Фінанси регіону – Коваленко М. А. – 6.2. Реалізація регіональної фінансової політики
Для постійного підтримання безпечного стану фінансової системи регіону необхідно здійснювати заходи, що забезпечують позитивну динаміку основних показників фінансового стану ефективним використанням подальшим нарощенням та збереження фінансового потенціалу регіонів діяльністю місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і територіальних громад. Для подолання деструктивних явищ у розвитку фінансів регіонів необхідно залучати загальні й специфічні, відповідно до особливостей регіону, заходи з реалізації регіональної фінансової політики, які охоплюватимуть весь спектр її складових і враховуватимуть індивідуальні характеристики регіону. Серед таких заходів можна виділити наступні [76, с. 163]:
^ складання та реалізація регіональних інвестиційних програм у тісному взаємозв’язку з питаннями реорганізації діючих виробництв і створення нових з урахуванням ситуації на локальному ринку праці в адміністративних районах, запровадження передових інноваційних технологій;
^ надання додаткових пільг закордонним інвесторам, які сприятимуть розширенню сфери прикладання праці та виробництву конкурентоспроможної продукції;
^ стимулювання розвитку підприємництва, насамперед малого та середнього бізнесу, як головного чинника, рушійної сили соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення зайнятості населення, наповнення місцевих бюджетів;
^ надання державної (регіональної) підтримки через реалізацію довгострокових регіональних соціально-економічних програм, що підвищить ефективність управління регіонами і сприятиме ліквідації територіальних диспропорцій;
^ створення “полюсів (центрів) соціально-економічного зростання” в соціально-економічних районах, які допоможуть створити потужний економічний каркас території, дадуть змогу зекономити частину фінансових коштів та оптимізувати міграційні процеси;
^ посилення заходів регіональних управлінь СБУ, МВС України, ДПА, КРУ щодо збереження фінансових ресурсів регіону.
Для реалізації регіональної політики фінансової стабільності і росту необхідно після проведення оцінювання стану фінансової системи регіону, аналізу господарської специфіки регіону, а саме – його природно-ресурсного потенціалу, наявних фінансових і трудових ресурсів, ураховуючи реальні можливості та обмеження їх оптимального використання й основні проблеми регіону, здійсни-ти-вибір пріоритетних для регіону матеріальних виробництв, завдяки розвитку яких стане можливим підвищення ефективності їх функціонування. Одночасно треба зазначити, що реалізація заходів, направлених на досягнення стабілізації виробництва в регіонах, повинна супроводжуватися мінімально можливими негативними наслідками в соціальній та екологічній сферах.
Отримавши оцінку і прогноз стану фінансової системи регіону або динаміки значень його показників, планують та реалізують відповідні заходи для забезпечення фінансової стабільності і розвитку. Планування заходів щодо гарантування безпечного стану фінансової системи – проміжні й кінцеві завдання і цілі, що стоять перед системою фінансової безпеки, механізми координації поточної діяльності та розподілу ресурсів, стратегії на випадок надзвичайних обставин. Існує три основних типи планів [76, с. 165]. По-перше, плани-цілі, що являють собою набір якісних і кількісних характеристик гарантування безпечного стану фінансової системи та його окремих елементів у майбутньому. Плани-цілі використовуються при великих термінах або при принциповій непередбачуваності конкретних подій у майбутньому, що зумовлює їхню невизначеність. По-друге, плани для повторюваних дій, що вказують їх терміни, а також порядок здійснення в стандартних ситуаціях. По-третє, плани для неповторюваних дій, що складаються для розв’язання специфічних проблем, які виникають у процесі розвитку і функціонування регіону. Залежно від тривалості планового періоду, цілей та умов планування розрізняють три види планування: стратегічне (перспективне); тактичне (середньострокове); поточне (оперативне).
На стратегічному рівні визначають довгострокові, розраховані на 10-15 років цілі регіону, напрями його розвитку, враховуючи загальну ситуацію на ринку праці, тенденції розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі, концепції й напрями розвитку народного господарства в цілому. До того ж, визначаються трудові, фінансові, матеріальні ресурси, необхідні для досягнення цілей регіону; вибирається метод (стратегія) досягнення цих цілей. Оформляють результати стратегічного планування у вигляді концепцій та програм розвитку.
На тактичному рівні загальні цілі конкретизуються на коротший період 2-5 років, і відповідно до поставлених завдань залучаються необхідні ресурси. Тактичне планування полягає в ухваленні рішення про вибір траєкторії щодо гарантування безпечного стану фінансової системи. При цьому визначаються дії влади, порядок використання ресурсів, розв’язується задача оптимізації з урахуванням передбачуваних впливів зовнішнього середовища. Детально розраховуються кошти і способи досягнення цілей, використання ресурсів, необхідні процедури та технологія.
На оперативному рівні вирішуються поточні завдання, які зумовлені кон’юнктурою ринку, відповідно, плани розробляються у межах року. Вкладається в розв’язанні задач стабілізації, спостереження або виконання програми управління. Планування й оперативне управління є завданнями змістової обробки інформації. Безумовна вимога полягає в тому, що планування навіть найважливіших завдань не повинно суперечити стратегічним і тактичним цілям регіону [76, с. 166].
Математичні моделі функцій змістової обробки інформації розробляються з використанням теорії прийняття рішень. Рішення, прийняті при плануванні або оперативному управлінні, доводяться до виконавців. Після цього починається новий цикл управління, у якому поточний стан фінансової системи регіону порівнюється з безпечним, і залежно від величини відхилень значень показників від порогових здійснюється перехід до оперативного управління, або планування.
При тактичному плануванні пропонуємо здійснювати наступні заходи [76, с. 166];
^ наслідування поточних напрямів щодо підтримання безпечного стану фінансової системи регіону. Захід необхідно здійснювати в тому випадку, коли стан фінансової системи регіону характеризується як безпечний за класифікацією запропонованої методики оцінювання. Доцільно проводити “політику невтручання”, тобто докорінно не змінювати параметри функціонування і розвитку регіону;
^ створення резервних фондів на випадок погіршення стану фінансової системи регіону. Оскільки в діяльності регіону наявні джерела для його зростання, доцільно створювати різні резервні фонди, які у випадку погіршення стану фінансової системи регіону можна буде використовувати для його підтримки на етапі, під час якого буде проводитись аналіз причин погіршення стану і розроблятися заходи щодо їх нейтралізації;
* визначення показників, що забезпечують поліпшення та покращення стану фінансової системи регіону. Цей аналіз потрібний для розуміння й можливості ефективного управління процесами, що відбуваються в регіоні. Знаючи джерело поліпшення стану фінансової системи регіону, можна більш ефективно використовувати ті можливості, які воно надає. Крім того, при забезпеченні фінансової безпеки регіону важливо не внести негативних змін у значення його показників;
^ спостереження за складовими фінансової системи регіону, що забезпечують її безпеку з метою запобігання утворенню можливих негативних тенденцій у них. Необхідно проводити аналіз темпів зростання за визначеними показниками фінансової безпеки, оскільки зниження темпів приросту цих показників може свідчити про необхідність забезпечення поліпшення показника або пошуків інших джерел забезпечення фінансової безпеки регіону;
^ виявлення найбільш слабких і проблемних для регіону показників. Подібний захід дозволить застрахувати регіон від непередбаченого негативного впливу небезпек;
^ підтримка найбільш слабких та проблемних для регіону показників. Цей захід можна розглядати як потенційне джерело зростання стану фінансової системи регіону, оскільки воно дасть змогу зменшити негативний вплив визначених показників фінансової безпеки регіону;
^ відстеження й аналіз процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі. Захід дозволить попереджати наслідки можливих негативних тенденцій впливу зовнішнього середовища на стан фінансової системи регіону. Оскільки забезпечення фінансової безпеки в цілому по країні може погіршуватися, тобто будуть виявлятись ознаки загальнодержавної небезпеки, регіон має бути готовим до впливів подібних тенденцій;
^ виявлення найбільш пріоритетних показників фінансової безпеки регіону І вплив на них. Виявлення показників фінансової безпеки регіону, що мають найбільшу питому вагу, можна розглядати як знаходження потенційних джерел його поліпшення;
^ аналіз можливих внутрішніх джерел зростання стану фінансової системи регіону. Оскільки економічна ситуація в цілому по країні погіршується, регіон не може розраховувати на допомогу ззовні, таким чином, він може сподіватися тільки на свої внутрішні резерви;
^ пошук джерел поліпшення стану фінансової системи регіону в зовнішньому середовищі. Цей захід може полягати в залученні довгострокових великих інвестицій, в одержанні дотацій і субвенцій з боку державних органів влади і пошуку інших джерел фінансування;
^ виявлення кризо утворюючих факторів. Цей захід дає можливість проаналізувати причини виникнення подібних тенденцій у розвитку регіону та здійснити на них цілеспрямований управлінський вплив;
^ пошук додаткових фінансових ресурсів для максимально швидкого впливу на показники, що найбільш негативно впливають на стан фінансової системи регіону. Гарантування фінансової безпеки регіону, залежно від ситуації, потребує значних фінансових витрат. Необхідно проаналізувати можливі шляхи їх залучення. Це можуть бути як власні фінансові засоби, так і залучені ззовні, як з боку держави, так і з боку приватних інвесторів;
^ аналіз джерел поліпшення стану фінансової системи регіону. Цей аналіз є дуже важливим, оскільки виявлення подібних джерел і спрямування на них ціле направлених гарантує фінансову безпеку регіону.
У якості оперативних заходів щодо забезпечення фінансової безпеки регіону виступають:
^ використання сформованих раніше резервів;
^ додаткове залучення фінансових ресурсів у кризову сферу.
Подібна невелика їх кількість пов’язана з тим, що досить складно проводити масштабні заходи в умовах обмеженості часу.
Саме таке оперативне управління застосовується при виявленні того, що стан фінансової системи регіону є екстремальний. Завдання влади – в короткий час вивести регіон з правового режиму “надзвичайний стан”, який характеризується не тільки реальною можливість утрат регіоном продуктивних сил, а й малою ймовірністю їх відновлення в короткий термін. Зволікання із заходами щодо зміни стану фінансової системи може призвести до погіршення становища (залежно від події, що стала причиною введення надзвичайного стану).
У таких випадках використовуються резервні фонди. Здійснюється пошук додаткових фінансових ресурсів для максимально швидкого впливу на показники, що найбільш негативно впливають на стан фінансової системи регіону. Національний банк проводить відповідні заходи щодо забезпечення стабільності роботи банківської системи України з готівкою та безперебійного забезпечення економіки готівковими коштами в умовах надзвичайного воєнного чи особливого періоду.
При здійсненні оцінювання стану фінансової безпеки регіону і виявленні його як загострений чи ускладнений у моделі можна побачити показники, в яких відхилення дорівнює “1”. У першу чергу необхідно розробляти й реалізовувати заходи для гарантування фінансової безпеки, щодо поліпшення стану саме цих показників.
При проведенні оцінювання стану фінансової системи регіону й виявленні його як загострений посилюється служба органів внутрішніх справ. Особлива увага звертається на вимоги населення. Приймаються управлінські рішення як на державному, так і регіональному рівні щодо можливості, доцільності та необхідності виконання цих вимог.
Поліпшення значень показників повинні здійснювати підрозділи, які безпосередньо можуть вплинути на фактори, пов’язані з їх розвитком у регіоні. Алгоритм такого управління має наступний вигляд (рис 6.3.) [76, с. 170]:
Рис. 6.3. Алгоритм заходів щодо гарантування безпеки фінансової системи регіону
. На першому кроці проводиться аналіз множини факторів і визначаються фактори, що впливають позитивно й негативно на зміну значення інтегрального показника фінансової безпеки регіону.
На другому кроці розраховується ступінь впливу зміни кожної факторної ознаки на значення інтегрального показника фінансової безпеки регіону.
Визначення можливих порогів зміни факторів здійснюється на третьому етапі. З цією метою проводиться економічний аналіз цих факторів, і в ситуації, що склалася, формуються довірчі інтервали зміни факторів.
Оскільки зміна кожного фактора на одну одиницю пов’язана з певними витратами, то на четвертому кроці розраховується коефіцієнт витрат, що відображає кількість витрат на одиницю зміни фактора.
На п’ятому кроці відбувається зміна факторів із метою досягнення необхідного значення інтегрального показника. Оскільки це досягнення може бути досягнуто зміною великої групи факторів, то необхідно визначити ефективну зміну. Вона визначається при мінімізації витрат і зміні факторів у визначених межах, розрахованих на третьому кроці.
Цей алгоритм дозволяє ефективно визначати можливості для поліпшення значень показників фінансової безпеки регіону, що дозволить запобігти можливим кризам для нього.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)