Філософія – Пазенок В. С

Філософія як теоретична та освітня дисципліна упродовж свого тисячолітнього існування зазнала різноманітних змін: періоди її популярності поступалися місцем занепаду філософських шкіл, переслідуванням філософів-вільнодумців тощо. Переломні етапи в історії людства, а саме такий переживає сучасна

Міфологія є формою цілісного масового (колективного) переживання і тлумачення дійсності за допомогою чуттєво-наочних, нерідко персоніфікованих образів. У міфі колективні страхи (фобії), надії, сподівання й очікування опредмечені. Міфологія (грец. mythos – слово і logos –

Виникнення релігії є логічним наслідком еволюції і формування світоглядної свідомості людини, яка вже не задовольняється спостереженням того, що її безпосередньо оточує – земним світом. Вона прагне пізнати глибинну сутність речей, відшукати “начало всіх начал”,

Для філософії характерний теоретичний світогляд. Поняття “теорія” запозичене із культової сфери, де воно означало “вершину релігійного досвіду”, загострено-уважне духовне бачення світу. У цьому розумінні теоретик є людиною, яка перебуває у вищій точці спостереження і

Однією із іпостасей філософії, “природною прихильністю душі” (І. Кант), тією чи іншою мірою притаманною кожній людині, є філософування. Однак для цього вона повинна замислюватися над сутністю буття, намагатися піднестися над буденністю, стороннім оком глянути

У філософському сенсі “практика” як багатозначне наукове поняття охоплює всю багатоманітність способів реалізації людського буття в різних формах. Практика з її предметною цілеспрямованістю втілює здобутки культурного досвіду в людське буття. Тим самим вона здійснює

Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його, надала стрункого структурно-логічного оформлення. Масив цього знання настільки об’ємний і різноманітний, що будь-яка спроба його формалізувати завжди матиме

Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його, надала стрункого структурно-логічного оформлення. Масив цього знання настільки об’ємний і різноманітний, що будь-яка спроба його формалізувати завжди матиме

Заслугою мислителів античності є те, що вони започаткували перші світоглядні системи як філософські, тобто такі, що не лише прагнули відображати світ у логічний, категоріальний спосіб, але і з’ясувати в цьому пізнанні софійний, смислоутворювальний, морально-ціннісний

На цьому етапі відбулося формування наукових засад світогляду. Наукоцентризм і раціоналізм – визначальні ознаки новочасної філософії – зумовили вибір як головного філософського сюжету проблему наукового методу пізнання. Матеріалістичний емпіризм (Ф. Бекон), з’ясування досвідної природи

Проблематика української філософії, починаючи від її витоків і до сьогодення, розглядається або окремо, після розгляду основних різновидів світової філософії, або вписаною в контекст світової філософії як один із її варіантів. Так, в контексті передфілософського

Одним із фундаментальних понять філософії, яке характеризує наявність у людини духовного світу – думок, ідей, почуттів, – є поняття “свідомість”. Природа свідомості, її закони і властивості завжди привертали увагу мислителів, письменників, художників. Вчення про

Знання про навколишній світ, яке забезпечує пізнання, з’ясування способів та засобів пізнавальних процедур (гносеологія), дає змогу порушити питання про змістові характеристики буття речей, процесів, явищ, про ті зв’язки, які забезпечують існування сущого, його функціонування

Предметом філософії культури є феномен культури. Вона є однією із найширших і багатозначних категорій філософії, а також соціогуманітарної науки загалом. Культура – форма діяльності людей зі створення, відтворення й оновлення свого соціального буття, втіленого

Проблема людини є центральною для філософії. Вона не просто вінчає всю філософську теорію, а й надає їй людиновимірювального сенсу, зумовлює світоглядно-ціннісне значення філософської культури. Людина – альфа і омега філософського знання. Кожен аспект філософської

Основні завдання філософської проблемологїї – здійснення рефлексії над теоретичним феноменом “проблема”, виявлення різних аспектів її розуміння, з’ясування проблематичності знання, його парадоксів і антиномій (суперечностей). Особливе значення має дослідження соціальних проблем, причин і недоліків цивілізаційних

Філософська проблематика невичерпна. Дискусійні проблеми хвилюють філософів, які належать до світських чи релігійних шкіл, уособлюють історичні, культурні, національні традиції Європи, Азії, Латинської Америки, Африки. Філософські проблеми класифікують за різними критеріями: характер загальності, термін існування;

Характерною особливістю сучасної філософської науки є посилення уваги до проблем повсякденності, осмислення конкретних форм і сфер буття людини – економіки, політики, техніки, права, освіти, культури, туризму тощо. На відміну від академічної філософії, яка прагне

Характерною особливістю сучасної філософської науки є посилення уваги до проблем повсякденності, осмислення конкретних форм і сфер буття людини – економіки, політики, техніки, права, освіти, культури, туризму тощо. На відміну від академічної філософії, яка прагне

Як і філософія економіки, одним із видів філософського знання, складовою соціальної філософії є філософія права. Вона взаємодіє з теорією права, антропологією права, етикою права. Філософія права – наука, яка вивчає світоглядні, гносеологічні, аксіологічні, антропологічні

Великий розділ філософії права присвячений проблемі людини в контексті аналізу умов та особливостей її існування. Ця частина – екзистенціальна філософія права – порушує такі проблеми, як ситуативна поведінка людини, її вибір і рішення в

Найхарактернішими ознаками сучасної цивілізації є безпрецедентний попит на освіту, “суспільство знання”. Тому філософське осмислення його сутнісної основи (знання і способів його духовно-практичного освоєння – освіти) є важливим суспільно значущим завданням. Освіта – шлях у

Освіта є першим виявом людської культури. Здавен, навіть у найпримітивніших формах, вона забезпечувала збереження і відтворення досвіду виживання людини, закріплювала вміння передавати від покоління до покоління знання і навички, формуючи тим самим культурну традицію.

Проблема соціального набуває дедалі більшого визнання в суспільствознавстві. Особливість соціального підходу полягає в орієнтації на “людський вимір” явищ, які аналізуються, з’ясуванні їх ціннісного і практичного значення для суспільства. Поєднання соціального і морального – характерна

Сучасний світ переживає не лише інформаційно-кібернетичну, а й справжню туристичну революцію, яка “настільки творча і важлива, як індустріальна революція, що почалася двома століттями раніше” (Ф. Франжіаллі). Розвиток туризму супроводжує процес глобалізації. У різноманітних подорожах,