Фінанси – Лондар С. Л. – 12.2. Інституційна структура місцевих фінансів
Завдання та функції місцевих органів влади можна поділити на дві основні групи:
Завдання та функції, які взагалі передано місцевим органам влади в межах місцевих інтересів (власні повноваження). Сферами, обслуговування яких доцільно віднести до власної компетенції місцевого самоврядування є: соціальне обслуговування, початкова і середня освіта, охорона здоров’я, дороги місцевого значення, ветеринарна допомога, благоустрій, догляд за бідними та сиротами, житлово-комунальне господарство, житлове будівництво, водозабезпечення, теплове господарство, міські електричні мережі, економічна інфраструктура, працевлаштування безробітних, перепідготовка кадрів з метою працевлаштування, ритуальні послуги, збирання та утилізація сміття, екологічні проблеми, організація землекористування та інші виграти;
– завдання та функції, доручені місцевим органам влади центральною владою (делеговані повноваження). Перелік делегованих повноважень визначає центральна влада на законодавчому рівні. Для виконання делегованих повноважень орган, який їх визначає, передає місцевим органам влади відповідні фінансові ресурси, тобто компенсує витрати місцевих органів влади. Відповідно до цих завдань формується інституційна структура місцевих фінансів, яка наведена на рис. 12.1.
Рис. 12.1. Інституційна структура місцевих фінансів
Цільові фонди фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування формуються у складі спеціального фонду місцевих бюджетів ~ фонд фінансування дорожніх робіт, фонд охорони природного навколишнього середовища тощо.
Компетенція органів місцевого самоврядування у сфері комунальних платежів обмежена такими функціями:
– встановлення цін і тарифів на побутові, комунальні, транспортні послуги в порядку і розмірах, визначених законодавством;
– погоджування вказаних питань з підприємствами та організаціями, що не належать до комунальної власності.
Комунальний кредит – це фінансовий інструмент, який використовується органом місцевого самоврядування у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами з приводу поворотного, строкового, платного отримання фінансових ресурсів для вирішення соціально-економічних програм місцевого значення. Форми комунального кредиту:
– облігаційні позики;
– безоблігаційні позики;
– цільові кредити спеціалізованих комерційних банків.
За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяють на власні, закріплені і регульовані.
Власні доходи – це доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади. До власних доходів належать місцеві податки, збори і платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів та позик. Органи місцевого самоврядування мають право встановлювати такі місцеві податки і збори як комунальний податок і податок з реклами. До місцевих зборів належить:
Збір за паркування автотранспорту;
– ринковий збір;
– курортний збір;
– збір за видачу ордера на квартиру;
– збір за участь у перегонах на іподромі;
– збір на виграш на перегонах на іподромі;
– збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
– збір за право використання місцевої символіки;
– збір за право проведення кіно – і телезйомок;
– збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей;
– збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
– збір із власників собак.
Закріплені доходи – це одна з форм доходів, переданих місцевим органам влади на стабільній, довгостроковій основі. Закріплені доходи є основою фінансових ресурсів, що визначають самостійність місцевих бюджетів.
У прийнятій у 1996 р. Конституції України термін “закріплені доходи” не згадується, не згадується він і в Бюджетному кодексі України, але фактично закріплені доходи щорічно відображаються у Законі України “Про Державний бюджет України”.
За місцевими бюджетами, в основному, закріплюються:
– місцеві податки і збори;
– податок з доходів фізичних осіб;
– плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;
– плата за землю;
– податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
– податок на промисел;
– надходження коштів від приватизації підприємств комунальної власності;
– інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів у розмірах, визначених законодавством;
– надходження від збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині, яка належить місцевим бюджетам;
– інші.
Наведений перелік може щорічно змінюватися.
Регульовані доходи – це також одна з форм доходів, що передається центральною владою місцевим органам влади або з бюджетів територій вищого адміністративного рівня до бюджетів нижчого адміністративного рівня. Порядок передачі та розміри
Регульованих доходів в Україні щороку встановлюється в Законі України “Про державний бюджет України”, а також їх визначено Законом “Про бюджетну систему”.
Основні взаємопов’язані елементи місцевих фінансів, представлено на рис. 12.2. До них належать:
– доходи;
– способи формування доходів;
– видатки;
– інструменти місцевих фінансів (місцеві податки і збори, комунальний кредит, тарифи комунальних платежів, позабюджетні фонди тощо);
– суб’єкти системи;
– об’єкти системи;
– відносини між суб’єктами системи, системою та іншими ланками фінансової системи держави взагалі.
Рис. 12.2. Елементи місцевих фінансів
(1 votes, average: 5,00 out of 5)