У релігійній філософії XX ст. значне місце посідає тейярдизм. Заснував теорію тейярдизму П’єр Тейяр де Шарден (1881-1955) – видатний французький палеонтолог і антрополог. У своїх працях “Гімн Всесвіту”, “Феномен людини” Тейяр де Шарден намагається
У релігійній філософії XX ст. значне місце посідає тейярдизм. Заснував теорію тейярдизму П’єр Тейяр де Шарден (1881-1955) – видатний французький палеонтолог і антрополог. У своїх працях “Гімн Всесвіту”, “Феномен людини” Тейяр де Шарден намагається
Марксизм-філософія, економічна і соціально-політична доктрина, що за останні майже півтора століття існування так чи інакше вплинула на долю людства. Його творці – Карп Маркс (1818-1883), Фрідріх Енгельс (1820-1895); час створення – 40-ві роки XIX
Не маючи змоги показати всю різноманітність сучасної марксистської філософії, розглянемо най відомі ший її напрям – неомарксизм. Неомарксизм – це сукупність марксистських і промарксистських течій, що характеризуються критичним ставленням до капіталізму, “реального соціалізму” і
Філософія України – органічна частина всесвітньої філософії. Проблеми, які вона розглядає, тісно пов’язані з постановкою і теоретичним їх розв’язанням у світовій філософії. Разом з тим історія філософії України відтворює і самобутні підходи і шляхи
Філософія України – органічна частина всесвітньої філософії. Проблеми, які вона розглядає, тісно пов’язані з постановкою і теоретичним їх розв’язанням у світовій філософії. Разом з тим історія філософії України відтворює і самобутні підходи і шляхи
Відродження, або Ренесанс, – це соціальний і ідейний рух упродовж ХТУ-ХУІ ст. у європейських країнах, який був спрямований проти християнсько-схоластичної культури Середньовіччя і став перехідним періодом між середньовічною і культурою Нового часу. В Україну
У духовному житті України XIX ст. відбулися події, що знаменували зародження та розвиток нової української культури. Насамперед, під впливом сковородинства формується новий тип українського національного інтелігента, який не тільки не цурався народного життя, а
Встановлення радянської влади в Україні привело до повної політизації філософії. Філософію проголосили суто “класовою” наукою, теоретичною і методологічною основою марксизму. Передусім була “переосмислена” історична філософська спадщина кінця XIX – початку XX ст. Проблеми розвитку
РОЗДІЛ 5. Філософській зміст проблеми буття Як відомо, особливістю філософії як науки є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. Тож і філософське усвідомлення світу грунтується на узагальненому, абстрактному, теоретичному
РОЗДІЛ 5. Філософській зміст проблеми буття Як відомо, особливістю філософії як науки є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. Тож і філософське усвідомлення світу грунтується на узагальненому, абстрактному, теоретичному
РОЗДІЛ 5. Філософській зміст проблеми буття Як відомо, особливістю філософії як науки є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. Тож і філософське усвідомлення світу грунтується на узагальненому, абстрактному, теоретичному
Спроби вирішити питання про єдність всього сущого історично привели до виникнення поняття “субстанція” (лат. substantia – сутність). Під субстанцією розуміли якусь загальну первинну основу всіх речей, яка є їх останньою сутністю. Якщо різні предмети
Невід’ємною частиною вчення про матерію є уявлення про рух. Його вивчає багато наук. Завдання кожної з них полягає в тому, щоб з’ясувати закономірності конкретних форм руху. Але рух вивчає і філософія. У зв’язку з
Свідомість – це наші думки, почуття, уявлення, воля. Усе це складає дуже важливу здатність людини розуміти навколишнє, усвідомлювати своє місце в суспільстві, свої дії, почуття, думки, інтереси. Тварини, як відомо, не усвідомлюють ані свою
Свідомість – це наші думки, почуття, уявлення, воля. Усе це складає дуже важливу здатність людини розуміти навколишнє, усвідомлювати своє місце в суспільстві, свої дії, почуття, думки, інтереси. Тварини, як відомо, не усвідомлюють ані свою
Свідомість як внутрішній світ людини має свою структуру. Щоб її розглянути, слід, щонайперше, звернути увагу на таку обставину. Нерідко поняття “свідомість” ототожнюється з поняттям “психіка людини”. Це робиться помилково. Психіка більш складне утворення. Воно
Свідомість як внутрішній світ людини має свою структуру. Щоб її розглянути, слід, щонайперше, звернути увагу на таку обставину. Нерідко поняття “свідомість” ототожнюється з поняттям “психіка людини”. Це робиться помилково. Психіка більш складне утворення. Воно
Структурні елементи свідомості перебувають у взаємозв’язку та взаємодії і забезпечують свідомості ряд життєво важливих для людини функцій. Головною функцією свідомості є пізнавальна, або відображувальна, функція, тобто здатність індивідуума отримувати знання про навколишній світ і
Для сучасної людини, яка вступає в еру інформаційної цивілізації, уявлення про швидкоплинність процесів, що відбуваються у світі, є невід’ємним для її світогляду. Але створити цілісний теоретичний образ багатомірного світу, який постійно розвивається, – завдання
Для сучасної людини, яка вступає в еру інформаційної цивілізації, уявлення про швидкоплинність процесів, що відбуваються у світі, є невід’ємним для її світогляду. Але створити цілісний теоретичний образ багатомірного світу, який постійно розвивається, – завдання
Вихідним моментом у розкритті змісту будь-якої науки (і діалектика щодо цього не є винятком) є аналіз її принципів. Що ж таке принципи? У філософському плані поняття “принцип” означає фундаментальні положення, первісне начало, найсуттєвішу основу
Вихідним моментом у розкритті змісту будь-якої науки (і діалектика щодо цього не є винятком) є аналіз її принципів. Що ж таке принципи? У філософському плані поняття “принцип” означає фундаментальні положення, первісне начало, найсуттєвішу основу
Діалектика як вчення про загальні закони буття виходить з того, що об’єктивний світ перебуває в постійному русі, зміні та розвитку. Це положення діалектики фіксується у другому її принципі – принципі розвитку. Проте бачити розвиток
Центральне місце в системі законів діалектики посідає закон діалектичної протилежності. Для з’ясування суттєвих моментів закону необхідно розглянути основні його категорії. Почнемо з поняття “протилежність”. Протилежність – філософська категорія, яка відображає сторони, властивості, тенденції, процеси
Щоб точніше і глибше відображати об’єктивну дійсність, людина виробляє певний арсенал логічних засобів мислення, своє коло понять. Поняття – це думка, в якій відбиваються властивості, зв’язки і сторони предмета, що повторюються. У мові поняття
Щоб точніше і глибше відображати об’єктивну дійсність, людина виробляє певний арсенал логічних засобів мислення, своє коло понять. Поняття – це думка, в якій відбиваються властивості, зв’язки і сторони предмета, що повторюються. У мові поняття
Це категорії, які визначають різні ступені пізнання, кожний з яких відображає реальний рівень глибини осягнення об’єкта. Сутність – це філософська категорія для позначення внутрішньої, відносно прихованої й стійкої сторони об’єктивної дійсності, яка визначає природу
Це категорії, які визначають різні ступені пізнання, кожний з яких відображає реальний рівень глибини осягнення об’єкта. Сутність – це філософська категорія для позначення внутрішньої, відносно прихованої й стійкої сторони об’єктивної дійсності, яка визначає природу
Частина і ціле – категорії, які відображають відношення між сукупністю предметів чи їх сторін, елементів і зв’язків, що їх об’єднує і приводить до появи в цій сукупності нових властивостей та закономірностей, не притаманних предметам,
Частина і ціле – категорії, які відображають відношення між сукупністю предметів чи їх сторін, елементів і зв’язків, що їх об’єднує і приводить до появи в цій сукупності нових властивостей та закономірностей, не притаманних предметам,
Ці філософські категорії відображають різні типи зв’язків речей і явиш одне з одним. Необхідність – це внутрішні, стійкі, суттєві зв’язки явищ, які визначають їх закономірні зміни і розвиток. Необхідність випливає із сутності явища, процесу
Ці філософські категорії відображають різні типи зв’язків речей і явиш одне з одним. Необхідність – це внутрішні, стійкі, суттєві зв’язки явищ, які визначають їх закономірні зміни і розвиток. Необхідність випливає із сутності явища, процесу
Коли мова йде про альтернативу діалектики, маємо на увазі протилежний діалектиці метод пізнання, теорію розвитку, спосіб духовного освоєння світу, тобто протилежні діалектиці світоглядні та методологічні настанови. Однією з таких альтернатив діалектики є метафізика, або
Коли мова йде про альтернативу діалектики, маємо на увазі протилежний діалектиці метод пізнання, теорію розвитку, спосіб духовного освоєння світу, тобто протилежні діалектиці світоглядні та методологічні настанови. Однією з таких альтернатив діалектики є метафізика, або
Противагою догматизму є релятивізм (від лат. relativus – відносний). Релятивізм виходить з однобічного підкреслювання постійності, змінності дійсності і заперечення відповідної стійкості речей і явищ. Якщо догматизм грунтується на перебільшенні значення абсолютної істини, ігноруючи момент
Противагою догматизму є релятивізм (від лат. relativus – відносний). Релятивізм виходить з однобічного підкреслювання постійності, змінності дійсності і заперечення відповідної стійкості речей і явищ. Якщо догматизм грунтується на перебільшенні значення абсолютної істини, ігноруючи момент
Противагою догматизму є релятивізм (від лат. relativus – відносний). Релятивізм виходить з однобічного підкреслювання постійності, змінності дійсності і заперечення відповідної стійкості речей і явищ. Якщо догматизм грунтується на перебільшенні значення абсолютної істини, ігноруючи момент
Противагою догматизму є релятивізм (від лат. relativus – відносний). Релятивізм виходить з однобічного підкреслювання постійності, змінності дійсності і заперечення відповідної стійкості речей і явищ. Якщо догматизм грунтується на перебільшенні значення абсолютної істини, ігноруючи момент
Особливе місце серед альтернатив діалектики посідає синергетика. Поняття “синергетика” ввів у науковий обіг наприкінці 60-х років XX ст. німецький філософ Ганс Хакен. Для становлення синергетики як галузі знань важливе значення мали проведені експерименти вченими
У шостому розділі була розкрита сутність людської свідомості. Як випливає з її аналізу, основою свідомості є не що інше, як знання про світ, про природу, про суспільство, про людину, нарешті, про саму себе. Знання
У шостому розділі була розкрита сутність людської свідомості. Як випливає з її аналізу, основою свідомості є не що інше, як знання про світ, про природу, про суспільство, про людину, нарешті, про саму себе. Знання
Пізнання, що розвивається на єдиній основі практики, являє собою складний, суперечливий процес відображення дійсності в ідеальних образах. Але образи можуть відрізнятися за характером і глибиною відображення об’єкта. Це пов’язано з тим, що об’єкт пізнання
У попередньому розділі йшлося про так зване буденне, стихійно-емпіричне пізнання, яке здійснюється людьми у процесі їхньої життєдіяльності. На певному етапі історичного розвитку людства виникає наукове пізнання. Це пов’язано із суспільним розподілом праці, з відокремленням
У попередньому розділі йшлося про так зване буденне, стихійно-емпіричне пізнання, яке здійснюється людьми у процесі їхньої життєдіяльності. На певному етапі історичного розвитку людства виникає наукове пізнання. Це пов’язано із суспільним розподілом праці, з відокремленням
Цілеспрямована діяльність з формування й розвитку наукового знання реалізується за допомогою історично вироблених засобів, способів, методів. Роль методів у науковому пізнанні дуже важлива. Це помічено вже давно. Ще англійський філософ Френсіс Бекон, підкреслюючи величезне
Ним вчені користуються при дослідженні всіх сфер дійсності і на всіх етапах кожного конкретного пізнавального процесу. Загальнонаукові методи Вони використовуються також усіма чи майже усіма науками, але, на відміну від загального методу, не на
Ним вчені користуються при дослідженні всіх сфер дійсності і на всіх етапах кожного конкретного пізнавального процесу. Загальнонаукові методи Вони використовуються також усіма чи майже усіма науками, але, на відміну від загального методу, не на
Ним вчені користуються при дослідженні всіх сфер дійсності і на всіх етапах кожного конкретного пізнавального процесу. Загальнонаукові методи Вони використовуються також усіма чи майже усіма науками, але, на відміну від загального методу, не на
Ним вчені користуються при дослідженні всіх сфер дійсності і на всіх етапах кожного конкретного пізнавального процесу. Загальнонаукові методи Вони використовуються також усіма чи майже усіма науками, але, на відміну від загального методу, не на