Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – Розділ 6. ФІНАНСИ ЛЮКСЕМБУРГУ

6.1. Податкова система країни

Велике Герцогство Люксембург є монархією, однією з найменших країн у Європі.

Податкова система Люксембургу складається з двох податкових рівнів – державного та місцевого. До державного рівня сплачуються такі податки:

– податок на прибуток;

– податок на додану вартість;

– авансовий податок;

– податок з дивідендів;

– митні платежі;

– акцизний збір.

На місцевому рівні сплачуються прибутковий податок з корпорацій, додатковий податок муніципалітетів (застосовується щодо фізичних осіб на дохід від торгівлі, чистого власного капіталу і на земельну власність).

Однією з особливостей бюджетної системи Люксембургу є диференціація відсоткових ставок податку на додану вартість, залежно від його платника.

Переважну частину доходів бюджету країни становлять податки. У Люксембурзі в податковій системі та доходах бюджету важлива роль належить податку на прибуток корпорацій. Його сплачують:

– акціонерні товариства відкритого і закритого типу;

– товариства з обмеженою відповідальністю;

– кооперативи;

– деякі інші види юридичних осіб. Не є платниками податку:

– повні товариства;

– командитні товариства;

– неприбуткові організації.

Розмір оподатковуваного доходу обчислюється, виходячи з даних внутрішнього обліку компанії. Облік не стандартизований і ведеться кожною фірмою за власною схемою.

При оцінці розміру доходу податкові органи керуються такими принципами:

– базою є мінімальна оцінка;

– кожна стаття оцінюється окремо;

– нереалізований прибуток у загальну суму прибутку не включається;

– активи і пасиви визначаються за мінімальною неліквіда-ційною вартістю;

– товарні запаси оцінюються за методом ИГО (“перший надійшов – перший враховується”), однак податкові органи можуть погодитись на використання й інших методів, якщо вони адекватно відображають стан платника;

– амортизаційні відрахування за основними засобами обов’язкові.

Компанії-резиденти обкладалися податком на прибуток за такими ставками (в люксембурзьких франках, до введення евро):

– від 400 000 до 600 000 – 20 %;

– від 600 000 до 1 000 000 – 30 %;

– від 1000 000 до 1 313 000 – 33 %.

Обчислений податок підлягає обкладанню додатковим податком у розмірі 1 % для підтримки фонду допомоги від безробіття.

Корпорації також сплачують муніципалітетам податок з прибутку. Ставка диференційована за територією країни. Максимальна ставка – 10 %. Муніципальний податок віднімається з чистого доходу за розрахунку державного прибуткового податку з корпорації.

Прибутковий податок стягується з фізичних осіб (як резидентів, так і нерезидентів). Ставка податку – від 0 до 60 % (залежно від суми доходу).

Крім того, встановлений додатковий податок у розмірі 2,5 % до обрахованої суми прибуткового податку.

Працедавець може віднімати прибутковий податок “біля джерела” заробітної плати працівника відповідно до опублікованих податкових таблиць, де приймаються в розрахунок відрахування на дітей і стандартні відрахування витрат. Крім того, визначену кількість специфічних затрат може бути відраховано з чистого оприбуткованого доходу:

– усі внески на соціальне страхування;

– страхові премії;

– пожертвування в уповноважені благодійні фонди;

– акції компаній – резидентів Люксембургу;

– спеціальні відрахування витрат для іноземного управлінського персоналу банків, утворених в Люксембурзі.

Додатковий податок муніципалітетів, аналогічний податку з компаній, використовується стосовно фізичних осіб на доходи від торгівлі, чистого власного капіталу від торгівлі та земельну власність, крім стандартних відрахувань: 900 000 люксембурзьких франків для доходу від торгівлі та 2 500 000 люксембурзьких франків для чистого власного капіталу від торгівлі (до введення євро).

Фізичні особи – резиденти обкладаються податком на особисте майно за ставкою 15 % у рік на основі продекларованого чистого капіталу. З метою обрахування податку на особисте майно нерухомість оцінюється згідно з її офіційною вартістю. При цьому були передбачені відрахування (до введення євро) – 1 000 000 люксембурзьких франків на себе, 100 000 на чоловіка (дружину) і 100 000 на кожного утриманця.

Установлена знижка в розмірі 400 000 люксембурзьких франків (до введення євро) стосовно грошових коштів на банківських рахунках та інших депозитних вкладах у національній валюті, а також у котируваннях на фондовій біржі.

Стандартна ставка податку на додану вартість установлена в розмірі 15 %. Знижені ставки на професійні послуги – 12 %, на забезпечення газом і електроенергією – б, на продукти харчування, газети, книги, готельні номери і послуги пасажирського транспорту – 3 %. Звільнені від ПДВ банківські, страхові та фінансові послуги, сфери освіти, охорони здоров’я, окремі види некомерційної діяльності, що перетворило Люксембург в один з банківських центрів світу.

Податок на спадщину і дарування для прямих родичів становить від 6 до 19,2 %, для решти – від 9 до 48 %.

6.2. Основні видатки бюджету країни

Основні видатки бюджету Великого Герцогства Люксембург, як і в інших країнах Бенілюксу, спрямовуються на утримування апарату управління, соціальний захист населення тощо, а також на утримання збройних сил країни і НАТО.

У 2004 р. внески на соціальне страхування працівника та роботодавця у відсотках до вартості робочої сили (за паритетом купівельної спроможності) становили відповідно 12,1 та 11,9 %. Згідно з паритетом купівельної спроможності витрати на робочу силу в 2004 р. за рік становили 35 767 дол. США. Прибутковий податок у 2004 р. становив 7,9 % вартості робочої сили. Пенсійний вік у чоловіків і жінок у Люксембурзі був у цей період однаковим – 65 років.

Народні сили держави, якими опікується Міністерство оборони, представлені не лише армією, а й поліцією з жандармерією. За законом кількість солдатів у збройних силах країни не має перевищувати 430 осіб. Однак Люксембург – єдина країна Європи, де немає скорочень армії, а є навіть вакансії. Служба в армії – справа добровільна.

Сьогодні Люксембург робить посильний внесок в оборону Центральноєвропейського регіону та ще й займається миротворчою діяльністю в Боснії та Герцоговині.

Люксембург за рівнем внутрішнього валового продукту посідає перше місце в Європі. Про високий життєвий рівень його громадян свідчить і той факт, що на 1000 люксембуржців припадає майже 600 автомобілів (для порівняння в Німеччині – 448, Нідерландами – 383). Найбільше тут новеньких автомобілів з Німеччини, зустрічаються французькі та японські машини. Саме цим виробникам люксембуржці явно віддають перевагу над американськими (можливо тому, що країна маленька).

Більшість люксембуржців працюють у сфері обслуговування, друге місце поділяють банківська та страхова сфери з металургійною промисловістю.

6.3. Проблеми в діяльності банківських структур Люксембургу

Банківський сектор Люксембургу – одна з найважливіших галузей економіки країни. Разом з тим до цього сектору є низка претензій, оскільки деякі банки працюють непрозоро. Приклад цьому – “справа Клерстріму”, в якій були звинувачені деякі французькі політики, які використовували люксембурзькі банки для отримання незаконних доходів.

Справа в тому, що система посередницьких банків, які розміщені в Люксембурзі та здійснюють міжнародні взаємозаліки з промислових платежів та контрактів, віднедавна створила під своїм дахом систему особистих рахунків. Кілька останніх років багато журналістів та слідчих у Франції висловлювали підозри, що відомі політики й державні чиновники цілком можуть мати такі рахунки в привабливій своєю непрозорістю системі Клерстрім та отримувати на ці рахунки комісійні від великих міжнародних угод – як вдячність за вдале лобіювання контракту.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Які основні доходи державного бюджету Люксембургу?

2. У чому полягають особливості податку на прибуток корпорацій у Люксембурзі?

3. Назвіть особливості прибуткового податку з фізичних осіб у Люксембурзі.

4. Які особливості сплати податку на особисте майно в Люксембурзі?

5. Назвіть особливості ПДВ у Люксембурзі.

6. Які основні видатки державного бюджету в Люксембурзі?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – Розділ 6. ФІНАНСИ ЛЮКСЕМБУРГУ