Філософія – Сидоренко О. П
Розділ 1 ФІЛОСОФІЯ – ТЕОРЕТИЧНЕ СВІТОРОЗУМІННЯ Філософам властиве здивування. Воно і є початком філософії. Платон 1.1. Світогляд та його історичні типи, 1.2. Об’єкт і предмет філософи. 1.3. Філософія – суспільству і суспільство – філософи.
Розділ 1 ФІЛОСОФІЯ – ТЕОРЕТИЧНЕ СВІТОРОЗУМІННЯ Філософам властиве здивування. Воно і є початком філософії. Платон 1.1. Світогляд та його історичні типи, 1.2. Об’єкт і предмет філософи. 1.3. Філософія – суспільству і суспільство – філософи.
Розділ 1 ФІЛОСОФІЯ – ТЕОРЕТИЧНЕ СВІТОРОЗУМІННЯ Філософам властиве здивування. Воно і є початком філософії. Платон 1.1. Світогляд та його історичні типи, 1.2. Об’єкт і предмет філософи. 1.3. Філософія – суспільству і суспільство – філософи.
Виникнення філософії стало історичним поворотом у духовному житті суспільства. Він означав розрив з міфологічними уявленнями щодо існування людини і світу, релігійно-моральними уявленнями про них та предметно-образним мисленням па користь теоретико-понятійного мислення. Філософія покликана відповідати
Філософія у суспільстві виконує декілька найважливіших функцій. Функція (лат. звершення, виконання) – філософська категорія, що характеризує такий взаємозв’язок двох (групи) об’єктів, коли зміни в одному з них супроводжуються змінами в іншому. На її підставі
Філософи стверджують, що вони шукають, це означає, що вони ще не знайшли. Тертулліан 2.1. “Дитинство” філософії. 2.2. Філософська апологетика і схоластика у Середньовіччя та гуманістичне філософствування у добу Відродження. 2.3. Проблема наукового методу у
Філософи стверджують, що вони шукають, це означає, що вони ще не знайшли. Тертулліан 2.1. “Дитинство” філософії. 2.2. Філософська апологетика і схоластика у Середньовіччя та гуманістичне філософствування у добу Відродження. 2.3. Проблема наукового методу у
На наступному, середньовічному, етапі розвитку філософія існувала переважно як теоцептричний світогляд і течія богословської думки в умовах домінування релігії в усіх сферах суспільного життя: у арабомовних державах, Аравії і Передній Азії – ісламу, у
Філософія Нового часу – одна з найцікавіших сторінок в історії розвитку світової філософської думки. Вона ознаменувала пошук нових шляхів, нових способів здобуття філософського знання і нового його змісту в умовах переходу до капіталізму з
3.1. Філософські погляди І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха. 3.2. Діалектичний, матеріалізм і матеріалістичне розуміння історії суспільства у марксистській філософії. 3.3. Світова філософська панорама у XXI ст. Ключові поняття. Класична філософія. Гносеологія. Раціоналізм. Емпіризм.
3.1. Філософські погляди І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха. 3.2. Діалектичний, матеріалізм і матеріалістичне розуміння історії суспільства у марксистській філософії. 3.3. Світова філософська панорама у XXI ст. Ключові поняття. Класична філософія. Гносеологія. Раціоналізм. Емпіризм.
Спадкоємицею німецької класичної філософії і багатьох інших європейських філософських шкіл, починаючи з мудреців Стародавньої Греції і закінчуючи мислителями кінця XVIII – початку XIX ст., є марксистська філософія. її основу утворили дослідження фундаментальних філософських проблем,
Наприкінці XX та початку XXI ст. людство опинилося на порозі великих змін. Вже сьогодні можна простежити деякі майбутні контури розвитку світової цивілізації: небачені можливості інформаційних технологій, нових способів комунікацій, прискорену інтеграцію світу, його різноманітність
На 1890-1920 pp. припадає розквіт неокантіанства – філософського напряму, який сформувався під гаслом “Назад до Канта”. Його представники основним досягненням кантівської філософії вважали обгрунтування форм наочного споглядання і міркування як функцій суб’єкта, що пізнає,
Вони виникли на початку XX ст. у складі ще одного впливового напряму філософствування – ірраціоналістичного (лат. ірраціоналізм – нерозумний, несвідомий). На відміну від раціоналізму, філософи – ірраціоналісти обмежують або заперечують можливості розуму у пізнавальному
Релігія в сучасній Україні переживає своєрідний ренесанс. У державі відроджуються конфесії, відбудовуються зруйновані і будуються нові храмові та інші культові споруди; в індивідуальній і суспільній свідомості людей все глибше утверджується розуміння релігії як феномену
У некласичній філософії показовим є також найпоширеніший і найбільш популярний сьогодні філософський постмодернізм (англ. букв. те, що після модерну). Питання про сутність і час виникнення постмодернізму дотепер дискусійне. Безперечно лише те, що він виник
4.1. Філософська думка в Україні періоду Київської Русі та феодальної роздробленості. 4.2. Реформаційна та філософсько-гуманістична думка в Україні XVI-XVIIIст. 4.3. Професійна філософія в Україні XIX-XXI ст. Ключові поняття. Гуманізм. Революційний демократизм. Єресі. Діалектика. Ісихазм.
4.1. Філософська думка в Україні періоду Київської Русі та феодальної роздробленості. 4.2. Реформаційна та філософсько-гуманістична думка в Україні XVI-XVIIIст. 4.3. Професійна філософія в Україні XIX-XXI ст. Ключові поняття. Гуманізм. Революційний демократизм. Єресі. Діалектика. Ісихазм.
Для духовного життя України XIII ст. характерною рисою є поява, поряд із церковно-богословськими, творів світського змісту, наприклад Галицько-Волинського літопису (завершується 1292 р.). У його центрі – гуманістичні ідеї служіння Вітчизні, захисту від ворогів, об’єднання
З початку XIX ст. філософська думка в Україні зосереджувалась головним чином в університетах. У 1805 р. за ініціативою відомого українського просвітителя Василя Каразіна (1773-1842) був відкритий університет у Харкові. У 1817 p., після закриття
Розділ 5 БУТТЯ ТА ЙОГО СУБСТАНЦІЇ Світ навколо нас змінюється; і якщо ти сам не змінюєшся, то місця тобі немає. Р. Роллан 5.1. Форми буття. 5.2. Матерія: рух, простір та час – її властивості.
Розділ 5 БУТТЯ ТА ЙОГО СУБСТАНЦІЇ Світ навколо нас змінюється; і якщо ти сам не змінюєшся, то місця тобі немає. Р. Роллан 5.1. Форми буття. 5.2. Матерія: рух, простір та час – її властивості.
Розділ 5 БУТТЯ ТА ЙОГО СУБСТАНЦІЇ Світ навколо нас змінюється; і якщо ти сам не змінюєшся, то місця тобі немає. Р. Роллан 5.1. Форми буття. 5.2. Матерія: рух, простір та час – її властивості.
Проблема матерії е внутрішнім стрижнем теоретичного змісту матеріалістичної філософи, а поняття матерії – квінтесенцією, альфою і омегою матеріалізму, центральною його ідеєю і категорією. Термін “матерія” має латинське походження (лат. речовина). У широкому значенні –
З філософським вченням про матерію безпосередньо пов’язане вчення про свідомість. Співвідношення матерії і свідомості становить суть основного питання філософії. Засвоєння змісту вчення про свідомість формує погляди людей на роль в історії суб’єктивного фактору, стимулює
Вирішальними чинниками у виникненні людини, становленні та розвитку її свідомості є праця, членороздільна мова і спілкування. Розробка трудової теорії формування людини належить Ф. Енгельсу, її основні положення викладені в його творі “Роль праці в
Суспільна свідомість разом з індивідуальною утворює те, що зазвичай називають духовністю особистості, суспільства, народу, держави, людства. У системі духовності свідомість індивідів і свідомість їхніх соціальних спільнот, тобто індивідуальна і суспільна свідомість, становлять діалектичну єдність.
Діалектика (грец. букв, мистецтво вести бесіду) є сучасною всезагальною теорією розвитку всього сущого (буття, матерії, свідомості тощо), яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Діалектика – це розуміння світу і
Діалектика (грец. букв, мистецтво вести бесіду) є сучасною всезагальною теорією розвитку всього сущого (буття, матерії, свідомості тощо), яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Діалектика – це розуміння світу і
Категорії (грец. висловлювання, ознака) – поняття, що відображають в узагальненій формі предмети і явища дійсності, їх властивості, істотні взаємозв’язки і взаємовідношення. В економічній теорії, наприклад, – це товар, прибуток, власність, гроші; у біології –
Розділ 6 ПІЗНАВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС Істина прихована на дні глибокої безодні. Демокріт 6.1. Пізнавальний процес, його сутність і зміст. 6.2. Діалектичний шлях пізнання. 6.3. Методи, методологія та логіка наукового пізнання. 6.4. Творчість у пізнанні та
Розділ 6 ПІЗНАВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС Істина прихована на дні глибокої безодні. Демокріт 6.1. Пізнавальний процес, його сутність і зміст. 6.2. Діалектичний шлях пізнання. 6.3. Методи, методологія та логіка наукового пізнання. 6.4. Творчість у пізнанні та
Розділ 6 ПІЗНАВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС Істина прихована на дні глибокої безодні. Демокріт 6.1. Пізнавальний процес, його сутність і зміст. 6.2. Діалектичний шлях пізнання. 6.3. Методи, методологія та логіка наукового пізнання. 6.4. Творчість у пізнанні та
Людині властива діалектична єдність двох механізмів пізнання: чуттєвого і логічного. їх формування, функціонування і ефективність взаємодії завжди є підсумком розвитку пізнавальних здібностей індивідів і ступенем їх включеності в процес практичного використання та перетворення матеріальних
Вищим рівнем пізнавальної діяльності людей є наукове пізнання, що становить складний суперечливий процес відтворення знань, цілісну систему понять, гіпотез, законів, теорій та інших ідеальних форм пізнання, закріплених у природних і штучних мовах (математичній символіці,
Творчість і наукове передбачення – одні з найскладніших і найважливіших проблем сучасних філософії та науки. Вони відіграють велику роль в усіх сферах діяльності людей, особливо стосовно процесу виробництва та науки. Без чіткого з’ясування перспектив
Творчість і наукове передбачення – одні з найскладніших і найважливіших проблем сучасних філософії та науки. Вони відіграють велику роль в усіх сферах діяльності людей, особливо стосовно процесу виробництва та науки. Без чіткого з’ясування перспектив
Науковий підхід до аналізу передбачення і прогнозування припускає виявлення сутності та змісту насамперед таких ключових понять: “передбачення”, “завбачення”, “прогнозування”, “минуле”, “сучасне”, “майбутнє”. Для всіх них родовим поняттям е “передбачення”. Передбачення – це форма активної
7.1. Діалектика природи і суспільства. 7.2. Суспільство і сучасна глобалістика. 7.3. Методологічні принципи вивчення суспільства. 7.4. Л юдина як проблема соціальної філософії. 7.5. Суспільно-економічні формації – сходинки історичного процесу. 7.6. Л юдина як проблема
7.1. Діалектика природи і суспільства. 7.2. Суспільство і сучасна глобалістика. 7.3. Методологічні принципи вивчення суспільства. 7.4. Л юдина як проблема соціальної філософії. 7.5. Суспільно-економічні формації – сходинки історичного процесу. 7.6. Л юдина як проблема
В усі часи видатні мислителі наполегливо шукали і шукають шляхи утвердження серед людства “вічного миру”, “загальносвітового дому”, “єдиного світового простору”. У цих пошуках соціальна філософія завжди виконує світоглядницьку, методологічну та інтегративну функції. У сучасних
Якщо сутність суспільства є сукупністю всіх суспільних відносин, то його зміст – соціальна система, яка складається з багатьох компонентів. Для їх вивчення філософія розробила певні загальнонаукові методологічні принципи. По-перше, науково-теоретичний аналіз суспільства можливий лише
Суспільне буття мас складний зміст. Його сутністю с процес матеріального виробництва. Класики матеріалістичного розуміння історії суспільства стверджували, що перший історичний акт – цс виробництво засобів для задоволення матеріальних потреб людей. Виробляти означає створювати що-небудь.
При вивченні будь-якого складного системного об’єкта неминуче вирішення проблеми типології. Без цього неможливо побудувати саму систему об’єкта, виявити закони і закономірності її розвитку, прогнозувати ще невідомі її елементи, властивості, ознаки. Типологія (грец. відбиток, форма,
Проблема людини – центральна в соціальній філософії. У всій своїй історії вона постійно прагне пізнати людину не лише як частину матеріального світу, тілесну істоту, а головним чином як творця історії, суб’єкта діяльності, істоту, котра
Проблема людини – центральна в соціальній філософії. У всій своїй історії вона постійно прагне пізнати людину не лише як частину матеріального світу, тілесну істоту, а головним чином як творця історії, суб’єкта діяльності, істоту, котра
Діапазон розуміння свободи у соціальній філософії надзвичайно широкий – від повного заперечення самої можливості вільного вибору до обгрунтування “втечі від свободи” в умовах сучасного цивілізованого суспільства. Філософія свободи була предметом роздумів І. Канта і
Запитання і завдання для самоконтролю 1. Який філософський сенс має поняття “природа”? 2. Як філософія визначає поняття “суспільство”? 3. Що таке суспільні відносини? 4. Дайте визначення біосфери і ноосфери. 5. Які обставини у суспільстві
1. Августин Блаженный. О граде Божием / Августин Блаженный. – Минск : Харвест; М.: ACT, 2000. 2. Антологія світової філософії. Збірка філософських текстів. – К 1992. 3. Аристотель. Метафизика // Сочинения : в 4