Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 5.6. Механізми внутрішнього контролю податкової служби Нідерландів
Слід зазначити, що в податковій службі Нідерландів розроблені й діють досить ефективні механізми внутрішнього контролю, що попереджають і виявляють факти можливих зловживань. За останні три роки в усій службі було виявлено всього три випадки серйозних порушень. Зазначимо, що загальне число службовців становить близько 30 тис. осіб. Система внутрішнього контролю містить такі основні заходи:
– чітко сформульовані внутрішні процедури;
– ефективна обробка й надійне зберігання інформації;
– превентивні міри контролю;
– наступний контроль;
– вибірковий контроль;
– ротація службовців, що працюють із певними сегментами бізнесу (середній строк роботи податкового службовця з певною групою платників податків становить 3-5 років);
– заходи щодо підвищення освітнього й професійного рівня службовців.
Дуже важливими в цьому контексті є й етичні норми. Необхідно також зазначити, що податкова служба Нідерландів – абсолютно не комерційна структура. Більше того, її співробітникам як державним службовцям не можна паралельно працювати у приватних організаціях консалтингового, аудиторського профілю, а на всі інші види додаткової діяльності (наприклад, викладання) необхідний спеціальний дозвіл. Певна частина цих обмежень стосується й близьких родичів співробітників. Одним з головних принципів роботи служб є довіра. Людина, що втратила довіру, не може працювати як податковий службовець.
Зупинимося на такому важливому аспекті, як формування кадрового складу податкової служби Голландії. Насамперед варто зупинитися на перевагах і недоліках роботи на державній службі як такій. До недоліків (із певною умовністю) належить розмір заробітної плати. У середньому державні службовці в Голландії одержують на 20 % менше своїх колег у приватному секторі. Ця різниця, як правило, більша у керівників і менеджерів середніх і вищих рівнів, і менша – в персоналу середнього й початкового рівнів. Так, наприклад, середня заробітна плата міністра в Голландії донедавна становила близько 17 009 гульденів за рік, тоді як менеджер стабільної компанії міг одержувати 400 000-500 000 гульденів. Але цей недолік може обернутися й перевагою, тому що заробітна плата державних службовців стабільна й не залежить від таких зовнішніх обставин, як ринкова кон’юнктура. Крім того, держава постійно контролює рівень заробітної плати службовців, корегує його, щоб уникнути відпливу кваліфікованих фахівців у приватний сектор. Серед переваг державної служби можна відзначити і трохи більшу соціальну захищеність працівників. Державного службовця, як правило, складніше звільнити, ніж працівника приватної компанії. їм менше загрожує небезпека втрати роботи внаслідок скорочення, крім того, такі ситуації більш передбачувані. Для них існують такі самі, а часом і привабливіші, можливості освітнього й професійного зростання, просування по службі. Умови праці державних службовців не поступаються умовам на приватних підприємствах і часто навіть перевершують їх. Робочий день, як правило, нормований.
Related posts:
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 5.5. Структура податкової служби Нідерландів Структура податкової служби Нідерландів має функціонально-ієрархічний принцип побудови. Служба входить до складу Міністерства фінансів країни і представлена в ньому двома департаментами: департаментом податків і департаментом податкового розвитку. Департамент податків безпосередньо реалізує фіскальну функцію. До його компетенції входить збирання податків і контроль за дотриманням податкового законодавства. Департамент складається з трьох основних підрозділів, що займаються оподаткуванням фізичних […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 5.8. Фінансова привабливість Нідерландів для іноземних інвесторів Для громадян Європейського Союзу країна надає повну свободу поселення. Валютний контроль існує, але одержати дозвіл на операції з валютою неважко. Банківська таємниця охороняється строго, навіть передбачене карне покарання за її розголошення, однак за вимогою податкової служби всі підприємства і банки зобов’язані надавати необхідні відомості. За угодою між Голландією і Німеччиною особи, які вчинили податкові злочини, […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 5.7. Права платників податків та податкової служби у сучасних умовах Протягом останніх десятиліть стосунки між громадянами та урядом значно змінилися. Громадяни стали більш незалежними та активно відстоюють свої права. Уряд діє за бюрократичними процедурами та має схильність частіше користуватися своєю владою. Для того щоб зробити ці стосунки прозорішими та гарантувати законний захист громадян, і уряд, і платники податків мають чітко розуміти свої права та обов’язки. […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – Розділ 5. ФІНАНСИ НІДЕРЛАНДІВ 5.1. Державні фінанси Нідерландів у фінансовій системі країни Серед західноєвропейських економік голландська вже давно посідає особливе місце. Високий рівень соціальної захищеності, який, на думку прибічників американської моделі економіки, несумісний з інтенсивним розвитком, у Нідерландах чудово уживається з високими темпами зростання. Так, у періоде 1995 по 2000 р. вони становили 4 %, і при цьому безробіття […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 5.1. Державні фінанси Нідерландів у фінансовій системі країни 5.1. Державні фінанси Нідерландів у фінансовій системі країни Серед західноєвропейських економік голландська вже давно посідає особливе місце. Високий рівень соціальної захищеності, який, на думку прибічників американської моделі економіки, несумісний з інтенсивним розвитком, у Нідерландах чудово уживається з високими темпами зростання. Так, у періоде 1995 по 2000 р. вони становили 4 %, і при цьому безробіття […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 18.2. Загальна характеристика податкової реформи та податкової системи Чехії Основні закони, які стали основою для податкового кодексу в Чеській Республіці, набули чинності в день проголошення незалежності 1 січня 1993 р. Новий податковий кодекс став одним із головних компонентів перебудови чеської економіки. Прийняття цього кодексу стало кульмінацією зусиль, спрямованих на реформу податкової системи і розпочатої ще в 1990 р. поступової реформи структури бюджетних надходжень, що […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 11.2. Розвиток та особливості податкової системи Швеції Розвиток системи оподаткування у Швеції відбувається під впливом загальної економічної ситуації, для якої характерні такі тенденції: – стабільність та незмінність протягом кількох років загальних правил стягнення податків; – високий ступінь розвитку регулятивної системи; – постійна орієнтація держави на підтримку структуровід-новл ювальної рівноваги; – гнучкість, вибірковість щодо спрямованості комплексу пільг та санацій на реалізацію загальних цілей […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 14.2. Особливості податкової системи Греції Податки – основна складова державних доходів Греції. Резиденти Греції (фізичні та юридичні особи), що одержують дохід у державі, яка є стороною договору про уникнення подвійного оподаткування з Грецією, мають представити податковим органам цієї держави документ, що підтверджує їх податкове резиденство в Греції, і тоді положення договору щодо сплати ними податків застосовуватимуть безпосередньо. У Греції такий […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 1.11.1. Еволюція податкової політики Вказані вище економічні, в тому числі податкові, проблеми привели до того, що в 2000 р. новий уряд Німеччини розробив свій варіант реформи. Намічені кроки зумовили дійсно різку зміну курсу. Етапи податкової реформи: 1-й етап, 2001-2002 рр. Зменшення ставки корпоративного податку до єдиного рівня: 25 % (попередня ставка – 40 %) для нерозподіленого і 30 % […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 2.5.1.3. Реальний ступінь податкової автономії французьких місцевих громад Поряд із прямими податковими надходженнями французькі місцеві громади широко користуються також непрямими податковими надходженнями. Становлячи 16 % податкових надходжень, непрямі податки дозволили зібрати в 1997 р. близько 67 млрд франків. Перша частина непрямих податкових надходжень складається з податків на благоустрій міських територій, що сплачуються всіма, хто займається будівництвом. Деякі з них стосуються особливих-об’єктів будівництва: будівництво […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 14.4. Фінансово-економічні результати входження Греції до Європейського Союзу Конвергенція грецької економіки з капіталами її більш заможних партнерів по ЄС була швидкою і різкою, і дотепер основні макроекономічні індикатори продовжують покращуватися. У 2001 р. уперше за останні два десятиріччя загальний баланс державного управління між доходами і витратами не був негативним завдяки адекватній політиці, яку здійснював грецький уряд у сфері державних фінансів. Дійсно, надлишок державного […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 16.14. Фінансово-економічні результати входження Польщі до Європейського Союзу За один рік (з 1 травня 2004 р. до 1 травня 2005 р.) надходження від ЄС перевищили внески Польщі до бюджету ЄС на 6 млрд злотих. Від цього насамперед виграли сільгоспвиробники, які, за отримані з ЄС кошти, змогли модернізувати обладнання та купити нове, ввести нові технології, вирішити деякі свої соціальні проблеми (навчання дітей у приватних […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 5.4. Особливості місцевих фінансів Місцеві фінанси Нідерландів включають фінанси 12 провінцій та 700 комун. Для змалювання повнішої картини податкової системи місцевих фінансів у Нідерландах зупинимося коротко на системі місцевого фінансування на прикладі м. Алтена. Алтен – невелике, типове для Голландії місто з населенням 18 100 осіб. Міське управління здійснюється: 1) бургомістром (міський голова), який формально призначається королевою, а фактично […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 17.7. Фінансово-економічні результати входження Угорщини до Європейського Союзу Темпи зростання угорської економіки не дуже змінилися під впливом вступу країни до ЄС. На їх динаміку, на думку експертів, більше вплинули підготовчі заходи та реструктуризація економіки. Інфляція підвищилася на етапі підготовки до вступу в ЄС, коли Угорщина була змушена збільшити акцизні збори. У дійсності, вступ до Євросоюзу зменшив інфляцію. На це вплинуло прийняття загальних зовнішньоторгових […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 26.2.1. Бюджетна політика 26.2.1. Бюджетна політика У1991 p. у Румунії був прийнятий Закон про бюджетну систему. Відповідно до нього зберігається єдина бюджетна система держави, окремі ланки якої наділені порівняно самостійністю, але пов’язані між собою системою дотацій, що, як правило, надходять з державного бюджету. Переважна частина державних доходів як і раніше надходить у центральний бюджет, внаслідок чого місцеві бюджети […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 27.6. Фінансово-економічні проблеми на шляху до Європейського Союзу і перспективи перебування Болгарії в Євросоюзі Незважаючи на перехід до нового уряду в липні 2001 р., Болгарія залишилась прихильницею ринкових реформ, що проводились у 1997 р. Прем’єр-міністр продовжував вживати заходи, які сприяли підтриманню стабільного економічного зростання і допомагали стримувати безробіття. У 2004 р. було отримано рекордно високе зростання ВВП на рівні 5,8 %. У результаті вжитих заходів у жовтні 2004 р. […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 27.3. Особливості оподаткування в Болгарії Основні види податків. Податки на доходи фізичних осіб в Болгарії стягуються за прогресивною ставкою нарахування. На 2005 р. прогресивна ставка для фізичних осіб становила від 10 до 24 %. Від сплати податку звільняються особи, які отримують специфічні види прибутку. Стандартна ставка податку з корпорацій для болгарських підприємств у 2005 р. дорівнювала 15%. Податки на доходи […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 8.1. Вплив допомоги Європейського Союзу на фінансовий розвиток Ірландії 8.1. Вплив допомоги Європейського Союзу на фінансовий розвиток Ірландії За аналогією зі східними економічними тиграми, Ірландію, засновану давніми кельтами, називають тигром кельтським. В останні роки економіка невеликої країни на “узбіччі” Європи, на частку якої припадає лише 1 % промислового виробництва Євросоюзу, почала динамічно зростати. Так, у 2000 р. темпи економічного зростання перевищили 13 %. У […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 26.5.2.2. Фінанси домогосподарств на початку XXI ст У 2004 р. ВВП у країні перевищив дореформений рівень, але при цьому купівельна спроможність пенсій зменшилась удвічі порівняно з 1990 р., а середньої заробітної плати – на чверть. Незважаючи на це, соціальне становище в країні характеризується як стабільне, що є вирішальним чинником для мобілізації вільних коштів населення. Пришвидшеними темпами зростають обсяги термінових депозитів фізичних і […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 26.2. Бюджетна і грошова політика 26.2.1. Бюджетна політика У1991 p. у Румунії був прийнятий Закон про бюджетну систему. Відповідно до нього зберігається єдина бюджетна система держави, окремі ланки якої наділені порівняно самостійністю, але пов’язані між собою системою дотацій, що, як правило, надходять з державного бюджету. Переважна частина державних доходів як і раніше надходить у центральний бюджет, внаслідок чого місцеві бюджети […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – Розділ 11. ФІНАНСИ ШВЕЦІЇ 11.1. Загальна характеристика публічних фінансів Швеції Розглядаючи фінансову систему Швеції, необхідно зазначити, що вона має свої особливості, пов’язані з демократичним устроєм країни. Швецька державна система дивує близькістю влади до народу і відсутністю корупції. У залі засідань стокгольмської мерії відведені окремі місця для “вільних слухачів”. Кожен бажаючий може прийти на обговорення, наприклад, питань про витрати коштів […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 5.3. Види податків у Нідерландах У Нідерландах фіксуються такі види податків. Прибутковий податок. Платником податку є будь-яка особа, яка прожила на території Голландії більш ніж півроку протягом підзвітного календарного року. Строк сплати податку – до 1 квітня року, наступного за звітним. Громадяни зобов’язані заповнити податкову декларацію і сплатити податки за минулий рік. За поважних причин можна попросити відстрочку на три […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 1.3. Спеціальні урядові фундації Спеціальні фундації – важлива ланка фінансової системи ФРН. За обсягом ці фундації займають друге місце після державного бюджету країни. На першому – Фундація соціального страхування, яка складається з великої кількості автономних фундацій, що охоплюють окремі види страхування, – фундації страхування на випадок тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків. Найзначнішими, крім податків, є внески […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 5.2. Фінанси юридичних осіб За законами Нідерландів оподаткуванню підлягає весь дохід незалежно від джерел його отримання. Річний прибуток визначається наростаючим підсумком (згідно з правилами бухгалтерського обліку). При цьому податкова звітність може і не бути ідентичною комерційній. Облік запасів і матеріалів на складі ведеться за первісною оцінкою. Амортизаційні нарахування здійснюються прямолінійно. Нематеріальні активи, що формуються при придбанні підприємства, звичайно дозволено […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 16.7.1. Пенсійна реформа в Польщі та її проблеми 16.7.1. Пенсійна реформа в Польщі та її проблеми Процес реформування пенсійного забезпечення в Польщі передбачає триступеневу систему формування пенсійних фондів. / ступінь (реформований FUS – фонд соціального страхування) спирається на розподільчі принципи (внески трудящих реєструються на особистих рахунках, але витрачаються на поточну виплату пенсій і допомог). II ступінь (відкриті пенсійні фонди) і III ступінь (пенсійні […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 2.5.1. Податкові надходження громад Місцевий державний сектор у Франції набуває дедалі більшого економічного значення. У 1999 р. у ньому працювало 1,6 млн суб’єктів, а його бюджет становив 800 млрд франків, тобто близько 10 % валового внутрішнього продукту Франції (близько 6 % на початку 70-х років). У 90-ті роки XX ст. місцеві громади здійснювали кожного року інвестиції на суму близько […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 2.5.1.1. Надходження від прямих податків Місцевий державний сектор у Франції набуває дедалі більшого економічного значення. У 1999 р. у ньому працювало 1,6 млн суб’єктів, а його бюджет становив 800 млрд франків, тобто близько 10 % валового внутрішнього продукту Франції (близько 6 % на початку 70-х років). У 90-ті роки XX ст. місцеві громади здійснювали кожного року інвестиції на суму близько […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 2.6.2. Фінанси державних вищих навчальних закладів У Франції близько 2/3 випускників шкіл вступають у вищі навчальні заклади, причому більша частина – в університети й університетські інститути. Університетська освіта набула масового характеру і перестала бути елітарною. Кількість студентів, що навчаються в університетах, порівняно з 1995 р. зросла майже в 10 разів. Фінансування вищої освіти у Франції здійснюється майже на 90 % за […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 26.5. Місцеві фінанси і фінанси домогосподарств 26.5.1. Місцеві фінанси У Румунії половина населення проживає в адміністративних одиницях з кількістю населення до 3000 осіб. У країні нараховується близько 2950 органів влади базового рівня, а середня кількість населення на один муніципалітет становить 7735 осіб. У 1993 р. у Румунії серед джерел надходження місцевої влади трансферти становили 77 %, місцеві податки – 17 %, […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 11.1. Загальна характеристика публічних фінансів Швеції 11.1. Загальна характеристика публічних фінансів Швеції Розглядаючи фінансову систему Швеції, необхідно зазначити, що вона має свої особливості, пов’язані з демократичним устроєм країни. Швецька державна система дивує близькістю влади до народу і відсутністю корупції. У залі засідань стокгольмської мерії відведені окремі місця для “вільних слухачів”. Кожен бажаючий може прийти на обговорення, наприклад, питань про витрати коштів […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 1.9.1. Форми соціального захисту у ФРН 1.9.1. Форми соціального захисту у ФРН Значні доходи домашні господарства отримують від органів соціального захисту, пенсійних фондів тощо. Система пенсійного забезпечення Німеччини поєднує дві системи фінансування забезпечення громадян у похилому віці: перерозподільчу і накопичувальну. Ця система називається “системою трьох рівнів”. Перший рівень (близько 80 % усіх пенсійних виплат в основному фінансується перерозподільчим способом) охоплює перш […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 12.4. Місцеві фінанси (фінанси комун) Основні видатки державного бюджету Фінляндії спрямовані на соціальний захист населення, допомогу місцевим бюджетам, освіту, охорону здоров’я, культуру, охорону навколишнього середовища. Дефіцит держбюджету в 2006 р. становив 3 %. Рівень фінансування сфери науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) у Фінляндії зріс до 2,78 % від ВВП. Вона з 1995 р. знаходиться на шостому місці у світі за […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 22.4.4. Інші податки і збори в Естонській Республіці Соціальний податок введено в дію 15 квітня 1998 р. Він стягується із: – заробітної плати, інших виплат робітнику на підставі укладеної трудової або іншої угоди (в тому числі при оплаті в натуральному виразі); – заробітної плати та інших виплат президенту ЕР, публічним службовцям; – виплат членам правлінь і рад, а також іншим керівникам органів юридичних […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 16.7.2. Особливості фінансування охорони здоров’я у країні 16.7.1. Пенсійна реформа в Польщі та її проблеми Процес реформування пенсійного забезпечення в Польщі передбачає триступеневу систему формування пенсійних фондів. / ступінь (реформований FUS – фонд соціального страхування) спирається на розподільчі принципи (внески трудящих реєструються на особистих рахунках, але витрачаються на поточну виплату пенсій і допомог). II ступінь (відкриті пенсійні фонди) і III ступінь (пенсійні […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 18.1. Фінанси Чехословаччини до реформи 1991 р. і після неї 18.1. Фінанси Чехословаччини до реформи 1991 р. і після неї За рівнем життя населення Чехія, як складова Чехословаччини, була найбільш розвинутою серед колишніх соціалістичних країн, що значною мірою пояснюється великими дотаціями сім’ям з дітьми і на продовольство з бюджетів різних рівнів. Насамперед значна допомога надавалася багатодітним сім’ям (З і більше дітей). Насамперед у країні була […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – Розділ 18 ФІНАНСИ ЧЕХІЇ 18.1. Фінанси Чехословаччини до реформи 1991 р. і після неї За рівнем життя населення Чехія, як складова Чехословаччини, була найбільш розвинутою серед колишніх соціалістичних країн, що значною мірою пояснюється великими дотаціями сім’ям з дітьми і на продовольство з бюджетів різних рівнів. Насамперед значна допомога надавалася багатодітним сім’ям (З і більше дітей). Насамперед у країні була […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 26.5.1. Місцеві фінанси 26.5.1. Місцеві фінанси У Румунії половина населення проживає в адміністративних одиницях з кількістю населення до 3000 осіб. У країні нараховується близько 2950 органів влади базового рівня, а середня кількість населення на один муніципалітет становить 7735 осіб. У 1993 р. у Румунії серед джерел надходження місцевої влади трансферти становили 77 %, місцеві податки – 17 %, […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 26.5.2. Фінанси домогосподарств 26.5.1. Місцеві фінанси У Румунії половина населення проживає в адміністративних одиницях з кількістю населення до 3000 осіб. У країні нараховується близько 2950 органів влади базового рівня, а середня кількість населення на один муніципалітет становить 7735 осіб. У 1993 р. у Румунії серед джерел надходження місцевої влади трансферти становили 77 %, місцеві податки – 17 %, […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 2.5.2. Державні субсидії Державні субсидії на суму близько 180 млрд франків становили у 1999 р. 22 % усіх доходів місцевих громад. Звичайно, можна вважати, що йдеться про ресурси, які від самого початку є найменш показовими з погляду автономії місцевих громад у їхніх стосунках з центральною владою. Проте запропоновані механізми свідчать про існування системи, яка прагне до збереженням цієї […]...
- Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 2.5.2.1. Субсидії на функціонування Державні субсидії на суму близько 180 млрд франків становили у 1999 р. 22 % усіх доходів місцевих громад. Звичайно, можна вважати, що йдеться про ресурси, які від самого початку є найменш показовими з погляду автономії місцевих громад у їхніх стосунках з центральною владою. Проте запропоновані механізми свідчать про існування системи, яка прагне до збереженням цієї […]...