Фінанси – Лондар С. Л. – 9.7. Спрощена система оподаткування

Спрощена система оподаткування суб’єктів малого бізнесу в Україні регулюється Указом Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.08.1998 р. № 727/98 із змінами і доповненнями і передбачає сплату єдиного податку.

Єдиний податок за формою оподаткування відноситься до прямих податків і сплачується суб’єктами малого підприємництва за рахунок власних коштів, включається в ціну товару на стадії виробництва, незалежно від фінансового і майнового стану платників. Оскільки єдиний податок справляється саме в момент виникнення доходу, а не при його використанні, то за економічним змістом він відноситься до податків на доходи.

Відповідно до вищезазначеного законодавчого акту на спрощену систему оподаткування можуть перейти:

– фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей протягом року перебуває не більше 10 осіб, і обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн;

– юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, в яких середньооблікова чисельність не перевищує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 1 мли грн.

Перехід на єдиний податок звільняє юридичних і фізичних осіб від цілої низки обов’язкових податків, зборів і платежів, таких як: податку на прибуток підприємств, плати за землю, деяких видів зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зборів за використання природних ресурсів.

Юридичні особи можуть самостійно обрати одну із ставок єдиного податку:

– 6 % від суми виручки від реалізації продукції без урахування сплати акцизного збору в разі сплати ПДВ;

– 10 % суми виручки від реалізації продукції за винятком акцизного збору, в разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб єдиний податок встановлюється у фіксованому розмірі залежно від виду підприємницької діяльності в межах від 20 до 200 грн.

Базою оподаткування для юридичних осіб – суб’єктів малого бізнесу є виручка від реалізації продукції без урахуванням акцизного збору. Для платників єдиного податку за ставкою 10 % в базу оподаткування не включаються також суми ПДВ, бо нараховувати їх платник податку не має права. Під виручкою від реалізації продукції слід розуміти суму, фактично отриману суб’єктом малого підприємництва на поточний рахунок чи в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Якщо підприємець використовує в своїй діяльності найману працю чи працю членів своєї сім’ї, розмір єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Юридичні особи сплачують єдиний податок на окремий рахунок відділень Державного казначейства України, яке перераховує його в таких розмірах:

– до Державного бюджету України – 20 %;

– до відповідного місцевого бюджету – 23 %;

– до Пенсійного фонду України – 42 %;

– на загальнообов’язкове соціальне страхування – 15 % [І].

Таким чином, спрощена система оподаткування суб’єктів малого бізнесу має певні переваги, порівняно із загальними засадами оподаткування, основною з яких на жаль залишається фіскальна. Слід зазначити, що перехід на спрощену систему оподаткування відповідно до чинного законодавства в Україні досить обмежений, тому постає запитання: чи оподаткування за спеціальною пільговою системою реально знижує податкове навантаження на підприємства. Рівень цього зниження, як свідчать теоретичні розрахунки та практичні результати діяльності підприємств, що застосовують ці системи оподаткування, залежить від багатьох чинників, зокрема, від структури витрат підприємства й обігу, від частки заробітної плати у витратах, від рівня рентабельності тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Фінанси – Лондар С. Л. – 9.7. Спрощена система оподаткування