Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях – Данілов О. Д. – Як оцінюється кредитоспроможність позичальника?

Кредитоспроможність – це такий фінансовий стан підприємства, який дає змогу отримати кредит і своєчасно його повернути.

У світовій банківській практиці під час вирішення питання про надання кредиту оцінка кредитоспроможності здійснюється за такими найважливішими напрямами (CAMPARI):

С – характер клієнта, особисті якості;

А – здатність до повернення позики;

М – маржа (дохідність);

Р – мета, на яку будуть витрачені гроші;

А – розмір позики;

R – умови погашення позики;

І – страхування ризику непогашення позики.

Прийняття рішення про кредитування є результатом сприятливої чи несприятливої оцінки кредитоспроможності клієнта. Думка кредитора про ступінь кредитоспроможності позичальника формується під впливом трьох самостійних аналітичних блоків:

O загальне уявлення про клієнта;

O аналіз фінансового стану клієнта;

O аналіз ефективності використання кредитного капіталу.

Як оцінюється кредитоспроможність позичальника?

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішнім положенням щодо проведення активних операцій та методикою проведення оцінювання фінансового стану позичальника з урахуванням вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Оцінку фінансового стану позичальника з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості банк здійснює у кожному випадку укладання договору при здійсненні кредитної операції, а надалі – не рідше одного разу на три місяці, а для банків – не рідше одного разу на місяць.

При оцінці фінансового стану позичальника – юридичної особи, банк обов’язково враховує такі основні показники його діяльності:

^ платоспроможність ( коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

^ фінансову стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення власних і залучених коштів);

^ обсяг реалізації;

^ рух грошових коштів на рахунках в банку;

Наявність простроченої заборгованості;

^ склад і динаміку дебіторської і кредиторської заборгованості (бажано за три останні роки);

^ собівартість продукції (у динаміці);

^ прибутки та збитки (у динаміці); ^ рентабельність (у динаміці);

^ кредитну історію (погашення кредиторської заборгованості у минулому, наявність діючих кредитів).

Як здійснюється класифікація позичальників?

Класифікація позичальників за результатами оцінювання їхнього фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпеченості за кредитними операціями:

Клас “А”: Фінансова діяльність дуже добра (прибуткова, рівень рентабельності вищий за середній по галузі), що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов’язань за кредитними операціями. Економічні показники в межах установлених значень, вище керівництво має відмінну ділову репутацію, кредитна історія позичальника – бездоганна.

Забезпечення за кредитною операцією має бути першокласне. До першокласного забезпечення належать: застава майнових прав на грошові депозити, безумовні гарантії урядів країн категорії “А”, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, банків із рейтингом не нижче як “інвестиційний клас”, забезпечені гарантії банків України, а також інші ліквідне забезпечення, що користується високим попитом на ринку і може бути швидко реалізоване.

Клас “Б”: Фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу “А”, але ймовірність підтримувати її на такому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники, віднесені до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні вади, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності.

Забезпечення кредитної операції не повинно викликати жодних сумнівів (щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення кредитних операцій тощо).

Клас “В”: Фінансова діяльність задовільна (рентабельність нижча за середню по галузі, деякі економічні показники не відповідають мінімально прийнятим значенням) і потребує детальнішого контролю.

Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості у повній сумі і в строки, передбачені кредитним договором, якщо вади не будуть усунені. Проблеми можуть стосуватись стану забезпечення за кредитними операціями, необхідної документації, що свідчить про наявність і ліквідність застави. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і поліпшення фінансового стану позичальника.

Клас “Г”: Фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року, є високий ризик значних збитків, імовірність повного погашення заборгованості за кредитом і відсотками є низькою.

Під час наступної класифікації, якщо немає безсумнівних підтверджень можливості поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника або рівень забезпечення за кредитною операцією, позичальника треба класифікувати на клас нижче (клас “Д”).

Позичальника, якому видано кредит під сумнівне забезпечення або без забезпечення та якого віднесено до цього класу на підставі оцінки його фінансового стану, потрібно класифікувати на клас нижче (клас “Д”).

Клас “Д”: Фінансова діяльність незадовільна, є збитки, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), показники не відповідають установленим значенням, імовірність виконання зобов’язань з боку позичальника практично відсутня.

Якщо забезпечення за кредитною операцією є першокласним, то клас позичальника можна підвищити.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях – Данілов О. Д. – Як оцінюється кредитоспроможність позичальника?