Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 10.7. Фінанси підприємств (на прикладі компанії “Andrizt Group”)

Австрійська фінансова система спирається в основному на банківські установи. Упродовж останнього десятиріччя інвестори активно переміщували свої накопичення з банків до пенсійних фондів, товариств взаємного кредиту та страхових компаній. Проте, оскільки власниками цих установ є переважно банки, їхня роль у фінансовому посередництві тільки зросла, незважаючи на звуження ринку власне банківських послуг (надання кредитів, залучення депозитів). Ринок капіталу за-лишається порівняно невеликим, що пояснюється незначною інвестиційною базою та відсутністю великих підприємств реального сектору (табл. 10.1).

Згідно з даними табл. 10.1 понад три чверті всіх фінансових ресурсів австрійських резидентів розміщені в посередників. У структурі зобов’язань частка непосередницьких інструментів є дещо вищою (хоча й нижча від середньої в єврозоні) за рахунок того, що центральний уряд постійно розширює фінансування через облігації державної позики. З іншого боку, підприємства й далі фінансують себе переважно завдяки банкам або за допомогою міжфірмового кредиту.

Іншою прикметною рисою австрійської фінансової системи є значна інтернаціоналізація, що відбулася в 1990-х роках: австрійські банки збільшили свої зарубіжні активи та зобов’язання, а також енергійно поширили свою діяльність на прилеглі країни Центральної та Східної Європи. Аналогічно корпоративні та приватні інвестори збільшили свої зарубіжні активи. Водночас помітно зросли вкладення інвесторів-нерезидентів в австрійську економіку від облігацій державної позики до акцій найбільших австрійських банків.

Фінансові вкладення австрійських домогосподарств істотно зросли протягом останнього півсторіччя, хоча щодо ВВП вони усе ще трохи нижчі за інші європейські країни. Частка традиційних банківських продуктів, таких як ощадні депозити, у розміщенні фінансових ресурсів істотно зменшилася останніми роками, що відповідає загальній тенденції єврозони. Проте частка банківських депозитів залишається порівняно великою за стандартами єврозони. Водночас домогосподарства досить охоче позичають, тому зростання позичкової заборгованості помітно випереджає темп зростання наявного доходу. Але, оскільки зобов’язання домогосподарств зростають повільніше від вкладень, їхня чиста позиція поліпшується.

Сектори

Фінансові активи

Фінансові зобов’язання

Посередницькі інструменти (вклади до банків, фінансових компаній, взаємних фондів)

Непосередницькі інструменти (акції та інші цінні папери)

Посередницькі інструменти (позики)

Непосередницькі інструменти (акції та інші цінні папери)

Резиденти

137,0

44,4

118,4

93,5

Домогосподарства

111,1

16,5

29,2

0,0

Нефінансові корпорації

20,3

18,2

75,0

32,8

Уряд

5,6

9,7

14,2

60,8

Нерезиденти

47,9

94,1

27,7

71,1

Загалом

185,0

138,5

146,1

165,3

На противагу цьому підприємства останніми роками нарощують свої фінансові зобов’язання значно вищими темпами, ніж активи, отже, їхні чисті пасиви становили 67 % ВВП на кінець 2002 р. Головними формами заборгованості є позики банків та опосередковане фінансування від центрального уряду. Фінансування через емісію акцій та облігацій залишається невеликим. Одна з причин – порівняно незначна кількість великих компаній. Корпоративний ландшафт Австрії характеризується високою часткою малих та середніх, головним чином сімейних, підприємств. На кінець 2002 р. 986 компаній наймали 300 чи більше осіб і лише 167 підприємств мали персонал понад 1000 осіб. Отже, в цілому фірми є надто малими для фінансування через фондовий ринок. Крім того, в минулому інвестиційні та бізнесові структури, разом з пільговим оподаткуванням заборгованості порівняно з акціонерним капіталом, традиційно схилялися до банківського фінансування.

Урядовий сектор також збільшував пасиви швидше за активи упродовж досліджуваного періоду. Частка нерезидентів у фінансових трансакціях істотно зросла останніми роками, що зумовлює дедалі більшу інтернаціоналізацію фінансових ринків.

У фінансовому секторі Австрії домінують кредитні установи як за кількістю, так і за розміром. Кількість кредитних установ порівняно велика за міжнародними стандартами. Фонди

Грошового ринку, незважаючи на бурхливий розвиток, усе ще досить невеликими.

Банківська система організована за секторами. Майже 90 % з усіх австрійських кредитних установ, разом з малими та середніми, е ощадними або кооперативними банками, що афілі-йовані з одним із трьох “багатоярусних секторів” (“Sparkassen”, “Raiffeisenbanken”, “Volksbanken”), які надають спільні послуги в таких сферах, як маркетинг, опрацювання даних, навчання персоналу та ін. Усередині секторів центральна або “кущова” установа, що належить банкам-членам, вирішує завдання координації” У тому числі фінансування сектору, та є елементом взаємодії з іншими секторами.

Колись порівняно велика частка уряду в австрійських банках поступово була зменшена протягом останньої декади. На кінець 2002 р. власність центрального уряду з-поміж австрійських банків була обмежена двома спеціалізованими закладами, які не класифікувалися як грошово-кредитні установи. Крім того, багато австрійських федеральних земель зменшили частки своєї участі в державних іпотечних банках. З-поміж інших фінансових установ, як за кількістю, так і за розмірами, домінують взаємні фонди. Більшість із них належить банкам, а маркетинг продуктів взаємних фондів провадиться через банківські канали дистрибуції. Підприємства, домогосподарства і навіть фінансові корпорації активно купують акції взаємних фондів як інвестиційний засіб.

Приватні пенсійні фонди та програми страхування життя відіграють незначну роль порівняно з громадською системою пенсійного забезпечення. Однією з причин є те, що австрійська державна пенсійна система грунтується на обов’язкових платежах. Останніми роками став підвищуватися попит на приватні пенсійні схеми, однак їхній обсяг невеликий у розмірах внутрішнього випуску. Водночас в останні роки пенсійні фонди, яких взагалі не було в Австрії до 1990 р., почали бурхливо розвиватися. На кінець 2002 р. 31 600 осіб отримували виплати з недержавних пенсійних фондів, що відповідало 3 % від усіх пенсіонерів Австрії. Кількість членів пенсійних фондів, економічно активних і тих, що не працюють, сягає 284 000. Приблизно 95 % активів пенсійних фондів управляють інвестиційні компанії.

Так само впродовж досліджуваного періоду обсяг премій за програмами страхування життя досяг високих темпів зростання. Страхові корпорації, як і взаємні фонди, почали переміщувати свої активи в акції. Ринок внутрішніх облігацій, державних та приватних, значно звузився. Певною мірою це зумовлює невизначеність щодо фактичної прибутковості полісів страхування життя. Як результат, максимальна гарантована відсоткова ставка за схемами страхування життя була знижена державними наглядовими органами з 4 до 3,25 % у 2000 р.

Прикметною рисою австрійських фінансових установ є їхня експансія на ринки країн Центральної та Східної Європи. Деякі з них стали найбільшими іноземними установами на локальних ринках. Загальні активи цих підрозділів сягнули ЗО млрд євро на кінець 2002 р., що становило понад 5 % консолідованих активів усіх грошово-кредитних установ Австрії. В окремих країнах підрозділи австрійських банків утримують від 5 до 21 % частки місцевого ринку.

Австрія серед країн ЄС є лідером з інвестування у Східну Європу. У таких країнах, як Румунія, Болгарія, Словаччина, вона утримує перше місце, у Чехії, Угорщині й Україні – третє. Австрію називають “відкриттям для Сходу”, констатуючи, що Європа, попри все, розростається, і років через сто в Єв-росоюзі настане цілковита інтеграція.

Загальний обсяг австрійських інвестицій в українську економіку становив у 2005 р. 1489,2 млн дол. Такий високий показник став можливим за рахунок купівлі банком “НаЖеівеп” банку “Аваль” (за 1,1 млрд дол.).

10.7. Фінанси підприємств (на прикладі компанії “Andrizt Group”)

Компанія “Andrizt Group” розташована у Штірії, яка є однією із промислово найрозвиненіших федеральних земель Австрії. Поряд із великими лісами, полями, альпійськими луками і виноградниками, на півночі Штірії є гора з покладами бурого вугілля, магнезиту і залізної руди, видобуток якої тут становить 90 % усього видобутку залізної руди в Австрії.

Штірія є центром чорної металургії та машинобудування. І тому не дивно, що штаб-квартира компанії “Andrizt Group”, однієї зі світових лідерів з виробнитва устаткування для переробки шламів та інших промислових відходів, розташована саме тут, у Граці, у столиці Штірії.

Компанія була заснована ще в 1852 р. угорським підприємцем Йозефом Корозі для виробництва важкого промислового устаткування. Безумовно, її 154-річна історія знала свої злети і падіння та навіть свій край провалля, проте компанія вижила, і сьогодні “АпбгНг Єгоир” є одним із найбільш високотех-нологічних підприємств у своєму сегменті ринку.

У компанії промовистий девіз – “Навколишнє середовище і технологічні процеси” і п’ять стратегічних напрямів: 1) виробництво систем і устаткування для целюлозно-паперової промисловості; 2) переробка кормів; 3) випуск гідравлічних насосів і турбін; 4) виробництво й обробка листового прокату; 5) технології охорони навколишнього середовища. Останній напрям має бути особливо цікавим для нашої промисловості, оскільки пропонується широкий спектр технологій з переробки шламу, механічного і термічного поділу твердих і рідких опадів.

В Україні передові технології компанії “Andrizt Group” поки що не застосовуються. І, за розрахунками австрійських фахівців, будуть затребувані десь років через п’ять. Разом з тим компанія “ФА ТЕХ ГІДРО”, котра увійшла нещодавно до “Апагіїг бгоир” і поставляє цифрові регулятори швидкості гідротурбін для Дністровської ГЕС і Ташлицької ГАЕС, сьогодні бере участь у тендерах з поставок устаткування для ГЕС Дніпровського каскаду.

Нині “Andrizt Group” має 35 виробничих майданчиків та понад 120 філій і дистриб’юторських фірм у всьому світі, загальні обсяги продажу за 2005 р. становили 1744 млн євро. Безсумнівно, розвиток таких технологічно грамотних і екологічно спрямованих виробництв не лише приносить Австрії фінансовий прибуток, а і, що важливіше, дає змогу зберегти навколишнє середовище для майбутніх поколінь.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Як можна охарактеризувати загальний стан фінансової системи Австрії на початку XXI ст.?

2. Які види податків сплачують в Австрії юридичні особи?

3. Охарактеризуйте особливості прибуткового податку з громадян в Австрії.

4. Назвіть зміни, що відбуваються у витратах бюджету Австрії.

5. У чому полягають особливості міжбюджетних стосунків в Австрії?

6. Які права у формуванні й використанні своїх бюджетів мають місцеві органи влади в Австрії?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 10.7. Фінанси підприємств (на прикладі компанії “Andrizt Group”)