Філософія – Щерба С. П
Філософія завжди відігравала важливу роль у житті людини, визначенні її статусу, формуванні світогляду, виробленні життєвої стратегії, її роль значно зросла в XX столітті, яке не має собі рівних за масштабами й грунтовністю перетворень. Вона
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія – світоглядне знання Філософія (від грец. phileo – люблю і sophia – мудрість) – це загально-світоглядна теорія. Об’єктом її пізнання є взаємовідношення людини і світу,
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія – світоглядне знання Філософія (від грец. phileo – люблю і sophia – мудрість) – це загально-світоглядна теорія. Об’єктом її пізнання є взаємовідношення людини і світу,
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія – світоглядне знання Філософія (від грец. phileo – люблю і sophia – мудрість) – це загально-світоглядна теорія. Об’єктом її пізнання є взаємовідношення людини і світу,
Питання виникнення філософії пов’язане зі становленням світогляду, його розвитком та ступенями зрілості. Відомо, що ще в сиву давнину людина почала осмислювати свої дії стосовно природи та інших людей, бачила різницю між світом існуючим і
Як уже підкреслювалось, тогочасний тип світогляду, а отже, філософія, як його теоретична серцевина, завжди звертаються до проблеми “людина – світ”, хоча й від світу (природи) людина суттєво відрізняється (передусім тим, що їй притаманна свідомість).
Філософія виконує ряд важливих функцій і тому відіграє суттєву роль у житті суспільства. Це обумовлюється, передусім її особливим предметом, до якого відносяться основне питання філософії та найзагальніші закони розвитку природи, суспільства і мислення. Як
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов’язана з релігійними уявленнями і, за своєю суттю, мала “релігійно-міфологічний” характер. Панівна рабовласницька ідеологія виправдовувала необхідність суспільно-політичної і
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов’язана з релігійними уявленнями і, за своєю суттю, мала “релігійно-міфологічний” характер. Панівна рабовласницька ідеологія виправдовувала необхідність суспільно-політичної і
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов’язана з релігійними уявленнями і, за своєю суттю, мала “релігійно-міфологічний” характер. Панівна рабовласницька ідеологія виправдовувала необхідність суспільно-політичної і
А) Космоцентризм, онтологізм і атомізм давньогрецької філософії Грецька антична філософія сформувалася в VII – VI ст. до н. е. Характером і спрямованістю змісту, методом і стилем філософствування вона якісно відрізняється від давньосхідних вчень і
Римська філософія розпочинається з того, чим закінчується грецька – еклектизмом. її початок датується кінцем II – І ст. до н. е. Вона є вторинною стосовно грецької (“Рим був завойованим Грецією духовно”). Звідси, власне, й
1. Філософія Середньовіччя Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V – XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії, але багато в чому відмінна від неї. Людина феодального суспільства усвідомлювала себе
1. Філософія Середньовіччя Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V – XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії, але багато в чому відмінна від неї. Людина феодального суспільства усвідомлювала себе
У кінці XIV – на початку XV ст. завершується “темне середньовіччя” і наступає так звана, епоха Відродження. “Підриваються” підвалини панування релігії і церкви, втрачається вплив середньовічної схоластики, астрології, хіромантії, алхімії, оновлюється й відроджується європейська
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з’являються змістовна, довершена та експериментально підтверджена наукова теорія – механіка
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з’являються змістовна, довершена та експериментально підтверджена наукова теорія – механіка
Великого значення для філософії Нового часу набувають теоретико-пізнавальні проблеми. Вирішення їх здійснювалось у контексті філософських концепцій емпіризму і раціоналізму, автори яких виходили із абсолютизації (культу) чуттєвого чи раціонального. Емпіризм (від грец. empina – досвід)
Філософія Нового часу ні об’єктивно, ні суб’єктивно не могла обійти (ігнорувати) проблеми людини, суспільства, держави тощо. Саме життя ставило ці проблеми і вимагало від мислителів цієї доби відповідей на них. Проблема людини посідає одне
Класична німецька філософія представлена такими всесвітньо відомими мислителями як Іммануїл Кант (1724- 1804 рр.), Йоганн Готліб Фіхте (1762- 1814рр.),Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг (1775- 1854рр.),и Георг Вільгельм Фрідріх Ге гель (1770 – 1831 рр.) та
Класична німецька філософія представлена такими всесвітньо відомими мислителями як Іммануїл Кант (1724- 1804 рр.), Йоганн Готліб Фіхте (1762- 1814рр.),Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг (1775- 1854рр.),и Георг Вільгельм Фрідріх Ге гель (1770 – 1831 рр.) та
І. Кант послідовно й продумано для свого часу піддав критиці онтологічне обгрунтування теорії пізнання, розглянувши його як діяльність, що здійснюється за власними законами. Суб’єкт пізнання тлумачився ним як активний, дієвий, що визначає спосіб пізнання
Ф. В. Й. Шеллінг критично сприйняв філософію Канта і Фіхте. Мислитель з об’єктивно-ідеалістичних позицій здійснив спробу побудови діалектичної картини розвитку природних процесів і форм як продукту взаємодії протилежно спрямованих сил. Явища і процеси неживої
Прагнення Гегеля тотально раціоналізувати свою філософію і, на його думку, узгодити діалектичний метод із вимогами його системи, яка завершує розвиток людства – оголошувалось вищою точкою історичного процесу. Це положення було піддане різкій критиці Л.
1. Формування філософії марксизму Марксизм, зокрема його філософське вчення, увійшов в історію як найголовніше досягнення суспільної думки другої половини XIX і першої половини XX століть. Його популярність значною мірою пояснювалася відповідністю умовам того часу,
1. Формування філософії марксизму Марксизм, зокрема його філософське вчення, увійшов в історію як найголовніше досягнення суспільної думки другої половини XIX і першої половини XX століть. Його популярність значною мірою пояснювалася відповідністю умовам того часу,
У початковий період своєї діяльності К. Маркс і Ф. Енгельс були революційними демократами, а в галузі філософії – ідеалістами-діалектиками. В 1842 році у них намітився перехід від революційного демократизму до комунізму, і від ідеалізму
А) Еволюція марксизму на Заході Уже в ході свого виникнення марксизм оволодів мільйонами умів у різних країнах світу. Були й ті, хто прагнув його застосувати чи розвивати. Серед них і учні К. Маркса та
1. Становлення й розвиток філософської думки в Україні (ХI-VII ст.) На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середнюю Віслою, на півночі – Припяттю, на північному сході та сході включала пониззя Березини й
1. Становлення й розвиток філософської думки в Україні (ХI-VII ст.) На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середнюю Віслою, на півночі – Припяттю, на північному сході та сході включала пониззя Березини й
Подальший розвиток філософської думки пов’язаний із діяльністю Г. С. Сковороди(1702 – 1794 рр.). Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються на працях давньогрецьких мислителів. Об’єктом дослідження для нього є сама філософія, проблеми людського життя, зокрема моральні.
Розвиток української філософської думки після 1917 р. є складним і суперечливим. Слід зазначити, що вже з 20-х років в Україні з’являються два філософських центри. Як харківські, так і київські мислителі головну увагу приділяють дослідженню
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI – XVII ст.) Російська філософська думка має спільні історичні витоки і багато точок зіткнення з українською. її початок
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI – XVII ст.) Російська філософська думка має спільні історичні витоки і багато точок зіткнення з українською. її початок
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI – XVII ст.) Російська філософська думка має спільні історичні витоки і багато точок зіткнення з українською. її початок
Своєрідним явищем, яке мало світове значення і вплив, був російський і український космізм. До представників цього напряму належали видатні вчені-мислителі: перший президент АН України В. І. Вернадський(1863 -1945 pp.), російський Мислитель К. Б. Ціолковський
1. Особливості філософської думки кінця XIX – XX ст. Наша епоха – це час глибоких соціальних зрушень, пошуку шляхів подолання відчуження людини, звільнення її від усіх видів поневолення, реалізації свободи, справедливості, утвердження непорушних правових
1. Особливості філософської думки кінця XIX – XX ст. Наша епоха – це час глибоких соціальних зрушень, пошуку шляхів подолання відчуження людини, звільнення її від усіх видів поневолення, реалізації свободи, справедливості, утвердження непорушних правових
Незвичайність новітніх наукових відкриттів гостро поставила питання про природу наукових понять, співвідношення чуттєвого і раціонального моментів пізнання, емпіричного і теоретичного знання, про істину та її критерії, закономірності розвитку науки, наукових революцій тощо. З кінця
Якщо для позитивістського напряму головними є теоретико-пізнавальні і методологічні проблеми, то для екзистенціально-антропологічного центральною є проблема людини – її сутності й існування, буття в світі, можливостей і перспектив, свободи й відповідальності. На це вказує
Релігійною називається філософія, основоположні ідеї якої визначені релігійним світорозумінням. Це, насамперед, ідея Бога як надприродної особи, яка створила світ та людину і володарює над ними. Ця ідея розробляється і конкретизується в таких вченнях, як
Розділ II. Онтологія Тема 10. Філософське розуміння світу 1. Світ як сукупна реальність Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в центрі уваги науки, філософії та релігії. При їх розгляді велись гострі
Розділ II. Онтологія Тема 10. Філософське розуміння світу 1. Світ як сукупна реальність Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в центрі уваги науки, філософії та релігії. При їх розгляді велись гострі
Розділ II. Онтологія Тема 10. Філософське розуміння світу 1. Світ як сукупна реальність Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в центрі уваги науки, філософії та релігії. При їх розгляді велись гострі
Більшість філософів проблему буття вважає основоположною при розгляді філософських проблем. Щоб зрозуміти її смисл і значення, потрібно з’ясувати, яку роль вона відіграє в житті суспільства, людини. У своєму повсякденному житті люди переконуються в тому,
Хоча категорія буття охоплює універсальні зв’язки в світі, все ж форми буття різні. Це пояснюється тим, що Всесвіт включає в себе нескінченну кількість систем, об’єктів, процесів” станів, структур, соціальних спільностей, людських індивідів тощо. Визначеність
1. Становлення й еволюція уявлень про матерію Як уже наголошувалося, категорія буття, будучи гранично-абстрактною, охоплює за ознаками існування найрізноманітніші предмети, процеси і явища матеріального й духовного світу, У своїй сукупності вони утворюють світ. Основні
1. Становлення й еволюція уявлень про матерію Як уже наголошувалося, категорія буття, будучи гранично-абстрактною, охоплює за ознаками існування найрізноманітніші предмети, процеси і явища матеріального й духовного світу, У своїй сукупності вони утворюють світ. Основні
ВЛ Ленін кваліфікував корінні зміни в науці, що розпочалися в кінці XIX століття, як новітню революцію в природознавстві, а пізнавальну ситуацію, що викликала ідеалістичні висновки, як “кризу в фізиці”. Він піддав критиці філософські школи,
Сучасні наукові уявлення про структуру й властивості матерії кладуть в основу ідею про її складну організацію. Згідно з нею кожен матеріальний об’єкт треба розглядати як систему (цілісність), яка характеризується наявністю певних елементів і зв’язків