Фандрайзинг – Чернявська О. В. – 4. Правила успішного та причини невдалого фандрайзингу
Для успішної фандрайзингової діяльності необхідно :
– “знання про соціальну сутність фандрайзингу;
– знання про методи збирання коштів;
– знання фінансових аспектів кампанії;
– вміння мотивувати донорів;
– здатність керувати кампанією в цілому як проектом” [13, с. 7];
– постійно збирати інформацію про перспективних донорів;
– використовувати здобутки і прорахунки власного досвіду у співпраці із донорами;
– постійно вести пошук джерел фінансування;
– підтримувати відносини із донорами після закінчення проекту. Існує декілька загальних правил успішного фандрайзингу [15, с. 67]:
1. Спробуйте знайти донорів навколо себе, встановити знайомство з ними і поступово роз’яснювати їм сутність власних проектів;
2. Грантодавці дають гроші не організаціям, а людям. Варто встановити міцні зв’язки зі службовцями організацій, тому що тільки так мо-живо забезпечити довгострокове фінансування власної організації;
3. Необхідно навчитися дякувати грантодавцю, навіть якщо не отримано підтримки. Цим демонструється повага до донора, зміцнюються відносини;
4. Для професійного фандрайзингу, варто обов’язково присвячувати йому кілька годин щодня. У багатьох організаціях з’являються спеціальні посади, на які беруть службовця, в коло обов’язків якого входить розсилка інформації за проектами, дзвінки донорам, зустрічі з ними, листування із зарубіжними фондами; в інших – існують відділи, наприклад міжнародний відділ або відділ з інвестицій.
5. Необхідно практикуватися в фандрайзингу;
6. Потрібно навчитися правильно систематизувати інформацію про донорів (картки, база даних і т. д.) і виходити з ними на контакт;
7. Варто вміти швидко змінювати суть проекту. Оскільки є загроза, що до моменту розгляду заявки донором, її ідеї вже застаріли;
8. Ніколи не можна переривати зв’язок з грантодавцем, після отримання фінансування;
9. Доцільно повідомляти про себе тільки правду.
10. Якщо є впевненість, що заповнення заявки в фонд є єдиним засобом отримання фінансових ресурсів, необхідно навчитися правильно і поетапно працювати з фондами, знаходити консультанта і обирати правильну стратегію фандрайзингу.
Фандрайзингова діяльність повинна відповідати наступним вимогам [13, с. 7]:
1. Цілі фандрайзингової кампанії повинні бути переконливими, захопливими, неухильними. Потенційні контрибутори повинні вірити в причини кампанії і позитивно реагувати на них.
2. Зразки росту і розвитку проекту повинні бути легко прийнятними: фандрайзеру належить демонструвати і доводити свідчення переможного просування вперед. У першому зверненні до потенційних контрибуторів необхідно представити свідчення досвіду і кваліфікації лідерів у сфері, для якої проводиться фандрайзингова кампанія.
3. Організація або її ключові лідери, від яких очікується підтримка, повинні бути добре відомими в цільовій групі.
4. Лідери повинні бути висококомпетентними, повністю відданими меті, перевіреними відмінними фандрайзерами.
5. Цілі фандрайзингової кампанії повинні бути конкретними, привабливими, орієнтованими на людей і мати значення невідкладності, терміновості. Необхідно уміти чітко пояснити, чому проект повинен бути підтриманий, чому він є переконливим і захоплюючим, хто виграє в результаті і чому він повинен бути підтриманий негайно.
6. Результати кампанії повинні піддаватися вимірюванню. Перспективному контибутору потрібно висвітлити конкретно і точно, що буде зроблено із допомогою його внеску, а також вказати часові рамки дій і досягнень.
Відомі американські фандрайзери Дж. Дуглас Александер і Кристина Дж. Карлсон спростили та навели дев’ять принципів успішного фандрайзингу, якими вони особисто керуються у власній практиці – це:
1. Найефективніший спосіб отримати гроші – особисте звернення.
2. Великим потенціалом володіють індивідуальні пожертви, а не підтримка з боку компаній або фондів.
3. Отримання коштів має на увазі зацікавленість (безпосередню участь донора).
4. Стимулюючі пожертви можуть вирішити безліч проблем, пов’язаних із фандрайзингом.
5. Члени правління повинні подавати приклад.
6. Звернення повинно носити особистий характер.
7. Вірте у волонтерів.
8. Пропонуйте можливості.
9. Застосовуйте послідовний фандрайзинг (це процес створення позитивної рушійної сили кампанії через забезпечення, в першу чергу, значних пожертв [12, с. 2].
Десять правил успішного фандрайзингу за Т. Крупським [36, с. 3]: “1. Визначайте донорські організації, які відповідають інтересам Вашої благодійницької діяльності.
2. Зв’яжіться з донором для отримання його довідника та будь-яких інших матеріалів (річні звіти, інформаційні бюлетені, періодичні видання).
3. Прочитайте матеріали, щоб визначити, чи співпадають інтереси донора з діяльністю, яка має фінансуватись. Якщо інтереси не співпадають, зупиніться. Донори завалені недоречними заявками.
4. Деякі донори можуть вимагати попередній лист-запит. Лист-запит – це не просто лист, у якому ви просите про фінансування. Більшість донорів визначають, що повинен містити лист-запит або заявка. Треба чітко дотримуватись цих інструкцій.
5. Якщо донор не дає інструкцій, тоді лист-запит повинен містити 23 сторінки і включати, інформацію про організацію та проект.
6. Якщо донор не дає інструкцій, заявка має бути більш детальною, ніж лист-запит.
7 Ваша заявка повинна бути написана зрозумілою і правильною англійською, українською або російською мовами.
8. Не надсилайте того, чого не вимагає донор.
9. Зробіть так, щоб Вас і Вашу організацію добре знали у даній галузі, зав’яжіть міцні зв’язки, створіть добру рекламу Вашої роботи.
10. Якщо Ви отримали грант, чітко дотримуйтесь вимог щодо звіту або оцінки.”
Основні помилки фандрайзингу за Т. Крупським [36, с. 4]:
1. Нечітко сформульовані цілі;
2. Неповний пакет документів, необхідних для ухвалення рішень;
3. Проект не вписується в сферу інтересів і програм донора;
4. Кошти вимагаються в негайному порядку;
5. Пропозиція надійшла після того, як донор уже сформував свій бюджет;
6. “Роздутий”, неперевірений бюджет проекту;
8. Запізнення на призначену зустріч;
9. Раптові, без попередньої домовленості, візити до донора;
10. Численні дзвінки, що не мають конкретно поставленої мети;
11. Надіслані пізніше строку або невірно виконані звіти про використання коштів, що були отримані від донора раніше;
12. Не якісно підготовлена доповідь по проекту;
13. Скептичні висловлювання по відношенню до інших НПО. Помилки фандрайзингової діяльності за О. В. Комаровським [13, с. 16]: 1. Дії кампанії не відповідають вимогам успішного фандрайзингу.
2. Керівна рада є неефективною.
3. Головний керівник – некомпетентний.
4. Нереалістичність мети.
5. Знайдено і культивовано недостатню кількість великих потенційних донорів.
6. Учасники кампанії топ-рівня, засновники та інші лідери помилково оцінені як такі, що здатні надати значну підтримку.
7. Недостатня кількість співробітників/виконавців кампанії.
8. Сума коштів, яку потенційний донор може надати, невірно оцінена.
9. Лідери не дотримувались попередньо визначеного чіткого плану дій.
10. Результати навчання по фандрайзингу є незадовільними.
Розглянувши основні правила успішного фандрайзингу та враховуючи можливі прорахунки і причини невдалої фандрайзингової діяльності, можна спланувати ефективну фандрайзингову кампанію для залучення пожертв на реалізацію проекту.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)