Фінанси підприємств – Ярошевич Н. Б. – 3.5. Сутність і склад капітальних інвестицій та джерел їхнього фінансування
Витрати на придбання (будівництво, виготовлення) основних засобів – це капітальні інвестиції; лише після введення в експлуатацію готового об’єкта (документом “Акт введення в експлуатацію”) сума цих витрат становитиме первісну вартість об’єкта основних фондів. При придбанні підприємством основних засобів зберігається така послідовність дій (рис. 3.3):
Рис. 3.3. Послідовність дій при придбанні підприємством основних засобів
Рахунок “Капітальні інвестиції” має такі субрахунки (складові):
O Капітальне будівництво.
O Придбання (виготовлення) основних засобів.
O Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів.
Відповідно до чинного законодавства, джерелами фінансування капітальних вкладень (інвестицій) можуть бути:
O Власні фінансові ресурси.
O Залучені фінансові ресурси.
O Кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудового колективу.
O Кошти державного бюджету та місцевих бюджетів.
O Кошти іноземних інвесторів.
На час здійснення робіт щодо поліпшення основних засобів (рис, 3.4) їх виводять з експлуатації (документом Акт виведення з експлуатації); їхню вартість переносять з рахунку “Основні засоби” на рахунок “Капітальні інвестиції” і там збирають витрати на поліпшення об’єкта основних засобів. При виведенні з експлуатації об’єктів груп 2, 3 і 4 у зв’язку з їхнім ремонтом, реконструкцією, модернізацією, технічним переозброєнням та іншими видами поліпшення балансова вартість таких груп не змінюється [ЗО, п. 8.4.6], а при виведенні з експлуатації об’єктів групи 1 амортизацію не нараховують. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення ремонту збільшує баланс групи на суму витрат, пов’язану з цими роботами.
Рис. 3.4. Послідовність дій при здійсненні підприємством ремонту, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення основних фондів
У податковому обліку до поліпшень основних фондів [30, п. 8.7] належать: поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння.
Підприємства мають право впродовж звітного року відносити до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості груп основних фондів (“ремонтного ліміту”) на початок року. Витрати, які перевищують зазначену суму, відносять на збільшення балансової вартості груп 2, З, 4, або окремого об’єкта групи 1, і підлягають амортизації.
Приклад:
На початок року на підприємстві були такі об’єкти основних фондів:
Групи 1 – 150 000 грн, з них об’єкт № 1 – 80 000 грн; об’єкт №2 – ЗО 000 грн; об’єкт № 3 – 50 000 грн. Групи 2 – 60 000 грн. Групи 3 – 50 000 грн. Усього: 260 000 грн.
У лютому цього самого року було проведено ремонт об’єкта основних фондів групи 2 на суму 32 000 грн.
Отже, 26 000 (10 % від 260 000 грн) підприємству можна віднести на валові витрати, а 6000 грн (32 000 грн — 26 000 грн = 6000 грн) треба розподілити пропорційно сукупній балансовій вартості груп і окремих об’єктів основних фондів групи 1.
У результаті сума, що перевищує 10 % балансової вартості всіх груп, збільшує цю балансову вартість таким чином:
Об’єкта № 1 – 60 000 o (80 000/260 000) = 1846 грн; об’єкта № 2 – 60 000 o (ЗО 000/260 000) = 692 грн; об’єкта № 3 – 60 000 o (40 000/260 000) = 923 грн; Групи 2 – 60 000 o (60 000/260 000) = 1385 грн; Групи 3 – 60 000 o (50 000/260 000) = 1154 грн.
У бухгалтерському обліку, згідно з [75, п. 14], витрати, які понесло підприємство на поліпшення основних засобів, у повному обсязі відносять на збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів.
Витрати на ремонт основних засобів відносять до складу (згідно з П(С)БО 16 “Витрати” [81]):
– загальновиробничих витрат – щодо основних засобів, які використовують безпосередньо в процесі виробництва;
– адміністративних витрат – щодо основних засобів загальногосподарського призначення;
– витрат на збут – щодо основних засобів, пов’язаних зі збутом продукції;
– інших операційних витрат – щодо основних засобів соціально-культурного призначення.
Модернізація обладнання – вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об’єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей до рівня сучасних технічних і технологічних вимог, досягнення економії ресурсів, поліпшення умов праці. Полягає у незначних змінах конструкції робочих механізмів, машин, установок та іншого обладнання, а також у відносно незначній зміні матеріалів і методів обробки.
Реконструкція виробництва – комплекс заходів щодо збільшення виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці, технічного рівня виробництва з метою збільшення випуску продукції, зниження її собівартості при найменших затрат матеріальних і грошових ресурсів на одиницю введеної потужності.
Ремонт основних фондів – часткове відновлення окремих об’єктів для підтримки їх у робочому стані.
Отже, модернізація стосується лише обладнання (машин, устаткування), реконструкція – підприємства загалом або його виробничих підрозділів (цехів, дільниць), а ремонт – кожного окремого об’єкта або його складової.
Порядок фінансування капіталовкладень залежить від способу проведення капітальних робіт. Якщо підприємство здійснює капітальне будівництво господарським способом, у нього формуються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються у процесі будівництва.
Суму мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів у будівництві визначають за формулою:
Мо=(0-Л)-(#,-#2), (3.13)
Де О – очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду, грн; П – планова потреба в оборотних коштах будови на кінець планового періоду, грн; К. – наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду, грн; К2 – перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду, грн.
3.6. Показники стану та ефективності використання основних засобів
Забезпеченість підприємства основними засобами можна оцінити такими показниками:
O Фондомісткість:
Ф”я-^’ (ЗЛ4)
Де ОЗср – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн; ЛГТ – обсяг товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік, грн;
ОЗ >Т О’Ч *Т 03ср=03п + вв вв – вии вив, (3.15)
12 12
Де ОЗп – вартість основних засобів на початок року, грн; 03″ – вартість введених упродовж року основних засобів, грн; ТПЙ – кількість місяців до кінця року, впродовж яких функціонують введені основні засоби; ОЗВІІВ – вартість виведених з експлуатації основних засобів протягом року, грн; – кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних засобів.
O Фондоозброєність:
Фоз=^, – o (3.16)
Де ОЗср – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн; Ч – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб.
O Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів: оз – з
*~-ІГ-. (3-17)
Де 03 – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн; З – сума зносу вартості основних засобів, грн; М – вартість майна підприємства, грн.
Стан основних виробничих засобів можна охарактеризувати за допомогою таких коефіцієнтів:
O Коефіцієнт зносу:
<ЗЛ8>
Де 3 – сума зносу вартості основних засобів, грн; 03П0Ч – вартість основних засобів на момент впровадження їх в експлуатацію, грн.
O Коефіцієнт придатності:
К”Р=1-КМ, (3.19)
Де Км – коефіцієнт зносу основних засобів.
O Коефіцієнт оновлення:
По
К~=^< (3.20)
Де 03,, – вартість введених основних засобів за звітний період, грн; 03″ – вартість основних засобів на кінець звітного періоду, грн.
O Коефіцієнт вибуття:
ОЗ
*.иб=т^. (3.21)
Де 03,и, – вартість виведених з експлуатації основних засобів упродовж року, грн; 03″ – вартість основних засобів на початок року, грн.
Ефективність використання основних засобів можна оцінити за допомогою таких показників:
O Фондовіддача:
Ф^і – ‘ т” ‘ <3-22)
Де N7 – обсяг товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік, грн; 03ср – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн.
O Рентабельність основних засобів:
Я–^. (3.22)
Ср
Де П3 – загальний прибуток підприємства за звітний період, грн; 03ср – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн.
Рекомендована література [109; 114; 131; 132; 133; 159; 161; 162]
Рекомендовані правові акти [ЗО; 75; 76; 87]