Фандрайзинг – Чернявська О. В. – 4. Інструменти фандрайзингу

Фандрайзинг в рамках діяльності некомерційних організацій або фандрайзерів може здійснюватися двома основними шляхами:

– за рахунок самофінансування (членські внески, проведення благодійних заходів, надання різного роду платних послуг (забезпечення інформацією, проведення семінарів, тренінгів)) та виконання договірних робіт (експертиза, обстеження, проведення археологічних досліджень) та ін);

– за рахунок отримання фінансової підтримки від зовнішніх джерел (гранти, кошти з місцевого бюджету, участь у державних (або регіональних) цільових програмах, спонсорство та ін.).

В обох варіантах використовуються різні інструменти (методи) для досягнення цілей, а саме [3; 10; 14-19; 64]:

1. Листи до благодійників. З цього інструменту починається робота більшості фахівців фандрайзингу. Найпростіша форма – безособовий лист. Інший варіант – особисте звернення в листі, коли відомі реквізити потенційного донора. Даний лист може передаватися при особистій зустрічі, за посередництва секретаря або через факс, залежно від бажання та можливостей донора. До листа доцільно додавати позитивні відгуки про організацію, перелік реалізованих раніше проектів тощо.

До конверту варто вкласти чисту поштову картку з маркою і своєю власною адресою. Такий підхід приваблює потенційного донора, оскільки полегшить йому процедуру відповіді, яку можна проігнорувати. Головна функція листа – спонукати донора вийти на особисту зустріч. Як правило, після особистої зустрічі продовжується листування, яке поступово переростає в ділову переписку та ділове спілкування з обговоренням найрізноманітніших питань відносно проекту. Додаткової роботи вимагає складання списку розсилки.

2. Особисті зустрічі “обличчя до обличчя” (високоефективний інструмент, хоч і потребує великих витрат часу та професійних якостей фандрайзера).

3. Розсилка листів подяки (використовується для встановлення тісніших контактів з учасниками благодійних заходів з метою подальшої співпраці на регулярній основі).

4. Партнерські проекти (надсилання листа, який описує варіанти спільної участі в цікавому для потенційного спонсора проекті).

5. Заявка на грант (повний опис проекту з супровідною документацією та бюджетом).

6. Публічні збори (добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема, з використанням засобів електронного зв’язку або телекомунікації, для досягнення цілей).

7. Благодійні сервітути (благодійники мають право встановлювати сервітути земельних ділянок або іншого нерухомого майна на користь благодійних організацій або інших бенефіціарів за умови їх використання для цілей благодійної діяльності).

8. Ендавмент (сума коштів або вартість іншого майна, призначених для інвестування або капіталізації на визначений термін, та пасивні доходи від такого інвестування або капіталізації, призначені для використання у благодійній діяльності в порядку, визначеному благодійниками або уповноваженими ними особами).

9. Вуличні збори (скриньки/скарбнички для пожертв встановлюються стаціонарно в різних громадських місцях – магазинах, банках, кінотеатрах, пошті тощо. Переносні скриньки для пожертв використовуються під час спеціальних акцій по збору коштів від населення. Специфіка цього інструменту полягає в тому, що він може здійснюватися без присутності збирача. Проте метод малоефективний).

10. Членські внески (регулярні надходження від засновників (членів, учасників), що визначаються установчими документами некомерційної організації. У Статуті заздалегідь повинні бути обумовлені суми грошових надходжень, їх розміри і форми. Членські внески можуть бути одноразовими (при вступі в організацію) і постійними (регулярними): річними, місячними, квартальними тощо. Якщо ж некомерційна організація не має членства, фандрайзер все одно може скористатися цим інструментом. Можна збирати внески від членів чи учасників будь-якого соціального проекту, події незалежно від форми реєстрації громадської чи некомерційної організації.

11. Стаття в газеті (інструмент, що застосовується фандрайзером в разі зіткнення з найбільш терміновими, критичними ситуаціями. Найбільш ефективний для збору пожертвувань від фізичних та юридичних осіб для ліквідації наслідків форс-мажорних обставин. Активно використовується державними та муніципальними установами при великих катастрофах, війнах тощо).

12. Гроші з бюджету (щоб отримати гроші з бюджету, громадська організація може брати участь в грантових конкурсах, які передбачені бюджетом, якщо вона відповідає критеріям відбору учасників конкурсу).

13. Краудфандинг (колективна співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші або інші ресурси, як правило через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій).

14. Краудсорсинг (делегування конкретних функцій невизначеному колу осіб. Вирішення суспільно значущих проблем здійснюється за допомогою участі великої кількості добровольців, які частіше координують свої дії засобами інформаційних технологій).

15. Реклама (малоефективний метод фандрайзингу; може бути реалізований у вигляді розміщення спеціальних статей, відеороликів, установки рекламних щитів, поширення буклетів, календарів, розклеювання плакатів, що відображають інформацію про ту чи іншу проблему).

16. Телефонне спілкування (досить ефективний метод фандрайзингу у Західній Європі, США, Англії, але в Україні метод зводиться до “нетелефонної розмови”).

17. Використання мережі Інтернет (дозволяє підтримувати постійний зв’язок з донорами засобами електронної пошти та отримувати оперативну інформацію щодо різного роду заходів та програм, що пропонуються донорськими організаціями).

18. Розпродаж або розповсюдження сувенірів, значків, атрибутів, декоративних виробів з певною символікою даної проблеми тощо.

19. Спадщини, спадкові відкази і спадкові договори для благодійної діяльності (благодійні організації можуть бути спадкоємцями на підставі заповітів та заповідальних відказів. Прийняття благодійними організаціями спадщини або заповідального відказу, звичайна вартість яких менша, ніж вартість зобов’язань спадкодавця-благодійника, або які не можуть бути використані для благодійної діяльності, можливе на підставі рішення суду за позовом благодійної організації або іншої заінтересованої особи).

20. Разові акції прямого збору пожертв (поділяються на акції, що спрямовані на безпосередній, прямий збір і акції, які мають відстрочений ефект надходження коштів (аукціон проектів, пропозицій і т. д.). Для прямих акцій характерний безпосередній контакт з цільовою аудиторією, її залучення до вирішення проблеми. Під час прямих акцій легко привертається увага журналістів, залучаючи, таким чином, ще один інструмент фандрайзингу).

21. Перерахування грошей за банківськими квитанціями (даний інструмент фандрайзингу відносно новий, але вже добре себе зарекомендував. Головною незручністю інструменту є складність дій потенційного донора для здійснення пожертви: щоб перерахувати гривню, необхідно отримати квитанцію, заповнити її, вистояти чергу і потім перерахувати пожертву. При цьому можливі помилки в заповненні графи про призначення платежу співробітниками банку або зняття з суми пожертви відсотків за банківське обслуговування).

22. Інші інструменти: телебачення, капітальні кампанії, промокампанії, qr – коди, автомати для платежів/банкомати, картки належності, дисконтні картки, автоматичне перерахування решти у банках під час розрахунків за бажанням клієнта, електронні перерахування за допомогою web-maney, благодійні телефонні лінії, збори через дзвінки на мобільні телефони, благодійні SMS-aкцiï тощо.

Інструменти не є рівноцінними і універсальними для різних категорій донорів. Доцільність застосування того чи іншого інструменту залежить від конкретної ситуації (табл. 3.4).

Таблиця 3.4. МЕТОДИ ФАНДРАЙЗИНГУ ТА ЇХНЯ СПЕЦИФІКА [64, С.25]

Фандрайзинг   Чернявська О. В.   4. Інструменти фандрайзингу

Умовні позначки: © – висока ефективність, V – середня ефективність, # – низька ефективність, F – неефективність,

Спираючись на дані таблиці та специфіку інших інструментів, можемо визначити умови, які необхідно враховувати під час вибору конкретного інструменту:

– часові рамки проекту;

– часові рамки надходження коштів до організації;

– попередню оцінку ефективності даного інструменту і можливість з його допомогою зібрати необхідну суму коштів;

– вартість людських і фінансових ресурсів організаційного етапу фандрайзингової діяльності для застосування даного інструменту;

– вплив даного інструменту на імідж і репутацію організації в місцевому співтоваристві та інших фінансуючих організаціях;

– можливі проблеми з податками;

– оцінку наявних джерел фінансування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фандрайзинг – Чернявська О. В. – 4. Інструменти фандрайзингу