Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 2.5.4. Доходи від державного майна та послуг

Безсумнівно, децентралізація, ініційована в 1982 р., справила найбільший вплив саме на цю категорію ресурсів.

Дійсно, до цього часу автономія місцевих громад була обмежена двома факторами: з одного боку, для отримання будь-якої позики потрібен був попередній дозвіл префекта, який давав його за умови, що позичені суми спрямовуватимуться на фінансування операцій, які вже отримали спеціальний дозвіл; з іншого боку, в отриманні позик місцеві громади залежали від декількох державних фінансових установ, які застосовували преференційну відсоткову ставку тільки для тих операцій, що користувалися спеціальною інвестиційною субсидією, наданою державою.

Закон про децентралізацію від 2 березня 1982 р. докорінно змінив цю ситуацію. По-перше, він скасував необхідність отримання попереднього дозволу префекта для прийняття місцевою громадою рішення про позику. Отже, кожна місцева громада має право самостійно обирати установу для отримання кредиту, а також умови його отримання. Проте погашення позик має характер обов’язкових витрат.

По-друге, система привілейованих кредитів була скасована, і у сфері кредитування місцевих громад утворилася значна конкуренція. Головним кредитором місцевих громад, який утримує 42 % цього ринку, є банк “Дексія”, колишній філіал державної кредитної установи для місцевих громад, який був приватизований у 1993 р.

Проблеми, яких місцеві громади ще зазнають у цій сфері, пов’язані з забороною позик між самими місцевими громадами, а також з обмеженнями щодо позикових гарантій, які можуть надаватися місцевими громадами суб’єктам господарської діяльності.

У 1999 р. позикові ресурси становили 6 млрд франків, або близько 8 % всіх надходжень. Загальна заборгованість місцевих громад становила в 1999 р. близько 800 млрд франків. Протягом декількох попередніх років вона трохи зменшилася. Управління боргом відбувається у сприятливих умовах, незважаючи на деякі інциденти. У довгостроковому періоді місцеві громади рідше звертаються за позиками для фінансування своїх інвестицій; так, у 1999 р. за рахунок позики фінансувалося лише ЗО % витратна обладнання, порівняно з 40 % у 1994 р. і 53 % у 1983 р. Борговий тиск також зменшився, і фінансові витрати становили в 1999 р. 6 % витрат на функціонування проти 11% у 1993 р.

2.5.4. Доходи від державного майна та послуг

Йдеться про всі надходження, отримані місцевими громадами від державного майна та за послуги, які вони надали різним особам. Ці надходження, які є різними за характером і які неможливо повністю перерахувати, становили в 1999 р. 80 млрд франків, або 10 % усіх надходжень. Вони походять з різних джерел.

У першу чергу йдеться про доходи від державного майна, такі як орендна плата, плата за довгострокову оренду землі та ін. Отже, місцеві громади, як власники нерухомого майна, отримують доходи від орендної плати, яку сплачують орендарі.

Тут слід обов’язково згадати про плату за використання державного майна, зокрема концесіонерами в галузі газо-, елект-ро-, водопостачання і водоочищення або від підприємств з переробки промислових і побутових відходів.

Крім того, сюди слід віднести також доходи від надання місцевих комунальних послуг, коли експлуатація відповідних служб здійснюється безпосередньо місцевими громадами. Ці доходи обмежуються двома групами застережень: по-перше, тарифні обмеження на місцеві комунальні послуги, які вимагають, зокрема, виставлення споживачам рахунків на оплату цих послуг за собівартістю, що означає в більшості випадків заборону на отримання прибутку від експлуатації цих служб; по-друге, дуже широке використання французькими місцевими громадами концесій (близько 75 % у галузі водопостачання, близько 80 у галузі міського транспорту, 95 % у галузі електропостачання) завдяки перевагам, що надають такі форми (екстерналізація боргу, зменшення витрат для платників податків і зменшення тиску на місцеві податки).



Фінанси країн Європейського Союзу – Карлін М. І. – 2.5.4. Доходи від державного майна та послуг