Фінанси підприємств – Славюк P. А. – Загальні критерії визнання доходу і витрат
Загальні критерії визнання статей у фінансових звітах – імовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних із цією статтею, та можливість достовірного визначення оцінки статті – встановлені П(с)БО № 1. П(с)БО № 3 деталізує ці критерії стосовно доходу і витрат.
Дохід має відображатись у звіті про фінансові результати, коли внаслідок господарської операції збільшуються економічні вигоди у формі надходження активів або зменшуються зобов’язання, що приводить до зростання власного капіталу за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників.
Витрати визнаються у звіті про фінансові результати:
– на момент зменшення активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам) за умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена;
– на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад у формі амортизації) протягом тих звітних періодів, коли
Надходять відповідні економічні вигоди, пов’язані з використанням відповідного активу;
– негайно, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню їх як активу балансу.
Доходи і витрати включають до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності і відображають у бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв’язку між ними і отриманими доходами.
Особливості визнання різних видів доходу від реалізації
З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід:
– від реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою перепродажу (крім інвестицій у цінні папери);
– реалізації послуг;
– користування іншими фізичними і юридичними особами активів, які належать підприємству у формі процентів, дивідендів, роялті.
Дохід від реалізації товарів і продукції визнається за таких умов:
– підприємство передало покупцеві суттєвий ризик і вигоди, пов’язані з правом власності на товар;
– підприємство не бере подальшої участі в керівництві, пов’язаному з володінням, та не здійснює ефективного контролю за реалізованими товарами;
– сума доходу може бути достовірно оцінена;
– імовірне отримання підприємством економічних вигід, пов’язаних з операцією;
– витрати, які були або будуть понесені у зв’язку з операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дохід не може бути визнаний, якщо витрати не підлягають достовірній оцінці. Будь-який аванс, вже отриманий за продаж продукції чи товарів, визнається як зобов’язання.
Дохід, пов’язаний із наданням послуг, має визнаватися за ступенем завершеності операцій із надання послуг на дату балансу.
Результат від надання послуг може бути визнаний за наявності таких умов:
– можливості достовірної оцінки доходу;
– імовірності отримання підприємством економічних вигід від надання послуг;
– можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
– можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.
У разі сумніву щодо отримання суми, раніше визнаної як дохід, неоплачена сума, за якою перестає існувати ймовірність оплати, визнається як витрати.
Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у формі процентів, роялті та дивідендів, якщо:
– імовірне отримання підприємством економічних вигід;
– дохід може бути достовірно оцінений.
При цьому:
– проценти визнаються в періоді, до якого вони належать, пропорційно часу, виходячи з бази їх нарахування;
– роялті визнаються на основі нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;
– дивіденди визнаються, коли виникає право акціонерів на їх отримання.