Фінанси: курс для фінансистів – Оспіщева В. І. – 13.4. Вторинний страховий ринок (перестрахування і співстрахування)
Перестрахування – система економічних відносин, у процесі яких страхувальник (цедент, перестрахувальник) з метою створення збалансованого портфеля договорів страхування, забезпечення фінансової стійкості й рентабельності страхових операцій, беручи на страхування ризики, певну частку відповідальності за них (з урахуванням фінансових можливостей) передає на узгоджених умовах іншим страхувальникам (перестраховикам) у частині, що перевищує допустимий розмір власного утримання. Цедент продовжує нести перед своїм страхувальником відповідальність у повному обсязі договору страхування.
Співстрахування – особливий вид спільної діяльності страховиків, коли одночасно два або кілька страховиків за угодою про співстрахування приймають на страхування великі страхові ризики одного страхувальника з дотриманням принципу пропорційної відповідальності. Кожен із цих страховиків відповідає за свою частину страхових зобов’язань безпосередньо перед страхувальником. За наявності відповідної угоди між страховиками і страхувальниками один із страховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірі власної частки.
Наочно процедури перестрахування і співстрахування подано на рис. 13.4 і 13.5.
Рис. 13.4. Процедура перестрахування
Рис. 13.5. Процедура ведення співстрахування
Однією з форм перестрахування є факультативне перестрахування – індивідуальна угода, що стосується тільки одного ризику. Цей договір дає сторонам, які підписали його, повну незалежність: цеденту – у вирішенні питання, яку частину ризику залишити собі (власне утримання) і на яких умовах передавати іншу частину ризику; перестраховику (цесіонарію) – у розв’язанні проблеми про взяття ризику в повному обсязі.
На відміну від факультативного перестрахування договірні відносини мають обов’язковий, тобто облігаторний характер. Облігаторне перестрахування зобов’язує цедента передати перестраховику в межах певної частини всі ризики одного виду.
Якщо участь перестраховика в кожному переданому йому ризику визначається заздалегідь і зумовлена часткою участі цедента в цих ризиках, то таке перестрахування називають пропорційним. У практиці пропорційного перестрахування розрізняють квотні, ексцедентні й квотно-ексцедентні договори.
Непропорційне перестрахування використовується за договорами страхування цивільної відповідальності власників транспортних коштів за збитки, завдані третім особам, а також в усіх видах страхування, якщо немає верхньої межі відповідальності перестрахувальника. Різновидами договорів є ексце-дент збитку й ексцедент збитковості, тобто покриття поширюється на абсолютний та відносний рівні збитків як недоот-римання доходів.
13.5. Доходи та витрати страховика
Доходи страховика – кошти, що створюють необхідний страховий фонд.
Доходи поділяються на:
– доходи від страхової діяльності – всі премії зі страхування і перестрахування;
– доходи від розміщення тимчасово вільних коштів як власних, так і страхових резервів.
Доходами від розміщення коштів (доходи від інвестиційної діяльності) є відсотки за депозитами коштів, розміщених на розрахункових рахунках у банку; відсотки від облігацій і акцій; участь у прибутку перестрахувальника; доходи від реалізації корпоративних прав; відсотки за довготерміновими інвестиціями.
До доходів від інвестиційної діяльності належать власні кошти у вигляді статутного фонду і резервних фондів; вільні резерви спеціального призначення; нерозподілений прибуток.
За економічною сутністю витрати страховика складаються із таких груп:
– витрати щодо страхових операцій (собівартість страхової послуги);
– витрати на перестрахування.
Витрати залежать від обсягу збитку і страхових сум, а також наданих пільг. У складі витрат на ведення справи розрізняють:
– аквізиційні витрати, пов’язані із залученням нових страхувальників, актуарними розрахунками;
– комісійні винагороди посередникам, оплата послуг фахівця, ведення страхової документації;
– витрати на рекламу;
– витрати, пов’язані з обслуговуванням обігу страхових премій, оплатою праці, банківських послуг;
– ліквідаційні витрати на врегулювання збитків: збирання інформації, виплати, поштово-телеграфні витрати, відрахування в резерв збитків;
– витрати на утримання страхової компанії – основна і додаткова заробітна плата з нарахуваннями, оренда, оплата комунальних послуг, послуг зв’язку, канцелярські витрати, обслуговування автотранспорту, амортизація, витрати на відрядження (витрати на ведення справи не мають перевищувати 30%).
Згідно із законом основним фінансовим результатом діяльності страхової компанії є балансовий прибуток, що включає прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя і медичного страхування), прибуток від розміщення вільних коштів, прибуток від інших операцій.
Ставки оподаткування страховиків подано в табл. 13.2.
Таблиця 13.2. Ставки оподаткування страховиків, %
Об’єкти оподаткування | Ставки податку |
Валові доходи резидентів від страхування (крім доходу від страхування і перестрахування життя) | 3 |
Валові доходи від страхування і перестрахування життя, якщо договір буде розірвано достроково | 6 |
Доходи нерезидентів від перестрахування ризиків на території України | 15 |
Доходи нерезидентів від страхування ризиків на території України, прибуток резидентів від інших видів діяльності: відсотків від депозитних рахунків, реалізації основних фондів і нематеріальних активів, реалізації цінних паперів, операцій з борговими зобов’язаннями | 30 |
Фінансова надійність страховика – його здатність виконати страхові зобов’язання, взяті за договорами страхування та перестрахування, у разі впливу несприятливих чинників. Така надійність забезпечується кількома чинниками:
– розміром власних коштів; вірно розрахованими тарифними ставками;
– правильно страховим портфелем;
– величиною страхових резервів, адекватних сумі взятих страховиком зобов’язань;
– розміщенням страхових резервів;
– перестрахуванням.
Законодавством України передбачено формування резерву незароблених премій, що включає частки від сум надходжень страхових платежів, які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату, та резерву збитків – зарезервованих несплачених сум страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.
Згідно із Законом України “Про страхування” страхові резерви мають складатися з активів таких категорій: грошові кошти на розрахунковому рахунку; банківські вклади (депозити); нерухоме майно; цінні папери, що передбачають одержання доходу; цінні папери, які емітуються державою; права вимог до перестраховиків; довготермінові інвестиційні кредити (для резервів зі страхування життя).
Зобов’язання страховика складаються із двох груп: зовнішні зобов’язання, тобто зобов’язання перед страхувальниками, фінансовими установами, перестраховиками, бюджетом та ін.; внутрішні зобов’язання – це зобов’язання перед засновниками, представництвами та філіями, співробітниками.
Фактичний запас платоспроможності визначають як різницю між активами (крім нематеріальних) і зобов’язаннями. Якщо фактичний запас платоспроможності перевищує нормативний, страхова компанія вважається платоспроможною.
Роль страхування розглядають за такими напрямами:
– страхування додає впевненості в розвитку бізнесу й економіки в цілому;
– страхування дає можливість раціоналізувати структуру ресурсів і активізувати за допомогою інвестицій у найефективніші сфери господарювання коштів, спрямованих на організацію економічної безпеки;
– страхування забезпечує раціональне формування використання коштів, призначених для здійснення державних соціальних програм (охорони здоров’я, пенсійного забезпечення, фінансового утворення);
– у страхуванні створюються значні резерви коштів, що стають джерелами зростання і покриття збитку в разі великих стихійних лих і аварій;
– створюються робочі місця, формується інфраструктура фінансового ринку.
Отже, страхування – одна з найперспективніших сфер фінансової системи, оскільки виконує активну перерозподільну функцію в економіці.
ПРАКТИКУМ
План семінарських занять
1. Досвід розвитку страхового ринку та його державне регулювання.
2. Страхова послуга й особливості її реалізації у різних галузях страхування.
3. Страхування фінансових і кредитних ризиків.
Теми рефератів
1. Класифікація економічних ризиків та особливості їх страхування в Україні й за кордоном.
2. Страхування – важливий економічний важіль стабілізації ринкової економіки та соціального захисту населення.
3. Основні сфери впливу розвитку страхування на соціально-економічний стан суспільства та перспективи їх взаємодії.
4. Економічна сутність поняття страхування відповідальності та напрями його розвитку в умовах глобалізації ринку.
5. Фінансові механізми активізації розвитку страхової справи в Україні в умовах трансформації економіки.
Контрольні запитання та завдання
1. У чому полягає сутність поняття страхування?
2. Наведіть ознаки класифікації страхування.
3. З’ясуйте механізм здійснення ризик-менеджменту.
4. Якою є організаційна структура страхового ривку України?
5. У чому полягають особливості функціонування страхових компаній?
6. На основі яких нормативних актів здійснюється державне регулювання страхової діяльності?
7. Визначте особливості страхування життя.
8. Що є об’єктами майнового страхування?
9. У чому полягає сутність терміна “визначення страхування відповідальності”?
10. Розкрийте механізм здійснення співстрахування.
11. З чого складаються витрати страховика?
12. Якими чинниками забезпечується фінансова надійність страховика?
Тести
1. Страховий агент – це:
1) фізична або юридична особа, яка самостійно здійснює страхові операції;
2) штатний працівник страхової компанії;
3) фізична особа, яка за дорученням страховика укладає договір страховика;
4) юридична особа, котра від свого імені та за дорученням страховика виконує частину його страхової діяльності.
2. Страховий тариф – це:
1) ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за весь період страхування;
2) ставка страхового відшкодування;
3) ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування;
4) ставка страхової суми в особистому страхуванні.
3. Страховий інтерес – це:
1) усвідомлена потреба у страховому захисті майна, доходів, життя громадян;
2) міра економічної зацікавленості участі страховика і страхувальника у страхових відносинах;
3) вартість застрахованого майна і можливість отримання відшкодування внаслідок настання страхового випадку;
4) страхова сума, в яку оцінюється можливий збиток страховика під час виплати страхового відшкодування страхувальникам.
4. Що належить до обов’язків страхувальника:
1) вчасно вносити страхові платежі та повідомляти страховика про настання страхового випадку;
2) тримати в таємниці договірні умови страхування зі страховиком;
3) вимагати від страховиків відшкодувати збитки в разі відмови у виплаті страхових сум;
4) припиняти дію договору страхування;
5) варіанти відповіді 1), 2), 3) і 4) правильні?
5. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів забезпечує захист інтересів:
1) власника транспортного засобу;
2) держави;
3) страхової компанії;
4) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді.
6. Що вважається страховими подіями під час страхування домашнього майна громадян:
1) нещасні випадки;
2) стихійні лиха;
3) зміни кон’юнктури ринку;
4) вибух парових котлів?
7. Після закінчення договору змішаного страхування життя страхувальник одержує:
1) страхове відшкодування;
2) викупну суму;
3) страхову суму;
4) компенсацію витрат громадян, пов’язаних із підтримкою здоров’я.
8. Які страхові резерви формують страхові товариства в Україні:
1) резерв збитків;
2) резерв коливань збитковості;
3) технічні резерви?
9. На основі чого визначається розрахунковий нормативний запас платоспроможності страховика:
1) розміру статутного фонду;
2) кількості страхових договорів (полісів);
3) страхових премій, сплачених перестраховикам;
4) надходжень страхових премій та страхових виплат?
Задачі
1. Розрахуйте темп зміни технічних резервів страхової компанії зі страхування транспорту на 1 червня 2006 р. Графік надходження страхових платежів, ризик за якими ще не вичерпався, подано в табл. 13.1.
Таблиця 13.1. Графік надходження страхових платежів
Дата, 2005 р. | Обсяг СП, тис. грн | Дата, 2006 р. | Обсяг СП, тис. грн |
05.10 | 220 | 09.02 | 413 |
21.10 | 216 | 18.03 | 67 |
22.10 | 420 | 04.04 | 230 |
26.12 | 134 | 22.04 | 540 |
2. Актив балансу страховика становить 38,5 млн грн. Страхових платежів надійшло за 1-й звітний період на суму
22.5 млн грн, а за ІІ-й – 22,4. Нематеріальні активи компанії становлять 126 тис. грн. Страхові резерви у 1-му звітному періоді дорівнювали 28,6 млн грн, а у ІІ-му – 27,7.
Страхова компанія виплатила у І-му звітному періоді 20.6 млн грн страхових відшкодувань, а у ІІ-му – на 15 % більше. Визначте динаміку змін рівня платоспроможності страховика.
3. Підприємство проводить політику модернізації основних фондів. В умовах дефіциту коштів виникає проблема раціонального їх використання. У разі заміни устаткування можливий технічний ризик виходу з ладу технологічної лінії.
Обчисліть страхову суму (5) і страхове відшкодування (В) у процесі страхуванні устаткування за системою пропорційної відповідальності на основі таких даних:
1) повна відбудовна вартість устаткування (ПВВ) дорівнює 63 325 грн;
2) зношування на момент укладання договору (3) – 25 %;
3) страхування “у частиш” (d) – 75 %;
4) матеріальні витрати у результаті аварії (У) – 39 256 грн;
5) розмір безумовної франшизи (F) – 4,5 % до збитку.
4. Колективне господарство “Мрія” подало заяву районному відділенню HACK “Оранта” на страхування врожаю озимої пшениці на площі 300 га. На території господарства врожайність озимої пшениці за передостанні роки становила, (ц з 1 га): 30,34, 32, 33 і 31; узгоджена зі страховиком ціна 1 ц цієї культури – 28 грн.
У зв’язку з надзвичайними морозами в господарстві повністю загинули посіви озимої пшениці на площі 70 га і були пошкоджені на 90 га. На першій площі засіяли цукрові буряки, а на другій – ярові культури на зелені корми.
Отриманий урожай (ц) озимої пшениці становив 3552, цукрових буряків – 25 400, зелених кормів – 8200. Вартість 1 ц цукрових буряків – 5 грн, зелених кормів – 1,5 грн.
Визначте:
1) страхову суму договору страхування з урахуванням відповідальності страховика 70 % (безумовна франшиза – 30%);
2) суму нарахованих страхових платежів, якщо страховий тариф для господарств області встановлений у розмірі 10 % від страхової суми, а з урахуванням специфіки природних умов і складу ризиків у господарстві страховик встановив знижувальний коефіцієнт до базової ставки 2,5 %;
3) суму збитку, що має відшкодувати страховик, якщо фактична площа під озимою пшеницею становила 320 га й господарство має заборгованість зі страхових внесків.
5. Керівники фірми шукають можливість запобігти ризику від продажу пакета акцій. Очікуваний дохід фірми з імовірністю 8 % становить 300 умовних грошових одиниць (ум. гр. од.) та з імовірністю 20 % – 200 ум. гр. од.
Водночас функція корисності у вартості акцій фірми від її доходу (х) повільно збільшується (табл. 13.2).
Розрахуйте:
1) який середній очікуваний дохід фірми від продажу акцій та середня вартість акції;
2) яку плату за страхування ризику втрати доходу від продажу акцій готова заплатити фірма, щоб одержати середній дохід.