Фінанси регіону – Коваленко М. А. – 1.2. Фінансова політика регіону та її інструменти
Мобілізація, розподіл і використання фінансових ресурсів, залучених для забезпечення певної діяльності, здійснюються в процесі проведення фінансової політики.
Фінансова політика – це управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів регіону метою вирішення поставлених задач.
Фінансова політика проводиться з урахуванням вимог фінансово-кредитного механізму, який діє в країні, а також регіональних, галузевих та інших особливостей фінансового розвитку. Фінансова політика має за мету вирішення певних задач шляхом використання відповідних інструментів.
Фінансова політика проводиться різними суб’єктами: державними, місцевими органами управління, менеджерами підприємств і установ, правліннями спільних підприємств, окремими громадянами та їх об’єднаннями, іноземними особами та ін.
В загальному визначенні фінансова політика зводиться до – мобілізації і використання фінансів з метою вирішення поставлених задач. Фінансова політика проводиться на різних рівнях: держави, регіону, підприємств і установ, об’єднань, домогосподарств, міжнародних утворень та ін. На кожному рівні мобілізація і використання фінансових ресурсів направлена на досягнення певних цілей.
Фінансовій політиці регіону належить особлива роль в розвитку економіки. Така політика представляє собою цілеспрямовану діяльність регіональних органів управління, направлену на забезпечення розвитку фінансово-кредитної системи регіону. Вона передбачає мобілізацію фінансових ресурсів в розпорядження або у сфері впливу органів державного управління та самоврядування, розподіл та використання з метою забезпечення реалізації регіональних програм. Зокрема, грошові кошти, що залучаються, використовуються для фінансування соціальних програм, забезпечення розвитку економіки, регулювання економічного розвитку (див. табл.
Проведення фінансової політики передбачає використання певних її форм. Кожна форма – це особливий напрямок фінансової політики, в ході якого вирішуються певні задачі і використовуються визначені інструменти. Всі форми фінансової політики регіону між собою і в сукупності повинні забезпечити реалізацію основних цілей фінансово – кредитного розвитку регіону. Разом з тим, кожна з форм має відносну самостійність і передбачає використання певних організаційних структур.
До форм фінансової політики регіону відносяться:
^ бюджетна політика;
^ податкова політика;
^ кредитна політика;
^ інвестиційна політика;
^ інші форми фінансової політики (цінова, амортизаційна та ін.).
Бюджетна політика – це заходи з мобілізації, розподілу та використання грошових ресурсів місцевого бюджету.
Податкова політика – включає заходи з залучення фінансових ресурсів до місцевого бюджетів і державних, регіональних, цільових фондів, що передбачають здійснення обов’язкових платежів та відрахувань.
З метою забезпечення розвитку територій, підтримки окремих груп населення надаються кошти на умовах кредиту. До інструментів, що використовуються в процесі проведення кредитної політики відносяться: процентні ставки за кредит, строки надання кредитів, пільги, порука, застава та ін. Кредит може мати грошову або натуральну форму.
Таблиця 1.1. Регіональна політика фінансового забезпечення сталого розвитку
Регіональна політика фінансового забезпечення сталого розвитку Як система стратегічних та тактичних заходів та інструментів, за допомогою яких органи управління виконують покладені на них функції із забезпечення збалансованого розвитку регіонів шляхом мобілізації фінансових ресурсів, їх оптимального розподілу та ефективного використання за пріоритетними напрямками сталого розвитку.
Мета
Збалансування розвитку соціальної, економічної та екологічної сфер регіону, ефективність якої визначатиме фінансову міць держави, узгодженість загальнодержавних та регіональних інтересів.
Функціональні складові регіональної політики фінансового забезпечення
Політика фіскального забезпечення | Політика інвестиційного забезпечення | Політика фінансової безпеки |
Визначає підходи до джерел формування бюджетних фінансових ресурсів регіону та напрямки їх використання за цілями сталого розвитку | Визначає методи та інструменти сприяння залученню інвестицій в економіку, соціальну та екологічну сфери регіону | Визначає систему стратегічних і тактичних заходів, спрямованих на забезпечення захисту регіону від зовнішніх і внутрішніх фінансових дестабілізаторів |
Інвестиційна політика регіону – заходи органів регіонального управління з метою залучення, розподілу та використання інвестиційних ресурсів. Проведення інвестиційної політики передбачає забезпечення фінансовими ресурсами розвитку господарського комплексу регіону, сфери впровадження інноваційних програм. В процесі реалізації інвестиційної політики визначаються напрями проведення капітальних вкладень та забезпечення ефективності їх впровадження. При цьому до цілей інвестиційної політики відносяться забезпечення пропорційності розвитку господарства, розподіл фінансових ресурсів між галузями та територіями, додержання оптимальних співвідношень між розвитком матеріального виробництва та невиробничої сфери та ін.
До джерел фінансування інвестицій відносяться:
^ кошти державного та місцевого бюджетів;
^ фінансові ресурси державних і регіональних цільових фондів;
^ кошти підприємств і установ;
^ кредитні ресурси, залученими місцевими органами управління, підприємствами та організаціями;
* Інші джерела.
З метою проведення інвестиційної політики регіону використовуються певні інструменти. Вони включають державні, комунальні інвестиції, капітальні вкладення, фінансові інвестиції, реальні інвестиції, портфельні інвестиції, іноземні інвестиції, проценти, дивіденди.
Фінансова політика регіону проводиться певними способами. Кожний з них реалізується з метою досягнення певних результатів і з використання відповідних методів. /Для забезпечення проведення ефективної фінансової політики доцільно розробити певну їх систему. При цьому вони повинні бути тісно пов’язаними між собою і доповнювати один одного. В економічній теорії така система, як правило, зводиться до поняття фінансовий механізм.
До основних способів проведення фінансової політики відносяться:
* фінансове планування;
* управління фінансами регіону;
* проведення фінансового контролю за діяльністю об’єктів;
* Інші способи.
Управління фінансами (фінансовий менеджмент) регіону – це діяльність місцевих суб’єктів фінансових відносин з метою організації раціонального і ефективного формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. З одного боку, фінансовий менеджмент є засобом реалізації фінансових планів. З іншого – фінансове планування використовується як один із способів здійснення управління фінансами.
Управління фінансовим розвитком регіону зводиться до таких основних етапів:
^ розробки ( на основі використання методів фінансового аналізу ) можливих способів залучення, розподілу та використання фінансових ресурсів регіону;
* вибору найбільш раціональних шляхів фінансового розвитку регіону;
^ втілення в життя прийнятих проектів;
^ здійснення контролю за реалізацією прийнятих проектів;
^ коригування розвитку об’єкту в процесі впровадження фінансових планів.
Управління фінансовими ресурсами регіону з боку органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється в різних формах. До основних з них, зокрема, відносяться: затвердження нормативних документів, що регламентують розвиток фінансової діяльності; зміна обсягів та напрямів капітальних вкладень в економіку; залучення іноземного капіталу та ін. Цілі, що переслідуються в процесі управління фінансами з боку регіональних органів управління включають забезпечення зростання ділової активності; стримування інфляції; досягнення повної зайнятості, взаємовигідного співробітництва з іншими регіонами.
Контроль займає особливу роль в системі фінансової політики.
Фінансовий контроль – це сукупність заходів з організації нагляду за проведення фінансових операцій місцевими суб’єктами господарювання, а також перевірки результатів їх діяльності.
Нагляд передбачає втручання органів контролю в сам процес формування, розподілу і використання фінансових ресурсів в ході проведення фінансових операцій. При цьому розглядаються і затверджуються фінансові плани, прогнози розвитку об’єкту, звіти про виконання тих чи інших проектів. З метою проведення нагляду створюються спеціальні органи управління.
Перевірка діяльності суб’єктів господарювання в процесі проведення контролю здійснюється з метою визначення законності та доцільності виконання фінансових операцій. При цьому проводиться аналіз способів мобілізації фінансових ресурсів, їх розподілу та напрямів використання. Державні та регіональні органи управління в ході перевірки діяльності суб’єктів господарювання визначають законність та правильність проведення обов’язкових платежів до бюджету, формування резервних та обов’язкових фондів, використання бюджетних коштів, цільового державного кредитування, проведення обліку та складання фінансових звітів.
Фінансовий контроль включає певні конкретні форми. До них, зокрема, відносяться бюджетний контроль; банківський контроль; валютний контроль; галузевий (відомчий) контроль; контроль з боку власників підприємств, контроль менеджерів та ін. Бюджетний контроль здійснюється в процесі складання, затвердження і виконання бюджетів всіх рівнів. Він спрямований на проведення операцій з нагляду та перевірки процесів формування доходів і видатків бюджету. Поширюється бюджетний контроль не тільки на суб’єктів, залучених до бюджетного процесу. Він стосується також підприємств і установ, які є платниками податків і зборів. Підпадають під бюджетний контроль і суб’єкти фінансової діяльності, що використовують бюджетні кошти.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)