А) Рух Рух є способом існування матерії. Проблема руху завжди хвилювала філософську думку. Вже філософи Стародавнього світу мали стихійно-діалектичні уявлення про світ. Вони вважали його єдиним і різноманітним, таким, що постійно змінюється, зберігаючи свою
1. Сутність і походження людини Проблема людини – її сутності, походження, можливостей, перспектив і сенсу буття – з давніх часів хвилювала мислителів. Дуже гостро вона стоїть і в наш час, коли вирішується подальша доля
1. Сутність і походження людини Проблема людини – її сутності, походження, можливостей, перспектив і сенсу буття – з давніх часів хвилювала мислителів. Дуже гостро вона стоїть і в наш час, коли вирішується подальша доля
Людина – частина природи, має біологічні властивості й підвладна біологічним закономірностям. Водночас, вона – істота соціальна, є носієм суспільних характеристик і поза суспільством як людина не існує. Звідси й виникає проблема співвідношення біологічного й
Діяльність – це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини. Тварина теж діє, але змістом її дій і поведінки є пристосування до природних умов життя. її дії визначені успадкованими біологічними особливостями,
Людина смертна. Ця хоча й і сумна обставина є цілком природною. По-перше, у світі все, що має початок, має й кінець. По-друге, смерть будь-якої живої істоти біологічно неминуча, вона запрограмована на генетичному рівні. Смерть
1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості Проблема свідомості, духу, духовності – одна з головних у філософії. Залежно від того, як ставиться і розв’язується питання про відношення свідомості до матерії, визначається філософська, світоглядна позиція – належність
1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості Проблема свідомості, духу, духовності – одна з головних у філософії. Залежно від того, як ставиться і розв’язується питання про відношення свідомості до матерії, визначається філософська, світоглядна позиція – належність
1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості Проблема свідомості, духу, духовності – одна з головних у філософії. Залежно від того, як ставиться і розв’язується питання про відношення свідомості до матерії, визначається філософська, світоглядна позиція – належність
Як уже говорилось, свідомість – це найвища, властива лише людині, форма відображення дійсності, функція людського мозку. Вона є активним, цілеспрямованим, узагальненим, оцінювальним відображенням, пов’язаним із діяльністю, в процесі якої люди освоюють і перетворюють світ.
Свідомість є не лише породженням матерії, але й її відносною протилежністю, у певному розумінні навіть її подоланням. Це виражається в тому, що за способом свого буття свідомість не матеріальна, а ідеальна. Матеріальне – це
Тема 14. Історичні форми та принципи діалектики 1. Історичні форми діалектики Етимологічно “діалектика” (від грец. – с-іаіектіке) означає мистецтво вести полеміку, суперечку, діалог, зіткнення полярних суджень. Сучасна матеріалістична діалектика є наукою про найзагальніші закони
Тема 14. Історичні форми та принципи діалектики 1. Історичні форми діалектики Етимологічно “діалектика” (від грец. – с-іаіектіке) означає мистецтво вести полеміку, суперечку, діалог, зіткнення полярних суджень. Сучасна матеріалістична діалектика є наукою про найзагальніші закони
Тема 14. Історичні форми та принципи діалектики 1. Історичні форми діалектики Етимологічно “діалектика” (від грец. – с-іаіектіке) означає мистецтво вести полеміку, суперечку, діалог, зіткнення полярних суджень. Сучасна матеріалістична діалектика є наукою про найзагальніші закони
Це її вихідні (загальні, універсальні) теоретичні положення, на основі яких відбувається синтез відповідних понять у наукову систему. Вони відображають основи буття й пізнання, виражають їх най-фундаментальніші особливості й відношення; виконують нормативну та регулюючу функції,
Діалектика ніколи не йшла й не йде тріумфально. В неї завжди були свої перешкоди, й антиподи. Першим серед них була й залишається метафізика, її термін уперше був застосований у зв’язку з класифікацією філософської спадщини
1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін Для кращого розуміння діалектики важливим є і порядок викладу її законів. Тому найчастіше розпочинають її вивчення з закону взаємного переходу кількісних і якісних змін. Інколи починають
1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін Для кращого розуміння діалектики важливим є і порядок викладу її законів. Тому найчастіше розпочинають її вивчення з закону взаємного переходу кількісних і якісних змін. Інколи починають
Закон заперечення заперечення вказує на напрям і форми розвитку, на єдність сталості й змінності, на виникнення нового на основі певних моментів старого. Завдяки дослідженню співвідношення сталості, поступальності й повторюваності в процесі розвитку, Гегелю вдалось
1. Поняття про категорії Будь-яка наука має свої категорії, тобто загальні поняття (маса, енергія, життя, війна, мир тощо). Філософські категорії – найзагальніші (гранично широкі) поняття, що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного
1. Поняття про категорії Будь-яка наука має свої категорії, тобто загальні поняття (маса, енергія, життя, війна, мир тощо). Філософські категорії – найзагальніші (гранично широкі) поняття, що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного
Чи не най відомішими, і чи не найважчими для аналізу є категорії одиничного, особливого й загального (всезагального). Виходячи з їх змісту, весь світ складається із нескінченої множини предметів, процесів, явищ, властивостей, відношень. У кожному
З-поміж категорій матеріалістичної діалектики “сутність” і “явище” займають особливе місце. Це обумовлюється тим, що процес пізнання дійсності починається саме з вивчення явищ і далі йде до розкриття їх сутності. Під явищем розуміємо зовнішню сторону
Відомо, що світ, в якому ми живемо, являє собою суцільний взаємозв’язок предметів та явищ. Процес його пізнання здійснюється від абстрактного розуміння причинності (як зв’язку всього) до пізнання конкретних причинних залежностей у різних сферах дійсності,
З викладу попереднього матеріалу слідує, що зв’язки між предметами і явищами бувають різні: стійкі, суттєві, які виражають основні тенденції розвитку, і нестійкі, несуттєві, що необумовлені загальною тенденцією, законами розвитку. Названі нами категорії відображають два
Категорії “можливість” і “дійсність”, як і інші категорії діалектики, виводяться із принципу руху й розвитку матеріального світу, оскільки в ньому завжди щось виникає, розривається, а щось відживає свій вік і відмирає. Звідси логічно припустити,
Названі категорії відображають об’єктивний світ, оскільки всі предмети, процеси і явища природи та суспільства мають свій зміст і свою форму. Зміст – це сукупність елементів, процесів, зв’язків, які становлять даний предмет чи явище. Ця
Завжди вважалося, що для того щоб пізнати, зрозуміти той чи інший предмет, слід дізнатись, з чого він складається. Для здійснення цього у філософії вживались поняття “просте-складне”, “частина ціле”. Довгий час просте вважалось елементарним, тобто
Тема 17. Сутність і структура пізнання 1. Становлення теорії пізнання У попередніх розділах розглядалася проблема свідомості, її походження та сутність. Встановлено, що свідомість являє собою особливу властивість високоорганізованої матерії (людського мозку), вищу форму відображення
Тема 17. Сутність і структура пізнання 1. Становлення теорії пізнання У попередніх розділах розглядалася проблема свідомості, її походження та сутність. Встановлено, що свідомість являє собою особливу властивість високоорганізованої матерії (людського мозку), вищу форму відображення
Тема 17. Сутність і структура пізнання 1. Становлення теорії пізнання У попередніх розділах розглядалася проблема свідомості, її походження та сутність. Встановлено, що свідомість являє собою особливу властивість високоорганізованої матерії (людського мозку), вищу форму відображення
Як бачимо, пізнання є історично акумульованим процесом відображення об’єктивної реальності у свідомості людини в формі відчуттів, сприйняттів, уявлень, понять, ідей, гіпотез, теорій і таке ін. Процес взаємодії суб’єкта й об’єкта досліджувався ще з стародавніх
У попередніх розділах вже підкреслювалось, що основою пізнання завжди є практика. Слід зазначити, що розуміння цього доводилося важко і людство не зразу дійшло до нього. Лише за капіталізму, із утвердженням байдужості до будь-яких форм
Пізнання людиною об’єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов’язаних рівнях – чуттєвому (“empeiria” – досвід) й раціональному (“theoria” – розгляд). Філософський підхід до проблеми чуттєвого й раціонального полягає в тому, що
Пряма й безпосередня мета пізнання – осягнення істини. Проблема істини – одна з найголовніших у філософії, центральне питання гносеології, предмет гострих суперечок між матеріалістами та ідеалістами, метафізиками й діалектиками, емпіриками та раціоналістами. “Істина це
Як уже підкреслювалось, наукове пізнання як відносно самостійна, цілеспрямована, пізнавальна діяльність – є складним багатокомпонентним процесом, що включає: 1) пізнавальну діяльність спеціально підготовлених груп людей, які досягли певного рівня знань, навичок, розуміння, виробили відповідні
Як уже підкреслювалось, наукове пізнання як відносно самостійна, цілеспрямована, пізнавальна діяльність – є складним багатокомпонентним процесом, що включає: 1) пізнавальну діяльність спеціально підготовлених груп людей, які досягли певного рівня знань, навичок, розуміння, виробили відповідні
Метод (грец. metodos) у широкому розумінні слова – “шлях до чого-небудь”, спосіб соціальної діяльності в будь-якій ЇЇ формі, а не лише і пізнавальній. Проте не слід зводити весь арсенал методів до раціонального, оскільки існують
Виходячи з емпіричного й теоретичного рівнів пізнання, які розрізняються не тільки ступенем значущості в них чуттєвого та раціонального моментів, глибиною, повнотою, всебічністю осягнення об’єкта, а й цілями досягнення та способами вираження знань, слід охарактеризувати
І все ж методи наукового пізнання не повною, мірою відображають його специфіку. Тому в методологічному арсеналі сформувалися й набули відносної самостійності ще й такі форми та засоби, як факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія.
Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання 1. Основні концепції дослідження суспільства Протягом всього існування людства мислителі й вчені прагнули розкрити сутність суспільства, зрозуміти причини й рушійні сили його розвитку. Коли, як і де
Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання 1. Основні концепції дослідження суспільства Протягом всього існування людства мислителі й вчені прагнули розкрити сутність суспільства, зрозуміти причини й рушійні сили його розвитку. Коли, як і де
Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання 1. Основні концепції дослідження суспільства Протягом всього існування людства мислителі й вчені прагнули розкрити сутність суспільства, зрозуміти причини й рушійні сили його розвитку. Коли, як і де
Як витікає із попереднього огляду, суспільство – це складний феномен, соціально-історичний продукт, живий соціальний організм, діяльніша суспільна організація, в якій живуть і діють люди. їм притаманні різноманітні всезростаючі потреби та інтереси, вони володіють певними
Суспільство, як і природа, розвивається закономірно. Закони суспільного життя, подібно до законів природи, існують і діють, незалежно від свідомості й волі людини. Люди не можуть створювати або знищувати їх. Вони можуть лише відкривати, пізнавати
Тема 20. Економічна сфера суспільства 1. Суспільство і природа У процесі розвитку суспільства постійно відбувається його взаємодія з природою. Для того щоб це осмислити, необхідно розкрити сутність понять “природа”, “природне і географічне середовище”, “біосфера”
Тема 20. Економічна сфера суспільства 1. Суспільство і природа У процесі розвитку суспільства постійно відбувається його взаємодія з природою. Для того щоб це осмислити, необхідно розкрити сутність понять “природа”, “природне і географічне середовище”, “біосфера”
Тема 20. Економічна сфера суспільства 1. Суспільство і природа У процесі розвитку суспільства постійно відбувається його взаємодія з природою. Для того щоб це осмислити, необхідно розкрити сутність понять “природа”, “природне і географічне середовище”, “біосфера”
Як уже зазначалося, суспільство є сукупністю історично обумовлених форм спільної діяльності людей, основою життєдіяльності яких є спосіб виробництва матеріальних благ. Тому й ведучою серед сфер суспільного життя є економічна, тобто та, яка охоплює сферу
Як уже підкреслювалось, для того, щоб жити люди змушені за допомогою праці задовольняти свої матеріальні й духовні потреби. А це можливо лише в процесі виробництва, лише завдяки застосуванню продуктивних сил. До продуктивних сил, як