Фінанси – Лондар С. Л. – 16.3.3. Міжнародна банківська справа

Важливою складовою подальшого розвитку міжнародних фінансів г виникнення новітніх фінансових інструментів, які пов’язані із сферою банківської діяльності.

Транснаціональні та інші інтернаціоналізовані компанії не змогли б розширювати свою діяльність без швидкої передачі грошей, інших фінансових ресурсів через міжнародні банки. Банківські установи на сьогодні є високотехнологічними підприємствами, вони суттєво полегшують і забезпечують рух валютних підприємницьких потоків, сприяють кредитному фінансуванню реального сектора міжнародної економіки через регіональні та міжнародні ринки.

Міжнародна банківська справа – це система методів та підходів до організації Й управління банківськими операціями, що здійснюються у міжнародному економічному та правовому середовищі.

Основними суб’єктами міжнародної банківської справи виступають і транснаціональні банки головна організаційна форма транснаціонального банківського капіталу.

Транснаціональний банківський капітал с національним за походженням, але міжнародним за сферою своєї діяльності. Він виступає одночасно і складовою національної економіки і важливим елементом функціонування міжнародної економіки. Коли банківський капітал переходить за національні межі, він зберігає національні особливості функціонування і водночас набуває рис банківського капіталу тієї держави, на території якої він починає діяти. Ці особливості виявляються н інструментах та засобах дії, сферах діяльності, переважанні тих чи інших банківських послуг, специфіці організаційних структур.

Основними функціями транснаціональних банків с:

– кредитування національних держав та міжнародного бізнесу;

Фінансове, консультативне й інформаційне обслуговування транснаціональних корпорацій;

Обслуговування ринку евровалют:

Участь у фінансуванні діяльності міжнародних фінансово-кредитних організацій:

– фінансування іпотек; розрахункове обслуговування населення;

– інформаційний бізнес;

– обслуговування ринку цінних паперів

Загалом левову частку в обсязі всіх операцій транснаціональних банків займає міжнародне кредитування. На міжнародному ринку банківських кредитів здійснюється рух позикових коштів між різними країнами на умовах повернення, терміновості, гарантованості та платності, а також формується попит і пропозиція.

Іноземні кредити – це коротко -, середньо – та лові ос і рокові позики, що характеризуються спільністю місця надання та видом валюти.

Єврокредити це середньо – та довгострокові синдиковані міжнародні позики, то надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку. Позичальниками за таких умов виступають транснаціональні корпорації та великі національні монополії, які спрямовують отримані ресурси на фінансування масштабних проектів і заходів. Суми єврокредитів сягають до декількох млрд. доларів США.

Основними суб’єктами дії на міжнародному ринку банківських кредитів є: Світовий банк та його організаційні структури, держави, корпоративні позичальники, банки і фінансові інституції, фізичні особи.

У світовій економіці міжнародне і кредитування покликане виконувати такі функції:

– забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів;

– збільшення нагромадження капіталу в межах глобальної економіки за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн на фінансування капіталовкладень в інших країнах;

– прискорення темпів реалізації товарів у світовому масштабі.

У міжнародній економіці міжнародний банківський кредит загалом сприяє розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці національних країн банків-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних банківських кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальників внаслідок сплати економічно не відтворюваних відсотків за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.



Фінанси – Лондар С. Л. – 16.3.3. Міжнародна банківська справа