Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 4.2. Фінанси соціальних фондів
У Бельгії всі працездатні особи сплачують внески до страхового фонду. При безробітті та втраті працездатності у зв’язку З тривалою хворобою та інвалідністю податки замість людини сплачує держава.
У Бельгії є такі види обов’язкового соціального страхування, дещо відмінні від українських:
– у зв’язку із захворюваннями та інвалідністю;
– виплати за медичне обслуговування;
– виплати грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю;
– допомога на дітей;
– на випадок безробіття;
– пенсійне (за віком, вдівцям та вдовам); грошові виплати за щорічними відпустками.
Фонд соціального забезпечення Бельгії наповнюється за рахунок відрахувань працівників (13,7 %), роботодавців (24,7 %) та держави. Ці кошти надходять на рахунок Національної служби соціального захисту. В Україні поки лише йдеться про формування соціального бюджету в межах державного бюджету. Цей процес має спиратися на досвід країн із соціально орієнтованою економікою, до яких належить і Бельгія. 73 % бюджету Бельгії – це страхові фонди соціального бюджету. Найбільше коштів спрямовується на виплату пенсій і допомог у зв’язку інвалідністю.
Вартість найманої праці в Бельгії дуже висока, і це не приваблює потенційних інвесторів. У 2004 р. вартість робочої сили становила 46,3 тис. дол. США (за паритетом купівельної спроможності). Сума податку залежить від сімейного стану працівника. Маючи утриманців – непрацюючу дружину і дітей, одружений працівник отримуватиме більше грошей, ніж його одинокий колега або той, дружина якого також працює.
Сплачуючи державі податки, найманий працівник у повному обсязі користується всіма видами соціальної допомоги незалежно від суми сплачених коштів. У Бельгії один з найнижчих показників бідності в Європі. У 2001 р. прожитковий мінімум на одну людину становив 21 тис. бельгійських франків, а мінімальна пенсія – 30 тис. бельгійських франків на одну людину й 38 тис. на двох (якщо один з подружжя не працював). Вік виходу на пенсію в чоловіків 65, у жінок – 63 років.
У Бельгії є Закон “Про нещасні випадки на виробництві”. Коли роботодавець наймає працівника, він має обов’язково застрахувати його в приватній страховій фірмі. Також є державний орган, який контролює це страхування. Крім нього, ще є Фонд нещасних випадків, управління в якому здійснюється на тристоронній паритетній основі: роботодавець – найманий працівник – держава. За перший місяць втрати працездатності повну заробітну плату працівникові виплачує страхова фірма.
Є три види виплат:
– відшкодування непрацездатності;
– грошова допомога – за часткової втрати працездатності;
– рента – виплачується раз на рік, залежно від відсотка втрати працездатності, який визначається спеціальними лікарями-експертами в розмірах середньої зарплати до дня нещасного випадку. Рента може бути збільшена після висновків медиків.
У разі смерті годувальника 30 % цієї суми отримує вдова чи вдівець пожиттєво і 15 % – діти до досягнення ними повноліття (21 року). Роботодавець сплачує до страхової фірми 5 % фонду заробітної плати раз на квартал.
У випадках, передбачених законодавством, Фонд професійних захворювань надсилає роботодавцю лист, який він має право оскаржити в суді протягом року. Профспілкові організації сплачують послуги адвокатів та лікарів і для потерпілого. Наприклад, у Льєжі профспілки розглядають близько 100 таких справ протягом року.
Бюджет Фонду професійних захворювань становив донедавна 15 млрд бельгійських франків на рік, Фонду нещасних випадків – 6 млрд. Обидва фонди існують за рахунок внесків держави (5 %) і роботодавців (12 %). За системою медичного страхування Бельгії відшкодовується 75 % суми медичних витрат. 100 % установлено для чотирьох категорій: вдів і вдівців, сиріт, пенсіонерів, інвалідів. Законом установлюється сума медичних гонорарів, які сплачуються лікареві або медичному закладу, а все, що перевищує цю суму, сплачує пацієнт. Кількість звернень за медичною допомогою, складність медичних послуг – від звичайного огляду до хірургічних операцій – не регламентуються, і людина може скористатися своїм медичним страховим полісом кілька разів на рік. Страхова медицина доступна однаково як для бідних, так і для багатих.
Високий рівень соціального захисту народжує і певні проблеми в країні. На початок 2007 р. у Бельгії працював лише кожен третій з тих, хто досяг віку 55 років. Причина цього – досить вигідні для найманих працівників передпенсійні програми.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Які особливості оподаткування корпорацій у Бельгії ви можете назвати?
2. Назвіть пільги за податком з корпорацій у Бельгії.
3. Які особливості оподаткування фізичних осіб у Бельгії?
4. Зазначте особливості ПДВ у Бельгії.
5. Назвіть види обов’язкового страхування в Бельгії.
6. Як формуються і використовуються соціальні фонди в Бельгії?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)