Фінанси – Лондар С. Л. – 6.2. Економічна сутність та методи мобілізації державних доходів. Характеристика державних цільових фондів

Державні доходи – це сукупність грошових коштів, що використовуються державою для виконання нею функцій та завдань, передбачених конституцією. Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт (новостворена суспільна вартість), частину якого вона і використовує.

Залежно від порядку формування державних доходів їх поділяють на централізовані та децентралізовані. До централізованих доходів належать кошти, призначені на формування державного та місцевого бюджетів, державних цільових фондів. Децентралізовані доходи – це, доходи державних підприємств, установ, організацій, що формуються переважно за рахунок їхнього прибутку і використовуються за місцем їх створення.

Залежно від методів акумулювання фінансових ресурсів можна виділити такі групи державних доходів:

– податки, збори та інші обов’язкові платежі;

– державні позики;

– емісійний дохід.

Податки – це обов’язкові внески до бюджету відповідного рівня здійснюваного платником у порядку та на умовах, що визначаються законодавчими актами держави. Податки є основним джерелом доходів бюджету, а також однією із найважливіших форм регулювання ринкової економіки.

Державні позики – безпосередньо пов’язані з бюджетним дефіцитом, оскільки є джерелом його покриття. В окремих випадках за допомогою позик мобілізуються кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Крім того, до системи державного боргу, який виникає внаслідок внутрішніх і зовнішніх запозичень, належать позики, що надаються під державні гарантії, та позики на поповнення валютних резервів центрального банку від Міжнародного валютного фонду.

Емісійний дохід – це дохід від емісії центральним банком держави в обіг додаткових паперових грошей, що призводить до їх наступного знецінення і скорочення реальних доходів населення. Надмірний випуск грошей в обіг є найгіршою формою позики, що призводить до зниження купівельної спроможності грошей. У результаті генерується інфляція – переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, збільшення грошової маси в обігу без відповідного товарного забезпечення, а відтак знецінення грошей і зростання цін.

Державні доходи можуть формуватись на поворотній і безповоротній основі. Доходи на поворотній основі – це державні позики. До безповоротних доходів відносять доходи держави і інші доходи, які надходять на основі чинного законодавства.

Джерела державних доходів можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми.

Внутрішніми джерелами є валовий внутрішній продукт, національний дохід і національне багатство своєї країни. Зовнішні джерела – це економічні ресурси інших країн.

Державні доходи у контексті поняття “доходи Державного бюджету України” класифікують таким чином:

– податкові надходження;

– неподаткові надходження;

– доходи від операцій з капіталом;

– офіційні трансферти; цільові фонди.

Більш предметно класифікацію доходів державного бюджету за методами залучення коштів в розрізі кожної складової буде розглянуто в подальшому.

Державні цільові фонди – це фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються державою з метою фінансування визначених програм. Державні цільові фонди поділяються на бюджетні та позабюджетні. Бюджетні фонди – це фонди, які входять до складу державного бюджету. Позабюджетні державні цільові фонди – це фонди, які не включаються до складу державного бюджету, мають самостійні джерела формування та використовують фінансові ресурси, незалежно від розміру доходів та видатків державного бюджету.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Фінанси – Лондар С. Л. – 6.2. Економічна сутність та методи мобілізації державних доходів. Характеристика державних цільових фондів