Фінанси, гроші та кредит – Коваленко Д. І. – 14.2. Бюджетний устрій та бюджетна система України
Вертикальна структура державного бюджету за рівнями влади характеризується двома поняттями: бюджетний устрій і бюджетна система.
Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв’язок між бюджетами, які він об’єднує, у процесі забезпечення виконання єдиної загальнодержавної фінансово-бюджетної політики.
Бюджетний устрій країни визначається її державним устроєм. В унітарних державах, тобто у країнах з єдиним населенням та культурою, бюджетна система має дві ланки: держав ний бюджет і численні місцеві бюджети. У федеративних державах бюджетні системи складаються з трьох ланок: державного бюджету (федерального бюджету або бюджету центрального уряду), бюджетів членів федерації (наприклад, штати у Сполучених Штатах Америки, землі (ланди) у Федеративній Республіці Німеччині, провінції у Канаді, кантони у Швейцарії і т. ін.) та місцевих бюджетів.
В основу бюджетного устрою покладено:
– визначення видів бюджетів;
– установлення принципів побудови бюджетної системи;
– розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;
– організацію взаємовідносин між бюджетами різних рівнів.
Бюджетний устрій України визначається закріпленим у Конституції України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом. Україна – унітарна держава, яка поділена на 25 адміністративно-територіальних одиниць (Автономну Республіку Крим і 24 області країни).
Бюджетна система – відображає складові бюджету, тобто це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країні згідно з її бюджетним устроєм.
В основу формування бюджетної системи України покладено Конституцію України та Бюджетний кодекс України, прийнятий у липні 2010 р. Верховною Радою України.
Відповідно до Бюджетного кодексу України (ст. 2) бюджетна система України – це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
Вона складається (ст. 5) з таких ланок (рис. 14.1): Державний бюджет України; місцеві бюджети.
Рис. 14.1. Структура бюджетної системи України
До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування.
Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.
Бюджетний кодекс започаткував дію відносно самостійних 686 місцевих бюджетів, які мають прямі, рівноправні відносини з державним бюджетом, у тому числі:
– бюджет Автономної Республіки Крим;
– 24 обласні бюджети;
– бюджети міст Києва та Севастополя;
– 171 бюджет міст обласного підпорядкування;
– 488 бюджетів районів;
– а також до складу бюджетної системи включаються понад 12 тисяч бюджетів місцевого самоврядування.
Усі бюджети України – від державного до сільського – в сукупності становлять зведений бюджет України.
Зведений бюджет – це сукупність показників усіх бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного та соціального розвитку держави. Законодавчими органами влади він не затверджується.
Доходи та видатки місцевих бюджетів входять до складу зведеного бюджету і не входять до складу Державного бюджету України.
Побудова бюджетної системи грунтується на принципах (рис. 14.2): єдності, збалансованості, самостійності, повноти, обгрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості та неупередженості, публічності та прозорості й відповідальності учасників бюджетного процесу.
Розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів є важливим елементом бюджетного устрою. Воно починається з розмежування видатків, яке грунтується на розмежуванні функцій держави між різними рівнями влади: з центрального бюджету фінансуються видатки загальнодержавного характеру, з відповідних місцевих бюджетів – видатки регіонального значення. При цьому може застосовуватись два підходи: розподіл за територіальною ознакою і розподіл, виходячи з відомчого підпорядкування.
Всі доходи місцевих бюджетів поділяють на закріплені і регулюючі.
Доходи місцевих бюджетів складаються з таких елементів:
Власні джерела доходів: Закріплені доходи; Регулюючі доходи.
Додаткові джерела: Дотації вирівнювання; Субвенції; Субсидії; Кредитні ресурси.
Закріплені доходи – це кошти, які повністю надходять до відповідних бюджетів.
Регулюючі доходи – це кошти, які поділяються за нормативами від загальнодержавних податків бюджетам нижчих рівнів для збалансування їх видатків. Нормативи передбачаються у відсотках.
Дотації вирівнювання, субвенції – виділяються у твердій сумі бюджетам нижчих рівнів при затвердженні державного бюджету, якщо закріплені та регулюючі доходи не покривають видатки місцевих бюджетів (головним чином обласних).
Кредитні ресурси – це кошти, залучені шляхом державних та місцевих позик під певні державні зобов’язання – облігації.
Організація взаємовідносин між бюджетами передбачає виділення їх напрямів, видів та форм. За напрямами взаємовідносини між бюджетами поділяють на вертикальні – між бюджетами різних рівнів, і горизонтальні – між бюджетами одного рівня (в Україні тільки вертикальні).
Види взаємовідносин: регламентовані законодавчими та інструктивними документами; договірні – на підставі угоди.
Рис. 14.2. Принципи бюджетного устрою
Форми взаємовідносин: бюджетне субсидування, вилучення коштів, взаємні розрахунки, бюджетні позички. Субсидування – це виділення коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня: субвенції, дотації. Вилучення коштів – це передання коштів із бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня. Взаємні розрахунки – передання коштів із одного бюджету до іншого у зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджету. Бюджетні позички – це запозичення коштів у зв’язку з виникненням тимчасового касового розриву (незбіг у часі фінансування видатків і надходження доходів). Можуть надаватись або з бюджету вищого рівня, або установами банківської системи. (Нині в Україні позички можна отримати тільки в банках).
(2 votes, average: 4,00 out of 5)