Філософія – Данильян О. Г

Людство увійшло у третє тисячоліття обтяжене безліччю проблем. Найгострішими серед них є міжнародний тероризм, численні регіональні і міжетнічні конфлікти, екологічна, сировинна, продовольча проблеми, поширення наркоманії і СНІДу, що разом з іншими глобальними проблемами поставили

РОЗДІЛ 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві Термін “філософія” приблизно в VI ст. до н. е. ввів славнозвісний математик і мислитель Піфагор. Цей термін утворюється із сполучення двох грецьких слів: phileo

Міфологія (від грец. mythos – оповідь і logos – слово, поняття, вчення) є універсальним типом світогляду первісних суспільств; усі етноси своїм першим світоглядом мають міфологію, яка містить у своїй основі міф-вигадану розповідь, витвір народної

Міфологія (від грец. mythos – оповідь і logos – слово, поняття, вчення) є універсальним типом світогляду первісних суспільств; усі етноси своїм першим світоглядом мають міфологію, яка містить у своїй основі міф-вигадану розповідь, витвір народної

Цей розділ присвячено історії філософії. Його завдання – дати уявлення про логіку розвитку світової філософської думки, про важливі проблеми, які ставились і по-різному вирішувалися в історії філософії протягом понад двох з половиною тисяч років

Розпочинається антична філософія з появи натурфілософських ідей, тобто з філософського осмислення природи. У грецькій мові слово “природа” звучить як “фізис”, тому таку філософію називали фізичною, а філософів цього періоду – фізиками. Вони інтуїтивно формували

Багатим на різноманітні школи був і завершальний цикл античної філософії (пізня класика). Зупинимося на ідеях найавторитетніших шкіл цього етапу. Епікуреїзм. Засновником школи був послідовник Демокріта Епікур (341-270 рр. до н. е.). Основний його твір

Наступним етапом у розвитку філософської думки є середньовічна філософія. Середні віки охоплюють величезний тисячолітній період історії (У-ХУ ст.). У Західній Європі умовним початком цього періоду вважають рік падіння Римської імперії (476)’. Для Середньовіччя у

Погляди Августина Блаженного і його послідовників стали основою для середньовічної філософії, яка дістала назву схоластики. Що це за філософія? Саме слово “схоластика” походить від грец. schole – школа. Річ у тім, що на межі

Погляди Августина Блаженного і його послідовників стали основою для середньовічної філософії, яка дістала назву схоластики. Що це за філософія? Саме слово “схоластика” походить від грец. schole – школа. Річ у тім, що на межі

Рух Відродження (Ренесансу) розпочався в XIV ст. у північній та середній Італії, у XV ст. досяг розвитку, а в XVI ст. став загальноєвропейським явищем. У цей час відбувається народження капіталістичного способу виробництва, відбуваються великі

Помітне місце у філософії Відродження належить натурфілософії. Вона відіграла велику роль у боротьбі проти схоластики в природознавстві. Видатними натурфілософами того часу були: Микола Кубанський (1401-1464) – німецький філософ, кардинал, головний твір якого – “Про

Термін “Новий час” є таким же умовним, як і термін “Відродження”. Вживаючи його, ми матимемо на увазі час зародження і утвердження нового суспільного устрою – буржуазного, який висуває і обгрунтовує нові цінності й засади

Далі розвиток емпірико-сенсуалістичної гносеології вже в XVIII ст. продовжують Джордж Берклі (1685-1753) і Давид Юм (1711-1776). Джордж Берклі – засновник суб’єктивного ідеалізму. Для нього характерне суб’єктивно-ідеалістичне тлумачення природи відчуттів. Критикуючи філософську позицію Дж. Локка,

У другій чверті XVIII ст. у Франції сформувався широкий і могутній рух, який дістав назву Просвітництво. Він не був тільки політичним чи філософським явищем, хоч філософія, особливо матеріалістична, відігравала в ньому важливу роль. Просвітництво

Важлива роль в історії філософії належить німецькій класичній філософії на межі XVIII-XIX ст. На її розвиток суттєво вплинули три фактори: розвиток природознавства, досягнення філософії Нового часу, зокрема ідеї Просвітництва, та Французька революція XVIII ст.

Так, Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Водночас Фіхте вважав, що з міркувань Канта можна без будь-яких втрат вилучити “річ-у-собі”, адже вона все одно не мала ніяких визначень. Розробку філософських проблем

Так, Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Водночас Фіхте вважав, що з міркувань Канта можна без будь-яких втрат вилучити “річ-у-собі”, адже вона все одно не мала ніяких визначень. Розробку філософських проблем

Сучасність у філософії має свій внутрішній масштаб. За звичкою, початком сучасного етапу вважають кінець XIX ст., коли виникли нові форми філософствування, що стали домінуючими в Європі XX ст., основні ідеї яких розробляються і сьогодні1.

Позиції ірраціоналізму в сучасній філософії відстоює багато різних шкіл і напрямів. Серед них значне місце належить філософії життя. Сформувався цей напрям на межі XIX і XX ст. і набув сили головним чином у Німеччині

Позиції ірраціоналізму в сучасній філософії відстоює багато різних шкіл і напрямів. Серед них значне місце належить філософії життя. Сформувався цей напрям на межі XIX і XX ст. і набув сили головним чином у Німеччині

Помітний вплив на сучасну філософську культуру має феноменологія. Цей філософський напрям започаткував німецький філософ і вчений, професор Галльського і Фрейбурзького університетів Едмунд Гуссерль (1859-1938). Суть його вчення можна звести до трьох головних ідей: 1.

Одним із різновидів сучасної філософії є герменевтика (від грец. germeneutike – мистецтво тлумачення) – теорія і практика тлумачення текстів. Етимологію слова “герменевтика” пов’язують з іменем бога Гермеса – у давньогрецькій міфології посланця богів і

Однією з найвпливовіших ідейних течій XX ст. став психоаналіз, або фрейдизм. Засновником психоаналізу в його класичній формі був австрійський психолог, невропатолог, психіатр Зигмунд Фрейд (1856-1939). Основні погляди Фрейда викладені в його працях: “Три нариси

Відповіддю на реальні проблеми науки, які були зумовлені бурхливим її розвитком у XX ст., є виникнення такого напряму в філософії, як позитивізм (від лат. positivus – позитивний). Основні ідеї позитивізму були сформульовані французьким філософом