Фінанси підприємств – Славюк P. А. – Методика компанії ERNST &; WHINNEY

Згідно з цією методикою, дослідження починається з припущень,

Що:

– іде процес, який веде до банкрутства;

– процес цей для свого завершення вимагає кілька років;

– процес може бути розділений на три частини.

При розрахунку А-рахунку конкретної компанії слід ставити або кількість балів згідно з Аргенті, або 0 – проміжні значення не допускаються. Кожному чиннику кожної стадії присвоюють певну кількість балів і розраховують агрегований показник А-рахунок (табл. 17.3).

Таблиця 17.3

Метод А-рахунку

Недоліки

Ваш бал

Бал за методом Аргенті

Директор-автократ

8

Президент ради директорів є директором

4

Пасивність ради директорів

2

Внутрішнє протистояння в раді директорів

2

Слабкий фінансовий директор

2

Нестача професійних менеджерів середньої та нижчої ланок

1

Недоліки системи обліку:

Брак бюджетного контролю

3

Брак прогнозу грошових доходів

3

Відсутність системи у правлінського обліку витрат

3

Слабка реакція на зміни (поява нових продуктів, технологій, ринків, методів організації праці і т. ін.)

15

Максимальна сума балів “Прохідний бал”

43 10

Якщо сума більша ніж 10, то недоліки в управлінні можуть призвести до серйозних помилок

Помилки

Ваш бал

Бал за методом Аргенті

Надто висока частка залученого капіталу

15

Недостатність обігових коштів

15

Наявність значного проекту

15

Максимально можлива сума балів

45

“Прохідний бал”

15

Якщо сума балів на цій стадії більша за чи рівна 25, то компанія перебував в зоні ризику

Симптоми

Погіршення фінансових показників

4

Використання “творчого обліку”

4

Позафінансові ознаки погіршення

4

Кінцеві симптоми кризи

3

Максимально можлива сума балів

Максимально можливий А-рахунок

Більшість успішних компаній

Компанія може збанкрутувати за п’ять найближчих років

Компанії, що перебувають у стані кризи

12

100

5-18

18-35

35-70

Методика компанії ERNST &; WHINNEY

Компанія Ernst &; Whinney розробила такий тест для прогнозу банкрутства фірм:

– директори їздять на особистих “роллс-ройсах”;

– фонтан у приймальній;

– флагшток у дворі фабрики;

– некваліфікований / немолодий бухгалтер;

– наявність нагороди її Королівської Величності (для Великобританії);

– аудитор, що працював із компанією, зробив блискучу кар’єру;

– новий офіс;

– слова “Ні-Tech” у назві фірми;

– річний звіт із фотографією голови ради директорів, що спускається з вертольота;

– компанія нещодавно відкрила офіс у Китаї;

– продукція – лідер ринку;

– співробітники задоволені життям, не страйкують.

Метод Скоуна

Метод Скоуна базується на таких підходах:

– компанії менше ніж п’ять років?

– компанія працює в циклічній галузі?

– короткострокові зобов’язання більші за оборотні активи?

– співвідношення позикових і власних коштів більше ніж 100%?

– за останні чотири роки виторг збільшився більше ніж на 50%?

– резерви негативні і за абсолютною величиною перевищують вартість статутного капіталу?

– компанія переїжджає або має намір переїхати?

– чи використовує компанія “творчий” облік?

– чи не занадто сильно збільшилося співвідношення позикових і власних коштів за попередній рік?

– чи не змінила компанія останнім часом банк, аудиторів, директорів?

– чи не є голова ради директорів одночасно виконавчим директором?

– чи не перевищує сума короткострокового капіталу величину довгострокового капіталу?

– чи не є облік і звітність надмірно докладними або представленими в нестандартному форматі?

Якщо на більш ніж п’ять із цих питань відповідь “так”, то компанія переживає ускладнення. Якщо відповідь на більш ніж вісім питань позитивна – фінансовий стан надто важкий.

Огляд і аналіз наведених вище методик та методів оцінки схильності до банкрутства дозволив сформулювати їхні переваги і вади. Практика використання цих методів, за даними українських підприємств, і аналіз експертних висновків у такому контексті показали, що найпопулярнішими є методи оцінки, засновані на аналізі фінансових коефіцієнтів. Це пов’язано, насамперед, з тим, що порівняльні методи передбачають широке використання експертизи, а національні підприємства або не мають вільних грошей для таких досліджень, або не хочуть показувати свій реальний стан.

Працівники відділів розрахунків, бухгалтерія, фінансові служби підприємства до організації договірних відносин з юридичними особами повинні аналізувати відношення:

– оборотного капіталу до всіх активів;

– заборгованості до акціонерного капіталу;

– усіх пасивів до всіх активів;

– основного капіталу до акціонерного капіталу;

– чистого прибутку до всіх активів;

– надходження коштів від операцій до всіх пасивів.

Керівники підприємств повинні звернути увагу і на такі ознаки можливого банкрутства:

– падіння ринкової ціни цінних паперів товариства;

– зниження потоків грошових коштів;

– належність підприємства до галузі, де велика ймовірність банкрутства;

– новостворене підприємство;

– зменшення дивідендів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Фінанси підприємств – Славюк P. А. – Методика компанії ERNST &; WHINNEY