Фінанси підприємств – Ярошевич Н. Б. – 9.3. Оперативне фінансове планування
До інструментів оперативного фінансового планування відносять:
– бюджет;
– платіжний календар.
На підставі стратегічних цілей та довгострокових планів розвитку підприємства розробляють оперативні плани. Бюд-жетування як один із видів оперативного фінансового планування поєднує інтереси підрозділів і підприємства загалом, а також враховує особливості кожного з них через систему витрат і доходів, характерних тільки для певного підрозділу. Бюдже-тування забезпечує у часі й просторі організацію виконання планових завдань підприємства за цехами, дільницями, операціями і тим самим реалізує принципи інтегрованості, реальності, повноти й економічності.
Бюджет – це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, який розробляють, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою за місцями (і меншими періодами), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства.
Розробку бюджетів на підприємстві характеризує термін “бюджетування”, і вона спрямована на вирішення двох основних завдань:
1) визначення обсягу і видатків, що пов’язані з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства;
2) забезпечення покриття цих видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.
Підприємство самостійно вибирає види та структуру бюджетів. Фінансове планування на підприємстві базується на системі взаємопов’язаних бюджетів, яка включає:
– операційний бюджет (бюджет окремих операцій);
– функціональний бюджет (бюджет структурних підрозділів);
– зведений бюджет по підприємству.
Операційний бюджет – це плановий документ, який відображає надходження та витрати за господарськими операціями. Прикладом операційних бюджетів можуть бути бюджет реалізації продукції, бюджет запасів сировини і матеріалів, бюджет витрат на оплату праці, бюджет накладних витрат тощо.
Бюджет, що розробляють за структурними підрозділами – цехами, дільницями, відділами, називають функціональним, він відображає витрати і доходи кожного підрозділу. Якщо підрозділ бере участь у формуванні доходу непрямо і виявити його вклад досить важко (управлінські підрозділи), то за таким підрозділом складається лише бюджет витрат.
Зведений бюджет – це система окремих операційних і функціональних бюджетів.
За цільовим призначенням бюджети поділяють на операційні та фінансові. Операційні бюджети служать базою для розроблення фінансових, мають більш локальний характер і тісно пов’язані з виробничо-господарською операційною діяльністю. Найбільш поширеними операційними бюджетами є бюджети витрат на матеріали, оплату праці, загальновиробничих витрат, комерційних витрат та витрат на збут тощо (якщо у них зазначають джерела фінансування цих витрат). Операційні бюджети можуть формуватись за різними об’єктами бюджетування залежно від установлених цілей. Фінансові бюджети формують, як правило, на засадах операційних та відображають розрахункову активність, фінансову результативність і фінансовий стан підприємства загалом.
Платіжний календар – це документ, в якому відображають поточні витрати і поточні доходи грошових засобів підприємства на певний період (табл. 9.1). Його призначення – встановлення розміру поточних витрат і обсягів поступлень грошових коштів, послідовності та строків здійснення всіх розрахунків за певний відрізок часу підприємства. Платіжний календар розробляють на декади або тижні.
Платіжний календар складають два розділи.
У першому розділі відображають залишки грошових коштів на рахунках в банках і в касі підприємства, а також очікувані надходження грошових коштів з різних джерел.
У другому розділі показують усі види витрат (платежів) підприємства на плановий період.
Таблиця 9.1. Платіжний календар підприємства
Показник | Місяць | |||
І Де – када | II Декада | III Декада | IV декада | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Залишок коштів на початок періоду | ||||
Надходження | ||||
Виручка від реалізації продукції | ||||
Грошові надходження від продажу необоротних активів підприємства | ||||
Грошові надходження від продажу оборотних активів підприємства | ||||
Грошові надходження від зниження дебіторської заборгованості | ||||
Грошові надходження як аванс від покупців | ||||
Надходження короткострокового кредиту банку |
Закінчення табл. 9.1
1 | 2 | Со | 4 | 5 |
Надходження довгострокового кредиту банк | ||||
Надходження грошової фінансової допомоги | ||||
Грошові надходження внесків від засновників | ||||
Надходження коштів за виставленими претензіями | ||||
Інші грошові надходження | ||||
Усього надходжень з урахуванням сальдо поточного рахунку та касової готівки | ||||
Видатки | ||||
Погашення кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги | ||||
Видатки на заробітну плату | ||||
Видатки на сплату податків і зборів | ||||
Погашення позик у банку | ||||
Видатки на виплату відсотків за користування позиками | ||||
Видатки на погашення визнаних претензій (недоїмок, прострочених позик і штрафів) | ||||
Аванси постачальникам | ||||
Видатки на придбання необоротних активів | ||||
Видатки на придбання оборотних активів | ||||
Інші видатки | ||||
Усього видатків | ||||
Перевищення надходжень над видатками або перевищення видатків над надходженнями | ||||
Залишок коштів на кінець періоду |
Незалежно від співвідношення дохідної та витратної частин платіжного календаря його складання і використання в оперативному управлінні підприємством дає можливість здійснювати контроль за надходженням грошових коштів і їхнім цільовим використанням” що сприяє зміцненню розрахунково-платіжної і фінансової дисципліни
Балансуючою величиною при складанні платіжного календаря є залишок (сальдо) розрахункового рахунку в банку, бо саме його стан визначає платоспроможність підприємства на кожен конкретний момент. Незбалансованість платіжного календаря змушує підприємство негайно шукати резерви збільшення обсягу фінансових ресурсів. Якщо дані оперативного фінансового планування показують на певний момент стале перевищення коштів над потребами в них, то вільні кошти можна розмістити на банківський депозит.
Платіжний календар складають на основі даних аналітичного обліку, виписок банку тощо, тобто такі дослідження можна провести тільки у внутрішньому фінансовому аналізі.
9.4. Бізнес-план
Прикладом зв’язку перспективного та поточного планування є бізнес-план, який прийнято розробляти при створенні нового підприємства чи обгрунтуванні виробництва нових видів продукції.
Бізнес-план – документ, в якому викладено організаційні, виробничі та ринкові аспекти запланованого бізнесу, а також представлені планові розрахунки обсягів виробництва, інвестицій і отримуваних фінансових результатів від здійснення запланованих заходів.
Складання бізнес-плану необхідне для визначення обсягів і розробки стратегії фінансування, залучення конкретних інвесторів до участі в створенні нового підприємства або фінансуванні нових виробничих програм. При цьому інвесторами можуть виступати банки, інші юридичні, а також фізичні особи.
Структура бізнес-плану, а також його обсяг залежать від сфери діяльності, до якої відносять бізнес, розмірів цього бізнесу, сум інвестицій, необхідних для його організації, обсягів та асортименту майбутнього продукту. Основна частина бізнес-плану має організаційний та виробничий характер. Відповідні його розділи відображають відомості про продукцію, заплановану до виробництва, її якість, рівень цін, ринок збуту, результати маркетингових досліджень, конкурентоспроможність продукції і фінансові результати від її продажу.
Бізнес-план – програма, що описує економіко-організацій-ний бік певного проекту, реалізація якого повинна принести прибуток інвестору.
Бізнес-план – це документ, що містить систему заходів чи програму дій, пов’язаних часом і місцем реалізації, узгоджених з метою і ресурсами та спрямованих на отримання прибутку на засадах реалізації підприємницького проекту.
Він є необхідним для багатьох суб’єктів економічної діяльності:
– підприємця (власника) – як орієнтир у його діяльності;
– майбутніх компаньйонів і співробітників, яких передбачають залучати до справи;
– банкірів та інвесторів, чиї послуги передбачені у процесі реалізації проекту;
– найманих менеджерів при здійсненні ними керівних функцій.
До функцій бізнес-плану належать:
– всебічне інформування про підприємство, передусім, про мету його діяльності, стабільність і ефективність;
– характеристика особливостей виробничого процесу на підприємстві;
– усебічна характеристика товарів і послуг;
– обгрунтування прогнозу розвитку виробництва та підприємства, його конкурентних позицій;
– комплексне дослідження ринку відповідних товарів, послуг;
– обгрунтування економічної ефективності підприємства;
– аналіз професійного рівня, ділової компетенції управлінського персоналу.
Рекомендована література [113; 124; 146; 149; 151; 152; 159; 161; 162]
Рекомендовані правові акти [92; 94]