Філософія – Губерський Л. В. – Глава сьома [Співвідношення]
Співвідношенням називається те, про що говорять як таке, що воно є, воно є у зв’язку з іншим або перебуває в будь-якому іншому відношенні до іншого; так, про велике говорять, що те, що воно є, воно є у зв’язку з іншим; адже говорять – більше, ніж щось; і про подвійне говорять, як про те, що воно є, перебуває у зв’язку з іншим; адже говорять – подвійне відносно чогось. Те саме стосується й інших, їм подібних. До співвідношення належить і таке, як володіння, розташування, чуттєве сприйняття, знання, положення. Справді, про все перелічене говорять, як про те, що воно є, воно є у зв’язку з іншим, а не щось інше: володіти є володіння чим-небудь, і знання – знання про що-небудь, положення – положення чого-небудь, все інше так само. Отже, співвідношення – це те, про що йде мова; що те, що воно є, воно є у зв’язку з іншим або перебуває в якомусь іншому відношенні до іншого, як, наприклад, одна гора називається великою порівняно з іншою, тому що її називають великою стосовно іншої, і так само про подібне говорять як про подібне з чимось, і так само називається співвіднесеним й інше в такому роді. Далі, і лежання, і стояння, і сидіння – суть деяких положень, а положення належить до співвідношення. З іншого боку, лежати, стояти або сидіти – все це саме по собі не положення, а не про все це говорять як про похідні від тільки що зазначеного положення.
У співвідношення буває й протилежність; наприклад, чесність протилежна неправді – те й інше належить до співвідношення; і точно так само знання протилежне незнанню. Однак не кожне співвідношення має протилежне собі; подвійному ніщо не протилежне, так само як і потрійному, й взагалі нічому подібному їм.
Співвідношення, очевидно, допускає більший і менший ступінь. Справді, про щось говорять як про подібне і несхоже більшою або меншою мірою, але як про рівне й нерівне більшою або меншою мірою, але кожне з них є співвідношенням: про подібне кажуть як про подібне з чимось і про нерівне – як про нерівне чомусь. Однак не все співвіднесене допускає більший і менший ступінь: про подвійне не кажуть як про подвійне більшою чи меншою мірою, не говорять так ні про щось інше в цьому роді.
Related posts:
- Філософія – Губерський Л. В. – Глава шоста [Кількість] Стосовно кількості, то одне перервне, інше безперервне, й одне складається з частин, що мають конкретне місце один щодо одного, а інше – з частин, що не мають такого положення. Перервні, наприклад, число і слово, безперервні – лінія поверхня, тіло, а крім того, час і місце. Справді, у частин числа немає загальної межі, де стикалися б […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Глава п’ята [Сутність] Аристотель (384-322 до н. е.) Аристотель Стагірит – давньогрецький філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). Першим із мислителів античності здійснив спробу дати наукове обгрунтування філософії та філософське обгрунтування наук. Він поділяв філософію на теоретичну, або умоглядну, мета якої – знання задля знання; практичну – знання для діяльності; поетичну, творчу – знання заради творчості. Основу онтології Аристотеля […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Глава восьма [Якість] Якістю я називаю те, завдяки чому предмети називаються саме такими. “Якість” має багато значень. Під одним видом якості будемо розуміти стійкі й минущі властивості. Стійка властивість відрізняється від минущих тим, що вона триваліша й міцніша. Такими є знання й чесноти; справді, знання, вважатимемо, є щось міцне й важко змінюване, навіть якщо осягли його малою мірою… […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Глава дванадцята [Первинне й вторинне] Якістю я називаю те, завдяки чому предмети називаються саме такими. “Якість” має багато значень. Під одним видом якості будемо розуміти стійкі й минущі властивості. Стійка властивість відрізняється від минущих тим, що вона триваліша й міцніша. Такими є знання й чесноти; справді, знання, вважатимемо, є щось міцне й важко змінюване, навіть якщо осягли його малою мірою… […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Глава п’ятнадцята [Володіння] Як про дані разом у прямому й найбільш основному розумінні говорять про ті речі, які виникають у той самий час: жодна з них не є попередньою чи наступною, тому про них говорять, що вони разом за часом. А дані разом за природою – це ті речі, які, щоправда, допускають зворотний плин буття, але одна жодним […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Глава тринадцята [Дане разом] Як про дані разом у прямому й найбільш основному розумінні говорять про ті речі, які виникають у той самий час: жодна з них не є попередньою чи наступною, тому про них говорять, що вони разом за часом. А дані разом за природою – це ті речі, які, щоправда, допускають зворотний плин буття, але одна жодним […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Глава чотирнадцята [Шість видів руху] Як про дані разом у прямому й найбільш основному розумінні говорять про ті речі, які виникають у той самий час: жодна з них не є попередньою чи наступною, тому про них говорять, що вони разом за часом. А дані разом за природою – це ті речі, які, щоправда, допускають зворотний плин буття, але одна жодним […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Глава друга. Свідомість та природна дійсність Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повноцінного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії Вступ Чиста феноменологія… у […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Глава перша. Попередні методичні міркування Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси будемо брати переживання в їхній чистоті за їх власною сутністю, то перед нами відкриється, згідно з викладеним вище, поле ейдетичного пізнання. […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Аристотель (384-322 до н. е.) Аристотель (384-322 до н. е.) Аристотель Стагірит – давньогрецький філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). Першим із мислителів античності здійснив спробу дати наукове обгрунтування філософії та філософське обгрунтування наук. Він поділяв філософію на теоретичну, або умоглядну, мета якої – знання задля знання; практичну – знання для діяльності; поетичну, творчу – знання заради творчості. Основу онтології Аристотеля […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Категорії Аристотель (384-322 до н. е.) Аристотель Стагірит – давньогрецький філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). Першим із мислителів античності здійснив спробу дати наукове обгрунтування філософії та філософське обгрунтування наук. Він поділяв філософію на теоретичну, або умоглядну, мета якої – знання задля знання; практичну – знання для діяльності; поетичну, творчу – знання заради творчості. Основу онтології Аристотеля […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 3. Категорії філософії, їх зміст і функції Аристотель (384-322 до н. е.) Аристотель Стагірит – давньогрецький філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). Першим із мислителів античності здійснив спробу дати наукове обгрунтування філософії та філософське обгрунтування наук. Він поділяв філософію на теоретичну, або умоглядну, мета якої – знання задля знання; практичну – знання для діяльності; поетичну, творчу – знання заради творчості. Основу онтології Аристотеля […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ другий. Вчення про сутність § 112. Сутність є поняттям як покладеним поняттям; у сфері сутності визначення суть лише відносні, але ще не рефлексовані в себе; тому поняття тут не є ще для себе. Сутність як буття, що опосередковує собою через своє ж заперечення, є відношенням із собою, лише будучи відношенням з іншим; це інше, однак, є не як безпосередньо […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 9. Філософія свідомості Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повноцінного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії Вступ Чиста феноменологія… у […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 10. Теорія пізнання Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне і апостеріорне, свобода і причинність, пізнаванність світу та […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – І. Про різницю між чистим і емпіричним знанням Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне і апостеріорне, свобода і причинність, пізнаванність світу та […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Критика чистого розуму. Вступ Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне і апостеріорне, свобода і причинність, пізнаванність світу та […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Іммануїл Кант (1724-1804) Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне і апостеріорне, свобода і причинність, пізнаванність світу та […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.2. Філософія та філософія історії: структурний зріз співвідношення У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історії По-перше, за гносеологічного підходу, коли вони обидві постають як дві різні за обсягом системи знань, з яких одна (філософія історії) є складовою іншої (філософії загалом). Ця обставина зумовлює, тією […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 15. Філософія і духовність Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) Німецький філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена ним в “Енциклопедії філософських наук”, а конкретніше у працях “Наука логіки”, “Філософія природи” і “Філософія духу”. “Наука логіки” – теж нова наука, створена Г. Гегелем, її предмет – […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – ІІІ. Філософія потребує науки, яка б визначала можливість, принципи та обсяг усіх апріорних знань Значно більше, ніж усе попереднє, говорить [нам] те, що деякі знання покидають навіть поле всякого можливого досвіду і за допомогою понять, для яких у досвіді ніде не може бути дано відповідного об’єкта, розширюють, як видається, обсяг наших суджень поза всі межі досвіду. Саме до цих останніх знань, що виходять поза чуттєвий світ, [туди] де досвід […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Сумніви Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – ІІ. Ми володіємо певними апріорними знаннями, і навіть посполитий розсудок ніколи не позбавлений їх Тут ідеться про одну ознаку, за якою ми можемо з певністю відрізнити чисте знання від емпіричного. Досвід, щоправда, навчає нас: щось влаштоване так або так, але не [того], що інакше не може бути. Отже, по-перше, якщо нам трапляється положення, що мислиться разом зі своєю необхідністю, то це є апріорне судження; а якщо до того ж […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Едмунд Гуссерль (1859-1938) Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повноцінного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії Вступ Чиста феноменологія… у […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Наука логіки Німецький філософ, який створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена в його “Енциклопедії філософських наук, а конкретніше в працях “Наука логіки”, “Філософія природи” і “Філософія духу”, “Наука логіки” – нова наука, створена ГЛ. Ф. Гегелем. Ті предмет – мислення як цілісне утворення, […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – ІІ. Я ТА ВОНО Патологічні вишукування відволікли наш інтерес виключно у бік витісненого. Після того як ми довідалися про те, що і Я в певному сенсі слова може бути несвідомими, нам хотілося більше дізнатися про Я… Все наше знання постійно пов’язане зі свідомістю. Навіть несвідоме ми можемо пізнати лише шляхом перетворення його у свідоме. Проте яким чином це можливо? […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 12. Філософія мови Ганс-Георг Гадамер (1900-2001) Німецький філософ. Представник філософської герменевтики XX ст. Г. Гадамер вбачає в герменевтиці універсальну філософію сучасної доби, яка має знайти власну відповідь на основоположне філософське питання: як можливе розуміння навколишнього світу і як у цьому розумінні втілюється істинне буття? На думку Г. Гадамера, істинне розуміння вимагає доконечного врахування історичної ситуації та історичної традиції, […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ другий. Фундаментально-феноменологічні розмисли Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повноцінного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії Вступ Чиста феноменологія… у […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повноцінного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії Вступ Чиста феноменологія… у […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ перший. Вчення про буття Німецький філософ, який створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена в його “Енциклопедії філософських наук, а конкретніше в працях “Наука логіки”, “Філософія природи” і “Філософія духу”, “Наука логіки” – нова наука, створена ГЛ. Ф. Гегелем. Ті предмет – мислення як цілісне утворення, […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – VI. Загальне завдання чистого розуму 1. Усі математичні судження є синтетичними. Це положення, дарма що незаперечно достеменне й вельми важливе для подальшого [дослідження], досі, здається, вислизало від уваги аналізувальників (Zergliederer) людського розуму; мало того, воно прямо протилежне всім їхнім припущенням. Річ у тім, що коли було виявлено, що всі умовиводи математиків здійснюються відповідно до принципу суперечності (чого вимагає природа будь-якої […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – 65. Обернена співвіднесеність феноменології з нею самою Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси будемо брати переживання в їхній чистоті за їх власною сутністю, то перед нами відкриється, згідно з викладеним вище, поле ейдетичного пізнання. […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 2. Філософія як система знання Евальд Ільєнков (1924-1979) Евальд Васильович Ільєнков – філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. ЕЗ. Ільєнков сформулював проблему побудови теоретичної системи та її генезису на основі деякої “клітини”, що і є ядром теорії. Його розробка ядра теорії співзвучна з Лакатошевим методом науково-дослідницьких програм, а розвинута Е. В. Ільєнковим критика філософського емпіризму […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Дисертація (про єдиний, універсальний, безкінечний розум) Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Фрагменти до характеристики моєї філософської біографії Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 14. Соціальна філософія Питирим Сорокін (1889-1968) Питирим Олександрович Сорокін – російсько-американський соціолог, культуролог і філософ. Ввів поняття “тип культури”. Автор теорії всесвітньо-історичного розвитку людської культури, яка обгрунтовує соціокультурну динаміку як закономірний діалектичний процес. Соціальна стратифікація і мобільність. соціальна і культурна мобільність Соціальний простір, соціальна дистанція, соціальна позиція Геометричний і соціальний простір Висловлювання типу “вищі і нижчі класи”, “просування […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 8. Людина як предмет філософського осягнення Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях Якщо ми абстрагуємося від усього змісту судження взагалі і зважатимемо тільки на його чисту розсудкову форму, то виявимо, що функцію мислення в ньому можна підвести під чотири рубрики, кожна з яких містить три моменти. Вони можуть бути зручно подані в такій таблиці. 1 Кількість суджень Загальні Окремі […]...
- Філософія – Губерський Л. В. – Передмова Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) Німецький філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена ним в “Енциклопедії філософських наук”, а конкретніше у працях “Наука логіки”, “Філософія природи” і “Філософія духу”. “Наука логіки” – теж нова наука, створена Г. Гегелем, її предмет – […]...