Фінанси – Лондар С. Л. – 6.2. Економічна сутність та методи мобілізації державних доходів. Характеристика державних цільових фондів
Державні доходи – це сукупність грошових коштів, що використовуються державою для виконання нею функцій та завдань, передбачених конституцією. Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт (новостворена суспільна вартість), частину якого вона і використовує.
Залежно від порядку формування державних доходів їх поділяють на централізовані та децентралізовані. До централізованих доходів належать кошти, призначені на формування державного та місцевого бюджетів, державних цільових фондів. Децентралізовані доходи – це, доходи державних підприємств, установ, організацій, що формуються переважно за рахунок їхнього прибутку і використовуються за місцем їх створення.
Залежно від методів акумулювання фінансових ресурсів можна виділити такі групи державних доходів:
– податки, збори та інші обов’язкові платежі;
– державні позики;
– емісійний дохід.
Податки – це обов’язкові внески до бюджету відповідного рівня здійснюваного платником у порядку та на умовах, що визначаються законодавчими актами держави. Податки є основним джерелом доходів бюджету, а також однією із найважливіших форм регулювання ринкової економіки.
Державні позики – безпосередньо пов’язані з бюджетним дефіцитом, оскільки є джерелом його покриття. В окремих випадках за допомогою позик мобілізуються кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Крім того, до системи державного боргу, який виникає внаслідок внутрішніх і зовнішніх запозичень, належать позики, що надаються під державні гарантії, та позики на поповнення валютних резервів центрального банку від Міжнародного валютного фонду.
Емісійний дохід – це дохід від емісії центральним банком держави в обіг додаткових паперових грошей, що призводить до їх наступного знецінення і скорочення реальних доходів населення. Надмірний випуск грошей в обіг є найгіршою формою позики, що призводить до зниження купівельної спроможності грошей. У результаті генерується інфляція – переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, збільшення грошової маси в обігу без відповідного товарного забезпечення, а відтак знецінення грошей і зростання цін.
Державні доходи можуть формуватись на поворотній і безповоротній основі. Доходи на поворотній основі – це державні позики. До безповоротних доходів відносять доходи держави і інші доходи, які надходять на основі чинного законодавства.
Джерела державних доходів можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми.
Внутрішніми джерелами є валовий внутрішній продукт, національний дохід і національне багатство своєї країни. Зовнішні джерела – це економічні ресурси інших країн.
Державні доходи у контексті поняття “доходи Державного бюджету України” класифікують таким чином:
– податкові надходження;
– неподаткові надходження;
– доходи від операцій з капіталом;
– офіційні трансферти; цільові фонди.
Більш предметно класифікацію доходів державного бюджету за методами залучення коштів в розрізі кожної складової буде розглянуто в подальшому.
Державні цільові фонди – це фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються державою з метою фінансування визначених програм. Державні цільові фонди поділяються на бюджетні та позабюджетні. Бюджетні фонди – це фонди, які входять до складу державного бюджету. Позабюджетні державні цільові фонди – це фонди, які не включаються до складу державного бюджету, мають самостійні джерела формування та використовують фінансові ресурси, незалежно від розміру доходів та видатків державного бюджету.