищують 5000 руб. на рік; пенсії, що виплачуються з НПФ, податком з доходів фізичних осіб не оподатковуються; Норми, чинні з 1 січня 2005р. Внески, що вносяться в НПФ працедавцем за учасника, податком з доходів фізичних осіб не оподатковуються; пенсії, що виплачуються з НПФ, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб | – | – | |
Учасник за договором з фізичною особою | Пенсії, що виплачуються з НПФ, податком з доходів фізичних осіб не оподатковуються; оподатковуються податком з доходів фізичних осіб викупні суми, за вирахуванням суми внесків фізичної особи | – | – |
Таблиця 2.22. Податковий режим для учасників НПФ
Вид податків | Статті ПК РФ | |
Податок на доходи фізичних осіб | Ст. 213 гл. 23 ПК | |
Податок на прибуток для вкладників – юридичних осіб | Ст. 255 гл. 25 ПК | |
Податок на прибуток для НПФ | Ст. 295, 296 гл. 25 ПК | |
Єдиний соціальний податок | Ст. 236, 237 гл. 24 ПК | |
ПДВ | Ст. 149 гл. 21 ПК | |
Таблиця 2.23. Основні види податкових платежів при здійсненні недержавного пенсійного забезпечення | ||
Вид оподаткування | Виплата у вигляді заробітної плати | Виплата у вигляді внеску в НПФ |
Податок на прибуток | Немає | Немає |
ЄСП | 35,6 % (26 % 3 01.01.2005 р.) | 35,6 % (26 % 3 01.01.2005 р.) |
Податок на доходи працівника | 13 % (стандартне вирахування 4800 руб. на рік) | 13 % (за суми, більшої 5000 руб. на рік) |
1. Пенсійна система країни має забезпечувати встановлене на державному рівні значення сукупного коефіцієнта заміщення (70-75 % від заробітної плати працівника).
2. Система добровільного пенсійного забезпечення (далі – ДПЗ) має збільшувати значення сукупного коефіцієнта заміщення (40-75%).
3. Шляхом податкового стимулювання заохочується формування накопичень за рахунок витрат працівника і працедавця в розмірах, що забезпечують виконання п. 1 і 2.
Для цього потрібно внести ряд змін у податковий режим державного пенсійного забезпечення.
Зокрема, для внесків підприємств:
– віднесення суми внесків на витрати, що зменшують податок на прибуток;
– виключення внесків з бази обчислення ЄСП;
– виключення внесків з бази обчислення податку на доходи працівника.
Для внесків громадян:
– введення податкового вирахування на величину внесків у НПФ;
– надання податкового вирахування з можливістю враховувати його працедавцем з розміщення у НПФ пенсійних резервів;
– скасування оподаткування доходу від розміщення пенсійних резервів податком на прибуток;
– виплати пенсій і викупних сум;
– обкладення виплат податком на доходи фізичних осіб.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)